- •Мета та завдання навчальної дисципліни управлінській облік
- •Тема 1. Мета, зміст і організація управлінського обліку
- •1.1 Мета та зміст управлінського обліку на підприємстві
- •1.2 Організація управлінського обліку на підприємстві
- •Ресурси
- •Зацікавленість керівництва
- •Організаційний рівень
- •Підготовчий рівень
- •Методологічний рівень
- •Технічний рівень
- •1.3 Порівняльна характеристика управлінського та фінансового обліку
- •Контрольні питання
- •Тема 2. Класифікація і поведінка витрат
- •2.1 Поняття та необхідність обліку витрат
- •2.2 Класифікація витрат в управлінському обліку
- •2.3 Методи вивчення поведінки витрат
- •Контрольні питання
- •Тема 3. Система обліку та калькулювання за повними витратами
- •3.1 Сутність обліку витрат та калькулювання за повними витратами
- •3.2 Сутність позамовного методу калькулювання
- •3.3 Калькулювання собівартості продукції за переділами
- •Контрольні питання
- •Тема 4. Система обліку та калькулювання за змінними витратами
- •4.1 Особливості методу та порядок формування собівартості за «Директ-костингом»
- •4.2 Переваги та недоліки методу «Директ-костинг»
- •4.3 Простий та розвинений «Директ-костинг»
- •Контрольні питання
- •Тема 5. Аналіз взаємозв’язку витрат, обсягу діяльності та прибутку
- •5.1 Значення аналізу беззбитковості
- •5.2 Економічна модель аналізу «витрати – обсяг - прибуток»
- •5.3 Бухгалтерська модель аналізу «витрати - обсяг - прибуток»
- •Контрольні питання
- •Тема 6. Система обліку та калькулювання за нормативними витратами
- •6.1 Сутність та основні завдання обліку нормативних витрат
- •6.2 Аналіз відхилень фактичних витрат від нормативних
- •6.3 Особливості методу калькулювання «Стандарт-кост»
- •Контрольні питання
- •Тема 7. Аналіз релевантності інформації для прийняття управлінських рішень
- •7.1 Поняття релевантності та важливість якісних факторів
- •7.2 Аналіз релевантності інформації для прийняття управлінських рішень
- •Контрольні питання
- •Тема 8. Бюджетування і контроль
- •8.1 Суть бюджетування та види бюджетів
- •8.2 Складання та узгодження бюджетів
- •Контрольні питання
- •Тема 9. Облік і контроль за центрами відповідальності
- •9.1 Центри відповідальності в системі управлінського обліку
- •9.2 Класифікація центрів відповідальності
- •9.3 Фінансові показники діяльності центрів відповідальності на підприємстві
- •Контрольні питання
- •Рекомендована література Базова
- •Допоміжна
- •15. Інформаційні ресурси
Контрольні питання
1. Сутність методу «Директ-костинг».
2. Переваги та недоліки методу «Директ-костинг».
3. Показник маржинального доходу, порядок його розрахунку.
4. Використання показника маржинального доходу при прийнятті управлінських рішень.
5. Порядок складання Звіту про фінансові результати з використанням неповної собівартості.
6. Порівняльна характеристика методів калькулювання повної та неповної собівартості.
7. Простий та розвинений «Директ-костинг».
Тема 5. Аналіз взаємозв’язку витрат, обсягу діяльності та прибутку
План
5.1 Значення аналізу беззбитковості.
5.2 Економічна модель аналізу «витрати – обсяг - прибуток».
5.3 Бухгалтерська модель аналізу «витрати - обсяг - прибуток».
5.1 Значення аналізу беззбитковості
Організація фінансової діяльності на підприємстві вимагає створення та використання ефективних інструментів аналізу для прийняття управлінських рішень. Одним із найпростіших і разом з тим ефективним методом фінансового аналізу для оперативного та стратегічного прогнозування (планування) майбутньої діяльності підприємств є операційний аналіз, який називають аналізом взаємозв’язку «витрати – обсяг - прибуток». Він розкриває взаємозв’язок та взаємозалежність прибутку від величини витрат та обсягів реалізації виробництва (виробництва).
Операційний аналіз – це частина управлінського обліку, ключовими елементами якого є операційний важіль, поріг рентабельності (точка беззбитковості) та запас фінансової стійкості підприємства. Операційний аналіз забезпечує пошук найвигідніших комбінацій між змінними витратами на одиницю продукції, постійними витратами, ціною та обсягом продажу. Тому передумовою здійснення операційного (внутрішнього) аналізу – комерційна таємниця підприємства.
Використання вказаних інструментів операційного аналізу дає змогу відповісти на такі важливі питання:
- як можна збалансувати рентабельність та ліквідність?
- чи вигідна реалізація даної продукції за ціною, що є нижчою від собівартості?
- як можна знизити рівень підприємницького ризику?
- яким чином обсяг реалізації впливає на величину фінансового результату?
- що вигідніше для підприємства: купувати у постачальника необхідні комплектуючі вироби та деталі чи виробляти її на власних потужностях?
Операційний аналіз ще називається аналізом беззбитковості. Він дає змогу обчислити такий обсяг реалізації, при якому витрати дорівнюватимуть доходові. Обсяг продажу, що є нижчим від точки беззбитковості, завдає підприємству збитків, вищим – підприємство отримує прибутки .
Точка беззбитковості - це той рівень, якого необхідно досягти підприємству, щоб не мати збитку (повністю відшкодувати всі витрати).
У процесі діяльності менеджерам організацій недостатньо інформації про величну прибутку, яку можна отримати внаслідок реалізації запланованого обсягу продукції. Вони мусять також знати, при яких обсягах підприємство перебуватиме в точці беззбитковості (не матиме ні прибутку, ні збитку), а також на скільки можна зменшити обсяг продажу порівняно із запланованою величиною, не ризикуючи потрапити в зону збитків.
Також точку беззбитковості називають «порогом беззбитковості». Чим вище поріг, тим важче його досягти. І навпаки. Для зменшення порогу беззбитковості необхідно або скорочувати витрати, або збільшувати обсяг та підвищувати ціну реалізації продукції. Існують різноманітні шляхи зменшення порога рентабельності, проте всі вони стосуються оптимального співвідношення змінних і постійних витрат.
Найвигідніше співвідношення між змінними витратами на одиницю продукції, постійними витратами, обсягом та ціною реалізації продукції для максимального збільшення прибутку можна визначити на основі операційного аналізу.
Аналіз беззбитковості, як ключовий елемент операційного аналізу, одночасно є важливим інструментом прийняття управлінських рішень. Ключова інформація, необхідна для прийняття управлінських рішень, базується на встановленні оптимального співвідношення «витрати – обсяг - прибуток» та його дотриманні. Недостатньо спиратися тільки на витрати, величина яких залежить головним чином від зусиль підприємства. В умовах ринкових відносин надзвичайно суттєвий вплив має зовнішнє середовище, внаслідок чого визначальне значення належить попиту, який через ціну впливає на фінансовий результат підприємства. Саме тому велику увагу приділяють співвідношенню «витрати – обсяг – прибуток» та досягненню його оптимальної величини. Великого значення набуває прогнозування цього співвідношення, яке здійснюється на основі аналізу беззбитковості.
Аналіз беззбитковості дає змогу керівництву заздалегідь визначати, наприклад, при якому обсязі підприємство не матиме ні прибутків, ні збитків, або який має бути обсяг реалізації, щоб отримати бажану величину прибутку.
Оптимізація співвідношення «витрати – обсяг - прибуток» важлива для прогнозування величини доходу, призначеного в першу чергу для відшкодування поточних витрат, а також для подальшого економічного зростання підприємства (технічного переоснащення виробництва та впровадження нових технологій). З допомогою аналізу беззбитковості визначають критичну точку, що характеризує обсяг реалізації продукції, при якому витрати дорівнюють виручці, а підприємство не отримує ні прибутку , ні збитку.
Мета аналізу беззбитковості – встановити, що відбудеться з фінансовим результатом, якщо обсяг виробництва зміниться.
Слід мати на увазі, що аналіз беззбитковості завжди ґрунтується на величині маржинального доходу на одиницю продукції. Це пов’язано з тим, що прибуток на одиницю продукції змінюється щоразу зі зміною обсягів реалізації (активності підприємства), а величина маржинального доходу при будь-якому обсязі залишиться постійною.
Отже, розрахунок точки беззбитковості є основою для проведення аналізу беззбитковості.
