- •Мета та завдання навчальної дисципліни управлінській облік
- •Тема 1. Мета, зміст і організація управлінського обліку
- •1.1 Мета та зміст управлінського обліку на підприємстві
- •1.2 Організація управлінського обліку на підприємстві
- •Ресурси
- •Зацікавленість керівництва
- •Організаційний рівень
- •Підготовчий рівень
- •Методологічний рівень
- •Технічний рівень
- •1.3 Порівняльна характеристика управлінського та фінансового обліку
- •Контрольні питання
- •Тема 2. Класифікація і поведінка витрат
- •2.1 Поняття та необхідність обліку витрат
- •2.2 Класифікація витрат в управлінському обліку
- •2.3 Методи вивчення поведінки витрат
- •Контрольні питання
- •Тема 3. Система обліку та калькулювання за повними витратами
- •3.1 Сутність обліку витрат та калькулювання за повними витратами
- •3.2 Сутність позамовного методу калькулювання
- •3.3 Калькулювання собівартості продукції за переділами
- •Контрольні питання
- •Тема 4. Система обліку та калькулювання за змінними витратами
- •4.1 Особливості методу та порядок формування собівартості за «Директ-костингом»
- •4.2 Переваги та недоліки методу «Директ-костинг»
- •4.3 Простий та розвинений «Директ-костинг»
- •Контрольні питання
- •Тема 5. Аналіз взаємозв’язку витрат, обсягу діяльності та прибутку
- •5.1 Значення аналізу беззбитковості
- •5.2 Економічна модель аналізу «витрати – обсяг - прибуток»
- •5.3 Бухгалтерська модель аналізу «витрати - обсяг - прибуток»
- •Контрольні питання
- •Тема 6. Система обліку та калькулювання за нормативними витратами
- •6.1 Сутність та основні завдання обліку нормативних витрат
- •6.2 Аналіз відхилень фактичних витрат від нормативних
- •6.3 Особливості методу калькулювання «Стандарт-кост»
- •Контрольні питання
- •Тема 7. Аналіз релевантності інформації для прийняття управлінських рішень
- •7.1 Поняття релевантності та важливість якісних факторів
- •7.2 Аналіз релевантності інформації для прийняття управлінських рішень
- •Контрольні питання
- •Тема 8. Бюджетування і контроль
- •8.1 Суть бюджетування та види бюджетів
- •8.2 Складання та узгодження бюджетів
- •Контрольні питання
- •Тема 9. Облік і контроль за центрами відповідальності
- •9.1 Центри відповідальності в системі управлінського обліку
- •9.2 Класифікація центрів відповідальності
- •9.3 Фінансові показники діяльності центрів відповідальності на підприємстві
- •Контрольні питання
- •Рекомендована література Базова
- •Допоміжна
- •15. Інформаційні ресурси
Контрольні питання
Сутність бюджетування на підприємстві.
Види та функції бюджетів.
Послідовність складання операційних бюджетів на підприємстві.
Роль бюджетування в підвищенні результатів діяльності підприємства.
Гнучкий бюджет: мета та порядок складання.
Порядок складання бюджету використання матеріалів.
Порядок складання бюджету заробітної плати.
Сутність бюджетування «з нуля». Переваги та недоліки використання.
Послідовність складання фінансових бюджетів на підприємстві.
Тема 9. Облік і контроль за центрами відповідальності
План
9.1 Центри відповідальності в системі управлінського обліку.
9.2 Класифікація центрів відповідальності.
9.3 Фінансові показники діяльності центрів відповідальності на підприємстві.
9.1 Центри відповідальності в системі управлінського обліку
Великі розміри підприємств, компаній, фінансово-промислових груп, їх багатогалузевий характер створюють значні перешкоди на шляху їх подальшого розвитку внаслідок різкого зростання потоків оперативної інформації та потоку адміністративних рішень. Одним із шляхів подолання цих перешкод є перехід до децентралізованої системи управління, що дає змогу розподілити повноваження щодо прийняття рішень між різними рівнями управління, а також відповідальність стосовно планування та контролю доходів і витрат. Головна відмінна риса децентралізації - свобода прийняття рішень.
Децентралізація управління - це делегування повноважень вищим керівництвом нижчому з прийняття рішень. Децентралізацію поділяють на повну - мінімум примусу та максимум свободи у прийнятті рішень - та часткову.
Переваги децентралізації управління:
- можливість звільнити вище керівництво від вирішення оперативних питань і зосередження його уваги на глобальних стратегічних проблемах і рішеннях;
- підвищення оперативності прийняття поточних рішень на окремих рівнях управління;
- підвищення кваліфікаційного рівня управління за рахунок спеціалізації менеджерів;
- можливість набуття досвіду керівної роботи та кваліфікаційного зростання менеджерів.
Водночас децентралізація має й певні недоліки:
- можливі некомпетентні рішення внаслідок недостатніх знань, або коли запити підрозділу стають на перший план перед завданнями підприємства в цілому;
- можливе дублювання функцій;
- зниження лояльності (відданості) щодо підприємства в цілому.
Для усунення деяких з цих недоліків керівники вищих рівнів управління змушені посилювати контроль за діяльністю підлеглих підрозділів та їх керівників, не підміняючи їх у прийнятті оперативних рішень, але посилюючи відповідальність за результати роботи очолюваних ними підрозділів.
З цією метою і було розроблено концепцію центрів відповідальності та обліку за центрами відповідальності.
Виділення в структурі підприємства центрів відповідальності дає змогу поєднувати централізоване керівництво з максимальною ініціативою менеджерів структурних підрозділів в інтересах досягнення спільної мети. Облік витрат за центрами відповідальності - це не просто метод обліку витрат, а й нове психологічне трактування системи обліку, спрямоване на організацію поведінки управлінського персоналу. Його метою є не стільки контроль з боку керівництва, скільки допомога керівникам в організації самоконтролю. При цьому вважається, що всі працівники підприємства ознайомлені з місією, метою, завданнями та згодні з ними так само, як згодні з критеріями оцінки результатів власної діяльності.
Причиною існуючого скрутного стану окремих вітчизняних підприємств та економіки в цілому значною мірою є криза управління. Реорганізація системи управління - це надання максимально можливої самостійності структурним підрозділам, передача прав і відповідальності з верхніх рівнів управління середнім і низовим, дотримання вимог суворої дисципліни у поєднанні з демократизацією управління.
Більшу частину інформації для управління підприємством має забезпечити система обліку. Проте в умовах ринку облік у колишньому його вигляді не забезпечує інформацією стратегію та тактику внутрішнього управління діяльністю підприємства. Існуюча система вітчизняного бухгалтерського обліку зорієнтована на узагальнення даних для забезпечення звітності та надання її зовнішнім користувачам. Перехід до економічних методів управління в сучасний період орієнтує не стільки на зовнішніх користувачів інформації, скільки на задоволення потреб апарату управління підприємством. Крім того, щоденно керівникам усіх рівнів необхідний значний обсяг оперативної інформації, який в силу своєї специфіки не може надати бухгалтерський (фінансовий облік). Майбутнє має належати децентралізованому обліку. Отже, виникає потреба виділення зон відповідальності згідно з організаційною структурою підприємства. Проблему розподілу витрат і доходів між окремими підрозділами (центрами відповідальності) можна вирішити, якщо встановити взаємозв'язок витрат і доходів з діями конкретних відповідальних осіб. Для цього слід використовувати систему управлінського обліку, яка спрямована на ефективне управління та охоплює всю послідовність операцій щодо прийняття управлінських рішень: план, організацію, облік, контроль, аналіз, регулювання, прогнозування. Управлінський облік існує для управління доходами й витратами підприємства і має здійснюватися за центрами відповідальності. Отже, основними напрямами формування бухгалтерської інформації в сучасних умовах могли б стати:
- постійне зіставлення собівартості продукції з очікуваним доходом від реалізації;
- використання отриманої інформації для прогнозування майбутніх витрат виробництва та забезпечення цією інформацією керівників усіх рівнів для прийняття оптимальних рішень;
- організація обліку за місцями їх виникнення.
Такий підхід до обліку витрат відомий як облік витрат за центрами відповідальності.
В умовах децентралізації управління вище керівництво повинно контролювати та оцінювати роботу менеджерів нижчого рівня, а останні – здійснювати самоконтроль та інформувати вище керівництво про результати діяльності. Для одержання таких даних необхідна відповідна система обліку, яка забезпечувала б збирання, систематизацію, обробку та передачу інформації про результати роботи кожного центру відповідальності. Такою системою є облік за центрами відповідальності.
Організація обліку за центрами відповідальності дозволяє:
- використовувати специфічні методи управління витратами з урахуванням особливостей діяльності кожного підрозділу підприємства;
- пов'язати управління витратами з організаційною структурою підприємства;
- децентралізувати управління витратами;
- спостерігати за формуванням витрат на всіх рівнях управління;
- встановити відповідальних за виникнення витрат, виручки (доходу) та прибутку;
- підвищити економічну ефективність господарювання.
Основними вимогами до системи обліку за центрами відповідальності є вимоги, відображені на рисунку 9.1. Спершу метою обліку за центрами відповідальності було посилення контролю за витратами через встановлення персональної відповідальності кожного менеджера за витрачання певних ресурсів. Зараз головною метою обліку відповідальності є не скільки контроль за витратами, як допомога менеджерам в організації самоконтролю, у складанні звітів про виконання бюджетів та оцінці результатів діяльності.
Система обліку за центрами відповідальності передбачає:
– визначення центрів відповідальності;
– складання бюджету для кожного центру відповідальності;
– регулярне складання звітів про виконання бюджету;
– аналіз причин відхилень та оцінка діяльності центру відповідальності.
Діяльність кожного центру відповідальності може бути оцінена з точки зору ефективності. Ефективна діяльність – виробництво заданого обсягу
Рис.9.1. Вимоги до системи обліку за центрами відповідальності
продукції при мінімальному використанні виробничих ресурсів, або максимальне виробництво обсягу продукції при заданому розмірі виробничих ресурсів.
Отже, завдання керівника великого підприємства полягає у тому, щоб визначити стратегічний напрям, заручитись підтримкою підлеглих, дати їм засоби та повноваження і залишити у спокої. Тому децентралізація – це, насамперед, відносини між керівниками різного рівня в системі управління підприємством. Це якісно новий тип управління, спрямований на максимізацію прибутків.
З метою усунення недоліків децентралізації, посилення контролю за діяльністю підлеглих, посилення відповідальності за результати роботи очолюваних ними підрозділів і було розроблено концепцію центрів відповідальності та обліку за центрами відповідальності.
