12. Технології соціально-педагогічної виховної роботи в умовах пенітенціарного закладу: правове виховання; моральне виховання; трудове виховання; фізичне і санітарно – гігієнічне виховання.

І, нарешті, етапи пропонованої нами технології відбивають по-

слідовність кроків у здійсненні соціально-педагогічної роботи з неповно-

літніми засудженими в пенітенціарних закладах, яка може бути представлена

ланцюжком послідовних і взаємозумовлених дій (процесів): діагностика –

цілепокладання – прогнозування – проектування – планування –

організація – керівництво – контроль – результат – підсумкова діаг-

ностика – оцінка – корекція. Ці етапи циклічно повторюються в межах

окремих етапів перебування неповнолітнього в колонії (трьох дільницях:

карантину, діагностики і розподілу (перші 14 діб), реосоціалізації (ос-

новний термін відбування покарання), підготовки до звільнення (за шість

місяців до звільнення) і за умови виникнення чергової соціально-педаго-

гічної проблеми з метою її вирішення.

виховна

робота – здійснюється на основі стст. 123, 124, 127, 128 КВК України,

,,Положення про порядок реалізації у виправних та виховних колоніях програм

диференційованого виховного впливу на засуджених до позбавлення волі”,

затвердженого наказом ДДУПВП від 17.06.2004 р. № 116.

Виховна робота спрямована на всебічне виховання та розвиток усіх сфер

особистості й, передусім, потребнісно-мотиваційної, морально-вольової,

творчої.

Суб’єктами виховної роботи виступає весь персонал колонії та,

безпосередньо, начальники відділень СПС, старші вихователі, вихователі,

інспектор з фізичного виховання і спорту, інспектор зі звільнення.

Відповідно до чинного кримінально-виконавчого законодавства

основними напрямами виховної роботи із засудженими є:

- спеціально організоване всебічне правове, трудове, морально-етичне,

художньо-естетичне, фізичне, санітарно-гігієнічне, релігійне виховання;

- участь засуджених у програмах диференційованого виховного впливу з

урахуванням соціально-демографічних особливостей, ступеня соціально-

педагогічної занедбаності та потреб засуджених: ,,Освіта”, ,,Професія”, ,,Правова просвіта”, ,,Духовне відродження”, ,,Творчість”, ,,Фізкультура і

спорт”, ,,Подолання алкогольної та наркотичної залежності”, ,,Підготовка

до звільнення”.

Тож метою даного кроку дослідження є намітити зміст виховної роботи з

неповнолітніми засудженими відповідно до визначених напрямів.

Під правовим вихованням (перший напрям усебічного виховання) ми

розуміємо сукупність виховних заходів, які спрямовані на формування в

засуджених правильного розуміння призначення та сутності законів, стійкого

переконання в необхідності їх дотримання, правомірної поведінки в період

відбування покарання та після звільнення.

Основним змістом правового виховання неповнолітніх засуджених є:

1) пропаганда правових знань, роз’яснення сутності чинних законів України;

2) доведення справедливості та гуманності законів; 3) прищеплення поваги до

законів, вимог режиму, правил внутрішнього розпорядку; сприяння вихованню

навичок їх добровільного виконання; 4) ознайомлення засуджених з їх

обов’язками і правами, роз’яснення необхідності суворого їх виконання;

5) розвіювання версій про непричетність до злочину та несправедливість

кримінального покарання; 6) роз’яснення принципу незворотності покарання за

скоєний злочин.

Програма диференційованого виховного впливу на засуджених ,,Правова

просвіта” призначається для неповнолітніх засуджених із стійкою

кримінальною спрямованістю через несформованість або деформованість

уявлень про нормативну поведінку в суспільстві.

Другий напрям виховної роботи – трудове виховання засуджених – це

система виховних заходів, які передбачають залучення засуджених до трудової

діяльності з метою психологічної, практичної та моральної підготовки до

участі в суспільно-корисній праці після звільнення.

Отже, змістом трудового виховання засуджених є: 1) психологічна

підготовка засуджених до суспільно-корисної праці; 2) практична підготовка засуджених до трудової діяльності; 3) моральна підготовка засуджених до

праці.

У межах трудового виховання реалізується й програма

диференційованого впливу на засуджених ,,Професія”, що передбачає

залучення до неї засуджених, які не мають певної професії або спеціальності.

Наступний напрям виховної роботи – морально-етичне виховання

засуджених – визначається нами як система різноманітних виховних заходів,

спрямованих на виявлення й нейтралізацію негативних моральних якостей,

етичних переконань, поглядів, звичок та прищеплення засудженим

загальнолюдських гуманістичних цінностей, ідеалів добра, правди,

справедливості, совісті, людської честі, тобто формування духовної

особистості.

За таких міркувань основним змістом морально-етичного виховання

повинно стати: 1) моральна освіта, що полягає в озброєнні засуджених

знаннями про норми моралі нашого суспільства, освітленні та розробці

раціональних способів доведення етичних категорій до свідомості засуджених;

2) формування переконань, при якому необхідно досягти усвідомлення

засудженими моральних норм суспільства, зробити їх переконаннями

особистості; 3) формування моральних почуттів, тобто перетворення знань та

переконань засуджених у навички та звички позитивної поведінки.

Художньо-естетичне виховання засуджених (четвертий напрям виховної

роботи) ми визначили як систему виховних заходів, спрямованих на

формування творчо-активної особистості, яка спроможна сприймати,

усвідомлювати, оцінювати красиве в житті, природі, мистецтві; творити за

законами краси.

Основним змістом художньо-естетичного виховання засуджених ми

визначаємо: 1) передачу естетичних і художніх знань; 2) формування

естетичних потреб і почуттів, здібностей правильно розуміти і оцінювати

красиве в навколишньому; 3) виховання естетичного смаку та ідеалів, які

сприяють створенню у засуджених правильних уявлень про доцільність життя, соціально-значущих перспектив після звільнення; 4) залучення до художньо-

естетичної діяльності та перетворення навколишнього середовища за законами

краси і гармонії.

Немаловажним у художньо-естетичному вихованні засуджених є

залучення їх до програми диференційованого виховного впливу ,,Творчість” з

метою реалізації творчих потенціалів у різних видах мистецтва.

П’ятий напрям – фізичне виховання у виховній колонії – уявляє собою

систему фізкультурно-спортивних та оздоровчих заходів, які проводяться із

засудженими з метою укріплення здоров’я, розвитку фізичних сил і морально-

вольових якостей, підтримки здорового способу життя, профілактики

захворювань.

Змістом фізичного виховання в колонії є: 1) розвиток фізичної сили та

витривалості в процесі заняття фізичною культурою; 2) удосконалення

спортивних досягнень у певних видах спорту; 3) формування переконання у

дотриманні здорового способу життя; 4) виховання морально-вольових якостей

під час змагань різного рівня.

Фізичне виховання здійснюється в межах програми диференційованого

виховного впливу на засуджених ,,Фізкультура і спорт”, яка залучає всіх

засуджених до фізкультури і спорту в залежності від фізичного здоров’я та

спортивної підготовки.

Санітарно-гігієнічне виховання в нашому дослідженні – це сукупність

виховних впливів, спрямованих на підвищення санітарно-гігієнічної культури

осіб, позбавлених волі, прищеплення їм санітарно-гігієнічних навичок в побуті,

на виробництві з метою попередження інфекційних захворювань.

Зміст санітарно-гігієнічного виховання передбачає: 1) санітарно-

гігієнічну просвіту; 2) пропаганду санітарно-гігієнічних знань, умінь серед

різних груп засуджених; 3) прищеплення всім засудженим навичок дотримання

санітарно-гігієнічних норм і правил.

Останній напрям виховної роботи, визначений кримінально-виконавчим

законодавством, є релігійне виховання, під яким ми розуміємо систему методів і засобів впливу на людину з метою засвоєння основних законів релігійної

моралі та ставлення до життя відповідно до релігійних принципів, запобігання

морально-психологічній деформації особистості засудженого, формування

таких моральних почуттів, як милосердя, співпереживання, добропорядність,

ввічливе ставлення до людей тощо.

Змістом релігійного виховання в колонії є: 1) позитивний вплив на

почуття, поведінку, свідомість засуджених засобами проведення богослужінь та

релігійних обрядів представниками різних конфесій; 2) забезпечення свободи

сповідувати будь-яку релігію або виражати переконання, пов’язані зі

ставленням до релігії; 3) задоволення потреб віруючих засуджених у

відправленні релігійних культів, користування предметами культу, придбання

релігійної літератури; 4) використання діяльності служителів культу, перш за

все, як засобу поглиблення виховного процесу, задоволення духовних потреб

засуджених, надання їм соціально-психологічної підтримки.

Релігійне та моральне виховання засуджених міцно переплітається в

межах програми диференційованого виховного впливу ,,Духовне відродження”,

яка має на меті підвищення значення духовних традицій і християнської

культури в моральному вихованні, розвиток корисної ініціативи та творчих

здібностей, запобігання морально-психологічній деформації, пов’язаній з

позбавленням волі тощо.

Таким чином, чітке визначення змісту основних напрямів виховної

роботи з усіма неповнолітніми засудженими (правове, трудове, морально-

етичне, художньо-естетичне, фізичне, санітарно-гігієнічне, релігійне

виховання) у поєднанні з такими програмами диференційованого виховного

впливу на засуджених, як ,,Правова просвіта”, ,,Професія”, ,,Духовне

відродження”, ,,Творчість”, ,,Фізкультура і спорт”, дозволить безпосереднім

суб’єктам соціально-педагогічної роботи (навіть без педагогічної освіти)

усвідомлено спланувати свою діяльність, наповнюючи зміст конкретними

заходами виховного характеру.