8. Консультування як метод соціальної допомоги. Методика посередницької діяльності соціального педагога. Особистість клієнта та її значення у процесі соціально-педагогічного консультування

Соціально-педагогічним консультуванням називається особлива область соціальної педагогіки, яка пов’язана з наданням, з боку соціального педагога, безпосередньої соціально-педагогічної допомоги клієнтам (вчителям, батькам, школярам тощо), які її потребують у вигляді порад і рекомендацій. Вони даються соціальним педагогом клієнту на основі особистої бесіди та попереднього вивчення тієї проблеми з якою стикнувся клієнт. Поради та рекомендації, які пропонуються клієнту, у більшості випадків, розраховані на те, щоб самостійно скористувавшись ними, клієнт зміг повністю впоратися зі своєю проблемою без допомоги з боку соціального педагога-консультанта.

Завдання консультування – надати клієнтові можливість проаналізувати, виявити і прояснити способи більш задовільного і повноцінного життя.

У різних літературних джерелах консультування розглядається як:

• будь-яка форма надання допомоги щодо змісту та рішення

проблемного завдання, при якій консультант сам не

відповідає за виконання завдання, але допомагає в її

вирішенні;

• спільна діяльність консультанта і клієнта з метою

вирішення певної проблеми і здійснення бажаних змін у

клієнта;

• надання послуг з виявлення проблеми, її аналізу, розробки

рекомендацій щодо вирішення проблеми, при необхідності

сприяння у виконанні певних дій;

• усталена практика надання дієвої допомоги людям,

заснована на переконаності в тому, що кожна фізично і

психічно здорова людина в змозі впоратися майже з усіма

проблемами, що виникають у її житі;

• кваліфікована допомога особам, які мають різні проблеми,

з метою відновлення і оптимізації їх функцій, умов

життєдіяльності.

Посередництво може здійснюватись між: державою, організацією та клієнтом; між організаціями чи закладами; між спеціалістами різного відомчого підпорядкування; між різними соціальними групами; міжособистісне посередництво. В посередницькій діяльності виділяють три етапи:

- визначення проблеми клієнта;

- вибір закладу, що зможе допомогти у вирішенні проблеми клієнта;

- допомога клієнту у налагодженні зв’язків і сприяння у прийомі відповідним закладом.

Для кращої ефективності посередництва варто використати такі прийоми:

1) виготовлення виписки для клієнта з переліком установ, їх адресами, телефонами, прізвищами спеціалістів, з якими клієнт спілкуватиметься;

2) написання супровідного листа;

3) попередня домовленість з установою про співпрацю з даним клієнтом;

4) сприяння у організації супроводу клієнту.

9. Техніка соціально-педагогічного спілкування з клієнтами в процесі індивідуальної консультативної допомоги.

Соціально-педагогічним консультуванням називається особлива область практичної соціально-педагогічної діяльності, яка пов’язана з наданням з боку соціального педагога безпосередньої соціально-педагогічної допомоги людям, які мають потребу в ній, у вигляді порад і рекомендацій. Вони даються соціальним педагогом клієнту на основі особистої бесіди і попереднього вивчення тієї проблеми, з якою в житті зіткнувся клієнт. Найчастіше соціально-педагогічне консультування проводиться в заздалегідь обумовлені

годинни, в спеціально обладнаному для цього приміщенні, як правило, ізольованому від сторонніх людей та конфіденційних умовах.

Один сеанс консультування проходить у формі особистої бесіди соціального педагога з клієнтом, що триває в середньому від декількох десятків хвилин до півтора, двох і більше годин. У ході цієї бесіди клієнт розповідає соціальному педагогу про себе, про свою проблему. Соціальний педагог, у свою чергу, уважно вислуховує клієнта, намагаючись вникнути в суть його проблеми, розібратися в ній, прояснити її як для себе, так і для самого клієнта. Під час консультації оцінюється особа клієнта, і з урахуванням його індивідуальних особливостей клієнту даються науково обґрунтовані, аргументовані рекомендації щодо того, як краще всього практично вирішити його проблему. Поради та рекомендації, пропоновані клієнту соціальним педагогом-консультантом, в більшості випадків розраховані на те, щоб самостійно скориставшись ними, клієнт зміг повністю впоратися зі своєю проблемою без допомоги з боку консультанта.

Соціально-педагогічне консультування вирішує такі основні завдання:

1. Уточнення (прояснення) проблеми, з якою зіткнувся клієнт.

2. Інформування клієнта про суть проблеми, яка виникла у

нього, про реальної міри її серйозності. (Проблемне інформування

клієнта).

3. Вивчення соціальним педагогом-консультантом особи

клієнта з метою з’ясування того, чи зможе клієнт самостійно

впоратися з виниклою у нього проблемою.

4. Чітке формулювання порад і рекомендацій клієнта з

приводу того, як найкращим чином вирішити його проблему.

5. Надання поточної допомоги клієнту у вигляді додаткових

практичних порад, пропонованих в той час, коли він вже приступив

до вирішення своєї проблеми.

6. Навчання клієнта тому, як найкраще попередити

виникнення в майбутньому аналогічних проблем (профілактика).

7. Передача соціальним педагогом-консультантом клієнту

елементарних, життєво необхідних соціально-педагогічних знань і

умінь, освоєння і вірне вживання яких можливо самим клієнтом без

спеціальної соціально-педагогічної підготовки (Просвітницьке

інформування клієнта).