12. Обґрунтувати основні етапи реалізації технології попередження дитячої злочинності.

Процес

профілактики кримінальної поведінки молоді в контексті соціологічного

дискурсу дозволяє поділити його на три етапи: перший етап – профілактика

девіантних дій. Суспільство може існувати тільки тоді, коли між його членами

існує однорідність. Виховання відтворює та цементує цю однорідність,

закладаючи в душі дитини головні якості, яких вимагає колективне існування.

Але з іншого боку, без певної різноманітності будь-яка кооперація була б

неможлива. Виховання забезпечує збереження цієї різноманітності ; при цьому

воно саме диференціюється і спеціалізується. Отже, в обох своїх аспектах воно

втілюється в цілеспрямованій протиправній соціалізації молодого покоління.

Стає очевидним те, що саме шляхом становлення загального людського

морального виховання, шляхом підготовки індивіда до виконання своїх

функцій в суспільстві виховання постає засобом соціального контролю, адже

воно сприяє прийняттю молоддю соціальних норм і встановленню соціального

порядку. На першому етапі профілактики серед форм виховання превалює

переконання.

Другий етап – профілактика деліктів. Теорії Е. Дюркгейма та Р. Мертона

є методологічним базисом для аналізу делінквентної поведінки молоді, вони

розкривають основні принципи формування та профілактики деліктів.

Делінквентній поведінці молоді в Україні сприяють – протиріччя між цілями

суспільства та реальними можливостями молоді; протиріччя між потягом до

багатства та неможливістю його досягти; протиріччя між розширенням попиту

на кваліфіковану, престижну, високооплачувану працю та недостатніми

можливостями її досягнення; протиріччя між необхідністю посилення

правового та соціального захисту молоді та реальним станом речей в Україні;

проблема «каналізування» енергії, соціальної активності, незадоволеного Сучасне суспільство: політичні науки, соціологічні науки 205

потягу молоді до самоствердження. Незадоволений потяг до самоствердження

може призвести до протиправних форм активності – ретритизму (алкоголізм,

наркоманія), делінквентної та асоціальної поведінки. Другий етап – це етап

профілактики правопорушень молоді. Особливість цього етапу полягає в тому,

що особа перескочила етап профілактики девіантної поведінки і може мати

стійкі установки щодо порушення закону. Тому виховні заходи на цьому етапі

жорсткі, серед форм виховання превалює адміністративний примус. Третій етап

– профілактика кримінальної поведінки молоді. Кримінальний світ стає

могутнім конкурентом для сім’ї, школи в процесі соціалізації молоді.

Кримінальні традиції розвиваються, зберігаються, передаються у певному

соціальному середовищі. Значним чинником кримінальної поведінки молоді є

соціальна структура міста. Безробіття, обмежені можливості вертикальної

мобільності є впливовим фактором кримінальної поведінки молоді. Цьому

етапові превенції властиві жорстка регламентація профілактичних дій та

порядку їхнього впровадження. Засоби профілактики повинні співпадати з

діючим законодавством України, превентивні заходи повинні спиратися на

права людини та розроблятися кваліфікованими спеціалістами (юристами,

соціологами, педагогами, психологами, лікарями та ін.).