- •Пріоритети освітньої політики
- •Ідеологічні засади освітньої політики
- •1.6. Етичні напрями освітньої політики
- •.Розділ 2. Аналіз освітньої політики
- •Визначення аналізу політики
- •Наступні запитання можуть бути більш специфічними:
- •Адаптація політичного рішення у Політичне планування і впровадження у Оцінювання впливу політики
- •2.2. Компоненти освітньої політики
- •2.3. Контекст освітньої політики
- •Зацікавлені групи, які залучені до освіти
- •Впровадження освітньої політики
- •.Розділ 3. Індикатори
- •3.1. Економічні індикатори
- •Класифікація типів економіки
- •3.1.2. Економічний словничок
- •3.4. Освітні індикатори
- •Загальне групування освітньої статистики охоплює:
- •3.4.4. Міжнародні джерела освітньої статистики Розділ 4. Освітні зміни, реформи та інновації
- •.4. 2. Уроки нової парадигми змін
- •4.3. Стадії змін
- •4.4. Відмінності між змінами, реформами та інноваціями
- •4. 5. Історичні періоди освітніх реформ
- •Системні зміни
- •Основні стратегії реформ
- •4. 8. Основні моделі реформ
- •4.9. Стратегії подолання конфліктів під час реформування каїн
- •Розділ 5. Міжнародний розвиток освітньої політики
- •2.Частина родів, які відбулися під наглядом медичного персоналу (юшсеф Всесвітня організація охорони здоров’я (вооз)).
- •3.В Україні у 1999 році 1 з 4000 вагітностей закінчувалася смертю матері під час пологів, у 1990 році - 1 з 3125.
- •4.Подолати віл/снід, малярію та інші важкі хвороби
- •Реформи, зумовлені конкуренцією
- •Реформи, спрямовані на рівність
- •6.4. Глобалізація в освіті: добре чи погано?
- •6.4.1. Стенфордська група
- •Гумбольдська група
- •Розділ 7. Якість освіти та інструменти її моніторингу
- •Проблема якості освіти
- •Б) організація навчального процесу очима учнів;
- •8Ітез - друге міжнародне дослідження інформаційних і комунікаційних технологій (1кт) в освіті
- •7.5. Додатки
- •Результати тестування учнів 7-8 класів з природознавства*60
- •Результати тестування з поглибленого курсу математики86
- •.Розділ 8. Останні тенденції освітньої політики і реформи у країнах Східної та Західної Європи
- •Відмінності між освітніми реформами в країнах Західної та Центрально-Східної Європи
- •Розвиток інклюзивної освіти
- •8.5. Зв’язок з ринком праці
- •1,1 Касіо р. (2001) Тгаїюіііоп іп Шисаііоп. Видарезі: Ореп Зосіеіу Іпзгіййе
- •8.6. Завдання: зробити освіту більш ефективною і доцільною
- •Освітні стратегії підвищення ефективності освітньої системи
- •8.7. Останні тенденції освітньої політики Європейського Союзу
Результати тестування учнів 7-8 класів з природознавства*60
клас
7 клас
Середній бал
Країна
Угорщина
Англія
Бельгія (фл.)
Сдоьздькі Р^сгіублііеа;
Російська
Федерація
Ірландія
кгШШМш'
Щ-ШШШ
Німеччина
Швеці
я
Канада
Гонкон
г
США
Ірландія
Німеччина
Канада
Норвегія
Таїланд
Швеція
Російська Федерація
Нова Зеландія
Таїланд
Швейцарі
я
Ізраїль
Гонконг
Норвегія
Нова Зеландія
7
клас
Середній бал
клас
Середній бал
Під час порівняння всі країни розподілені на три групи: 1) країни, які мають результати значно вищі за середній міжнародний бал (у верхній визначеній частині таблиці); 2) країни, результати яких не відрізняються від середнього міжнародного бала (середня частина таблиці); 3) країни, результати яких є суттєво нижчими за середній міжнародний бал (нижня визначена частина таблиці).
**Країни, позначені курсивом, не виконали всіх вимог до формування репрезентативної вибірки учнів.
Розглянемо деякі результати другого етапу дослідження - оцінку математичної та природничо-наукової підготовки випускників середніх шкіл.
Під час оцінювання підготовки випускників середніх шкіл було визначено два головні аспекти. Перший - оцінка «математичної та природничо-наукової грамотності» - готовність вирішувати повсякденні життєві завдання, що потребують використання математичних або природничо-наукових знань. Другий - оцінка підготовки випускників з математики та фізики, які поглиблено вивчали ці предмети.
Унікальність і важливість цього дослідження для Росії в тому, що вперше було зроблено спробу оцінити практичну складову математичної та природничо-наукової підготовки випускників з позицій міжнародних пріоритетів у розв'язанні проблеми соціальної адаптації підлітків у сучасному світі. Також вперше оцінювався рівень підготовки групи випускників, яка в майбутньому стане науково-технічною елітою країни. Навчальні досягнення саме цієї групи розглядаються багатьма державами як показни
кконкурентоспроможності країни в галузі фундаментальних наук і новітніх технологій.
Оцінку рівня математичної та природничо-наукової грамотності проводили за допомогою одного загального тесту, який містив завдання щодо перевірки знання основних математичних і природничо-наукових понять та вміння використовувати їх у контексті повсякденного життя. Також перевіряли вміння аналізувати запропоновані ситуації, встановлювати зв’язки між причинами і наслідками, використовувати свої знання в різних соціальних контекстах. У всіх країнах тест виконували випускники середньої школи незалежно від того, вивчали вони математику, природничо-наукові предмети в старшій школі чи ні. У багатьох країнах цей тест виконували випускники середніх професійних і технічних шкіл.
На результати виконання тестів у Росії значною мірою вплинули зміст і форма проведення тестування. Умови проведення тестування були незвичними для учнів. Протягом обмеженого часу (90 хвилин) учень повинен був виконати 60 завдань, для відповіді на які треба було використовувати знання з декількох навчальних предметів (математики, фізики, біології, хімії та ін.). При цьому в 15-17 завданнях треба було записати розв'язок або пояснення отриманої відповіді. Майже всі математичні завдання тесту було складено на основі матеріалу, який російські учні вивчали в 5-6-х класах, а учні багатьох інших країн - пізніше. Частина завдань з природознавства охоплювала питання, яким не приділялась увага в шкільних курсах природничо-наукових предметів, наприклад, екології, методам наукового пізнання.
Найвищі результати з математичної грамотності показали учні трьох країн - Нідерландів, Швеції, Данії (табл. 18). Щодо Росії всі країни розподілилися на три групи:
країни, результати, яких є суттєво вищими, ніж у Росії (Нідерланди, Швеція, Данія, Швейцарія, Ісландія, Норвегія, Франція, Нова Зеландія, Канада, Австрія);
країни, результати, яких не відрізняються від результатів у Росії (Німеччина, Угорщина, Італія, Литва, Чеська Республіка, США);
країни, результати, яких є суттєво нижчими, ніж у Росії (Кіпр, Південна Африка).Спеціалісти Центру оцінки якості освіти Інституту загальної середньої освіти Російської академії освіти вважають, що поставлена перед російською школою мета - підготувати випускників до вільного застосування математичних знань у повсякденному житті - значною мірою не досягається на рівні вимог міжнародного тесту з математичної грамотності.
Таблиця 18
Результати тестування випускників середньої школи з математики та природознавства61
|
Математична та природничо-наукова грамотність | |
|
Країна |
Середній бал |
|
Нідерланди * |
559 |
|
Швеція |
555 |
|
Ісландія |
541 |
|
Норвегія |
536 |
|
Швейцарія |
531 |
|
Данія |
528 |
|
Канада |
526 |
|
Нова Зеландія |
525 |
|
Австрія |
519 |
|
Австралія |
525 |
|
Словенія |
514 |
|
Франція |
505 |
|
Німеччина |
496 |
|
Чеська Республіка |
476 |
|
Угорщина |
477 |
|
Російська Федерація |
476 |
|
Італія |
475 |
|
США |
471 |
|
Литва |
465 |
|
Кіпр |
447 |
|
Південна Африка |
352 |
|
Середній міжнародний бал |
500 |
Країни, позначені курсивом, не виконали всіх вимог до формування репрезентативної вибірки учнів.Випускники дванадцяти країн мають значно вищий рівень природничо-наукової грамотності, ніж випускники у Росії. До них належать переважно європейські країни (Нідерланди, Швеція, Ісландія, Норвегія, Данія та ін.), а також Канада, Австралія та Нова Зеландія (табл. 19). Лише дві країни - Кіпр і Південна Африка - мають результати нижчі, ніж у Росії. Результати міжнародного тесту виявили недостатній рівень природничо-наукової грамотності російських випускників, їх невміння застосовувати отриманні знання в реальних ситуаціях. Лише з п’ятьох завдань, передусім на розуміння простої інформації, результати російських школярів були вищими від середніх міжнародних результатів.
Аналіз результатів свідчить про необхідність посилення уваги до формування основних природничо-наукових понять та їх використання під час пояснення реальних ситуацій у повсякденному житті. Особливі зусилля слід спрямувати на розвиток інтелектуальних вмінь, що сприяють критичному аналізу запропонованих ситуацій, їх роз’ясненню та розв’язанню поставлених проблем.
Таблиця 19
|
Результати
математичної та природничо-наукової
частини тесту випускників середньої
школи85 |
|
|
|
|
|
|
Країна
Серед.
бал
Німеччина
Чеська Республіка
Франція
Середній міжнародний бал
Словенія
Країна
Німеччина 497
*
Математична грамотність *
Під час порівняння всі країни розподілено на три групи: 1) країни, які мають результати значно вищі за середній міжнародний бал (у верхній визначеній частині таблиці); 2) країни, результати яких не відрізняються від середнього міжнародного бала (середня частина таблиці);
країни, результати яких є суттєво нижчими за середній міжнародний бал (нижня визначена частина таблиці)
** Країни, позначені курсивом, не виконали всіх вимог до формування репрезентативної вибірки учнів.
Порівняльний аналіз результатів країн з поглибленого курсу математики свідчить, що лідером є Франція. Результати інших 14 країн є суттєво нижчими, ніж у Франції (табл. 20).
Під час оцінювання стану математичної підготовки учнів, які вивчали поглиблений курс математики, основна увага приділялася перевірці матеріалу чотирьох змістових напрямів курсу математики: «Числа. Рівняння. Функції»; «Елементи математичного аналізу»; «Геометрія»; «Вірогідність і статистика».
Порівняно з іншими країнами підготовка російських випускників є дещо нижчою лише за темою «Вірогідність. Комбінаторика. Статистика»
.Таблиця 20
