3.4. Освітні індикатори

Міжнародна стандартна класифікація освіти (МСКО), прийнята ЮНЕСКО МСКО створена як інструмент встановлення, збору та пред­ставлення сумісних освітніх індикаторів і статистики в рамках однієї країни та в міжнародних межах.

Вона складається з двох компонентів:

Статистична структура для детального статистичного опи­су національної освіти та навчальних систем з рядом змінних, які є предметом інтересу для розробників політики в міжнарод­них освітніх порівняннях.

Методологія, яка переводить національну освітню програму у міжнародно прийнятний набір категорій для (1) рівнів освіти і (2) галузей освіти.

МСКО надає: - концепції стандарту, визначення та класифікації національ­ної і міжнародної освітньої статистики та індикаторів;

-статистичні данні різних аспектів освіти, таких, як кількість учнів, людські або фінансові ресурси, інвестовані в освіту, чи рівень освіти населення.

МСКО не надає:

-вичерпного визначення освіти;

-міжнародно стандартизованої концепції філософії, мети та змісту освіти;

-інформації про культурні аспекти системи освіти;

-інформації про потік студентів, які пройшли через систему освіти.

3.4.1Освітня статистика

Загальне групування освітньої статистики охоплює:

1доступ і участь;

2ефективність;

3якість;

4справедливість;5рівень грамотності та освіти.

Розглянемо складові кожної групи¹⁵.

Доступ і участь:

термін отримання освіти (роки);

приблизний і точний відсоток прийнятих у навчальні за­клади;

поєднаний загальний відсоток тих, хто навчається;

кількість студентів вищих навчальних закладів;

загальний і чистий відсоток тих, хто навчається у дошкіль­них, початкових, середніх та вищих навчальних закладах.

Ефективність:

передбачений період шкільного життя (роки);

учні, які досягай 5-го класу;

відсоток учнів, які закінчили початкову школу;

відсоток учнів, що залишились на повторне навчання;

відсоток учнів, що не закінчили навчання;

кількість учнів, які перейшли до середніх навчальних за­кладів (%).

Якість:

рівень навчальних досягнень учнів;

співвідношення учнів і вчителів;

кваліфікація вчителів за рівнем освіти;

навчальні години;

кількість підручників на особу, на предмет.

Справедливість:

Розходження в освітніх індикаторах за:

географічним положенням;

статтю;

соціально-економічним статусом;

етнічною належністю;

релігією;

недієздатністю (інвалідністю).

Ресурси:

відсоток державних витрат на освіту;відсоток учителів-жінок;

відсоток підготовлених учителів;

державні витрати на освіту - відсоток від валового націо­нального доходу, валового національногопродукту та витрат уряду.

Рівень грамотності та освіти:

відсоток неграмотності та неграмотного населення віком від 15 до 24 років;

відсоток неграмотності та неграмотного населення віком від 15 років і старших;

відсоток неграмотності та неграмотного населення за віком і залежно від географічного положення;

відсоток розподілу населення відповідно до рівня освіти.

3.4.1Критерії. Формулювання критеріїв розвитку в окремій сфері, проведен­ня моніторингу розвитку цієї сфери, поширення інформації про досвід та активне просування «кращого практичного досвіду» в цій сфері стало трендом міжнародних організацій.

Критерії можуть бути для всіх видів «розвитку»: права дітей (ПРООН), боротьба з бідністю (ЮНІСЕФ) і т. д. Наприклад, критеріями початкової освіти є ефективність та якість. Наведемо приклад. Група авторів досліджувала освітиш розвиток у малорозвинених країнах (всього 155 країн) та аналізу­вала умови, які є сприятливими для здобуття загальної початко­вої освіти (не лише доступ до освіти, а й закінчення початкової освіти) до 2015 року. У своїй книзі вони аналізують умови досяг­нення Цілей тисячоліття 2000 року¹⁶.

Брунс та інші (2003) обрали індикатори, що вимірюють ефек­тивність та якість освіти. У таблиці 7 зазначено тільки чотири індикатори у підсекторі «надання послуг» (викладання). Перша колонка показує широкий спектр серед систем освіти мало­розвинених країн. У другій наведено реальну вибірку. У третій - «критерії 2015»

.

Коментуючи цю таблицю, можна сказати, що «ефективність» і «якість» освіти є сприятливими умовами для досягнення загаль­них початкових норм закінчення (ПНЗ) до 2015 року. Проаналізу­вавши слаборозвинені країни в різних частинах світу, автори стверджують що:

середня річна заробітна плата вчителів має бути у 3,5 раза вища від суми на душу населення валового національного про­дукту;

співвідношення учнів і вчителів повинно становити 40:1 (40 учнів на одного вчителя);

витрати не на вчителів ( не на заробітну плату) мають сяга­ти 33%;

середня частота повторення - 10 % і нижче.