8.7. Останні тенденції освітньої політики Європейського Союзу

Пріоритети європейської освіти полягають у озброєності мо­лодого покоління знаннями про спільну європейську спадщину та практичними уміннями адаптуватися до життя і навчання в різ­них країнах Європи, бути мобільними, соціально здібними, здат­ними до комунікації і захисту своїх прав.

Розглянемо розвиток останніх тенденцій освітньої політики Європейського Союзу.

На початкових стадіях європейської інтеграції освітня полі­тика не була визначена як політична сфера для спільних дій кра- їн-членів. Римська Угода чітко не називала освіту пріоритетним напрямом. Угода торкається освіти лише у пункті про взаємовиз- нання дипломів, професійних кваліфікацій, професійного на­вчання. У 1996 році Рада Європейського Союзу та міністри осві­ти прийняли програму дій у галузі освіти. Це була перша ініціа­тива потужного політичного впливу, що стосувалася освіти. Три важливі теми зводилися до: 1) тісних зв’язків між освітніми сис­темами; 2) співробітництва у галузі вищої освіти; 3) розвитку викладання іноземних мов. У 1991 році в Маастрихтській угодібуло наголошено на ролі та законному праві Європейської Комі* сії на розвиток у галузі освіти. Угода визначила сфери співро­бітництва у загальній та професійній освітній політиці. Було роз­почато багато програм з метою підтримки розвитку освітньої політики Європейського Союзу.

Останнє десятиріччя дало новий імпульс розвитку спільної освітньої політики країн-членів ЄС. Серед останніх найважли­віших політичних документів такі:

• Болонська декларація (1999);

• Детальна робоча програма щодо продовження завдань сис­тем освіти в Європі (2002);

• Копенгагенська декларація (2002);

• Меморандум освіти впродовж життя (2003).

У 1999 році міністри освіти 29 європейських країн підписали документ, який отримав назву «Болонська декларація». У цьому документі визначено декілька напрямів дій щодо утворення спільного європейського простору вищої освіти, що розгляда­ється європейськими країнами як потужний засіб підвищення якості та конкурентоспроможності національних систем вищої освіти в умовах глобалізації та зростання попиту на кваліфіко­ваних фахівців.

Болонська декларація спрямована на створення спільного єв­ропейського простору вищої освіти. У ній наголошено на таких завданнях:

• запровадження системи наукових ступенів, що легко сприймаються і є порівнянними;

• запровадження системи, заснованої на двох основних цик­лах - бакалавр і магістр;

• створення кредитної системи;

• сприяння мобільності студентів;

• сприяння співробітництву щодо забезпечення якості;

• сприяння розвитку європейського виміру вищої освіти.

На сьогодні до Болонського процесу долучилися 40 європей­ських країн.

Другий важливий документ - Детальна робоча програма що­до продовження завдань систем освіти в Європі - націлений на виведення європейської системи освіти на найвищий світовий рівень якості до 2010 року. Основними цілями програми є

• :поліпшення якості та ефективності системи освіти;

• доступність системи освіти для всіх;

• відкриття системи європейської освіти усьому світу.

Копенгагенська декларація спрямована на розвиток європей­ського співробітництва у сфері професійної освіти. Вона встанов­лює такі пріоритети:

• посилення європейського виміру у професійній освіті;

• підвищення прозорості, зміцнення інформаційної політики;

• визнання компетенцій і кваліфікацій;

• сприяння співробітництву щодо забезпечення якості.

У 2003 році в Берліні було підписано Меморандум освіти впродовж життя, який сприяє всім навчальним заходам з метою поглиблення знань, умінь і компетенцій у рамках особистих, гро­мадських, соціальних і робочих перспектив.

Стратегія співпраці України з Європейським Союзом перед­бачає поступову інтеграцію національної системи вищої освіти в європейський освітній простір як напрям, завдяки якому можна досягти вагомих успіхів у всіх інших євроінтеграційних проце­сах. Інтеграція української вищої освіти в європейський освітній простір може стати одним із вирішальних системних чинників входження України в об’єднану Європу. Інтеграційний процес у сфері освіти і науки полягає насамперед у впровадженні європей­ських норм і стандартів в освіті.

19 травня 2005 року на конференції міністрів освіти іфаїн Єв­ропи, у м. Берген (Норвегія) Україна приєдналася до загально­європейської акції під назвою «Болонський процес», спрямованої на створення спільного європейського простору вищої освіти.

Розглянемо основні принципи Болонського процесу¹¹⁵.

Автономія і відповідальність. Цей принцип означає право та можливість для університетів формувати стратегію, обирати пріоритети у навчанні та проведенні наукових досліджень, витра­чати ресурси, профілювати програми і встановлювати власні кри­терії прийому професорів і студентів. Принцип автономії у поєд­нанні з відповідальністю є основою академічної свободи, задек­ларованої у Ма^па СЬагІа Шіуегзіїаїшп (1988 р.), Лімської декла­рації Генеральної асамблеї Всесвітньої університетської служб

и«Про мсирмгопі ообаду *я яжжмяжо ямжп ммаяп шіяо- щщт 190 р та Е|фр»смет тмурі 1996 рі «До ашмжжямж» го учсроппу яшт перонні' спунч» яржжмф

■томі яв гішвммивсп сшрм ороиішпм уім|ісіті пас уштт хх» жрштоі шетурсмші • Сті у сип, яж мио» ми бо оргжпямЗ спікші, ніш і дебрягарцжмп иршжцтш раушюшмт ііретілмгофмк^мт Пямсшфімкі^ яяйсьяого яросіору жвяаі ашт шаааааьса аараамшюатамт ш ■ршмцуті івп цжисяуямоїї имурвярі тат • бшм> ж уійамяілптсі бпоаршс р9>ммяп. лпляй авмлртжй і фанате он») юугрояі> яшооі ошш і боку драмі Вмкгас яожуран» у яжмй ошп **с мимяаі ом» рибі гшп» і ж шоят буї» ви- шааа до юмрю>ю<

ОоНі ш яіжоо&яодьвк’ть тшрт дшіїп-н С^омІ’ ШМІ ЯрОСІІр ЯМЖІ ОСВЛГМ ятт будумгкі ш СЯрОШІШШІ

іршип миммипсл осяглі а^я гуяіапкч. ж ши$*> вашу і викр*то«> дрсіуш ж т оуммаого, па і іішистуш ■мого ми; МІ ошп лея рямпу МОЙКЮП) І мммі ■фою)моіігаптупіроммкшсті

Вмі кіНі, М€оааааа аа ааутаатл исіішваві. Пііїа кя аауаот аасяиолшти с румйюю стю няоі осягти. ж і фор* мушааая сугікмюго яростору ямаоі оаіів мж мбумиса гцмпжгяп і ■рімш» я сіворямяж с^оаіАшшго нрцсіору

«уіош ДООЩЖСНк

ОргмМі яшаадшфШаааалЯ штатЛ «аНя. Цві пум- амих витримку тя ражлоя ірммМ ^іномшмсл сяро* ПЄІСІИОІ ошп З ІОЖИ Мру МОЯ» ШІОМММЙП шспя, мс»» туш. оркнтяцй профшя айгогояш ш мйумшх ііжяія Вал* аочяс V мяібугас тяяяшть »и мпяосп фгшмо ирімщуяош мо рпшжмітяпь. моб оіряшя віяпиям рауяьтяш. рож яятя гнучкість. я ия стяорюяяія моя! іруляжц » МфЯПСІЦ моб зушяяя яр сушсаосп ж буж піяіржиі зяішіо жяокимя роо- баоюстямя У ЯН'ЯЯІЧВШІІ «я ямпригпшм яряжтія, пунш мв І вротярйя ЯКОСТІ

Якість яи фу ояямі о імм»іі ирииияи ас яіт я. Простір сяро- ПСЙС1ЯЮІ яищої ОСЯЛИ ямалк якості осягти ж осиояі якало» шчпт шююсгей, які б яшюяияки ямяогям жсу гя очікуммя етужпя. Якість - осиояж умож дозір*, мобільності, сумісності

тті гфнявпосН у орооейсшшу просторі вншо? освіти. Оцінка посп потребує бітсу «їж номисдснноа і граднціямн, акаде- мічнимн пвртм і соціально-економічною необхідністю, су- шсшспо програм і вибором студентів. Вона охоплює викладання і нвужові дослідженні, керівництво та адмініструванні, увагу до потреб студентів і забезпеченні позаиавчальних послуг. Конт­роль шості освіт передбачає створенні незалежних від націо- иаяьиих урядів і міжнародних організацій акредитаційних агентств. Освіта вкості оцінки грунтуватиметьсі не на тривалості та змісті навчанні, а на знаннях, умінніх і навичках випускників.

Формування довіри через розробку на європейському рівні мсканізміа взаємною сприйняття критеріїв якості, акредитації як одного з таких механізмів. Вони повинні поважати національні, лінгвістичні ті днецншгінарні відмінності, а також враховувати особаивості університетів з невеликим наваитаженнім.

Суиквкть. Сумісність з європейським ринком праці має ві­дображатись у програмах, у можливості працевлаштуванні з ура- кувамнам перспектив навчанні впродовж усього життя. її можна досягти через цінності, властиві вкісній освіті, розмаїтість підхо­де і профілів дисциплін, гнучкість програм, розвиток міждисци­плінарних навичок і умінь, таких, ак комунікації і мови; через здатність мобілізувати знанні, розв’язувати проблеми, працювати в команді та розвиватися соціально.

Сумкнкть кваліфікації на доступеневому та післяступе- яевяму рівнях* Передбачає створенні сумісних кваліфікацій, заснованих на ключових відмінностях у доступеневому та після- ступеяеаому навчанні. Для отриманні перших ступенів має бути виконана навчальна робота, оцінювана в межах 180-240 кредитів ЕСТ5. Перші ступені повинні гарантувати можливу зайнятість на ринку праці й бути головним чином підготовкою для подальшого навчанні на післяступеиеаому рівні. За деяких обставин універ­ситет може запроваджувати інтегровані навчальні плани, що без­посередньо передбачають присвоєнні ступені магістра. Європей­ські університети переконані в користі накопичувальної кредит­ної системи, засновано! на ЕСТ8, і права приймати рішенні про прийнятність кредитів, отриманих в іншому місці.

Привабливість. Європейські вищі навчальні заклади хочуть стати привабливими для талановитих людей усіх континентів. Ц

епотребує дій на інституційному, національному та європейському рівнях і передбачає адаптацію програм, ступенів навчання як у Європі, так і поза нею; необхідні засоби забезпечення якості; про­грами, що викладаються на основних світових мовах; адекватну інформацію і маркетинг; належний сервіс для іноземних студентів і вчених, а також стратегічну роботу в рамках мережі європейських вищих навчальних закладів. Інститути та організації цієї мережі підтверджують свою роль, відповідальність та готовність належ­ним чином забезпечити привабливість європейської освіти.

Розширення мобільності. Виконання попередніх пунктів пе­редбачає розвиток мобільності студентів і розширення мобільності викладацького та іншого персоналу для взаємного збагачення євро­пейським досвідом. Вільна мобільність учнів, персоналу і випускни­ків є необхідною умовою існування європейського простору вищої освіти. Розвиток цього принципу неможливий без зміни національ­них законодавчих актів у сфері працевлаштування іноземців. З огля­ду на важливість ознайомлення викладацького складу з європейсь­ким досвідом університети хотіли б усунути вимоги до громадянст­ва та інші перепони на шляху академічної кар’єри в Європі. Євро­пейські університети хочуть розвивати мобільність як по «горизонталі», так і по «вертикалі». Віртуальна мобільність не може розглядатись як прийнятна альтернатива реальній (фізичній) мобі­льності. Однак також необхідний розвиток загального європейсько­го підходу до віртуальної мобільності й транснаціональної освіти.

Для забезпечення успіху цього процесу у вищій школі треба здійснити низку заходів на рівні середньої школи. Саме з цією метою освітніми програмами Міжнародного Фонду «Відроджен­ня» та Асоціацією керівників шкіл м. Києва протягом 2002- 2004 рр. було реалізовано спільний проект «Навчальний курс «Єв­ропейські студії» дляшкіл». Мета проекту - створення навчально­го інтегрованого курсу «Європейські студії» на модульній основі, його впровадження у навчально-виховний процес загально­освітньої школи, а також створення мережі шкільних євроклубів.

У рамках проекту було розроблено «Концепцію змісту осві­ти для європейського виміру України»⁷⁴ і створено навчально-

методичне забезпечення (навчальна програма для учнів 8-12 кла­сів, навчальний посібник для учнів¹ , посібник з методичними рекомендаціями для вчителів⁷⁵, методичні рекомендації з органі­зації позакласної роботи «Як організувати шкільний євро- клуб»⁷⁶). Матеріали курсу отримали гриф «Рекомендовано Мі­ністерством освіти і науки України»: проірама курсу «Європейські студії» (лист № 1/11- 3110 від 24.06.2004 р.), посібник для вчителів «Європейські студії» (лист № 1/11-3111 від 24.06.2004 р.), навча­льний посібник для учнів (лист № 1/11- 3112 від 24.06.2004 р.). Курс впроваджується в 154 школах у різних регіонах країни. Ство­рено мережу пілотних шкіл, на базі яких просвітницьку роботу провадять шкільні євроклуби. Координацію діяльності цієї мере­жі здійснює Інформаційно-ресурсний центр «Європейські студії», створений для вчителів та учнів на базі Асоціації керівників шкіл м. Києва

⁷⁷

1 Тауіог, 8., Кігчі, Р., Ілпдгасі, В. апсі Непгу, М. (1997) Е<1иса(іоп Роїісу апсі Де Роіііісб о?СЬап£е. Ьопсіоп:Яои11е<І£Є.

2 Касіо, Р. (2001) Тгапзіііоп іп Егіисагіоп. Висіарєзі: Орел Зосіеїу ІпзгіШІе.

3

Оиіек, ОХ. (1998) РЬоІовдрЬісаІ ап<і Иео1о§іса1 Регересгіуез оп Едисаіїоп. Еп£іє\у<хх1 СііШ: Ргєпгісе Наїї.

4Оиіек, ОХ. (1998) Р1юІ080рЬіса1 аші Меоіо^ісаі Регересгіуез оп Шисайоп. Еп§1е^<ххІ СІіШ: Ргепіїсе Наїї.

5КоЬеПз, Мі. (2002) 3(га(е£іс СЬоісе» (от ЕсКісагіоп Ке&гт. Маїегіаіз оГ &е Есіисагіоп Роїісу АУогкаЬор. Аргії 15-19,2002. Вшіаре&АУогІсі Вапк Ішіііиіе.

6^агіі НасШасІ е*.а1. (1995). ЕгіисаЬоп роїісу Р1аппіп£ Ргосем: ап аррііегі бгаше- мгогк. Рагв: ІЖЕ5СО, ІпІегпаЬопаІ ІпзіїСиіе Гог ЕЛісайопаї Р1ашгів§ (ПЕР).

7Зіеіпег-Юшші еі аі. (2002). Міегаїіоп аші Едисаііоп іп Моп§о1іа (ІКЕХ Яе- 8еагсЬ Ргороваї).

8Ьапу СиЬап (1998).Непу ЗсЬооІз СЬаоде КеГогтп. ТеасЬегз СоІІе%е Кесоні, 99/3, 453-477.

Оауій Туаск & Ьапу СиЬап (1995). Тіпкегіп% Томагсі іііоріа. СатЬгісІ£е: Нагуагсі Шіуегеііу

9Низеп, Т. (1990) 8їгаіе£у Киїез Гот Ейисаііоп КеГопп: Ап Іпіегпаїіопаї Регерес- ііує оп іЬе ЗрапізЬ Зігиаііоп. Іп: Нивеп, Т. (е<1) Едисаііоп алд (Не СІоЬаІ Сопсст. ОхГогсі: Рег£атоп Ргевв, 118-128 р.

10Ноііве, Е.Я. (2000) Есопошіс СЬап£Є, Шисайоп Роїісу Рогшайоп апсі (Ье Коїе оГ Йіе Зіаіе. Іп: АІігісЬіег, Н. Апсі ЕИіоі, І. (есіз) Ішадез оГ Шисагіопаї СЬап§е. Виск- іп§Ьат: Орел Шіуегеііу Ргева, 13-19 р.

11Тауіог, 8., Шгуі, Р., 1лп§гад, В апсі Непгу, М. (1997) Едисайоп Роїісу апсі &е РоШіс8 о{ СЬап§е. Ьоп<1оп:КоиіІе<І£Є.

12МсОіпп, М.Р. аші ^еІвЬ, Т. (1999) Оесепігаїігагіоп ої Едисагіоп: >УЬу, УЛіаі апсі Но\у? Рагі&: ІЛЧЕЗСО.

13 КоЬегіз, М-І. (2002) 8(гаСе£Іс СЬоісез Гог Шпсаіїоп КеГопп. Маіегіаіз оГ Ас Шисагіоп Роїісу ІУогівЬор. Аргії 15 - 19,2002. ВоЛарезС \Уогй Вапк ІпзШпіе.

14 ЯоЬет, МХ (2002) 3(піе£іс СЬоісе* Гот Егіисаіюп КеГопп. Мябепаї* оГ фе Шисайоп Роїісу ТОиЗДюр. Аргії 15 - 19,2002. ВшЬроС ШогИ Вапк ІпгШпіе.

15Амаіпшепі апсі Епгоіітепі агоиш) &е \УогИ

Нпр://-№ум. учогІсІЬапк. ог£/ге8еагсИ/ргоіесІз/е<ІаіІаіп/есІа(Іат.)Шп

16В. Вгші8, А. Міп^аі & К. Яакоіошаїаіа (2003). Аскіеуіп§ ІГпіуегхаї Ргітау ЕЛісаііоп Ьу 2015. \Уа$Ьіп§іоп, ОС: ТЬе УУогМ Вапк.

сп

17Майкл Фуллан. Сили змін. Вимірювання глибини освітніх реформ / Пер. з англ. Г. Шиян та Р. Шиян. - Львів: Літопис, 2000. - 269 с.

18ЕИзігот, Р.Е. (1984) Веуопд Огдапігагіоп Оеуеіоршепі: Оиіііпев оГ а Рагйсіра- йує Зе1Г-Ие£епегаІІУе Мосіеі оГСЬап§е. Ілпкоріп§: Ьіпкоріп§ Шіуегеііу.

19ОЕСР (1973) Сазе 8Ш(1іе$ оГЕдисаґіопаІ їппоуаііоп, уоі.4. 8іга1е£іе$ іог Іппоуа- іїоп іп Есіисагіоп. РатіхіОЕСО РиЬІісаІіопз.

20Манкл Фуллан. Сили змін. Вимірювання глибини освітніх реформ / Пер. з англ. Г. Шиян та Р. Шиян. - Львів: Літопис, 2000. - 269с.

21ШИ <*аа« ЛМєчЬх _ . •' - . - ■ ^; :

22Майкл Фуллан. Сили змін. Вимірювання глибини освітніх реформ / Пер. з англ. Г. Шиян та Р. Шиян. - Львів: Літопис, 2000. - 269 с.

23Норкіш, Б., Аіп8со\у, М., М. (1994) ЗсЬооІ Ітргоуетепї іп ап Ега оҐ СНап£е. Ьопдоп: Сазкеїі.

24СиЬап, Ь. (1990) А РшідатепіаІ Ритгіе оГ ЗсЬооІ КеГогт. Іп ІлеЬеппап, Б. (ей) ЗсЬооІз аз СоІІаЬопйіуе Сиііигез: СгеаЙп§ Ас Риїиге ІЯочг. Истг УоА: Раїтог Ргв** 71-77 р.

25^и Майка Фужззш. С— змів. Вяиірпмя глибини оштш реформ/Пер. і аигх Г. Шиян т» Р Шиям.- Льмк Літоит. 2000. - 269 с.

26СиЙігіе, І.Ч/. апсі КоррісЬ, І.Е., Яеасіу, А.І. (1993) КеГогт: ВиіМіп§ а М<хіе1 о( Есіисайоп ЯеГогт апсі "Ні§Ь Роіііісб". Іп: Веаге, Н. Апсі Воусі, \УХ. (есІв) Ке8йисіш§ ЗсЬооІз. ЬопсІоп: Раїтег Ргеад, 12-27 р.

27СЬіп, К.., апсі Веппе, К.О. (1969) Сепегаї 8ігаІе£Іе8 Гог Еіїес(іп£ СЬапде іп Ни­тап Зузіетз. Іп: Веппіз, >¥.0., Веппе, КЛЗ. апсі СЬіп, К.. (есів) ТЬе Р1аппіп£ оі ГЬапле. 2^ті есі. N6^ Уогк: Нок, КіпеЬагІ апд )Уіп8Іоп. 23-46 о.

28Ноозе, В. (1979) ТесЬпоІоду ап<1 Сгай: А Теп Уеаг Регзресй'уе он Іппоуагіоп. ■Іоатаї оГ Сштісиїшп Зіидіез, 11 (1), 1-15 р.

29ЕПзігот, Р.Е. (1984) Веуоткі Ог§аш2аііоп Е)еуе1оргоепІ: Оиіітез оГ а РаПісіра- йує 5е1£-Ке§епегаНуе Мойеі оГ СЬап^е. Ілпкоріп§: Ьіпкорііі£ Ііпіуегяіу.

30СЬіп, Я., апсі Веппе, К.Б. (1969) ОепегаІ 8(га1е§іез Гог Ейссііп§ СЬап§е я НІ гпап Зузіетз. Іп: Веппів, \¥.С., Веппе, КІ>. апсі СЬіп, Я. (есіз) ТЬе №шп| Р СЬапде. 2^ий есі. Иеш Уогк:НоЙ, КіпеЬагІ апсі \¥іп8Іоп, 23-46 р.

31ІлпдЬІот, С.Е. (1959) ТЬе зсіепсе оГ Мис1с11іп£ ТЬтои^Ь. РиЬІіс АсІпііивиЛі гєуіє\у, 19,79-80 р.

32БІІвігот, Р.Е. (1984) Веуопд Ог^апігагіоп Оеуеіортепї: ОиШпез оГа Ряйс^і Нує Зеіг-Яе§епегайуе Мосіеі оС СЬапде. Ьіпкоріп§: Ілпкоріп§ Ііпіуегпіу.

33СЬіп, Я., апс! Веппе, К.О. (1969) ОепегаІ Зігаіе£іе$ &г ЕЯесйп§ СЬапде а> §8 тап Зузіетв. Іп: Веппіз, \У.О., Веппе, К_£>. апсі СЬіп, Я. (есіз) ТЬе Ріаптпі ір СЬап£Є. 2^вд есІ. Ке^ Уогк: Ноіі, КіпеЬагІ апсі >Ут$1оп, 23-46 р.

34СЬіп, Я., апсі Веппе, К.О. (1969) ОепегаІ Зігаіе^іез Гот ЕЙГесйп^ СЬапде іі Не* тап Зувіетз. Іп: Веппів, ^.С., Веппе, КЛЗ. апсі СЬіп, Я. (ейз) ТЬе Ріаяюві * СЬап£Є. 2^м1 есі. Ие^у Уоїк: Ноіі, ЯіпеЬаП апсі \Уіп8іоп, 23-46 р.

35Сайт ПРООН в Україні Ьйр://\у\^.ип.кіеу.иа/иа

36Сайт ПРООН в Україні ЬИр://'йпиг*.ші.кіеу.иа/иа

37Сайт ПРООН в Україні Ьйр^/цп*пяг.ип.кіеу.иа/иа

38Сайт ПРООН в Україні Ьйр:/Ллтет.ип.кіеу.иа/иа

39Сайт ПРООН в Україні ЬНр-УЛиг«то.т.кіеу.иаЛїа

40Оеуеіоріпз а Роуегіу Кейисйоп $(га(е§у Рарег ЬПр:/Лу\улу.^огШЬапк.ог£/роуеЛу/8Ігаіе8Іе$/8оигсіос.Ьіт

41Е>еуе1оріп2 ^а Роуегіу Кедисіїоп Зігаіецу Рарег, Егіисагіоо Роїісу Сошропепі кир:/Ллпл>м>. мюгШЬапк. ог^/роуепу/зігаіе^іез/сИедНегз/еЛісаікт/еЛісаі. кіт

42ської І. Андрушенко. - К.: К.І.С.. 2004. - X. 1ЯО г

43

АшпсіЬаІі К.оу (2001). Рстег Роїііісз. СатЬгід§е: 8оиіЬ Епй Рге85.

44 ІозерЬ Е. ЗЙ8ІЙ2 (2002). СІоЬаІігайоп аікі їй Шсопієпіб. УоЛ: N0*011 Ргео.

103

45Сатоу, М. (1999) ОІоЬаІігагіоп ап<1 Есіисаііоп КеГогт: \УЬаІ Ріаппегз Иеесі Ю Ктт. Рагіз: ІЖЕ8СО.

46Сагпоу, М. (1999) ОІоЬаІіхагіоп аш) Шисагіоп КеГогт: ИЙяй Різоне» Нссй ю Кпо\у. Рагіз: ШЛЕ8СО.

47 Сагооу М. (1999) СІоЬаІігаїіоп аікі Мисагіоп ЯеГогаг. Ріаппеге Кеесі № кмт. Рігі$: ШПВЗСО.

48Зогоз, Оеогее (2002). Оп СІоЬаІігаїісш. Иолг Уогк: РиЬІіс Аіїаігз. 112

49МсОіпп, КР. апд Вогсіеп, А.М. (1985) Ргатіп§ Оиезііопа, Сопзігисііп§ Ап- $\У6Г8: Ілпкіп£ КезеагсЬ угійі Едисайоп роїісу іог Оеуе1оріп§ Соипігіез. Наг/агсі: Наталі ЬкШиІе іог ІпЬетайопаї Бе уеіортепі.

50Ка<іо Р. (2001) ТгапзМоп іп ЕЖюагіоп. ВшкрезС Орел Месу Ігагіпйс

51Т^є<іуо11 А. (1997) А Зегуісе Шіуегеііу іп 8сап<ііпауіа? Овіо: Шіуегеііу оЮ&Іо. 116

52ІЕА ТЬігсі ІпСегааііопаІ Ма&етагісз аші Зсіепсе Зійду (ТІМ881994-95). Сепегаї

Яерой. \\ГММ.ОЄССІ.ОГ£

53Основні результатами останнього міжнародного дослідження ТІМ85 подано в Додатку 1, де наведено дані про результати російських учнів порівняно з резуль­татами школярів інших країн.

54Кпо\у1е<І£е аші 8кШ& Гог Іліе. Рігеї Ке§и1*з бот РІЗ А 2000. ЕхєсШіус Зшппдау ОЕСБ, 2001. - *гоФ.рі$а.оес<1.ог£

55РШЬ8 2001. Іпіешагіопаї Керогі іШхх. Ьс.есІи/ріг1з2001і/РІКЬ52001_РиЬ5ІК.Иш1

57 країни, які брали участь у дослідженнях РІ8А+.

58Денищева Л. О., Дкжова С. Є., Ковалева Г. О, Корощенко А. С, Кркднсш К. А., Мягкова А. Н., Найденова Н. Н., Резнихова В. 3., Суравегнва И. Е. Оревнв- тедьньїй анализ математической и есгественнонаучной подготови учинися основной шксшьі Роесии/ Под ред. Г.С Ковалсвой. - М.: Центр ОКО ИОСО РАО, 1995.

59Країни, позначені курсивом, не виконали всіх вимог до фор­мування репрезентативної вибірки учнів.

60 ША ТЬігсі Іпіешагіопаї МаШешаІісх аші Зсіепсе Зйкіу (ПМ55 1994-5).

61^м ІЕА ТЬігд Іпістаїіопаї МаїЬешайсз аші Зсіепсе Зійду (ТІМ85 1994-95).

146

62Країна, яка не є членом Організації економічного стеробггтаггш і роампу.

63Країна, яка не є членом Організації економічного сппробтмта і рояштжу

64СегусЬ Ь. (1996) Шиеагіопаї Кеіоппв іп Сеп&аі аші Еайег Епюре. Ешореш* Іоигпаї оГ Есіисайоп, ЗО (4), 423-435 р.

65ЗгеЬепуі, Р. (1992) Скап§е іп Йіе 8у§іет оТ РиЬІіс Есіисагіоп іп Базі Сепігаї Еи­горе. Сотрагаїіуе Есіисаііоп, 28 91), 19-31 р.

66Вітгеа, С. (1996) Едисайоп Яе&гаї азмі Рошет 8іпщ$е іп Котапіа. Еигореап «їоитаї оГЕсІисаІіоп, 31 (1), 97-107 р.

67Основи теорії тендеру: Навчальний посібник. - К.: «К.І.С.», 2004. - 536 с.

176

68* ~ммтп 2003. - Вип. 36. —172 с.

69 Івона Чані. Досвід втілення положень про освіту для дітей з особливими по­требами в країнах Центральної Європи/ Пер. з англ. Андрія Кононенка.- К., 2006.-42 с.

70 Софій Н., Сварник М., Трохаяіс П. Права дітей з особливіші осзпнш* по­требами на рівний доступ до якісної освіти. - К., 2006. - 64 с

71^т ТЬс Заіатапса Зіаіетем аші Ргатешогк (ог АсПоо оп Зресіаі Нее& ШисаіІоп// \Уоск1 СопГегепсе оп Зресіаі Кеесі* Е4исаііоп: Асссаа аші Оиаііеу. Заіатапса, Зраіп, 7-10 Липс 1994.

72 Міжнародні консультації з питань раннього навчання дітей з особливими освітніми потребами // Інформаційний збірник «Розвиток модельних центрів інклюзивної освіти для дітей з особливими потребами». - Всеукраїнський фонд «Крок за кроком». К., 2004. С. 51-74.

73^1,4 \УоШ Вашк (2000) Ні<к1еп СЬаІІсп^с* Іо Есіисаііоп Вувіешв іп Тгапзігіоп Есопо- тіе*. \Уа&Ьіп£Іоп, О.С.

Нпр://\у\улу.іп8Іеуго.іаІр.ог{5.иа/

74Кобернік, С. Г., КузьминаН. Ю., Овчарук О. В., Паращєнко Л. І., Степа- новФ. 3., Тараненко І. Г.. Концепція змісту освіти для європейського виміру України // Директор школи. -№ 8. - 2003.

75Бицюра Ю., Васильєва О., Комаров Ю., Реута О., Сиротенко А., Степанов Ф_п Топчій Л.. Європейські студії в школі. Посібник для вчителів. - К.: Оранта, 2004.-80 с.

76Паращенко Л.. Європейські студії. Методичні рекомендації з позакласної ро­боти. - К.: Оранта, 2004. - 86 с.

77Сайт проекту АКШК «Європейські студії» у™чу.єшо.1єсо$.ог§

1