- •1. Сучасний стан охорони праці в Україні та за кордоном
- •2. Суб’єкти і об’єкти охорони праці
- •3. Основні терміни та визначення в галузі охорони праці
- •4. Класифікація шкідливих та небезпечних виробничих чинників
- •5. Конституційні засади охорони праці в україні
- •6. Законодавство України про охорону праці
- •7. Закон україни про охорону праці
- •8. Основні принципи державної політики України в галузі охорони праці
- •10. Охорона праці жінок, неповнолітніх, інвалідів
- •9. Гарантії прав працівників на охорону праці, пільги і компенсації за важкі та шкідливі умови праці
- •11. Обов’язки працівників щодо додержання вимог нормативно-правових актів з охорони праці
- •12. Обов'язкові медичні огляди працівників певних категорій
- •13.Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці
- •14. Нормативно-правові акти з охорони праці (нпаоп): визначення, основні вимоги та ознаки, структура та реєстр
- •15. Стандарти в галузі охорони праці, система стандартів безпеки праці, міждержавні та національні стандарти України з охорони праці
- •16. Санітарні, будівельні норми, інші загальнодержавні документи з охорони праці
- •18 5.1. Інструкції, які вводяться в дію на даному підприємстві,
- •19.Розробка та затвердження інструкцій з охорони праці, інших нормативних актів з охорони праці, що діють на підприємстві
- •20. Фінансування охорони праці, основні принципи і джерела
- •21. Система державного управління охороною праці в Україні
- •22. Компетенція та повноваження органів державного управління охороною праці. Національна рада з питань безпечної життєдіяльності населення
- •23. Національна рада з питань безпечної життєдіяльності населення
- •24. Органи державного нагляду за охороною праці, їх основні повноваження і права
- •25. Громадський контроль за дотриманням законодавства про охорону праці
- •26. Уповноважені найманими працівниками особи з питань охорони праці
- •27. Структура, основні функції і завдання управління охороною праці в організації
- •30. Права і обов'язки працівників служби охорони праці
- •31 Громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці
- •32. Комісія з питань охорони праці підприємства, основні завдання та права
- •33. Регулювання питань охорони праці у колективному договорі
- •37.Рекомендації щодо організації роботи кабінету промислової безпеки та охорони праці
- •38. Кольори, знаки безпеки та сигнальна розмітка
- •39. Стимулювання охорони праці
- •40. Принципи організації та види навчання з питань охорони праці
- •41.. Вивчення основ охорони праці в навчальних закладах і під час професійного навчання працівників на підприємстві
- •42. Навчання і перевірка знань з питань охорони праці працівників під час прийняття на роботу і в процесі роботи посадових осіб та працівників, які виконують роботи підвищеної небезпеки
- •43. Спеціальне навчання і перевірка знань з питань охорони праці
- •44. Навчання і перевірка знань з питань охорони праці посадових осіб
- •45. Інструктажі з питань охорони праці, їх види, порядок проведення
- •46. Види інструктажів
- •47. Стажування (дублювання) та допуск працівників до самостійної роботи
- •48. Виробничі травми, професійні захворювання, нещасні випадки виробничого характеру, основні причини інциденти та невідповідності
- •49. Мета та завдання профілактики нещасних випадків, професійних захворювань і отруєнь на виробництві, основні заходи по їх запобіганню
- •50. Причини виробничого травматизму та захворювань
- •53. Основи фізіології та гігієни праці, їх значення
- •54. Чинники, що визначають санітарно-гігієнічні умови праці, оцінка умов праці та забезпечення належних, безпечних і здорових умов праці
- •56. Робоча зона та повітря і мікроклімат робочої зони
- •57. Гранично-допустимі концентрації (гдк) шкідливих речовин, заходи та засоби попередження забруднення повітря робочої зони
- •58. Нормування та загальні заходи і засоби параметрів мікроклімату
- •59. Повітряне середовище, джерела забруднення, контроль за його станом
- •60. Вентиляція, її види, вибір та конструктивне оформлення
- •62. Механічна вентиляція
- •63. Залежно від джерела світла виробниче освітлення може бути трьох видів:
- •64. Класифікація та основні вимоги до виробничого освітлення
- •65. Основні вимоги до виробничого освітлення
- •66, 69. Нормування освітлення, розряди зорової роботи та проектування системи освітлення
- •70. Вібрація, її джерела, класифікація і характеристики
- •73. Типові заходи та засоби колективного та індивідуального захисту від вібрацій.
- •74. Параметри звукового поля: звуковий тиск, інтенсивність, частота, коливальна швидкість та звукова потужність джерела звуку
- •78. Шкідливі наслідки шуму, методи та засоби колективного та індивідуального захисту від шуму
- •79. Інфразвук, його джерела, параметри, нормування та контроль рівнів
- •81. Інфразвук і ультразвук: джерела, характеристики, нормування, засоби і методи захисту
- •82. Джерела, особливості і класифікація електромагнітних випромінювань та електричних і магнітних полів, їх характеристика
- •83. Загальна характеристика електромагнітних випромінювань
- •84. Нормування електромагнітних випромінювань, прилади та методи контролю.
- •85. Класифікація та джерела випромінювань оптичного діапазону
- •86. Особливості інфрачервоного, ультрафіолетового та лазерного випромінювань, нормування та методи контролю
- •87. Вплив на організм людини інфрачервоного, ультрафіолетового випромінювань, засоби та заходи захисту від їх дії
- •88. Класифікація лазерів
- •89. Виробничі джерела іонізуючого випромінювання, класифікація і особливості їх використання
- •90. Шкідливість іонізуючого випромінювання, методи та засоби захисту персоналу від його дії у виробничих умовах
- •93. Вимоги до розташування промислового майданчика підприємства, до енерго- та водопостачання, каналізації, транспортних комунікацій, до виробничих та допоміжних приміщень
- •95. Вимоги охорони праці до розташування виробничого і офісного обладнання та організації робочих місць
- •96. Загальні вимоги безпеки до технологічного обладнання та процесів
- •97. Безпека під час експлуатації посудин, що працюють під тиском
- •98. Безпека під час вантажно-розвантажувальних робіт
- •99. Дія електричного струму на організм людини, електричні травми
- •100. Чинники, що впливають на наслідки ураження електричним струмом
- •101. Класифікація приміщень за ступенем небезпеки ураження електричним струмом
- •102. Безпечна експлуатація електроустановок: електрозахисні засоби і заходи
- •103. Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом
- •104. Показники вибухопожежонебезпечних властивостей матеріалів і речовин
- •105. Класифікація вибухонебезпечних та пожежонебезпечних приміщень і зон
- •108. Дії персоналу при виникненні пожежі
- •109. Забезпечення та контроль стану пожежної безпеки на виробничих об’єктах
- •110. Вивчення питань пожежної безпеки працівниками.
73. Типові заходи та засоби колективного та індивідуального захисту від вібрацій.
Заходи та засоби колективного та індивідуального захисту від вібрацій вибирають за ГОСТ 12.4.046-78.
Заходи щодо захисту від вібрацій поділяються на технічні, організаційно-технічні, лікувально-профілактичні.
Технічні заходи полягають у зниженні вібрації в джерелі її виникнення та зменшенні вібрації на шляхах її поширення від джерела.
До заходів по зниженню вібрації в джерелі її виникнення
відносяться вибір кінематичних і технологічних схем, які б усували або ж зменшували до мінімуму динамічні процеси, внесення конструктивних змін, направлених на заміну ударних процесів безударними, використання деталей з пластмас чи інших неметалевих компонентів та ін. Ці заходи передбачають також зрівноважування та необхідне балансування обертових елементів (роторів), усунення надмірних люфтів і зазорів. Особливо ефективним методом зниження вібрації в джерелі її виникнення є усунення резонансних режимів роботи обладнання. Цього досягається під час проектування шляхом вибору робочих режимів з урахуванням власних коливань машин і механізмів, змінюючи жорсткість і масу системи.
Заходи зменшення вібрації на шляху її поширення від джерела здійснюють, якщо не вдається усунути вібрацію в джерелі виникнення. Щоб запобігти контакту працюючого з віброоб’єктом, слід впроваджувати дистанційне керування виробництвом, забезпечити автоматичний контроль за ходом техпроцесу, використовувати сигналізацію, влаштовувати захисне огородження вібронебезпечної зони. Якщо за умовами виробництва неможливо запобігти контакту працюючого з віброоб’єктом, слід здійснювати віброізоляцію, вібродемпофрірування (вібропоглинання), віброгасіння (динамічне гасіння). Віброізоляція полягає у введенні в коливну систему додаткового пружного зв’язку, який перешкоджає передачі вібрації від об’єкта, що вібрує, до основи, суміжних конструкцій чи людини. Для цього застосовують віброізолятори, амортизатори, які можуть бути пружинні, гумові, гідравлічні, пневматичні та комбіновані.
Вібродемпфірування (вібропоглинання) полягає у збільшенні активних втрат у коливних системах, тобто перетворення енергії механічних коливань у теплову. Для цього використовують конструктивні матеріали зі значним внутрішнім тертям: чавуни — з малим вмістом вуглецю і кремнію, сплави кольорових металів (марганцю та міді, магнієві). Або наносять на поверхні, що вібрують шар пружно-в’язких матеріалів, які збільшують внутрішнє тертя в коливній системі — гуму, пластмасу, дерево, пінопласт, вібропоглинальні мастики або так звані антивібранти, які виготовляють на основі епоксидних смол.
Віброгасіння (динамічне гасіння) полягає у збільшенні реактивного опору коливної системи шляхом встановлення динамічного або ударного віброгасника з певною масою і жорсткістю, власна частота якого налаштована на основну частоту коливань даної машини (системи). Віброгасники можуть бути пружними, маятниковими, ексцентриковими, гідравлічними.
Зниження вібрації можна досягнути зміною конструктивних елементів машин і будівельних конструкцій за рахунок збільшення жорсткості системи
(введення ребер жорсткості).
Для зменшення вібрації механічне обладнання встановлюють на фундамент з амортизуючими прокладками. Вентилятори і насоси, наприклад, закріплюють на пружинних віброізоляторах. Маса фундаменту добирається таким чином, щоб амплітуда його коливань не перевищувала допустимих значень.
По периметру віброгасного фундаменту, або залізобетонних плит, встановлюють акустичний шов, який заповнюють легким пружним матеріалом, який призначений для ліквідації безпосередньої передачі коливань від фундаменту до будівельних конструкцій.
Організаційно-технічні заходи віброзахисту передбачають вчасний ремонт, техогляд та обслуговування обладнання; експлуатацію устаткування відповідно до встановлених норм та режимів; контроль параметрів вібрації.
Лікувально-профілактичні заходи щодо захисту від вібрацій рекомендують спеціальний режим праці та відпочинку. Так, загальна тривалість перебування працівника під дією вібрації не повинна перевищувати 2/3 робочої зміни. При такому режимі праці рекомендується встановлювати обідню перерву не менше 40 хв і дві регламентовані перерви (20 хв через 1-2 год після початку зміни і 30 хв через дві години обідньої перерви). Обмежується допуск до віброробіт. Заходи передбачають медичний огляд та лікувальні процедури. Враховуючи несприятливий вплив холоду на розвиток вібраційної хвороби, в зимовий період робітників потрібно забезпечувати теплими рукавицями.
При роботі з ручним механізованим інструментом (електричним, пневматичним) застосовують засоби індивідуального захисту рук (рукавички, рукавиці).
Застосовують також антивібраційні пояси, подушки, прокладки, віброгасячі килимки. Для ніг використовують віброзахисне взуття, що має прокладки із пружно демпфірувальних матеріалів (пластмаси, гуми або войлоку).
На робочих місцях слід контролювати рівень вібрації шляхом проведення вимірювань
