87. Вплив на організм людини інфрачервоного, ультрафіолетового випромінювань, засоби та заходи захисту від їх дії

Засоби та заходи захисту від дії ІЧ випромінювання:

- теплоізоляція гарячих поверхонь

- охолодження тепло-випромінюючих поверхонь

- екранування джерел випромінювання

- застосування засобів індивідуального захисту

- організація раціонального режиму праці та відпочинку.

Ультрафіолетове (УФ) випромінювання — частина електромагнітного спектра, яка межує з випромінюванням оптичного діапазону але має трохи меншу довжину хвиль. Особливістю УФ випромінювання є висока сорбційність — їх поглинає більшість тіл. Ультрафіолетове випромінювання, яке становить близько 5% щільності потоку сонячного випромінювання, є життєво необхідним фактором, який сприятливо впливає на організм, знижує чутливість організму до деяких негативних впливів; оптимальні дози УФ випромінювання активізують дію серця, обмін речовин, підвищують активність ферментів, поліпшують кровотворення, чинять антирахітичну і бактерицидну дію. Штучними джерелами УФ випромінювання є електрозварка, електротравлення сталі, апаратура електрозв’язку , станції радіомовлення.

УФ випромінювання може стати причиною гострих і хронічних професійних захворювань. Найбільш уразливі очі (електроофтальмія), шкіра (дерматити, екзема, старіння шкіри, злоякісні пухлини). Виникають загально токсичні симптоми — головний біль, запаморочення, підвищена температура тіла, підвищена втома, нервове збудження.

Заходи і засоби захисту від впливу ультрафіолетових

випромінювань:

- відстанню,

- екрануванням джерел випромінювання,

- екрануванням робочих місць, — засоби індивідуального захисту,

- спеціальним фарбуванням приміщень,

- раціональним розташуванням робочих місць.

88. Класифікація лазерів

Лазери за ступенем небезпеки генерованого ними випромінювання поділяються на чотири класи.

До лазерів І-го класу відносяться такі лазери, вихідне випромінювання яких не становить небезпеки для очей та шкіри.

До лазерів ІІ-го класу відносяться такі лазери, вихідне випромінювання яких являє небезпеку при опроміненні очей прямим чи дзеркально відбитим випромінюванням.

До лазерів ІІІ-го класу відносяться такі лазери, вихідне випромінювання яких являє небезпеку при опроміненні очей прямим, дзеркально відбитим, а також дифузно відбитим випромінюванням на відстані 10 см від дифузно відбиваючої поверхні, і (або) при опроміненні шкіри прямим та дзеркально відбитим випромінюванням.

До лазерів IV-го класу відносяться такі лазери, вихідне випромінювання яких являє небезпеку при опроміненні шкіри дифузно відбитим випромінюванням на відстані 10 см від дифузно відбиваючої поверхні.

Технологічні лазерні установки класифікуються підприємством- виробником шляхом вимірювання рівнів лазерного випромінювання в робочій зоні та порівняння їх з ГДР.

Клас небезпеки лазерів, що не відносяться до технологічних установок, визначається підприємством-виробником за вихідними характеристиками випромінювання у відповідності з таблицями 13 і 14.

Лазери (установки), що генерують випромінювання у видимій області спектру, класифікуються за первинними та вторинними біологічними ефектами, при цьому обирається найбільший із відповідних класів.

Супутні небезпечні та шкідливі виробничі фактори, які можуть мати місце при експлуатації лазерів різних класів, наведені в таблиці 15.

КОНТРОЛЬ ЗА СТАНОМ ВИРОБНИЧОГО СЕРЕДОВИЩА

Для лазерів II-IV класів та лазерних установок, до складу яких входять лазери цих класів, визначення рівнів опромінення персоналу повинно проводитись періодично, не рідше ніж раз на рік в порядку поточного санітарного нагляду, а також в наступних випадках:

− при прийомі в експлуатацію нових лазерів (установок) II-IV класів;

− при внесенні змін в конструкцію діючих лазерів (установок);

− при зміні конструкції засобів захисту;

− при організації нових робочих місць.

Вимірювання рівнів лазерного опромінення слід проводити при роботі лазера (установки) в режимі максимальної віддачі потужності (енергії), визначених умовами експлуатації.

В процесі пошуку та наведення вимірювального приладу на об’єкт випромінювання повинне бути знайдене таке положення, при якому реєструються максимальні рівні лазерного випромінювання.

Похибка вимірювання рівня лазерного випромінювання на робочому місці не повинна перевищувати ±30%.

При роботі лазера (установки) в імпульсно-періодичному режимі повинні вимірюватись енергетичні характеристики максимального імпульсу серії.

В діапазоні довжин хвиль 0,2-0,4 мкм та більше 1,4 мкм дозиметри повинні забезпечувати вимірювання енергетичної експозиції (Дж∙см-2) чи енергетичної освітленості (Вт∙см-2).

Дозиметри лазерного випромінювання повинні забезпечувати усереднення експозиції (освітленості) по діафрагмі діаметром не більше 3 мм.

Кутове поле огляду дозиметру повинно бути більше кутового розміру джерела випромінювання і повністю охоплювати його в момент вимірювання.

В діапазоні довжин хвиль 0,4-1,4 мкм дозиметри повинні забезпечувати вимірювання енергії (Дж), енергетичної експозиції (Дж∙см-2) чи енергетичної освітленості (Вт∙см-2) на вході дозиметра чи в площині зображення його оптичної системи.

При оцінці ступеня небезпеки опромінення шкіри лазерним випромінюванням в діапазоні довжин хвиль від 0,2 до 20 мкм вимірюється енергетична експозиція опромінюваної поверхні, яка порівнюється з ГДР.