78. Шкідливі наслідки шуму, методи та засоби колективного та індивідуального захисту від шуму

Шкідливий та небезпечний вплив шуму на організм людини встановлено тепер з повною визначеністю. Ступінь такого впливу, в основному, залежить від рівня та характеру шуму, форми та тривалості впливу, а також індивідуальних особливостей людини. Численні дослідження підтвердили той факт, що шум належить до загально фізіологічних подразників, які за певних обставин можуть впливати на більшість органів та систем організму людини. Так за даними медиків дія шуму може спричинити нервові, серцево-судинні захворювання, виразкову хворобу, порушення обмінних процесів та функціонування органів слуху тощо. Із загальної кількості захворювань, що перераховані вище останнім часом значно зросла частка тих, які спричинені саме шумовим впливом. У зв’язку з цим, слід звернути увагу на той факт, що протягом багатовікової еволюції людина так і не набула здатності адаптуватись до дії шуму, як і не було створено природного захисту для високочутливого та досконалого органу слуху людини від дії інтенсивного шуму.

Медики відзначають особливо несприятливу дію навіть незначних за рівнем шумів у години відпочинку і передовсім сну, коли найбільш повно повинні відновлюватись сили людини.

Не зайве нагадати, що у зв’язку з вищезазначеним у нашій країні, як і у багатьох інших, діє заборона щодо порушення тиші у житлових масивах з 23.00 до 7.00.

Найбільш повно вивчено вплив шуму на слуховий апарат людини. У працівників «шумних» професій може виникнути професійне захворювання — приглухуватість, основним симптомом якого є поступова втрата слуху, перш за все в області високих частот з наступним поширенням на більш низькі частоти.

Крім безпосереднього впливу на орган слуху шум впливає на різні відділи головного мозку, змінюючи при цьому нормальні процеси вищої нервової діяльності. Цей, так званий, неспецифічний вплив шуму може виникнути навіть раніше ніж зміни в самому органі слуху. Характерними є скарги на підвищену втомлюваність, загальну слабкість, роздратованість, апатію, послаблення пам’яті, погану розумову діяльність і т. п.

Шкідливі та небезпечні наслідки дії шуму проявляються тим більше, чим вищий рівень сили звуку та триваліша його дія.

Захист працівників від шуму здійснюється як колективними, так і індивіду­альними засобами (засоби залежать від кількості людей).

Існує цілий набір технічних, санітарно-гігієнічних, організаційно-технічних, медико-профілактичних заходів, які дають змогу ослабити вплив шуму на організм людини.

Методи і засоби боротьби з шумом прийнято поділяти на:

– методи зниження шуму на шляху розповсюдження його від джерела

– методи зниження шуму в джерелі його виникнення

– засоби індивідуального захисту від шуму.

Способи і засоби колективного захисту від шуму залежно від способу реалізації можуть бути акустичними; архітектурно-плановими; організаційно-технічними;медико-профілактичними.

Залежно від принципу дії акустичні засоби боротьби з шумом поділяються на такі: акустичною обробкою приміщень; зниження шуму звукоізоляцією; зниження шуму звукопоглинанням.

Методи зниження шуму в джерелі виникнення - це найдієвіший спосіб боротьби з шумом. Створюють малошумні механічні передачі (використовують не звукові матеріали – пластмаси), зниження шуму в підшипникових вузлах (заміна підшипників кочення на підшипники ковзання – зменшення шуму 6–15 дБА), вентиляторах, заміна ударних процесів без ударними, штампування – пресуванням, клепання – зварюванням. Якщо фактичний рівень інтенсивності шуму є більшим від граничнодопустимого рівня (ГДР), машину замінюють або звикаються з її роботою.

Зниження шуму на шляхах його поширення. Методи зниження шуму реалізуються шляхом використанням кожухів, екранів, перегородок з різних матеріалів; зміною напряму шуму, яка досягається використанням штучних поглиначів (куби, наповнені скловатою, конуси, глушники шуму), які залежно від принципу

дії поділяються на абсорбційні; реактивного типу (відбивачі); комбіновані (активного типу – дисонансні).

Зниження шуму акустичною обробкою приміщення. Вона передбачає покривання стелі та верхньої частини стін звукопогли­нальним матеріалом. Внаслідок цього знижується інтенсивність відбитих звукових хвиль. Додатково до стелі підвішують щити, резонаторні екрани, тобто штучні поглиначі. Ефективність акустичної обробки приміщення залежить від звукопогли­нальних властивостей застосовуваних матеріалів та конструкцій, особливостей їх розташування, об’єму приміщення, його геометрії, місць розташування, джерел шуму. Ефект акустичної обробки більший в низьких приміщеннях (Н ≤ 6 м) витягнутої форми. Акустична обробка знижує шум до 8 дБА.

Зниження шуму звукоізоляцією. Джерело шуму вміщають в ізольований кожух, приміщення з виводом органів управління – ззовні. Оператора розташовують в спецкабіні. Засоби ізоляції залежно від конструкції поділяють на кожухи, кабіни, акустичні екрани, перегородки, звукоізоляційні матеріали, загородження будинків і приміщень – будь-якими будматеріалами (цегла, бетон). Стіна цегляна зменшує шум до 46, скло – до 30 дБ.

Зниження шуму звукопоглинанням. Об’єкт, що випромінює шум, розташовують у кожусі (корпусі), внутрішні стіни якого покривають звукопоглинальним матеріалом (капронове волокно, дерев’яно-повстяні плити, поролон, азбест, скловата). Товщина залежить від властивостей матеріалу (20–200 мм).

Архітектурно-планові методи захисту:

– раціональне розміщення приміщень і будинків

– раціональне розміщення технологічного обладнання машин і механізмів

– раціональне розміщення робочих місць

– раціональне планування зон і режимів руху вантажних потоків

– створення шумозахисних зон, зелених насаджень.

Організаційно-технічні способи (засоби) захисту від шуму:

– використання малошумних процесів

– забезпечення шумних машин засобами дистанційного управління і автоматичного контролю

– використання малошумних машин. Зміна конструктивних елементів машин

– удосконалення технології ремонту та обслуговування машин

– використання раціональних режимів праці та відпочинку на шумних виробництвах.

Засоби індивідуального захисту (ЗІЗ) залежно від конструктивного виконання діляться на:

– протишумові вкладки, які знижують шум на величину 5–10 дБ

– протишумові навушники, які знижують шум на величину до 20 дБ

– шоломи і каски – використовуються при дії високочастотного шуму (>800 Гц), бо цей шум може проникнути через кістки черепної коробки

– протишумові костюми.

Від носіння навушників і інших ЗІЗ можна отримати нервове потрясіння – їх носіння негативно впливає

на здоров’я.

Медико-профілактичні заходи – полягають у постійному медичному нагляді та скеруванні на лікування, медогляди, якщо це потрібно.

Повне виконання всіх заходів з ОП (постійний контроль за фактичним рівнем шуму, він повинен бути меншим від ГДР).