- •1. Сучасний стан охорони праці в Україні та за кордоном
- •2. Суб’єкти і об’єкти охорони праці
- •3. Основні терміни та визначення в галузі охорони праці
- •4. Класифікація шкідливих та небезпечних виробничих чинників
- •5. Конституційні засади охорони праці в україні
- •6. Законодавство України про охорону праці
- •7. Закон україни про охорону праці
- •8. Основні принципи державної політики України в галузі охорони праці
- •10. Охорона праці жінок, неповнолітніх, інвалідів
- •9. Гарантії прав працівників на охорону праці, пільги і компенсації за важкі та шкідливі умови праці
- •11. Обов’язки працівників щодо додержання вимог нормативно-правових актів з охорони праці
- •12. Обов'язкові медичні огляди працівників певних категорій
- •13.Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці
- •14. Нормативно-правові акти з охорони праці (нпаоп): визначення, основні вимоги та ознаки, структура та реєстр
- •15. Стандарти в галузі охорони праці, система стандартів безпеки праці, міждержавні та національні стандарти України з охорони праці
- •16. Санітарні, будівельні норми, інші загальнодержавні документи з охорони праці
- •18 5.1. Інструкції, які вводяться в дію на даному підприємстві,
- •19.Розробка та затвердження інструкцій з охорони праці, інших нормативних актів з охорони праці, що діють на підприємстві
- •20. Фінансування охорони праці, основні принципи і джерела
- •21. Система державного управління охороною праці в Україні
- •22. Компетенція та повноваження органів державного управління охороною праці. Національна рада з питань безпечної життєдіяльності населення
- •23. Національна рада з питань безпечної життєдіяльності населення
- •24. Органи державного нагляду за охороною праці, їх основні повноваження і права
- •25. Громадський контроль за дотриманням законодавства про охорону праці
- •26. Уповноважені найманими працівниками особи з питань охорони праці
- •27. Структура, основні функції і завдання управління охороною праці в організації
- •30. Права і обов'язки працівників служби охорони праці
- •31 Громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці
- •32. Комісія з питань охорони праці підприємства, основні завдання та права
- •33. Регулювання питань охорони праці у колективному договорі
- •37.Рекомендації щодо організації роботи кабінету промислової безпеки та охорони праці
- •38. Кольори, знаки безпеки та сигнальна розмітка
- •39. Стимулювання охорони праці
- •40. Принципи організації та види навчання з питань охорони праці
- •41.. Вивчення основ охорони праці в навчальних закладах і під час професійного навчання працівників на підприємстві
- •42. Навчання і перевірка знань з питань охорони праці працівників під час прийняття на роботу і в процесі роботи посадових осіб та працівників, які виконують роботи підвищеної небезпеки
- •43. Спеціальне навчання і перевірка знань з питань охорони праці
- •44. Навчання і перевірка знань з питань охорони праці посадових осіб
- •45. Інструктажі з питань охорони праці, їх види, порядок проведення
- •46. Види інструктажів
- •47. Стажування (дублювання) та допуск працівників до самостійної роботи
- •48. Виробничі травми, професійні захворювання, нещасні випадки виробничого характеру, основні причини інциденти та невідповідності
- •49. Мета та завдання профілактики нещасних випадків, професійних захворювань і отруєнь на виробництві, основні заходи по їх запобіганню
- •50. Причини виробничого травматизму та захворювань
- •53. Основи фізіології та гігієни праці, їх значення
- •54. Чинники, що визначають санітарно-гігієнічні умови праці, оцінка умов праці та забезпечення належних, безпечних і здорових умов праці
- •56. Робоча зона та повітря і мікроклімат робочої зони
- •57. Гранично-допустимі концентрації (гдк) шкідливих речовин, заходи та засоби попередження забруднення повітря робочої зони
- •58. Нормування та загальні заходи і засоби параметрів мікроклімату
- •59. Повітряне середовище, джерела забруднення, контроль за його станом
- •60. Вентиляція, її види, вибір та конструктивне оформлення
- •62. Механічна вентиляція
- •63. Залежно від джерела світла виробниче освітлення може бути трьох видів:
- •64. Класифікація та основні вимоги до виробничого освітлення
- •65. Основні вимоги до виробничого освітлення
- •66, 69. Нормування освітлення, розряди зорової роботи та проектування системи освітлення
- •70. Вібрація, її джерела, класифікація і характеристики
- •73. Типові заходи та засоби колективного та індивідуального захисту від вібрацій.
- •74. Параметри звукового поля: звуковий тиск, інтенсивність, частота, коливальна швидкість та звукова потужність джерела звуку
- •78. Шкідливі наслідки шуму, методи та засоби колективного та індивідуального захисту від шуму
- •79. Інфразвук, його джерела, параметри, нормування та контроль рівнів
- •81. Інфразвук і ультразвук: джерела, характеристики, нормування, засоби і методи захисту
- •82. Джерела, особливості і класифікація електромагнітних випромінювань та електричних і магнітних полів, їх характеристика
- •83. Загальна характеристика електромагнітних випромінювань
- •84. Нормування електромагнітних випромінювань, прилади та методи контролю.
- •85. Класифікація та джерела випромінювань оптичного діапазону
- •86. Особливості інфрачервоного, ультрафіолетового та лазерного випромінювань, нормування та методи контролю
- •87. Вплив на організм людини інфрачервоного, ультрафіолетового випромінювань, засоби та заходи захисту від їх дії
- •88. Класифікація лазерів
- •89. Виробничі джерела іонізуючого випромінювання, класифікація і особливості їх використання
- •90. Шкідливість іонізуючого випромінювання, методи та засоби захисту персоналу від його дії у виробничих умовах
- •93. Вимоги до розташування промислового майданчика підприємства, до енерго- та водопостачання, каналізації, транспортних комунікацій, до виробничих та допоміжних приміщень
- •95. Вимоги охорони праці до розташування виробничого і офісного обладнання та організації робочих місць
- •96. Загальні вимоги безпеки до технологічного обладнання та процесів
- •97. Безпека під час експлуатації посудин, що працюють під тиском
- •98. Безпека під час вантажно-розвантажувальних робіт
- •99. Дія електричного струму на організм людини, електричні травми
- •100. Чинники, що впливають на наслідки ураження електричним струмом
- •101. Класифікація приміщень за ступенем небезпеки ураження електричним струмом
- •102. Безпечна експлуатація електроустановок: електрозахисні засоби і заходи
- •103. Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом
- •104. Показники вибухопожежонебезпечних властивостей матеріалів і речовин
- •105. Класифікація вибухонебезпечних та пожежонебезпечних приміщень і зон
- •108. Дії персоналу при виникненні пожежі
- •109. Забезпечення та контроль стану пожежної безпеки на виробничих об’єктах
- •110. Вивчення питань пожежної безпеки працівниками.
82. Джерела, особливості і класифікація електромагнітних випромінювань та електричних і магнітних полів, їх характеристика
ЕМП природного походження. Навколо Землі існує електричне поле напруженістю у середньому 130 В/м, яке зменшується від середніх широт до полюсів та до екватора, а також за експоненціальним законом з віддаленням від земної поверхні. Спостерігаються річні, добові та інші варіації цього поля, а також випадкові його зміни під впливом грозових розрядів, опадів,
завірюх, пилових бур, вітрів.
Рис . Класифікація ЕМП та випромінювань.
Наша планета також має магнітне поле з напруженістю 47,3 А/м – на північному, 39,8 А/м — на південному полюсах, 19,9 А/м — на магнітному екваторі. Це магнітне поле коливається з 80-річним та 11-річним циклами змін.
Земля постійно знаходиться під впливом ЕМП, які випромінює Сонце, у діапазоні в основному 10 МГц. 10 ГГц. Спектр сонячного; випромінювання досягає і більш короткохвильової області, яка включає в себе інфрачервоне (ІЧ), видиме, ультрафіолетове (УФ), рентгенівське та гамма-випромінювання. Інтенсивність випромінювання змінюється; періодично, а також швидко та різко збільшується при хромосферних спалахах
Антропогенні випромінювання фактично охоплюють усі діапазони. Розглянемо вплив радіохвильового випромінювання, зокрема випромінювання ВЧ та УВЧ діапазонів (діапазони ЗО кГц—500 МГц). Можливості прямого опромінення радіохвилями визначаються умовами їх розповсюдження, які залежать від довжини хвилі.
На довгих хвилях (10—1 км) ЕМП створюється хвилею, яка огинає земну поверхню та перешкоди, які на ній знаходяться (будинки, рослинність, нерівності місцевості), і йде між земною поверхнею та нижньою межею іонізаційного шару атмосфери. Вони майже не поглинаються грунтом. Сигнали потужних радіомовних станцій в цьому діапазоні фактично у будь-який час доби вільно розповсюджуються на далекі відстані.
Середні хвилі (1000—100 м) також достатньо добре огинають земну поверхню, хоча при цьому відхиляються перешкодами, які мають розмір, більший від довжини хвилі, та значно поглинаються грунтом. В зв’язку з цим віддаль розповсюдження середніх хвиль становить близько 500 км, а для обслуговування великих територій встановлюється мережа ретрансляційних станцій. В цьому діапазоні працюють радіостанції на суднах та аеродромна радіослужба. Та головну екологічну небезпеку створюють потужні радіомовні станції.
У діапазоні коротких хвиль (100—10 м) радіохвилі дуже сильно поглинаються грунтом, але для розповсюдження на велику відстань використовується віддзеркалення від земної поверхні та від іоносфери. В цьому діапазоні працюють радіомовні станції та станції зв’язку.
На ультракоротких хвилях (10—1 м), які дуже поглинаються грунтом та майже не віддзеркалюються іоносферою, розповсюдження сигналів відбувається практично лише в межах прямої видимості. Для збільшення цієї зони використовують високо розміщені антени та ретранслятори, причому ЕМП утворюється внаслідок інтерференції прямого та віддзеркаленого променів. В цьому діапазоні працюють зв’язкові, радіомовні та телевізійні станції, розташовані, як правило, у місцях великої концентрації населення.
Випромінювання НВЧ діапазону. Активність впливу ЕМП різних діапазонів
частот різна: вона значно зростає з ростом частоти та дуже серйозно впливає у НВЧ діапазоні. У даний діапазон входять дециметрові (100—10 см), сантиметрові (10—1 см) та міліметрові (10—1 мм) хвилі. Ці діапазони об’єднуються терміном «мікрохвильові».
Як і УВЧ, НВЧ випромінювання дуже поглинається грунтом та не віддзеркалюється іоносферою. Тому розповсюдження НВЧ відбувається в межах прямої видимості.
На дециметрових хвилях працюють радіомовні та телевізійні станції, які забезпечують в зв’язку із зниженням рівня перешкод вищу якість передачі інформації, ніж в УВЧ діапазоні.
Усі ділянки НВЧ діапазону використовуються для радіозв’язку в тому числі радіорелейного та супутникового. В цьому діапазон працюють практично усі радіолокатори.
Оскільки випромінювання НВЧ, поглинаючись поганопровідник середовищем, викликає його нагрівання, цей діапазон широке використовується у промислових установках, які базуються на використанні й інших ефектів, пов’язаних з НВЧ випромінюваннями Подібні установки використовуються і в побуті. Вплив HBЧ випромінювання на живі тканини дав підставу для розробки терапевтичної медичної апаратури. Завдяки особливостям розповсюдження НВЧ саме цей діапазон використовується для передач енергії променем на великі відстані.
