- •1. Сучасний стан охорони праці в Україні та за кордоном
- •2. Суб’єкти і об’єкти охорони праці
- •3. Основні терміни та визначення в галузі охорони праці
- •4. Класифікація шкідливих та небезпечних виробничих чинників
- •5. Конституційні засади охорони праці в україні
- •6. Законодавство України про охорону праці
- •7. Закон україни про охорону праці
- •8. Основні принципи державної політики України в галузі охорони праці
- •10. Охорона праці жінок, неповнолітніх, інвалідів
- •9. Гарантії прав працівників на охорону праці, пільги і компенсації за важкі та шкідливі умови праці
- •11. Обов’язки працівників щодо додержання вимог нормативно-правових актів з охорони праці
- •12. Обов'язкові медичні огляди працівників певних категорій
- •13.Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці
- •14. Нормативно-правові акти з охорони праці (нпаоп): визначення, основні вимоги та ознаки, структура та реєстр
- •15. Стандарти в галузі охорони праці, система стандартів безпеки праці, міждержавні та національні стандарти України з охорони праці
- •16. Санітарні, будівельні норми, інші загальнодержавні документи з охорони праці
- •18 5.1. Інструкції, які вводяться в дію на даному підприємстві,
- •19.Розробка та затвердження інструкцій з охорони праці, інших нормативних актів з охорони праці, що діють на підприємстві
- •20. Фінансування охорони праці, основні принципи і джерела
- •21. Система державного управління охороною праці в Україні
- •22. Компетенція та повноваження органів державного управління охороною праці. Національна рада з питань безпечної життєдіяльності населення
- •23. Національна рада з питань безпечної життєдіяльності населення
- •24. Органи державного нагляду за охороною праці, їх основні повноваження і права
- •25. Громадський контроль за дотриманням законодавства про охорону праці
- •26. Уповноважені найманими працівниками особи з питань охорони праці
- •27. Структура, основні функції і завдання управління охороною праці в організації
- •30. Права і обов'язки працівників служби охорони праці
- •31 Громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці
- •32. Комісія з питань охорони праці підприємства, основні завдання та права
- •33. Регулювання питань охорони праці у колективному договорі
- •37.Рекомендації щодо організації роботи кабінету промислової безпеки та охорони праці
- •38. Кольори, знаки безпеки та сигнальна розмітка
- •39. Стимулювання охорони праці
- •40. Принципи організації та види навчання з питань охорони праці
- •41.. Вивчення основ охорони праці в навчальних закладах і під час професійного навчання працівників на підприємстві
- •42. Навчання і перевірка знань з питань охорони праці працівників під час прийняття на роботу і в процесі роботи посадових осіб та працівників, які виконують роботи підвищеної небезпеки
- •43. Спеціальне навчання і перевірка знань з питань охорони праці
- •44. Навчання і перевірка знань з питань охорони праці посадових осіб
- •45. Інструктажі з питань охорони праці, їх види, порядок проведення
- •46. Види інструктажів
- •47. Стажування (дублювання) та допуск працівників до самостійної роботи
- •48. Виробничі травми, професійні захворювання, нещасні випадки виробничого характеру, основні причини інциденти та невідповідності
- •49. Мета та завдання профілактики нещасних випадків, професійних захворювань і отруєнь на виробництві, основні заходи по їх запобіганню
- •50. Причини виробничого травматизму та захворювань
- •53. Основи фізіології та гігієни праці, їх значення
- •54. Чинники, що визначають санітарно-гігієнічні умови праці, оцінка умов праці та забезпечення належних, безпечних і здорових умов праці
- •56. Робоча зона та повітря і мікроклімат робочої зони
- •57. Гранично-допустимі концентрації (гдк) шкідливих речовин, заходи та засоби попередження забруднення повітря робочої зони
- •58. Нормування та загальні заходи і засоби параметрів мікроклімату
- •59. Повітряне середовище, джерела забруднення, контроль за його станом
- •60. Вентиляція, її види, вибір та конструктивне оформлення
- •62. Механічна вентиляція
- •63. Залежно від джерела світла виробниче освітлення може бути трьох видів:
- •64. Класифікація та основні вимоги до виробничого освітлення
- •65. Основні вимоги до виробничого освітлення
- •66, 69. Нормування освітлення, розряди зорової роботи та проектування системи освітлення
- •70. Вібрація, її джерела, класифікація і характеристики
- •73. Типові заходи та засоби колективного та індивідуального захисту від вібрацій.
- •74. Параметри звукового поля: звуковий тиск, інтенсивність, частота, коливальна швидкість та звукова потужність джерела звуку
- •78. Шкідливі наслідки шуму, методи та засоби колективного та індивідуального захисту від шуму
- •79. Інфразвук, його джерела, параметри, нормування та контроль рівнів
- •81. Інфразвук і ультразвук: джерела, характеристики, нормування, засоби і методи захисту
- •82. Джерела, особливості і класифікація електромагнітних випромінювань та електричних і магнітних полів, їх характеристика
- •83. Загальна характеристика електромагнітних випромінювань
- •84. Нормування електромагнітних випромінювань, прилади та методи контролю.
- •85. Класифікація та джерела випромінювань оптичного діапазону
- •86. Особливості інфрачервоного, ультрафіолетового та лазерного випромінювань, нормування та методи контролю
- •87. Вплив на організм людини інфрачервоного, ультрафіолетового випромінювань, засоби та заходи захисту від їх дії
- •88. Класифікація лазерів
- •89. Виробничі джерела іонізуючого випромінювання, класифікація і особливості їх використання
- •90. Шкідливість іонізуючого випромінювання, методи та засоби захисту персоналу від його дії у виробничих умовах
- •93. Вимоги до розташування промислового майданчика підприємства, до енерго- та водопостачання, каналізації, транспортних комунікацій, до виробничих та допоміжних приміщень
- •95. Вимоги охорони праці до розташування виробничого і офісного обладнання та організації робочих місць
- •96. Загальні вимоги безпеки до технологічного обладнання та процесів
- •97. Безпека під час експлуатації посудин, що працюють під тиском
- •98. Безпека під час вантажно-розвантажувальних робіт
- •99. Дія електричного струму на організм людини, електричні травми
- •100. Чинники, що впливають на наслідки ураження електричним струмом
- •101. Класифікація приміщень за ступенем небезпеки ураження електричним струмом
- •102. Безпечна експлуатація електроустановок: електрозахисні засоби і заходи
- •103. Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом
- •104. Показники вибухопожежонебезпечних властивостей матеріалів і речовин
- •105. Класифікація вибухонебезпечних та пожежонебезпечних приміщень і зон
- •108. Дії персоналу при виникненні пожежі
- •109. Забезпечення та контроль стану пожежної безпеки на виробничих об’єктах
- •110. Вивчення питань пожежної безпеки працівниками.
13.Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці
Відповідно до ст. 49 Закону України „Про охорону праці" за порушення законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці, створення перешкод для діяльності посадових осіб органів державного нагляду за охороною праці і представників професійних спілок винні працівники притягаються до дисциплінарної, адміністративної, матеріальної, кримінальної відповідальності згідно із законодавством.
Дисциплінарна відповідальність полягає у накладанні дисциплінарних стягнень, передбачених чинним законодавством. Відповідно до ст. 147 КЗпП встановлено такі дисциплінарні стягнення: догана, звільнення з роботи. Право накладати дисциплінарні стягнення на працівників має орган, який користується правом прийняття на роботу цього працівника. Дисциплінарне стягнення може бути накладене за ініціативою органів, що здійснюють державний і громадський контроль за охороною праці. За кожне порушення може бути застосоване лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні дисциплінарного стягнення необхідно враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, попередню роботу працівника.
Адміністративна відповідальність накладається на посадових осіб, винних в порушеннях законодавства про охорону праці у вигляді грошового штрафу. Право накладати адміністративні стягнення з причин, зазначених у ст. 49 Закону України „Про охорону праці" мають службові особи Держнаглядохоронпраці. Адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку.
Матеріальна відповідальність включає відповідальність як працівника, так і власника (підприємства). У ст. 130 КЗпП зазначається, що працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіянупідприємству (установі) через порушення покладених на них обов'язків, в тому числі, і внаслідок порушення правил охорда, праці. Матеріальна відповідальність встановлюється лише за пряму діисну шкоду І за умови, коли така шкода заподіяна підприємству (, -f анові) винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника. Li^ відповідальність, як правило, обмежується певною частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди Матеріальна відповідальність може бути накладена незалежно від притягнення працівника до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності. Власник підприємства (установи) або уповноважена ним особа (орган) несе матеріальну відповідальність за заподіяну шкоду працівникові незалежно від наявності вини, якщо не доведе, що шкода заподіяна внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого. Збитки у зв'язку з порушеннями законодавства про охорону праці можуть включати відшкодування потерпілому втраченого заробітку, одноразову допомогу, додаткові витрати на лікування, протезування, якщо потерпший залишився живим, а також витрати на поховання в разі смерті потерпілого, одноразову допомогу на сім'ю та на утриманців.
Кримінальна відповідальність настає, якщо порушення вимог законодавства та інших нормативних актів про охорону праці створило небезпеку для життя або здоров'я громадян. Суб'єктом кримінальної відповідальності з питань охорони праці може бути будь-яка службова особа підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, а також громадянин — власник підприємства чи уповноважена ним особа. Кримінальна відповідальність визначається у судовому порядку.