- •1. Сучасний стан охорони праці в Україні та за кордоном
- •2. Суб’єкти і об’єкти охорони праці
- •3. Основні терміни та визначення в галузі охорони праці
- •4. Класифікація шкідливих та небезпечних виробничих чинників
- •5. Конституційні засади охорони праці в україні
- •6. Законодавство України про охорону праці
- •7. Закон україни про охорону праці
- •8. Основні принципи державної політики України в галузі охорони праці
- •10. Охорона праці жінок, неповнолітніх, інвалідів
- •9. Гарантії прав працівників на охорону праці, пільги і компенсації за важкі та шкідливі умови праці
- •11. Обов’язки працівників щодо додержання вимог нормативно-правових актів з охорони праці
- •12. Обов'язкові медичні огляди працівників певних категорій
- •13.Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці
- •14. Нормативно-правові акти з охорони праці (нпаоп): визначення, основні вимоги та ознаки, структура та реєстр
- •15. Стандарти в галузі охорони праці, система стандартів безпеки праці, міждержавні та національні стандарти України з охорони праці
- •16. Санітарні, будівельні норми, інші загальнодержавні документи з охорони праці
- •18 5.1. Інструкції, які вводяться в дію на даному підприємстві,
- •19.Розробка та затвердження інструкцій з охорони праці, інших нормативних актів з охорони праці, що діють на підприємстві
- •20. Фінансування охорони праці, основні принципи і джерела
- •21. Система державного управління охороною праці в Україні
- •22. Компетенція та повноваження органів державного управління охороною праці. Національна рада з питань безпечної життєдіяльності населення
- •23. Національна рада з питань безпечної життєдіяльності населення
- •24. Органи державного нагляду за охороною праці, їх основні повноваження і права
- •25. Громадський контроль за дотриманням законодавства про охорону праці
- •26. Уповноважені найманими працівниками особи з питань охорони праці
- •27. Структура, основні функції і завдання управління охороною праці в організації
- •30. Права і обов'язки працівників служби охорони праці
- •31 Громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці
- •32. Комісія з питань охорони праці підприємства, основні завдання та права
- •33. Регулювання питань охорони праці у колективному договорі
- •37.Рекомендації щодо організації роботи кабінету промислової безпеки та охорони праці
- •38. Кольори, знаки безпеки та сигнальна розмітка
- •39. Стимулювання охорони праці
- •40. Принципи організації та види навчання з питань охорони праці
- •41.. Вивчення основ охорони праці в навчальних закладах і під час професійного навчання працівників на підприємстві
- •42. Навчання і перевірка знань з питань охорони праці працівників під час прийняття на роботу і в процесі роботи посадових осіб та працівників, які виконують роботи підвищеної небезпеки
- •43. Спеціальне навчання і перевірка знань з питань охорони праці
- •44. Навчання і перевірка знань з питань охорони праці посадових осіб
- •45. Інструктажі з питань охорони праці, їх види, порядок проведення
- •46. Види інструктажів
- •47. Стажування (дублювання) та допуск працівників до самостійної роботи
- •48. Виробничі травми, професійні захворювання, нещасні випадки виробничого характеру, основні причини інциденти та невідповідності
- •49. Мета та завдання профілактики нещасних випадків, професійних захворювань і отруєнь на виробництві, основні заходи по їх запобіганню
- •50. Причини виробничого травматизму та захворювань
- •53. Основи фізіології та гігієни праці, їх значення
- •54. Чинники, що визначають санітарно-гігієнічні умови праці, оцінка умов праці та забезпечення належних, безпечних і здорових умов праці
- •56. Робоча зона та повітря і мікроклімат робочої зони
- •57. Гранично-допустимі концентрації (гдк) шкідливих речовин, заходи та засоби попередження забруднення повітря робочої зони
- •58. Нормування та загальні заходи і засоби параметрів мікроклімату
- •59. Повітряне середовище, джерела забруднення, контроль за його станом
- •60. Вентиляція, її види, вибір та конструктивне оформлення
- •62. Механічна вентиляція
- •63. Залежно від джерела світла виробниче освітлення може бути трьох видів:
- •64. Класифікація та основні вимоги до виробничого освітлення
- •65. Основні вимоги до виробничого освітлення
- •66, 69. Нормування освітлення, розряди зорової роботи та проектування системи освітлення
- •70. Вібрація, її джерела, класифікація і характеристики
- •73. Типові заходи та засоби колективного та індивідуального захисту від вібрацій.
- •74. Параметри звукового поля: звуковий тиск, інтенсивність, частота, коливальна швидкість та звукова потужність джерела звуку
- •78. Шкідливі наслідки шуму, методи та засоби колективного та індивідуального захисту від шуму
- •79. Інфразвук, його джерела, параметри, нормування та контроль рівнів
- •81. Інфразвук і ультразвук: джерела, характеристики, нормування, засоби і методи захисту
- •82. Джерела, особливості і класифікація електромагнітних випромінювань та електричних і магнітних полів, їх характеристика
- •83. Загальна характеристика електромагнітних випромінювань
- •84. Нормування електромагнітних випромінювань, прилади та методи контролю.
- •85. Класифікація та джерела випромінювань оптичного діапазону
- •86. Особливості інфрачервоного, ультрафіолетового та лазерного випромінювань, нормування та методи контролю
- •87. Вплив на організм людини інфрачервоного, ультрафіолетового випромінювань, засоби та заходи захисту від їх дії
- •88. Класифікація лазерів
- •89. Виробничі джерела іонізуючого випромінювання, класифікація і особливості їх використання
- •90. Шкідливість іонізуючого випромінювання, методи та засоби захисту персоналу від його дії у виробничих умовах
- •93. Вимоги до розташування промислового майданчика підприємства, до енерго- та водопостачання, каналізації, транспортних комунікацій, до виробничих та допоміжних приміщень
- •95. Вимоги охорони праці до розташування виробничого і офісного обладнання та організації робочих місць
- •96. Загальні вимоги безпеки до технологічного обладнання та процесів
- •97. Безпека під час експлуатації посудин, що працюють під тиском
- •98. Безпека під час вантажно-розвантажувальних робіт
- •99. Дія електричного струму на організм людини, електричні травми
- •100. Чинники, що впливають на наслідки ураження електричним струмом
- •101. Класифікація приміщень за ступенем небезпеки ураження електричним струмом
- •102. Безпечна експлуатація електроустановок: електрозахисні засоби і заходи
- •103. Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом
- •104. Показники вибухопожежонебезпечних властивостей матеріалів і речовин
- •105. Класифікація вибухонебезпечних та пожежонебезпечних приміщень і зон
- •108. Дії персоналу при виникненні пожежі
- •109. Забезпечення та контроль стану пожежної безпеки на виробничих об’єктах
- •110. Вивчення питань пожежної безпеки працівниками.
20. Фінансування охорони праці, основні принципи і джерела
Фінансування охорони праці відповідно до Закону України «Про охорону праці» здійснюється роботодавцем. Таке фінансування передбачається у державному і місцевому бюджетах, що виділяються окремим рядком.
Воно стосується профілактичних заходів з охорони праці, виконання загальнодержавної, галузевих і регіональних програм поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, інших державних програм спрямованих на запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням.
Для підприємств, незалежно від форм власності або фізичних осіб, які використовують найману працю, витрати на охорону праці становлять не менше 0,5 відсотка від суми реалізованої продукції.
На підприємствах, що утримуються за рахунок бюджету, витрати на охорону праці передбачаються в державному або місцевих бюджетах і становлять не менше 0,2 відсотка від фонду оплати праці.
Суми витрат з охорони праці, що належать до валових витрат юридичної чи фізичної особи, яка відповідно до законодавства використовує найману працю, визначаються згідно з переліком заходів та засобів з охорони праці, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
21. Система державного управління охороною праці в Україні
Управління охороною праці – це підготовка, прийняття та реалізація правових, організаційних, науково-технічних, санітарно-гігієнічних, соціально-економічних та лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на збереження життя, здоров’я та працездатності людини в процесі трудової діяльності.
Державна політика управління охороною праці визначена в Законі України «Про охорону праці» і ґрунтується на принципі пріоритетності(переважному праві)
життя людини відносно результатів виробничої діяльності.
Державне управління охороною праці здійснюється шляхом сукупності скоординованих дій органів державного управління охороною праці, органів місцевого самоврядування за участю об’єднань роботодавців, професійних спілок та інших представницьких органів з реалізації основних напрямів соціальної політики в галузі охорони праці, спрямованих на забезпечення безпечних і здорових умов праці.
Державне управління охороною праці передбачає наступну багаторівневу структуру:
- Кабінет Міністрів України
- спеціально уповноважений урядовий орган державного управління ОП - Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду (Держгірпромнагляд), правонаступником якого з квітня 2011р., згідно указу президента України, стала Державна служба гірничого нагляду та промислової безпеки України
- на регіональному рівні — Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування
- на галузевому рівні – міністерства та інші центральні органи виконавчої влади.
Управління охороною праці на всіх рівнях – державному, регіональному, галузевому, на рівні підприємства базується на законодавчих і нормативних правових актах про охорону праці.
22. Компетенція та повноваження органів державного управління охороною праці. Національна рада з питань безпечної життєдіяльності населення
Кабінет Міністрів України в галузі охорони праці:
- забезпечує реалізацію державної політики в галузі охорони праці
- подає на затвердження Верховною Радою України загальнодержавну програму поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища
- спрямовує і координує діяльність міністерств, інших центральних органів виконавчої влади щодо створення безпечних і здорових умов праці та нагляду за охороною праці
- встановлює єдину державну статистичну звітність з питань охорони праці.
Держгірпромнагляд має такі повноваження:
- розробляє за участю всіх зацікавлених сторін загальнодержавну програму поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і контролює її виконання
- бере участь у розробленні проектів законодавчих та інших нормативно — правових актів з охорони праці та промислової безпеки
- координує роботу відповідних органів виконавчої влади та самоврядування, підприємств, інших суб’єктів господарювання у сфері безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, промислової безпеки, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення та об’єктами підвищеної небезпеки
- здійснює в установленому порядку державний нагляд за
додержанням законодавства з охорони праці та промислової безпеки
- організовує виконання робіт щодо науково-технічної підтримки державного нагляду в сфері охорони праці та промислової безпеки.
Рішення, прийняті Держгірпромнаглядом у межах його компетенції, є обов’язковими для виконання всіма міністерствами, іншими, центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами, які відповідно до законодавства використовують найману працю.
Для реалізації покладених на Держгірпромнагляд завдань утворюються його територіальні управління.
Повноваження міністерств та інших центральних органів виконавчої влади в галузі охорони праці:
- проведення єдиної науково-технічної політики в галузі охорони праці
розробка і реалізація галузевої програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці й виробничого середовища
- здійснення методичного керівництва діяльністю підприємств у галузі з охорони праці
- укладання з відповідними галузевими профспілками угоди з питань покращення умов і безпеки праці
- участь в опрацюванні та перегляді нормативно-правових актів з охорони праці
- організація навчання і перевірки знань з питань охорони праці
- створення у разі потреби аварійно-рятувальних служб, здійснення керівництва їхньою діяльністю
- здійснення відомчого контролю за станом охорони праці на підприємствах галузі.
Для координації, вдосконалення роботи з охорони праці й контролю за цією роботою в міністерствах та інших центральних органах виконавчої влади створюються структурні підрозділи з охорони праці.
Рада Міністрів Автономної Республіки Крим та місцеві органи виконавчої влади в галузі охорони праці мають такі основні повноваження:
- забезпечують виконання законів та реалізацію державної політики в галузі охорони праці.
- формують і забезпечують виконання регіональної програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища
- забезпечують соціальний захист найманих працівників, вживають заходів щодо проведення атестації робочих місць
- здійснюють контроль за додержанням на об’єктах нормативно-правових актів з охорони праці.
Для виконання перелічених функцій створюють відповідні структурні підрозділи.
Органи місцевого самоврядування в межах своєї компетенції:
- затверджують цільові регіональні програми поліпшення стану безпеки, умов праці та виробничого середовища
- приймають рішення щодо створення комунальних
аварійно-рятувальних служб.
При Кабінеті Міністрів України створено Національну Раду з питань безпеки життєдіяльності населення, яку очолює віце-прем’єр-міністр України.
