3.Загальна захворюваність…

Захворюваність населення – збірне поняття, що включає в себе показники, які характерізують рівень різних захворювань та їх структуру серед усьго населення або окремих груп на даній території.

Основні методи вивчення захворюваності: 1.Звертань за лікарською допомогою в медичні заклади; 2.Медичних оглядів окремих груп населення; 3.Про причини смерті; 4.Опитування населення; 5.Спеціальних вибіркових досліджень. Найбільш прийнятним є метод вивчення захворюваності за звертаннями за медичною допомогою. Це пов’язано з обов’язковою реєстрацією захворювань, що здійснюється в державних лікувално-профілактичних закладах.Але повнота даних про захворюваність населення за методом звертань може бути обмежена: * при недостатній доступності мед допомоги(у селі); *низькому рівні медичної культури населення; *недостатньому авторитеті серед населення медичного закладу в цілому або окремих лікарів тощо.

Вид захворюваності	Основні джерела інформації	Основні показники
Загальна захворюваність	Статталон для реєстрації заключних(уточнених) діагнозів, талон амб пацієнта	Загальна захворюв. Первинна захв. Структура загальної та первинної захв.

Загальна захв. – облік всіх захворювань(гостр та хрон) , які зареєстровані у населення певної території за певний період.

Правила заповнення облікового документу: 1. Кожний випадок гострого захвор. – заповнюється окремий “статистичний талон для реєстрації заключних(уточнених) діагнозів”(ф.№ 025-2/0) з позначкою”+”.

У “талоні амбулаторного пацієнта” поруч з діагнозом ставять код “1”. 2. Хронічне захвор. реєструється 1 раз протягом року. Якщо встановлено вперше, то у статталоні “+”, а у талоні амб – “2”. Якщо діагноз виставлено раніш, то у статталоні – “-“, а у талоні амб – “3”. За інформацією складається звіт: “Звіт про число захв., зареєстрованих у хворих, які проживають у районі обслуговування лік закладу.”(ф.№12).

Основні показники:

** Первинна захв.: рівень вперше зареєстрованих захв за календарний рік на данній території.

ПЗ= кількість захв, які вперше зареєстровані в даному році(гстр та хр вперше виявл) * 1000 / середньорічна чиселність населення.

** Загальна захв.: рівень усіх зареєстрованих захв за рік.

ЗЗ= кількість усіх захв за рік * 1000/ середньорічна чиселність населення.

**Структура первинної та загальної захв.

СПЗЗ=кількість усіх зареєстров протягом року захв данного класу, групи, нозоології(вперше зареєст) * 100 / кількість усіх вперше зареєстрованих захв протягом року

Билет 19

1. Физиолого – гигиенич значение жиров, научное обоснование потреб-ти в жирах разных возрастных и проф групп населения. Показатели биол ценности жиров (Ж), физиол-кое значение ПНЖК разных семейств. Показ-ли биол ценности ПНЖК.

Основой пищевых Ж явл-ся триглицериды (сложные эфиры глицерина и жирных кислот (ЖК)).

Биол роль Ж: 1) теплоизоляционная – изолируют глубоколежащие ткани от холода, 2) амортизационная – предупреждают повр-я, ушибы, травмирование органов, 3) энергетич-кая (1 г = 9 ккал), 4) пластическая – ЖК явл-ся элементами синтеза клеточных мембран, обеспечивает их оптимальную проницаемость, 5)  питательной ценности пищи, удлиняет чувство сытости, 6)  вкусовых качеств пищи, обеспечивает  всасывания жирорастворимых Вит, 7) явл-ся носителями жизненно-важных вещ-тв: жирораств Вит, фосфатидов, стеринов, Ж явл-ся предшественниками простагландинов, стероидных и половых гормонов. Стимулируют процессы неспецифич иммунитета, нормализуют процессы клеточного метаболизма.

Потребность в Ж= 1,2-1,5 г/кг (минимум 1 г/кг), это приблизительно 25-30% суточной энергоемк-ти рациона (70-75% - животного происх-я, 25-30% растит-ного). Жив-ные Ж – наиболее ценные – сливочное масло, сало.

Пожилым – для предупреждения а-склероза, ожир-я, ГБ нужно  общее содержание Ж и  растит Ж. Очень важно не количество а качество Жчто зависит от содержания ЖК

Классификация ЖК; 1) насыщенные – стеариновая, пальмитиновая, арахиновая – не имеют двойных связей – твердые, тяжело усваиваются орг-мом (бараний жир, свинное сало, говяж жир, сливоч масло), 2) ненасыщенные – а) мононенасыщенные (олеиновая) – 1-на двойная связь – защищает липиды от перекисного окисления (ПОЛ). Она  стойкость липидов к ПОЛ, входит в состав 3-глицеридов, которые синтезир-ся в орг-ме (оливковое масло, сало), б) полиненасыщенные (линолевая -3, линоленовая -6, арахидоновая -6, эйкозопентаеновая -3, докозопентаеновая -3, докозогексаеновая -3 – в морской рыбе, грецких орехах). Чем больше углеродная цепь тем  биологическая ценность.  - указывает возле какого атома углерода находится последняя 2-ная связь, отсчет с конца.

Функция ПНЖК в орг-ме: 1) пластическая – синтез ЖК, 2) обеспечивает ф-ии мембран клеток (внешних и внутренних), делает их менее твердыми, обеспечивает оптимальную проницаемость, 3) нормализует холестериновый обмен – угнетает синтез холестерина (способствует превращ-ю холестерина в холевые кислоты – желчь – эвакуация), 4) нормализует состояние стенок кровеносных сосудов ( их эласт-ть,  проницаемости), 5) берут участие в синтезе простагландинов (простациклины, тромбоксан). Необходимы для нормализации обмена в-в в коже, нормальной берем-ти, лактации.  стойкость к токсич-ким, инфекц-м, канцерогенным агентам. Оптимальное соотношение -6:-3=4:1.

Показатели биол ценности Ж: 1) показатели жирнокислотного спектра: характеризуют содерж-е насыщенных, моно-, полиненасыщ ЖК: а) соотнош-е НЖК:МНЖК:ПНЖК=1:1:1 – идеальный жир, б) сумма ПНЖК: сумма НЖК – 0,2:0,2 – сало, в) отношение линолевой к олеиновой - >0,25, д) отнош-е линолевой к линоленовой - >7,0. 2) показатели содерж-я БАВ: а) содерж-е ВитА,Д,Е. А,Д – в животных жирах, Е – мало. В растительных Е - , А,Д – нет, б) содержание фосфолипидов – много в нерафинир растит маслах, в животных – ограничено, в) содерж-е -фитостеринов. 3) показатели оценки атерогенности жиров: а) холестерина в идеале в жире нет, он отсут-ет в растит жирах, б) соотнош-е холестерин:фосфолипиды >1:4, в животных жирах – меньше – риск а/склероза. 4) показатели ПОЛ: а) соотн-е ВитЕ:ПНЖК=1:500; 1:1000 – верхняя граница, начало ПОЛ.

Стерины: 1)фитостерины – нормализуют жировой и холестериновый обмен,  эвакуацию холестерина за щет связ-я в кишечнике), 2) зоостерины – холестерин, поддерживает тургор кожи, обеспечивает процессы осмоса и диффузии, берет участие в образовании ЖК, гормонов, витД₃ . Сут потреб-ть - 500 мг.