Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Rek lLekc2.rtf
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
2 Мб
Скачать
☆

3.3. Підсвідомі стимули, Символіка архетипів в рекламі

Аналіз психології мотивів – найважливіший метод у вивченні чинників, які стосуються аспекту рекламної творчості. Мотиви поведінки людей обумовлюються впливом інстинктів – нормами поведінки, які залишились людям у спадок від нижчих стадій еволюційного розвитку виду. Основні інстинкти людини зашифровані у підсвідомих символах. Символіка інстинктів широко використовується в рекламі. Теорія підсвідомих стимулів знайшла практичну реалізацію в розробці РП. Уже повністю доказано, що більша частина наочно-образної, раціональної, емоційної інформації відкладається в підсвідомості, яка у спресованому (архівованому) вигляді у формі символів містять великий об’єм інформації. Залежно від соціальних, релігійних особливостей, вчинків і реакцій на вчинки, різні символи нашого життєвого досвіду формують символічний зміст підсвідомого розуму. Теорія витіснених афектів із свідомого в підсвідомість, внаслідок дії моральної цензури, оперує кількома базовими екзистенцій ними стимулами: сексуальний потяга – першопричина більшості стимулів поведінки, компенсація недоліків (А. Адлер), потреба уникнення відчуття страху, досягнення безпеки (К. Хорни) жадання самореалізації та влади, але останній в РП використовуються зрідка, оскільки пропагандує негуманістичні ідеології.

Фрейдівська теорія підсвідомого допомогла будувати РП, використовуючи такі психологічні підходи, у результаті яких з’явились такі поняття в Р як:

  • товар придбаний підсвідомо;

  • сексуальність в широкому змісті;

  • зашифрована сексуальність (двозначні або полізначні символи);

  • звернення до підсвідомих стимулів, пов’язаних з переживаннями раннього дитинства (не паталогічного характеру).

Згідно іншого прибічника теорії психоаналізу Фрома існує 5 екзистенційних потреб людини.

  1. У прив’язаності.

  2. У трансцендентності (трансцендентність – перенесення людини за межі самого себе; місце не-я заміняє або Бог або інший символічний об’єкт шанування.

  3. В обростанні коренями.

  4. У відчутті ідентифікації;

  5. У системі координат і об’єкті поклоніння, поваги.

Ці потреби глибоко укорінені у підсвідомості лежать в основі усієї системи поведінки людини та суспільства.

Аналіз підсвідомого, у значенні розуміння реклами, зводиться до цілі – усвідомити становлення, формування та розвиток стимулів людської поведінки. Існують прості й складні потяги (стимули). Сучасне постіндустріальне суспільство орієнтоване на прості стимули: секс, заощадження, накопичення матеріальних цінностей, садизм, егоїзм, нарцисизм та деструктивність. Важливим для рекламної творчості є розуміння усіх неусвідомлених стимулів, наприклад – стандного істинкту чи інстинкту деструктивності і руйнації. Стадний інстинкт є підвидом інстинкту самозбереження. Індивид, протягом тисячоліть, при загрозі, зберігав життя, тільки, при умові, коли він був членом, складовою часткою групи стада, і діяв за чітко визначеними стадом правилами поведінки. Ці правила (табу) в обставинах стадної поведінки є догматичними і незмінними, навіть якщо заперечують гуманні цінності. Вони не підлягають осмисленню та перевірці етично-релігійними нормами. Стадо представляє суттєву силу, яка в первісних спільнотах ефектно протидіяла загрозам природних стихій та хижих тварин. Позитивний антипод стадного інстинкту – колектив, колективна організація. Акцентування уваги на аспекті колективного широко практикується у побудові РП.

Інстинкт деструктивності і руйнації часто вважають нормою поведінки спричиненою розвинутими соціальними системами. Його активізація залежить від домінування, в протилежних парах, таких психічних станів як: жадність – заощадливість; захланність – щедрість; садизм – екстрім; мазохізм – терпеливість

Завдання дизайнера реклами трансформувати символіку деструктивних інстинктів в символіку мотивів організованої людської поведінки, яка є антиподом деструктивних мотивів, або випливає, розвиваючись із деструктивних мотивів поведінки і несе в собі значення чеснот та соціального блага. Найвідомішим спеціалістом із досліджень неусвідомлених стимулів є філософ і психолог К. Г. Юнгом.

Символіка архетипів опрацьована К. Г. Юнгом на сьогодні найширше використовується у творчості форми РП.

Архетип – це психічний осад певних однотипних переживань, які ми отримали з первісних часів у формі специфічних образів, що передалися нам спадково в анатомічній структурі мозгу та через генофонд (сучасна версія). Індивідуальні переживання збігаючись з архетипними образами спричиняють виплеск емоційної енергії (архитипічні ситуації). Важливість розуміння феномену архетипу (колективного уявлення) у психіці людини у тому, що вони формують в свідомості ідеали, Р ж, допомагає наблизитись до ідеалів через придбання товару, використовуючи для цієї підстави відомі в психології архетипні структури.

Є таі типові архетипи відкриті К. Г. Юнгом.

Аніма – психічна проекція (ілюзія), яка виникла у результаті численних переживань пов’язаних з феноменом матері наприклад інфантильна втеча від проблем реального світу в дитинство під опіку мами, архетип священного шлюбу поміж матір’ю та сином.

Ідеал Вітчизни-матері – алегорія матері.

Анімус – психічна проекція, яка символізує розум, дух, батьківський Логос. Анімус представляє апріорні філософські та релігійні ідеї. Земля дідів – алегорія батька, символічна цінність рідної землі. Тут архетипом виступає містична належність примітивної людини до землі на якій він проживає і в якій поховані духи його предків.

Тварини – символи життєвої вітальної сили та інстинктивних потягів. Страх і повага до цього символу призводить до жертвоприношень (жертовне вбивство).

Коло – символ Самості, повна завершеність життя (янтра, мандала).

Трикутники, що взаємно пересікаються – єднання чоловічого і жіночого начала, душі з Богом.

Квадрат, прямокутники – земна матерія, єднання тіла та матерії.

Символ героя – невистачаюча сила необхідна для самозадоволення Его.

Баламут (Лисиця, Койот) – символізує період раннього дозрівання.

Цикл зайця – символ перебудови. Сучасний символ Великодня в Західній Європі

Червоний ріг – символ зв’язку з богами (Богом).

Лабіринт – складна ситуація яка вирішується в позитивний спосіб.

Психологія побудови РП має дуже подібну структуру та екзистенційні цілі, що і більшість міфів та казок. Практично усі відомі науці архетипи, в той чи інший спосіб, проявляють себе у міфах та казках (більш пізній та універсальній формі міфу). У казках виражені дух і ментальність, глибинна мудрість, мрії і ідеали людей. Архетипи проявляються в рисах поведінки головних героїв казок в різних проблемних ситуаціях.

Структурний аналіз казок дозволяє зробити узагальнення згідно якого випливають такі логічні складові: будь-яка казка представляє героя, який має сформульовану чітку ціль самореалізації; герой потрапляє в певні ситуації (архетип лабіринту) і шукає вихід із цієї ситуації (ситуація вибору, ситуації можуть бути визначені); герой дотримуються певних умов; вирішує певні задачі для досягнення цілі; використовуючи такі еврістичні методи як загадування загадок, жереб, перевтілення, і т. ін.; творчий пошук реалізації мети завершується феноменом "осяяння", коли герої здогадуються що мають робити. Закінчення казки переважно щасливе.

Прообраз казки в структурі РП спрацьовує таким чином, що архетипні цілі героя казок заміщуються цілями Р. Для цього в РП моделюють прості житейські ситуації й пропонується їх вирішити герою (потенційному споживачеві) при цьому часто імітуються ілюзії здогадування й вибору та ефект осяяння – ніби клієнт уже придбав товар, або раптом зрозумів, що для вирішення ситуації необхідно просто зробити покупу.

Національний менталітет в Р – це характерний спосіб бачення світу, який виявляється в його сприйнятті та відображенні. Це тісно пов’язані між собою в спільну систему мова, міфотворчість, мораль, національна пам’ять, релігія, національна культура, ментальні якості, відношення до життя та праці. Знаками національного менталітету українців є зосередженість на внутрішніх проблемах, відсутність агресивної активності, доброта, незначна скупість, м’який гумор. Серед архетипів які найчастіше використовуються в українській рекламі архетип "Рідна земля", "Мати-природа", "Козак".

Як винятковий, але ефективний феномен в рекламній справі є так звана парадоксальна реклама. Реклама, заради запам’ятовування якої, рекламодавці вдаються до нетипових засобів комунікативного та художнього вираження РП, яке може викликати негативні (неприємні, дискомфортні, вульгарні, бридкі) емоції, але при умові, якщо така реклама не суперечить міжнародними хартіям рекламної діяльності. Ціль такої реклами здивувати та вразити. Такого результату можна досягнути тільки за умови абсолютної новизни ідеї. Реклама зазначеного типу руйнує усі етико-естетичні табу – стереотипи норм та правил соціальної поведінки людей, які їм пропонує масова культура. найпоширеніший варіант негативної чи парадоксальної реклами, пропонує принцип акцентування уваги на товарі через допоміжний негативно змальований образ, який запам’ятовується в парі з образом товару.

Отже,

один із головних способів кодування інформації РП полягає у створенні символів на базі символу рекламованого товару та символів інстинктовно-психічних та екзистенційних потреб людини, який реалізується внаслідок синтезу обох знакових систем, несучи сильний позитивістичний вплив на споживача. Символи екзистенційних, раціональних, та біологічних потреб людини разом із символічним образом рекламованого товару включають в код РП, так, щоб у результаті взаємодії цих двох символічних систем відбувався процес сублімації – зміщення потрібних емоцій та установок з одного знаку на інший. Як наслідок типові емоції, мрії та цінності людини стають стійкою асоціацію із товаром, послугою тощо

Але реклама, яка використовує зашифровані інстинкти та психічні стимули, в тому числі колективного несвідомого, може нести і негативний соціальний та культурний зміст і фатально впливати на людську психіку. Кодування таких інстинктів як інстинкт смерті, диструкції, самозбереження, інстинкт втечі та агресії як форми самозахисту вимагають обережності. Виключення становить материнський інстинкт – інстинкт продовження роду – збереження виду, найголовніший інстинкт з точки зору цілі й суті еволюційного процесу (вітальної сили), його символіка завжди має позитивістичний зміст.

Психологічну небезпеку представляють РП, які своїм впливом, які блокують здатність людини до адекватного реагування на життєві обставини, які нейтралізують її здатність об’єктивно аналізувати і свідомо робити вибір, що своєю чергою знижує здатність протидіяти зовнішньому тиску, позбавляючи у людині відчуття індивідуальності, особистої цінності.

Питання для роздумів, самоперевірки, повторення.

  1. Як представлені в Р основні процеси психіки (враження, сприйняття, увага, помять, уява, мислення)?

  2. Наведіть приклади Р в якій використовують основні типи вражень і відчуттів (зорові, слухові, смакові, дотику, нюху, руху, тактильні).

  3. Наведіть приклади емоційної реклами (позитивна, негативна, нейтральна).

  4. У чому полягає принцип впливу Р ненав’язливої?

  5. Що таке літеральний вплив на психіку людини, і як він реалізовується в РП?

  6. Когнітивний, афективний, сугестивний (навіювання) принципи дії РП?

  7. Розкрити основні прийоми сугестії в Р?

  8. Що таке ериксональний гіпноз і як його використовують в Р?

  9. Розкрити поняття нейролінгвіністичного програмуванн

  10. Охарактеризувати психотехнології трансу в Р.

  11. Що таке домінанта, та стереотипи психіки і як їх використовують в побудові РП?

  12. Назвіть основні типи домінанти?

  13. Які основні властивості стереотипів?

  14. Розкрийте зміст поняття мотиву в рекламі.

  15. Опишіть такі типи мотивів, які мають визначальний вплив на прийняття рішень потенційного покупця.

  16. Які основні методи дослідження мотивів поведінки покупця?

  17. Роль підсвідомих стимулів у формуванні Р?

18. Архетипи підсвідомого та особливості їх використання в Р.

План практичного заняття (семінару).

1. Персоніфікація ЦА. Психологічний портрет умовної особи споживача продукту (послуги) на основі заданого товару.

2. Процес прийняття рішень споживачем. Визначення логічної та емоційної складової акту покупки на прикладі заданої реклами.

2. Визначення психологічних архетипів в РК крупних виробників, які активно фігурують на ринку України.

Теми рефератів, доповідей і контрольних.

  1. Психологічні мотиви в рекламі банків та страхових контор, благодійних установ.

  2. Архетип козака, лицаря в українській рекламі.

  3. Міфічні мотиви в українській рекламі.

  4. Візуальні форми архетипів (орнаменти писанок, вишиванки, орнаменти на кераміці) в українській рекламі.

  5. Специфіка використання еротичних мотивів в українській Р, психологічна складова.

  6. Технологій суггестії в політичній Р на теренах СНГ.

  7. Мотив здорового способу життя, його реалізація в Р, українська специфіка.

  8. Порівняльний аналіз СРП та структури міфів та казок на прикладі конкретної Р.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]