7.4. Формулювання місії та цілей організації (реалізація стратегії). Різновиди цілей

Після вибору загальної стратегії бізнесу настає фаза її реалізації. Цей процес передбачає чітку послідовність таких кроків (рис. 7.8).

Важливим механізмом практичної ув'язки стратегії є розробка планів та орієнтирів розвитку; тактики, політики, процедур і правил.

Місія організації — це суперзавдання, природа бізнесу, головна мета існування та глобальна причина, що спонукає займатися саме цим видом діяльності. У вузькому змісті, це вибір галузі, визначення номенклатури та асортименту продукції, робіт чи послуг, вибір ринку та шляхів товаропросу-вання, напрямки інвестиційної діяльності, розподіл прибутку та ін.

Цілі розробляються для забезпечення місії і підпорядковуються їй. Місія визначає основні напрями та орієнтири для розвитку організації, забезпечує правовий статус фірми. Усі перспективні плани і наслідки діяльності — похідна від її місії.

168

169

Розділ III

ТУНКЦІЇ МЕНЕДЖМЕНТУ

Тема 7

ТУНКЦІЯ ПЛАНУВАННЯ

В межах загальної місії можна визначити ряд компонентів:

1. Вибір зовнішнього середовища організації;

2. Основні цілі, завдання, ринки, технології та ін.;

3. Персонал, вимоги до нього, принципи набору та розстановки кадрів.

Цілі організації конкретизують її подальшу діяльність і повинні відповідати певним вимогам:

S бути конкретними, чітко визначеними і підлягати виміру; ■S мати різну тривалість дії:

1. оперативні, поточні — декада, місяць, квартал;

1. середньострокові — до 1-го року;

3. довготермінові — від 1-го до 5-ти років;

4. перспективні — на невизначений період, направлені у майбутнє, необмежені в часі.

S бути реальними (яких можна досягти з тими організаційними ресурсами, що є в розпорядженні);

S не повинні вступати у протиріччя, а навпаки — взаємопідтримувати одна одну.

Наведемо найбільш типові цілі для будь-якої організації комерційного (бізнесового) профілю (табл. 7.3).

Тактика являє собою конкретні оперативні короткострокові дії, тобто це інструмент негайного сприяння впровадженню в життя перспективних намірів. Політика — це загальні орієнтири для дій та прийняття рішень.

Процедури предписують дії, котрі повинні застосовуватись у конкретних випадках.

Правила точно вказують, що саме слід робити в даній ситуації. Розробка типових правил та процедур сприяє досягненню намічених ор­ганізаційних цілей через те, що вони:

^ вказують працівникам напрям дій, які відповідно до досвіду діяльності з високим ступенем імовірності повинні бути успішними і призведуть до бажаних наслідків;

S підвищують ефективність діяльності виключенням зайвих повторів процесу;

S дають можливість керівникові точно передбачити, що будуть робити його підлеглі в конкретній ситуації;

S дозволяють проводити точні порівняння з минулими результатами чи результатами інших груп (оскільки аналогічні завдання виконуються як правило, ідентичним способом, то вони повинні виконуватись кожний раз з однаковою чи зростаючою результативністю /ефективністю/).

Окремим пунктом у реалізації забезпечуючих проектів виділяються бюд­жети — механізми розподілу обмежених ресурсів організації. Бюджети скла-170

даються в межах функції планування. Вони являють собою свого роду еталон чи взірець, і яким пізніше, після виконання завдань, під час здійснення функції контролю будуть порівнюватися фактично досягнуті результати (чи результати використання ресурсів). Бюджети схожі на бухгалтерський баланс. Вони теж складаються з двох частин: у правій відображається ресурсний потенціал, що є в розпорядженні організації — джерела надходження та їх вартість, а у лівій — статті їх використання у виробничому процесі.

Таблиця 7.3 Опис цілей організації

№ п/п	Назви цілей	Показники, за допомогою яких цілі підлягають виміру
/.	Прибутковість	Обсяг прибутку, доход на інвестований капітал, розмір виплати дивідендів на акцію, відношення прибутку до обсягу продаж, частка коштів, що залишається в розпорядженні підприємства після сплати податків і розрахунків з учасниками
2.	Ринки.	Частка ринку (питома вага підприємства у галузі чи певному виді діяльності), обсяг реалізації в грошовому чи натуральному вимірнику, галузева ніша
3.	Рентабельність	Економічний ефект, фінансовий результат або співвідношен­ня між отриманим результатом та сукупними витратами
4.	Продукція	Обсяги виробництва та продажу в розрізі окремих видів і найменувань продукції
5.	Фінансові можливості	Структура капіталу, його поділ на власний і залучений (пер­манентний), характеристики використання коштів, аналіз дебіторської та кредиторської заборгованості, зобов'язань
6.	Виробничі потужності	Вартість основних фондів, фондовіддача й фондомісткість, амортизація, постійні витрати на одиницю продукції
7.	R&D	Співвідношення витрат на проведення досліджень, розробок та нововведень до корисного ефекту від їх впровадження, те­хнологічний рівень, ступінь моральної застарілості продукції
8.	Зміна в структурі чи діяльності	Створення, виділення чи ліквідація спеціалізованих струк­турних підрозділів, злиття, продаж чи купівля, освоєння нових видів діяльності, ведення допоміжних виробництв
9.	Використання персоналу	Продуктивність праці, кількість та якість працівників основного і допоміжного виробництв, адміністрації
10.	Соціальна відповідальність	Екологічна безпека, ресурсозбереження, безвідходне вироб­ництво чи утилізація залишків, соціальна сфера, пільги для працівників, пенсійне та медичне забезпечення, благодій­ництво, розвиток сфери послуг і побутового обслуговування

Останніми роками набув широкого розповсюдження метод так званого управління за цілями (абревіатура МВО — management by objectives), що являє собою метод поєднання планування та контролю. МВО допомагає реалізувати стратегію покращенням зв'язку між цілями підрозділів.

171

Розділ Ш

ТУНКЦІЇ МЕНЕДЖМЕНТУ

Тема 7

ТУНКЦІЯ ПЛАНУВАННЯ