1. Чи аркуші кожної особи (завдання 2 і 4) подібні між собою? Про що може свідчити відмінність або схожість?

2. Що Ви дізналися про те, як і чому слід мотивувати інших, і як Ви можете застосувати ці знання?

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

А. Основні джерела:

1. Мескон М.Х., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента /Пер. с англ. — М.: Дело, 1999. — 800 с.

1. Райт Г. Державне управління / Пер з англ. — К.: Основи, 1994. — 188 с.

2. Стец В.А., Стец II., Костючик М.Ю. Менеджмент персоналу. Навчальний посіб­ник для студентів екон. спеціальностей. — Тернопіль: Лілея, 1996. — 180 с

2. Хміль Ф.І. Менеджмент. Підручник. — К.: Вища школа, 1995. — 351 с

Б. Додаткові джерела:

1. Борисова Е.А Оценка н аттестация персонала. — СПб.: Питер, 2003. — 288 с.

2. Виноградський М.Д., Виноградська A.M., Шканова О.М. Організація праці менед­жера. Навч. посіб. для студ. екон. спец. вузів. — К.: "КОНДОР", 2002. — 518 с.

3. Десслер Г. Управление персоналом. Учеб. пособие. Пер. с англ. / Под ред. Ю.В. Шленова. — М.: Бином, 1997. — 432 с.

4. Ильин Е.П. Мотивация и мотивы. — СПб.: Питер, 2002. — 512 с: ил.

5. Крушельницька О.В., Мельничук Д.П. Управління персоналом: Навч. посібник. — К.: "Кондор", 2003. — 296 с.

6. Мистецтво управління персоналом. Таланти і лідери. Книга 1. Бібліотека жур­налу "Управління компанією" / Відповід. ред. Ю. Наврузов, Н. Черепухіна. — К.: Видавництво Олексія Капусти, 2002. — 300 с

7. Мурашко МІ. Менеджмент персоналу. Навч.-практ. посіб. — К.: Т-во "Знання", КОО, 2002. — 311 с

8. Спивак В.А. Организационное поведение и управление персоналом. — СПб.: Изд-во "Питер", 2000. — 416 с.

9 Управление персоналом организации: Учебник / Под ред. А.Я. Кибанова. — М.:

ИНФРА-М, 2002. — 638 с. 10. Цветаев В.М. Управление персоналом. — СПб.: Питер, 2002. — 192 с: ил.

233

Розділ III

ТУНКЦІЇ МЕНЕДЖМЕНТУ

Тема 10

ТУНКЩЯ КОНТРОЛЮ

Тема 10

_{ТУНКЦІЛ КОНТРОЛЮ}

Є два важелі, якими можна рухати людей: страх і особистий інтерес.

Наполеон

Відбір, розподіл посад, оцінка, винагорода, просування закріплюють культуру, показують людям, що важливе, а що — ні.

Д. Тичі

10.1. Зміст, визначення та необхідність контролю

Розглянемо зміст терміну "контроль в управлінні" відносно сфери управ­ління виробництвом.

Під контролем розуміють перевірку діяльності когось або чогось, за його допомогою виявляють негативні тенденції під час виконання запланованих завдань, запобігають зривів у виробництві.

Термін "контроль", як і термін "влада", викликає, перш за все, негативні емоції у виконавців. Для них контроль пов'язаний з певними обмеженнями, відсутністю самостійності та виявів ініціативи у прийнятті рішень, примусовим виконанням визначених дій, застосуванням штрафних санкцій за порушення встановлених правил і процедур.

Контроль — це процес забезпечення досягнення цілей організації за допомогою оцінки та аналізу результатів діяльності, оперативного втручання у виробничий процес і прийняття коригуючих дій.

Контроль також визначають як механізм перевірки дотримання та виконання встановлених завдань, планів та рішень'. Зазначимо, що контроль завжди має функціональне призначення і виникає на певній стадії управлінського процесу.

Контроль є підсумковим етапом управлінської діяльності, що дозволяє порівнювати досягнуті результати із запланованими.

Дуже поширеним є погляд на контроль лише як на засіб, фіксований, уні­версальний шаблон, за допомогою якого досягається порівняння результатів із завданнями, вимогами і застосування, у випадку необхідності, коригуючих дій¹. Такий вузький підхід до визначення призводить до того, що процедура контролю на практиці зводиться до простої перевірки правильності арифметич­них розрахунків (обгрунтованості підсумків у касових звітах, платіжних відомос­тях тощо).

Інколи контроль розглядається як забезпечення виконання прийнятих рішень: "Контроль — це спостереження за процесом функціонування об'єкта й перевірка його відповідності щодо ухвалених управлінських рішень, законів, планів, норм, стандартів, правил, наказів та ін.; виявлення результатів впливу суб'єкта на об'єкт, допущених відхилень від вимог управлінських рішень, від встановлених принципів функціонування організації та регулювання. Виявляючи відхилення та їх причини, працівники контролю визначають мож­ливості цілеспрямованого коригування поведінки об'єкта управління, способи впливу на об'єкт з метою усунення відхилень, ліквідації перешкод на шляху оптимального функціонування системи"".

До основних економічних категорій, що стосуються контролю, належать: контрольна діяльність, норми контролю, об'єкт та суб'єкт контролю, відхилення від норм тощо.

Контроль — це одна з функцій управління виробництвом, що має аналі­тичний характер. Під час її виконання здійснюється спостереження за ходом виробничих процесів і дотриманням виробничої програми, порівнюються вели­чини та значення параметрів, що контролюються із заданою програмою, фіксу­ються результати порівняння у зручній для використання формі.

Тлумачення терміна "контроль" залежить від об'єкта контролю. Наприклад, його зміст змінюється, якщо мова йде про контроль за діяльністю підприємства в цілому, і про контроль якості продукції зокрема.

Поняття "контроль в управлінні" необхідно розглядати у трьох основних аспектах:

S як систематичну та конструктивну діяльність керівників та органів

управління, одну з управлінських функцій, тобто контроль як діяльність; •/ як підсумкову стадію процесу управління, серцевиною якої є механізм

зворотного зв'язку; •/ як складову процесу розробки, прийняття та реалізації управлінських

рішень, яка безперервно бере участь у цьому процесі від його початку до

завершення.

Тихомиров Ю.А Механизм управления в развитом социалистическом обществе. — М Наука 1978. — С. 317-318.

234

Елисеев В.А. Управление всесоюзным промышленным объединением. — Киев-Донецк: Вища школа, 1976. — С. 90.

Афанасьев ВТ. Человек в управлении обществом. — М.: Политиздат, 1977. — С. 125. Петров АС Управление предприятием. — М.: Знание, 1972. — С 95

235

Розділ III

ТУНКЦІЇ МЕНЕДЖМЕНТУ