10.4. Процес контролю

Плани та організаційна структура дають лише приблизну уяву про те, якою буде організація у майбутньому, яких результатів вона досягне насправді.

На практичну реалізацію планів впливає безліч обставин: зміни у законо­давстві та технології, соціальні пріоритети, умови конкуренції та ін. Контроль виступає ефективним механізмом оцінки впливу кожної із цих змін, а також попереджує деструктивність бізнесу та кризові ситуації.

Процес контролю — це діяльність об'єднаних у визначену структуру об'єк­тів контролю (органів контролю, керівників, контролерів, аудиторів, організацій

239

Розділ НІ

ТУНКЦІІ МЕНЕДЖМЕНТУ

Тема 10

ТУНКЦ1Я КОНТРОЛЮ

Встановлення бажаного результату — це сфера попереднього управління.

державного регулювання), спрямована на гарантію досягнення поставлених цілей управління. Найбільш ефективно та продуктивно це досягається через реалізацію визначених завдань контролю і застосування відповідних принципів, типів, методів і техніки контролю¹.

Суть процесу визначають такі характеристики: змістова, організаційна і технологічна.

Змістова характеристика дає відповідь на питання: що робиться в межах процесу контролю? Організаційна — ким робиться й у якому порядку це відбувається? Технологічна — як робиться?

Існує два підходи у виділенні стадій процесу контролю.

Перший передбачає три етапи:

1. встановлення стандартів (норм функціонування), тобто конкретних цілей, що підлягають виміру та визначенню у часі. Для управління необхідні стан­дарти у формі показників результативності виробництва для всіх його основних галузей (продуктивність, собівартість, рентабельність, фондо-та матеріаломісткість), що визначаються при плануванні діяльності;

2. оцінка виконання встановлених норм. При цьому досягнуті результати порівнюються з плановими показниками на основі обраного масштабу допустимих відхилень. Система контролю повинна реагувати лише на істотні критичні відхилення від заданих меж функціонування, в іншому випадку вона стає нестабільною та неекономічною;

3. коригування відхилень від встановлених норм і планів.

Відповідно до другого підходу процедура контролю за кожною системною характеристикою передбачає чотири основні стадії:

1. встановлення стандарту або початкова стадія контролю (для кожної характеристики повинні бути встановлені базисні специфікації);

2. власне процедура вимірювання;

3. контрольні механізми;

4. оцінка ефективності контролю.

У даному випадку запроваджується новий елемент — контроль контролю, тобто оцінка механізму контролю. На рис. 10.2 у принциповій схемі процесу контролю виділені чотири основні стадії:

S встановлення норм функціонування;

•/ збір даних про фактичний результат виконання;

•S порівняння та оцінка фактичного й очікуваного результатів виконання;

S вироблення і здійснення коригуючих дій (впливу).

На рис. 10.2 зображено сфери стадій управління.

Хід виконання господарської операції — сфера оперативного управління. Вимір фактичного результату виконання, порівняння та оцінка фактичного і очікуваного виконання, вироблення та здійснення коригуючих дій (впливу) — сфера контролю.

На рис. 10.2 подається лише один цикл контролю, але на практиці їх буде стільки, скільки необхідно для отримання бажаного результату до встанов­леного терміну.