- •28 Жовтня 1944 р. Територія України була остаточно визволена від загарбників.
- •1 Жовтня 1653 року Земський собор у Москві вирішив прийняти Україну "під високу руку царя" і розпочати війну з Польщею.
- •Денікінський режим в Україні. Білий терор
- •Економічна політика Денікіна
- •Боротьба в денікінському тилу
- •Галицько-Волинське князівство
- •Джерела та історіографія
- •Історіографія
- •Територія і демографія
- •Внутрішній поділ
- •Населення
- •Політична історія Західні землі Русі
- •Князівства Галичини і Волині
- •Заснування єдиного князівства
- •Міжусобиці
- •Княжіння Данила Романовича
- •Княжіння нащадків Данила
- •Соціально-економічна історія
- •Економіка
- •Управління
- •Військо
- •Культура
- •Значення галицько-волинської державності. Значення галицько-волинської державності в українській історії важко переоцінити.
- •Роман Мстиславич
- •Короткі відомості
- •15. Військово-політична обстановка в Західній Україні у другій половині 40-х років хх ст. Завершення радянізації західноукраїнських земель Захоплення Радянською владою Західної України
- •1.1 Історіографічні дослідження проблематики
- •1.2 Початок утвердження радянського тоталітарного режиму на Західноукраїнських землях
- •1.3 Засоби ідеологічної боротьби органів комуністичної партії та їх діяльність у процесі утвердження режиму
- •1.4 Етнонаціональні зміни в західних областях України в перші повоєнні роки (1945-1953 рр.)
- •Розділ 2. Боротьба з національно-визвольним рухом в Західній Україні: тактика, стратегія, форми і методи радянських репресивних органів
- •2.1 Становище загонів упа і підпілля оун в західному регіоні України після відновлення радянської влади
- •2.2 Етапи боротьби радянської влади з національним визвольним рухов в Західній Україні
- •2.3 Військово-політичний та пропагандистський спротив оун–упа тоталітаризму
- •Висновки
- •Радянізація західноукраїнських земель. Боротьба українських націоналістів з срср
- •16. Гетьман Пилип Орлик та його Конституція Пилип Орлик
- •Біографія
- •Мазепинець та гетьман-спадкоємець
- •«Перша українська Конституція»
- •Визвольні змагання
- •Спадщина
- •Вшанування пам'яті
- •Конституція Пилипа Орлика
- •Історія створення
- •Україномовний оригінал
- •Положення конституції
- •17. Характеристика становища українських земель у складі Речі Посполитої Становище українських земель у складі Польщі у другій половині XIV — першій половині XVII ст. Загальна характеристика періоду
- •Суспільний лад
- •Державний лад
- •18. Західноукраїнські землі у хviii ст. Перший поділ Польщі Правобережні та західноукраїнські землі в другій половині XVII — XVIII ст. Гайдамацький та опришківський рух
- •Правобережні і західноукраїнські землі наприкінці XVII — у XVIII ст.
- •І поділ Речі Посполитої
- •Перший поділ
- •19. Культура Київської Русі. Історичне значення держави Київська Русь Загальна характеристика періоду Київської Русі
- •4.2. Особливості розвитку культури Київської Русі
- •Культура та історичне значення Київської Русі у другій половині хі – першій половині хііі ст.
- •Міжнародне значення Київської Русі
- •20. Лютнева революція 1917 р. В Росії. Утворення та діяльність Української Центральної Ради Лютнева революція в Росії та її вплив на Україну. Утворення і діяльність Української Центральної Ради
- •Лютнева революція
- •Передумови
- •Початок революції
- •Перехід влади до Тимчасового уряду
- •Інтереси різних країн і груп людей в перевороті
- •Українська Центральна Рада
- •Заснування
- •I Універсал
- •Іі Універсал
- •Ііі Універсал
- •IV Універсал
- •Переворот
- •21. Напад фашистської Німеччини на срср. Військові дії на території України у 1941-1942 рр.
- •Оборонні бої на території України
- •Причини поразок Червоної армії на початку війни
- •Мобілізація сил для відсічі німецькій армії
- •Виникнення і характер національного руху
- •Утвердження українців як окремого самобутнього народу
- •Громади в 60—70 роках
- •Молоді громади
- •Емський акт 1876 р.
- •Політизація національного руху в 90-х роках. Братство тарасівців
- •Український національний рух в історіографії
- •Валуєвський циркуляр
- •Наслідки та висновки
- •Емський указ
- •Історія
- •Національне відродження в західноукраїнських землях у першій половині XIX ст.
- •Москвофіли і народовці в Галичині
- •24. Обмеження Росією політичної автономії Гетьманщини. Правління Катерини іі і ліквідація української незалежності Обмеження автономії Гетьманщини у складі Росії
- •Катерина II (імператриця Росії)
- •Походження, дитинство, юність
- •Правління
- •Політика щодо України
- •Фаворити Катерини
- •Остаточне скасування гетьманського управління на Україні та ліквідація Запорізької Січі
- •Персоналії
- •25. Основні битви національно-визвольної війни українського народу 1648-1657 рр
- •Національно-визвольна війна українського народу проти польського панування 1648-1657 pp.
- •Основні події Національно-визвольної війни в 1648-1657 pp.
- •Битва під Жовтими Водами
- •Битва під Корсунем
- •Наростання всенародного руху
- •Персоналії
- •Персоналії
- •Битва під Пилявцями
- •Похід на Галичину. Взяття Високого замку
- •Вступ б. Хмельницького до Києва
- •Військові дії під Збаражем і Зборовом. Зборівський мирний договір
- •Зборівський мирний договір
- •Персоналії
- •Відновлення воєнних дій
- •Білоцерківський мирний договір
- •Битва під Батогом
- •Жванецька облога
- •Молдовські походи
- •26. Опишіть хід і наслідок запровадження колгоспної системи в Україні в кін. 1920х – поч. 1930х рр.
- •27. Особливості відбудови народного господарства в повоєнний період. Голод у 1946-1947 рр. Особливості процесу відбудови народного господарства України
- •Голодомор в Україні 1946—1947
- •Причини голодомору
- •Жертви голодної смерті
- •Голодомор в Україні 1946-1947 років
- •28. Особливості перебудовних процесів в Україні. Створення політичних партій і громадських організацій (80-ті р. Хх ст.) Україна в період перебудови (1985—1991 pp.). Перебудова
- •Формування багатопартійності в Україні
- •Процес перебудови пройшов декілька етапів з квітня 1985 по серпень 1991 року:
- •29. Внутрішня і зовнішня політика зунр. Історичне значення Акту Злуки унр і зунр Проголошення Західноукраїнської Народної Республіки (зунр). Злука унр і зунр
- •5. Проголошення об'єднання унр і зунр.
- •6. Причини поразки зунр. Причинами поразки зунр були:
- •Акт злуки унр і зунр від 22 січня 1919 р., його історичне значення
- •30. Здобутки і проблеми в сучасній зовнішній політиці України здобутки і проблемизовнішньої політики україни на сучасному етапі
- •1. Україна і єс
- •2. Нато й Україна
- •3. Україна і сша
- •4. Україна і Російська Федерація
- •Висновок
- •31. Культура Другої Половини XIX ст.
- •32. Культура України в XVIII ст.
- •33. Люблінська унія та її історичне значення.
- •34. Національна політика усрр в 20-х роках хх ст. Українізація: її суть та наслідки.
- •35. Період правління Великого київського князя Володимира Мономаха.
- •36. Політика «індустріалізації» в срср. Наслідки для України.
- •37. Політичне, соціальне та економічне становище України після завершення революції.
- •38. Політичний розвиток Русі у х – серед. Хii ст.
- •39. Реформи 60-70-х рр. XIX ст. В Росії та їх вплив на соціально-економічне становище в Україні.
- •40. Розвиток подій в Україні у 1654-1657 рр. Політичні та соціальні наслідки Визвольної війни.
- •41. Селянські рухи 20-30-х рр. XIX ст. В Україні. У. Кармелюк.
- •42. Соціально-економічне і політичне становище України в 20-х р. Хх ст. Характерні риси неПу.
- •43. Соціально-економічний розвиток західноукраїнських земель у хiх ст. Реформи 40-60 рр. XIX ст. В Австрії.
- •44. Становище України в період «Руїни»
- •45. Суспільний устрій і державний лад Київської Русі.
- •46. Суспільно-політичний устрій українських земель у складі Великого князівства Литовського і Польської держави.
- •47. Піднесення Галицько-Волинської держави у першій половини XIII ст. Данило Галицький.
- •48. Політичні репресії в Україні у 30-х роках хх ст. «Розстріляне відродження».
- •49. Помаранчева революція 2004-2005рр. Та її вплив на суспільно-політичне становище України.
- •Демонстрації у Львові під час революції
- •50. Правобережна Україна у XVIII ст. Коліївщина. Другий і третій поділ Польщі.
- •Підсумки.
- •51. Причини та початок 2 Світової війни. Пакт Молотов-Ріббентропа.
- •52. Політика геньмана Конашевича-Сагайдачного і роль козаків у Хотиньській війні.
- •53. Проаналізуйте козацько-селянські повстання 20-30рр. 17 ст.
- •54 55 Проаналізуйте теорії виникнення Київської русі: норманську і антинорманську
- •56 Проголошення Незалежності України. Державотворчі процеси в Україні в 1992-1994 рр.
- •57. Революційно-визвольний рух на західноукраїнських землях (листопад 1918 р.)
- •58. Виникнення козацтва і устрій Запорізької Січі.
- •59. Галицько-Волинська держава у 18- першій половині 19 ст.
- •60. Гетьманська держава після смерті б. Хмельницького в роки гетьманування і. Виговського і ю. Хмельницького
- •61. Запорізька Січ у 18 ст. Історичне значення.
- •62. Запровадження християнства у Київській Русі. Володимир Великий
- •63. Монголо-татарська навала та її наслідки для Русі
- •64 65. Перехід Українських земель під владу Молдавії, Угорщини, Польщі і Литви (14-15 ст.)
- •Закарпаття у складі Угорщини
- •Буковина у складі Молдавського князівства
- •66. Походження, розселення, заняття, устрій і вірування слов’ян
- •Звичаї слов’ян
- •67. Приєднання західноукраїнських до срср у 30-х р. 20 ст. Політика радянізації західних областей України
- •68. Селянсько-козацьке повстання 90-х р. 16 ст.
- •69. Стан культури України у 16-17 ст.
- •70. Формування козацької держави у ході визвольної війни українського народу. Полково-сотенний устрій.
Соціально-економічна історія
Суспільство Галицько-Волинського князівства складалося з станів, приналежність до яких визначалась як родоводом так і родом занять. Соціальну верхівку утворювали князі, бояри, духовенство. Вони контролювали землі держави і її населення.
Князь вважався сакральною особою, «володарем, Богом даним», властителем всієї землі і міст князівства, та головою війська. Він мав право надавати підлеглим угіддя за службу, а також позбавляти їх земель та привілеїв за непослух. У державних справах князь покладався на бояр, місцеву аристократію. Вони поділялись на «старих» і «молодих», яких також іменували «луччими», «великими» або «нарочитими». Великі старші бояри складали управлінську верхівку і «старшу дружину» князя. Вони володіли «батьківщинами» або «дідитцвами», давнішніми родинними землями, і жалуваними від князя новими уділами та містами. Їхні сини «отроки», або молодші бояри, складали «молодшу дружину» князя і служили при його дворі в якості наближених «дворних слуг». Керівництво духовенства було представлено шістьма єпископіями у Володимирі, Перемишлі, Галичі і Угровську (пізніше в Холмі), Луцьку і Турівську. Ці єпископії володіли великими угіддями поблизу цих міст. Окрім них існувала низка монастирів, що контролювали значні землі і населення, яке проживало на них. Після утворення у 1303 році Малоруської митрополії, залежної від Константинопольського патріархату, головою церкви у галицько-волинських землях був Галицький митрополит.
Окремо від князів і бояр існувала група міських адміністраторів «ліпших мужів», які контролювали життя міста, виконуючи накази князів, бояр чи священнослужителів, яким це місто належало. З них поступово сформувався міський патриціат. Поряд з ними у місті жили «прості люди», так звані «горожани» або «містичи». Вони були зобов'язані сплачувати податки на користь князів і бояр.
Найчисельнішою групою населення у Галицько-Волинському князівстві були «прості» селяни — «смерди». Більшість з них були вільними селянами, які жили общинами і сплачували владі натуральну данину. Інколи через надмірні побори, смерди покидали свої домівки переселяючись на фактично безконтрольні землі Поділля і Придунав'я.
Економіка
Економіка Галицько-Волинського князівства була переважно натуральною. В її основі лежало сільське господарство, що базувалося на самодостатніх угіддях — дворищах. Ці господарчі одиниці мали власні ріллі, сіножаті, луги, ліс, ловища та рибні озера. Головними сільськогосподарськими культурами були переважно овес і жито, менше пшениця і ячмінь. Окрім цього було розвинуте тваринництво, насамперед конярство, а також вівчарство і свинарство. Важливими складовими господарювання були промисли — бортництво, мисливство і рибалка.
Серед ремесел були відомі ковальство, гончарство, обробка шкіри, зброярництво, ювелірна справа і ливарництво. Оскільки Галицько-Волинське князівство знаходилось у лісовій і лісостеповій зоні, що була густо вкрита лісом, особливого розвитку набуло будівництво і обробка деревини. Одним з провідних промислів князівства було солеварництво. Галицько-Волинське князівство, поряд з Кримом, було єдиним регіоном, який постачав сіль як на Русь, так і у країни Західної Європи.
Торгівля у Галицько-Волинських землях не була розвинута належним чином. Більшість виготовленої продукції йшла на внутрішнє споживання. Відсутність виходу до моря і великих річок, заважали веденню широкої міжнародної торгівлі та, відповідно, збагаченню скарбниці. Основними торгівельними шляхами були сухопутні. На сході вони зв'язували Галич і Володимир з Київським і Полоцьким князівствами та Золотою Ордою, на півдні і заході — з Візантією, Болгарією, Угорщиною, Чехією, Польщею та Священною Римською імперією, а на півночі — з Литвою і Орденом. До цих країн Галицько-Волинське князівство експортувало переважно сіль, хутро, віск, зброю, а інколи збіжжя. Товарами імпорту були київські художньо-ювелірні вироби, литовські хутра, західноєвропейська вовна, сукно, зброя, скло, мармур, золото та срібло, а також візантійські і східні вина, шовк та спеції.
Торгівля проходила в містах Галицько-Волинськомого князівства, яких наприкінці 13 століття було понад вісімдесят. Найбільшими з них були Галич, Холм, Львів, Володимир, Звенигород, Дорогочин, Теребовля, Белз, Перемишль, Луцьк і Берестя. Князі заохочували міжнародну торгівлю, зменшуючи мита і податки з купців на торгових шляхах і міських площах. [21]
Державна скарбниця поповнювалася за рахунок збору данини, податків, мит з населення, війни і конфіскації володінь неугодних бояр. На теренах Галицько-Волинського князівство ходили руські гривні, чеські гроші і угорські денарії. З літопису відомо, що князі відливали також монети власного виробництва, проте їх ще не знайдено археологами. [22]
