Спадщина

П.Орлик залишив після себе багато листів і великий рукописний «Діаріуш подорожній» («Щоденник», 1720–1733, частково виданий 1938 року), написаний польською мовою зі вставками окремих слів, виразів і речень латинською мовою.

Видав дві свої поетичні книжки: «Алкід Руський», присвячену Івану Мазепі (1695), та «Гіппомен сарматський», присвячений полковнику І.Обидовському (1698).

Писав польською мовою, частина його листів писана латинською, шведською, французькою мовами.

П.Орлику приписують авторство трактату «Вивід прав України» (маніфест до європейських монархів, 1712) (за твердженням Ілька Борщака, трактат був знайдений ним у замку Дентевіль і опублікований 1925 року у Парижі). Українські історики Б.Крупницький, М.Андрусяк і О.Субтельний у тій чи іншій мірі висловлювали сумнів у його автентичності. Оригінальний рукопис трактату після Борщака не вдалося відшукати ані в архіві Дентевілю, ані в інших французьких архівах. Не згадується про нього в жодному з тогочасних джерел і в жодному іншому творі Орлика.[2],[3]

Вшанування пам'яті

Пам'ять про Пилипа Орлика вшановано, зокрема, тим, що на його честь названо вулицю на Липках, в привілейованому районі центральної частини Києва, на якій знаходиться Верховний Суд України. В шведському місті Крістіанстад на будинку, де проживав П.Орлик, встановлено пам'ятну дошку на його честь.

У червні 2011 року до 15-ої річниці Конституції України та у рамках заходів із відзначення 295-ї та підготовки до відзначення 300-ї річниці прийняття Конституції Пилипа Орлика йому відкрито пам'ятник (скульптор Анатолій Кущ), що його встановлено у сквері на перетині вулиць Липської та Пилипа Орлика у Києві.

29 червня 2011 року у Крістіанстаді відбулося урочисте відкриття пам'ятника та меморіальної дошки українському гетьману Пилипу Орлику. Відкриття було приурочено до 300-ї річниці Конституції Пилипа Орлика та 15-ї річниці сучасної Конституції України. Відкриття пам'ятника й дошки на будинку, де мешкав у 1716–1719 рр. Пилип Орлик, було кілька років тому ініційовано Посольством України в Швеції. Пам'ятник, який вважається подарунком України шведському місту Крістіанстад, виготовила майстерня українських скульпторів Сидорука Олеся та Крилова Бориса за підтримки Народного артиста України Богдана Бенюка, який брав безпосередню участь в урочистому заході, та мецената І. Омелянюка.

Пам'ятник відкрили Голова міської ради Крістіанстада Стен Херманссон та Посол України в Швеції Євген Перебийніс.

ІІ

Конституція Пилипа Орлика

Титульна сторінка конституції староукраїнською мовою. Оригінал зберігається в Російському державному архіві давніх актів.

Перша сторінка конституції латиною. Оригінал зберігається в Національному архіві Швеції.

Перша сторінка конституції староукраїнською мовою.

Остання сторінка україномовного оригіналу Конституції Пилипа Орлика, що зберігається у РДАДА (м. Москва) з оригінальним підписом Пилипа Орлика та печаткою Війська Запорозького

Конститу́ціяПили́паО́рлика — договір гетьмана Війська Запорозького Пилипа Орлика зі старшиною та козацтвом Війська (від усієї старшини та козацтва конституцію Орлика підписав кошовий отаман Кость Гордієнко), який визначав права і обов'язки усіх членів Війська. Укладений 1710 року. Затверджений шведським королем Карлом XII. Написаний латиною і староукраїнською. Складається з преамбули та 16 статей. Пам'ятка української політико-філософської та правової думки. За оцінкою українських істориків є однією з перших європейських конституцій нового часу чинності не набула, оскільки була написана в умовах вигнання.

Назва

Повна назва документа:

Договори і Постановлення Прав і вольностей Війська Запорозького між Ясновельможним паном Пилипом Орликом, новообраним гетьманом Війська Запорозького, і між генеральною старшиною, полковниками, а також названим Військом Запорозьким, що за давнім звичаєм і за військовими правилами утверджені обома сторонами вільним голосуванням і Ясновельможного гетьмана урочистою присягою підтверджені року від Різдва Христового 1710, Квітня 5, в Бендерах.

Староукраїнською книжною мовою назва звучить:

Договоры и ПостановлεnѧПравъ и волностεйвойсковыхъмεжиЯснεвεлможнымъεго милостю паномъФилиппомъОрликомъновоизбраннымъВойскаZапорожскогогεтманомъ, и мεжиεнεральними особами, полковниками и тымъ жε ВойскомъZапорожскимъсполною з обоихъсторонъ обрадою утвεржεnnыε и при волнойεлεкціїформалною присягою ωт того жъЯснεвεлможногогεтманапотверженnые року ωт Рождεства Христова αψί, м[εся]цааприля дня ε..

Сучасна поширена назва «Конституція» походить від дослівного перекладу латинської назви оригінального документу:

PactaetConstitutioneslegumlibertatumqueexercituszaporoviensis (Пакти і Конституції прав і вольностей Війська Запорозького).