2.3.2. Характеристика видів ризику в деяких сферах економічної діяльності

Ризик у фінансовому менеджменті

У [18] зазначається, що фінансовий ризик — це комерційний ризик (рис. 2.3). Ризики бувають чисті та спекулятивні. Чисті ри­зики означають можливість збитків або досягнення заплановано­го результату. Спекулятивні ризики виражаються як у можливості одержання позитивного результату, так і негативного. Фінан­сові ризики — це спекулятивні ризики. Інвестор, здійснюючи вкладення капіталу, заздалегідь знає, що можливі як доходи, так і збитки. Особливістю фінансового ризику є можливість настання збитків у результаті проведення будь-якої операції в фінансово-кредитній та біржовій сферах. До фінансових ризиків належать: кредитний, відсотковий, валютний, втрачених фінансових зисків.

Кредитні ризики — загроза несплати боржником основного боргу та відсотків, що належать кредиторові.

Відсотковий ризик — загроза втрати комерційними банками, кредитними установами, інвестиційними фондами, селенговими компаніями в результаті підвищення відсоткових ставок, сплачу­ваних ними по залучених коштах, понад ставки за надані кредити.

Валютні ризики являють собою загрозу валютних збитків, пов'язаних зі зміною курсу однієї валюти відносно іншої та наці­ональної валюти під час проведення зовнішньоекономічних кре­дитних та інших валютних операцій.

Рис. 2.3. Види ризиків

Ризик втраченого фінансового зиску — це ризик настання опосереднених фінансових збитків (недоотримання прибутку) внаслідок нездійснення будь-якого заходу (наприклад, страху­вання) чи зупинки певного виду господарської діяльності.

Банківський ризик

Проблемам, що пов'язані з банківським ризиком, присвячена велика кількість праць. Детальний аналіз банківського ризику на­водиться, зокрема, в [20, 227, 356]. Розглянемо лише основні ви­ди ризиків, якими можуть бути обтяжені банки. Кредитний ризик асоціюється з можливою несплатою з боку боржника банку.

Відсотковий ризик охоплює вплив динаміки відсоткових ста­вок на прибутковість банку.

Валютний ризик виникає за несприятливого впливу на банк динаміки курсів валют.

Ризик ліквідності охоплює зміни щодо відсоткових ставок та інших елементів ринків, результатом чого може стати раптове зниження ліквідності.

Ризик фінансування — це досить обтяжлива форма ризику, ко­тра суттєво впливає на пасивну сторону балансу.

Акціонерний ризик впливає на банк як на емітента власних ак­цій (для фінансування свого балансу і певних операцій) і як на інвестора в акції інших компаній.

Товарний ризик може мати опосередкований несприятливий вплив на банк, бо скрутне становище компаній, з якими банк має значні для нього фінансові відносини, може бути пов'язане з різ­ким погіршенням стану на товарних ринках.

Ризик андеррайтжгу (гарантування випуску цінних паперів) — це ризик того, що банк випустив активи, які виставлялись на ри­нку, але не були продані.

Політичний ризик можна визначити як такий, що генерується економічним середовищем певної країни в цілому та діями уряду, зокрема, як небезпека зміни існуючих умов податкової та митної політики, політики цін, трансферту тощо.

Економічний ризик пов'язаний із загальними змінами в еконо­міці, які перебувають практично поза прямого контролю окремих суб'єктів економічної діяльності.

Демографічний ризик слід враховувати під час стратегічного планування компаній і банків. Різниця інтересів (пріоритетів) між окремими соціальними групами населення і групами з різним об­сягом доходів, віком тощо можуть мати суттєвий вплив на успіхи маркетингових заходів як підприємств, так і банків.

Ризик репутації теж відіграє значну роль у діяльності компа­ній і банків. Він може впливати як на активну, так і пасивну сто­рони балансу, бо потенційні клієнти можуть відмовитись від по­слуг банку, репутація якого «підмочена».

Найважливішими елементами, покладеними в основу класи­фікації банківських ризиків, є [20, 356]:

• тип або вид комерційного банку;

• сфера його впливу та основні чинники виникнення банків­ського ризику; склад (структура) клієнтів банку;

• розподіл ризику в часі;

• можливості та засоби, доступні для управління банківськи­ми ризиками.

Сьогодні, враховуючи напрями основної діяльності банків, можна говорити про три типи комерційних банків: спеціалізова­ні, галузеві, універсальні. Зрозуміло, що набір і структура банків­ських ризиків для них будуть різними.

У спеціалізованих комерційних банках, наприклад інновацій­них, переважають ризики, пов'язані з кредитуванням нових тех­нологій. За результатами вибіркового статистичного аналізу мо­жна стверджувати, що найбільшим ризиком обтяжене введення в експлуатацію технологічної новинки без попереднього оціню­вання її потенційної ефективності, а саме:

• використання нової технології розпочато передчасно, ще до того, як затрати на виробництво узгоджені з реальним рівнем рин­кових цін;

• продукція вироблена до того, як покупець готовий заплати­ти за новинку, тобто обсяг потенційного попиту недостатній для того, щоб окупити витрати.

Існує й інша класифікація ризику — залежно від сфери вини­кнення банківських ризиків: ризик країн, ризик фінансової надій­ності окремого банку (ризик недостатності капіталу банку, ризик незбалансованої ліквідності, ризик недостатності резервів), ризик окремого виду банківської операції. Так, кредитний ризик за окремою операцією складається з ризику несплати, ризику невідшкодування, ризику інкасування (банківської гарантії), юри­дичного ризику, ризику нерентабельності кредиту тощо.

Дуже важливу роль для прогнозування ймовірних збитків бан­ку відіграє розподіл ризику у часі.

Валютний ризик

Причиною валютних ризиків є коротко- довгострокові коли­вання обмінних курсів валют, які визначаються величиною попи­ту і пропозиції. Попит на купівлю чи продаж валюти перебуває під впливом коротко- і довгострокових чинників. Довгострокові тенденції щодо зміни курсів валют залежать від стану економіки країни, короткострокові тенденції — від ринкових умов та інших короткострокових чинників попиту-пропозиції.

Основні види валютного ризику: операційний; трансляційний; економічний. Операційний ризик — випадкові зменшення чистого надхо­дження грошових коштів; зниження прибутків і чистого доходу на одну акцію; зменшення частки ринку збуту. Цей вид валютно­го ризику пов'язаний в основному з торговельними операціями, а також угодами щодо фінансового інвестування і дивідендними (відсотковими) сплатами. Операційним ризиком обтяжені як обіг грошових коштів, так і рівень прибутку.

Трансляційний ризик — випадкове зменшення в звітності вар­тості пасивів в іноземній валюті, що призводить до зниження чи­стої вартості компанії (підприємства); зменшення у звітності прибутків і показника чистого (нетто) доходу на кожну акцію компанії (підприємства). Трансляційний ризик пов'язаний з інве­стиціями за кордон та іноземними кредитами. Він впливає на ве­личину показників статей балансу і звіту щодо прибутків і збит­ків при їх перерахунках у національну валюту, а також змінює показники консолідованого балансу групи компаній.

Економічний ризик — це випадкове зниження конкуренто­спроможності, зниження довгострокової рентабельності. Цей ри­зик стосується майбутніх контрактних угод. Він має довгостро­ковий характер, пов'язаний з перспективним розвитком компанії (фірми).

Якщо компанії (фірми) регулярно купують чи продають това­ри за кордон, вони постійно обтяжені ризиком скорочення виру­чки чи зростання затрат, пов'язаних з несприятливими змінами курсів валют.

У міжнародній торгівлі економічний ризик існує завжди і компанії (фірми) повинні прагнути до його максимально можли­вого зниження.

Існують два головних наслідки економічного ризику для ком­панії у разі несприятливої зміни обмінного курсу валют:

• зменшення прибутку від майбутньої операції. Такий еконо­мічний ризик називається прямим;

• втрата певної частки цінової конкурентоспроможності порі­вняно з іноземними товаровиробниками. Такий економічний ри­зик називається опосередкованим.

Інвестиційний ризик

Інвестиційна діяльність в усіх її формах та видах обтяжена ри­зиком, ступінь якого посилюється з переходом до ринкової еко­номіки. Це пов'язане зі зростаючою невизначеністю і швидкими динамічними змінами в економічній ситуації в країні в цілому і на інвестиційному ринку зокрема: розширюються пропозиції для інвестування приватизованих об'єктів; з'являються нові емітенти і фінансові інструменти тощо.

Види інвестиційних ризиків досить різноманітні та численні. Основні з них подано на рис. 2.4 [25].

Щодо сфери прояву виокремлюють такі види інвестиційних ризиків:

• економічний ризик, пов'язаний з можливими змінами еконо­мічних чинників. Оскільки інвестиційна діяльність здійснюється в економічній сфері, то вона найбільшою мірою пов'язана з еко­номічним ризиком;

• політичний ризик, пов'язаний з різними можливими видами адміністративних обмежень інвестиційної діяльності, які зале­жать від змін здійснюваного державою політичного курсу;

• соціальний ризик, пов'язаний з можливістю страйків, здійс­нення під впливом працівників інвестованих компаній (підпри­ємств) незапланованих соціальних програм;

• екологічний ризик, пов'язаний з можливістю екологічних ка­тастроф і лих (пожеж, землетрусів, повеней тощо), що може спричинити прямі чи опосередковані збитки щодо діяльності ін­вестованих об'єктів;

інші види ризиків. До них можна віднести рекет, крадіжки майна, брехню з боку інвестиційних чи господарських партнерів тощо. Щодо форми інвестування:

• ризик реального інвестування пов'язаний з невдалим вибором місця розташування об'єкта, який споруджують; збоями у постачан­ні будівельних матеріалів і обладнання; значним зростанням цін на інвестиційні товари; вибором некваліфікованого чи нечесного підря­дника тощо, що затримує впровадження в експлуатацію об'єкта ін­вестування чи знижує дохід (прибуток) у процесі його експлуатації;

• ризик фінансового інвестування пов'язаний з непродуманим підбором фінансових інструментів для інвестування; фінансови­ми труднощами чи навіть банкрутством окремих емітентів; непередбачуваними змінами умов інвестування; прямим ошуканням інвесторів тощо.

Щодо джерел виникнення виокремлюють два основних види ризиків:

• систематичний (ринковий) ризик визначається зміною ста­дій економічного циклу розвитку країни чи кон'юнктурних цик­лів розвитку інвестиційного ринку; значними змінами у податко­вому законодавстві й іншими аналогічними чинниками, на які інвестор не в змозі вплинути, обираючи об'єкти інвестування;

• несистематичний (специфічний) ризик. Цей вид ризику при­таманний певному об'єкту інвестування чи діяльності певного (конкретного) інвестора. Він може бути спричинений некваліфікованим керівництвом компанією (підприємством) — об'єктом інвестування, посиленням конкуренції в певному сегменті інвес­тиційного ринку; нераціональною структурою інвестованих кош-тів та іншими аналогічними чинниками, небажані наслідки яких можна було б попередити, уникнути у разі ефективного управ­ління інвестиційним процесом (проектом).

Розподіл інвестиційного ризику на систематичний і несистема­тичний є важливим принципом у теорії портфеля (диверсифікації^-).

Підприємницький ризик

За видами підприємницький ризик поділяють на:

• ризик помилкової стратегії;

• ризик вибору товарів і споживачів (сегмента ринку);

• ризик неправильної оцінки кон'юнктури ринку (співвідно­шення попиту і пропонування, потенційної ємності ринку, ступе­ня конкуренції, цінової політики тощо);

• ризик інфляції і зумовленого нею зростання цін на сирови­ну, напівфабрикати, комплектуючі, зміни темпів зростання заро­бітної платні; ризик транспортування сировини і готової продукції;

• ризик нестабільності податкового законодавства, кредитно-грошової політики, митних правил тощо.

Детальніше класифікація фінансових ризиків та їх аналіз по­дані, зокрема, в [67, 227, 230, 307, 323, 356].