2.5.5. Неадекватне сприйняття ймовірностей

Механізм неадекватних оцінок ймовірностей був вивчений А. Тверським і Д. Каннеманом, які помітили, що часто суб'єкти ризику неправильно судять про ймовірність різного роду дій або подій. На це вказують, зокрема, результати таких психологічних дослідів. У першому експерименті учасники повинні були обрати одну з двох пропозицій: одержати напевне (з імовірністю 1,0) де­яку порівняно невелику суму грошей (наприклад, 100 доларів) або спробувати виграти значно більшу суму (1000) доларів через вгадування результату однократного підкидання монети, тобто з імовірністю 0,5. Цей дослід показав, що більшість людей обирає перший варіант. У другому експерименті учасникам пропонува­лось зробити вибір також між двома варіантами: перший — за­прошення взяти участь у грі на виграш 100 доларів з імовірністю 0,1. Другий же полягав у спробі виграти 1000 доларів, але з імо­вірністю 0,05. З позиції теорії ймовірностей умови першого і дру­гого дослідів однакові, бо в обох випадках імовірність одержати незначну суму перевищує ймовірність виграти велику суму рівно у 2 рази. З огляду на результати першого експерименту можна було б очікувати, що перевагу дістане варіант, пов'язаний з бі­льшою ймовірністю. Однак насправді учасники другого експери­менту поводяться інакше, обираючи, як правило, шанс виграшу більшої суми грошей.

Тобто люди можуть діяти супротив логіки імовірнісних уявлень. Це стосується не лише пересічних обивателів, але й фахівців у тій чи іншій сфері (експертів). Дія вказаного механізму залежить від кі­лькох чинників. Провідним з них є, на думку психологів, подвійний характер імовірності. Останній полягає в тому, що, окрім об'єк­тивної ймовірності, яка розглядається в математиці, вводиться так звана суб'єктивна ймовірність, що визначається як ступінь впевне­ності індивідуума в здійсненні дії чи події. Об'єктивна ймовірність передбачає можливість використання частотного підходу до інтер­претації ймовірності (чим частіше відбувається подія, тим більша її ймовірність). Такий підхід характерний для фахівців. Прості ж лю­ди схильні покладатись на інтуїтивний ступінь впевненості, тобто користуватись суб'єктивною ймовірністю.

Якщо події чи процеси відбуваються досить часто, то у вирі­шенні відповідних завдань труднощів звичайно не виникає. Справді, тут для оцінки ймовірності якої-небудь неприємної події можна орієнтуватись на величину її частоти і застосовувати та­ким чином об'єктивну ймовірність. Але якщо доводиться оціню­вати ймовірність унікальної чи дуже рідкісної події, частотний підхід неможливий і тоді доводиться застосовувати суб'єктивну ймовірність. Суб'єктивні ймовірності використовуються як екс­пертні оцінки саме у тих випадках, коли необхідно знати ймовір­ність подій дуже рідкісних або таких, які взагалі ніколи не відбу­вались. Експертні оцінки відіграють дуже важливу роль, на­приклад, у розробці проектів захоронення високорадіоактивних відходів у геологічних формаціях, коли необхідно враховувати багато подій, які можуть відбутись упродовж дуже тривалого ін­тервалу в майбутньому.

Різновидом механізму неадекватного сприйняття ймовірнос­тей є систематичне спотворення оцінок ризику. Це проявляється в недооцінці людьми відносно високих рівнів ризику і, навпаки, переоцінці ними низьких рівнів ризику. Встановлено, наприклад, що люди переважно перебільшують ризик польотів на літаку і знижують ризик їзди на автомобілі. Такі висновки були одержані після порівняння результатів опитувань і відповідних статистич­них даних. їх можна пояснити впливом таких чинників сприйняття ризику, як контрольованість, добровільність, розуміння тощо. Спотворення оцінок імовірності призводить до того, що ризи­ки, котрі характеризуються низькими ймовірностями подій, але важкими наслідками, сприймаються як більш загрожуючи порів­няно з ризиками, зумовленими подіями з більшою ймовірністю, але з відносно помірними наслідками. З цієї причини громадська думка схильна перебільшувати небезпеку від використання ядер­них реакторів для виробництва електроенергії.