Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
07_kap_riznorivnevi.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
7 Мб
Скачать
☆

а

7* А. Капіносов. Алгебра. 7 кл. Сист. Курс

) amc; б) mac; в) amcm.

2. Серед виразів а)–в) вказати той, якому дорівнює...

1) (75)2 = ...:

а) 77; б) 710; в) 4910;

2) (3a)2 = ...:

а) 6a2; б) 9a2; в) 9a;

3) (2ab)3 = ...:

а) 6a3b3; б) 8ab; в) 8a3b3.

3. Піднести до степеня:

1) (a7)3; 2) (4b)2; 3) (3ac)3; 4) (xz)5.

№82. Варіант 2

1. 1) Серед виразів а)–в) вказати степінь степеня:

а) 342; б) (34)2; в) 34 + 3.

2) Назвати вираз, якому дорівнює степінь (bm)k.

а) bm+k; б) (2b)mk; в) bmk.

3) Назвати вираз, якому дорівнює степінь (abc)n.

а) anbncn; б) anbc; в) nabc.

2. Серед виразів а)–в) вказати той, якому дорівнює...

1) (113)5 = ...:

а) 118; б) 1115; в) 5515;

2) (4b)2 = ...:

а) 8b2; б) 16b2; в) 16b;

3) (5ac)3 = ...:

а) 15a3c3; б) 125ac; в) 125a3c3.

3. Піднести до степеня:

1) (a8)3; 2) (5b)2; 3) (2ac)3; 4) (xy)4.

Відтворення і застосування теорії Завдання на відтворення

№83.

Середній рівень

1. Сформулювати означення степеня числа з натуральним показником. У степені bm назвати основу і показник.

2. Сформулювати правило множення степенів з однаковими основами і записати його для степенів сm і ck.

3. Сформулювати правило ділення степенів з однаковими основами і записати його для степенів bm і bk (m > k).

4. Сформулювати правило піднесення степеня до степеня і записати його для степеня аm і показника k.

Достатній рівень

1. Довести властивість:

1) множення степенів; 2) ділення степенів;

3) піднесення степеня до степеня; 4) піднесення добутку до степеня.

2. Сформулювати властивість степеня від’ємного числа:

1) з парним показником; 2) з непарним показником.

Завдання на застосування

№84. Варіант 1

Середній рівень

1. 1) Обчислити: 23; ; (–2)2; (–2)3.

2) Виконати дії: а3  а5; а18 : а2; (а4)3; (2b)3.

2. Знайти значення виразу: 42 + 32; (4 + 3)2; 54 + 24.

3. Спростити вираз .

Достатній рівень

1. 1) Обчислити:

а) ; б)    .

2) Розв’язати рівняння:

а) 119  х = 1111; б) х : 22 = 23; в) (72)х = 714.

2. Подати у вигляді степеня з основою 2:

а) 16; б) 27  16; в) 85  213.

3. Знайти значення виразу .

Високий рівень

1. 1) Знайти значення виразу:

а) ; б) 0,211  510.

2) Подати добуток у вигляді an або –аn:

а) (а5)4  (–а5)6; б) (–а3)4  (–а4)3.

2. Довести, що значення виразу не залежить від n.

3. Якою цифрою закінчується число:

а) 157 + 4613 + 2620; б) 34п + 1 , де п — довільне натуральне число.

№85. Варіант 2

Середній рівень

1. 1) Обчислити: 33; ; (–3)3; (–3)2.

2) Виконати дії: а4  а7; а20 : а2; (а5)4; (2b)4; .

2. Знайти значення виразу: 52 + 72; (7 + 3)2.

3. Спростити вираз .

Достатній рівень

1. 1) Обчислити:

а) ; б)    .

2) Розв’язати рівняння:

а) 75  х = 77; б) х : 32 = 33; в) (112)х = 1116.

2. Подати у вигляді степеня з основою 2:

а) 32; б) 29  32; в) 83  211.

3. Знайти значення виразу .

Високий рівень

1. 1) Знайти значення виразу:

а) ; б) 0,12511  812.

2) Подати добуток у вигляді an або (–а)п:

а) (а9)2  (–а9)3; б) (–а6)5  (–а6)5.

2. Довести, що значення виразу не залежить від n.

3. Якою цифрою закінчується число:

а) 6464 – 1; б) 74п + 1.

№86. Варіант 3

Середній рівень

1. 1) Обчислити: 92; ; ; (–4)2; (–4)3.

2) Виконати дії: а8  а3; а16 : а2; (а7)3; (2b)3.

2. Знайти значення виразу: 52 + 23; (5 + 3)2; 56 + 26.

3. Спростити вираз .

Достатній рівень

1. 1) Обчислити:

а) ; б)    .

2) Розв’язати рівняння:

а) 911  х = 913; б) х : 24 = 2; в) (52)х = 518.

2. Подати у вигляді степеня з основою 3:

а) 27; б) 35  9; в) 315  94.

3. Знайти значення виразу .

Високий рівень

1. 1) Знайти значення виразу:

а) ; б) 0,2518  419.

2) Подати добуток у вигляді an або (–а)п:

а) (а11)2  (–а11)3; б) (–а3)8  (–а8)3.

2. Довести, що значення виразу не залежить від n.

3. Якою цифрою закінчується число:

а) 259 + 369 + 499; б) 24п + 1, де п — довільне натуральне число.

№87. Варіант 4

Середній рівень

1. 1) Обчислити: 43; ; (–5)2; (–5)3.

2) Виконати дії: а7  а5; а22 : а2; (а4)8; (3b)2; .

2. Знайти значення виразу: 62 + 22; (6 + 2)2; 66 + 28; 254  44.

3. Спростити вираз .

Достатній рівень

1. 1) Обчислити:

а) ; б)    .

2) Розв’язати рівняння:

а) 58  х = 511; б) х : 42 = 4; в) (132)х = 1320.

2. Подати у вигляді степеня з основою 5:

а) 125; б) 57  25; в) 252  511.

3. Знайти значення виразу .

Високий рівень

1. 1) Знайти значення виразу:

а) ; б) 2,54  45.

2) Подати добуток у вигляді an або (–а)п:

а) (–а7)2  (–а7)4; б) –(–а3)6  (–а6)3.

2. Довести, що значення виразу не залежить від n.

3. Якою цифрою закінчується число:

а) 378 + 9; б) 84п.

Тема 4. Одночлени

  • Поняття про одночлен і його стандартний вигляд

  • Додавання, множення, піднесення до степеня одночленів

Виклад теорії

1. Поняття про одночлен і його стандартний вигляд

Цілі вирази, в які з чотирьох арифметичних дій входить тільки дія множення, називають одночленами. При цьому добутки однакових множників можуть бути подані у вигляді степеня. Одночленами вважають і вирази, які не містять дій (числа, змінні).

Означення. Одночленами називають числа, змінні, їхні добутки і степені.

Приклади.

1. 5; 7,5; ; 0,(3) — одночлени, що є числами.

2. а; b; x; y — одночлени, що є змінними.

3. 53; a3; x4; m100 — одночлени, що є степенями.

4. 4xyz; 5xx; 8aa·2bbb — одночлени, добутки чисел і змінних.

5. 3x3y; 1,32xab4 — одночлени, добутки і степені чисел зі змінними.

Якщо в одночлені хоча б одним з множників є число 0, то одночлен тотожно дорівнює 0 (на основі властивості множення числа 0).

Одночлен, у якого хоча б один із числових множників дорівнює 0, називають нульовим одночленом або нуль-одночленом.

Приклади.

1. 0; 0x; 0x2; 0ab; 0a3bc2 — нульові одночлени.

2. z; 4x; 2x2y; –3ab; 3ab · 2c — ненульові одночлени.

Якщо в ненульовому одночлені тільки один числовий множник, записаний на першому місці, а добутки однакових буквених множників подані у вигляді степеня, то такий вигляд одночлена називають стандартним. Подані таким чином одночлени називають також одночленами стандартного виду. Числовий множник одночлена стандартного вигляду називають коефіцієнтом одночлена. Якщо коефіцієнт дорівнює 1, то його прийнято не записувати. Стандартним виглядом нульового одночлена є його запис у вигляді числа 0.

Приклади.

1. 5; x; a3; 5a10; 4ab2c; 0,7xyz3 — одночлени стандартного виду (стандартний вигляд одночлена).

2. 5aba2; xxxx4y; –0,8a2bca4 · 5a — одночлени нестандартного вигляду.

3. Стандартним виглядом одночленів 0ab; 0x; 0a3b2x є їх запис у вигляді числа 0.

4. В одночлена 0,8x2y число 0,8 є коефіцієнтом.

5. В одночленів x; a2; a2b коефіцієнти дорівнюють 1.

6. В одночленів –x; –a2; –y2b коефіцієнти дорівнюють –1.

Кількість усіх буквених множників одночлена визначає степінь одночлена.

Степенем одночлена стандартного вигляду з кількома змінними називають суму показників степенів усіх змінних одночлена.

Степенем одночлена стандартного вигляду з однією змінною називають показник степеня змінної.

Числа, відмінні від нуля, вважають одночленами нульового степеня. Число 0 і нульові одночлени вважають такими, що не мають степеня.

Приклади.

1. Степенем одночлена 5x2y3z є число 6 (як сума чисел 2 + 3 + 1 = 6 — показників степенів змінних x, y і z), тобто число всіх буквених множників у цьому одночленові дорівнює 6.

2. x; 2x; 0,8a; — одночлени першого степеня (x = x1; a = a1; b = b1).

2. a2b2 — одночлен 4 степеня, xy — одночлен 2 степеня, a10b2c — одночлен 13 степеня.

4. x2; 4a2; –b2 — одночлени другого степеня.

5. x3; 4x3; –a3 — одночлени третього степеня.

6. 5; — одночлени нульового степеня.

7. 0; 0a2b2; 0xy — одночлени, що не мають степеня.