- •1. Теоретична основа аналізу сучасної світової економіки 14
- •2. Світова економічна система на межі II і III тисячоліть 28
- •4. Економічний розвиток у світовому контексті . . . 67
- •5. Оптова економічна динаміка 83
- •6. Особливості сучасного етапу транснаціоналiзацii світової економіки . . 96
- •11. Світовий ринок праці .... ........... 202
- •1.2. Субстанційні підвалини глобальної економічної системи
- •1. Теоретична основа аналізу сучасної світової економіки
- •1.1. Поняття економічного дискурсу
- •1. Теоретична основа аналізу сучасної світової економіки
- •1.3. Загальноцивілізаційні економічні ознаки та критерії
- •1. Теоретична основа аналізу сучасної світової економіки
- •1. Теоретична основа аналізу сучасної світової економіки
- •Розділі
- •1.4. Головні елементи
- •1. Теоретична основа аналізу сучасної світової економіки
- •1. Теоретична основа аналізу сучасної світової економіки
- •1. Теоретична основа аналізу сучасної світової економіки
- •2. Світова економічна система на межі II і III тисячоліть
- •2.1. Формування економічної єдності світу
- •2.2. Поглиблення інтернаціоналізації сучасного господарства
- •2.3. Технологічний поступ та розвиток міжнародних виробничих систем
- •2. Світова економічна система на межі II і III тисячоліть
- •2.4. Головні елементи глобальної економіки
- •2. Світова економічна система на межі II і III тисячоліть
- •2. Світова економічна система на межі II і III тисячоліть
- •Розділ і
- •2. Світова економічна система на межі II і пі тисячоліть
- •2. Світова економічна система на межі II і III тисячоліть
- •Розділі
- •2.5. Сутність світової економічної рівноваги
- •2. Світова економічна система на межі II і III тисячоліть
- •Розділ і
- •2. Світова економічна система на межі II і III тисячоліть
- •2.6. Основні пропорції світової економіки
- •2.7. Механізм регулювання світової економічної рівноваги
- •3. Глобалізація економічних процесів
- •3.1. Сутність та головні етапи економічної глобалізації
- •3. Глобалізація економічних процесів
- •3.2. Особливості сучасної економічної глобалізації
- •3. Глобалізація економічних процесів
- •3. Глобалізація економічних процесів
- •3.3. Головні форми економічної глобалізації
- •3. Глобалізація економічних процесів
- •3. Глобалізація економічних процесів
- •3. Глобалізація економічних процесів
- •3. Глобалізація економічних процесів
- •4. Економічний розвиток у світовому контексті
- •4.1. Сутність економічного розвитку
- •4. Економічний розвиток у світовому контексті
- •4.2. Фактори економічного розвитку
- •4. Економічний розвиток у світовому контексті
- •4.3. Моделі економічного розвитку
- •4. Економічний розвиток у світовому контексті
- •4. Економічний розвиток у світовому контексті
- •4. Економічний розвиток у світовому контексті
- •4. Економічний розвиток у світовому контексті
- •4. Економічний розвиток у світовому контексті
- •5. Світова економічна динаміка
- •5.1. Концепції економічної динаміки
- •Джерела економічного зростання
- •6. Особливості сучасного етапу транснаціоналізації світової економіки
- •6.1. Суть та основні риси транснаціоналізації
- •6.2. Масштаби діяльності транснаціональних корпорацій
- •6.3. Глобальні інвестиційні цикли
- •6.4. Транснаціоналізація середніх та малих фірм
- •6.5. Трансформація організаційної стратегії тнк
- •6.6. Модифікація управлінських систем транснаціональних фірм
- •6.7. Стратегічні альянси транснаціональних фірм
- •7. Міжнародний ринок товарів та послуг
- •7. Міжнародний ринок товарів та послуг
- •7.1. Міжнародна торгівля товарами в умовах глобалізації
- •7. Міжнародний ринок товарів та послуг
- •7. Міжнародний ринок товарів та послуг
- •7.2. Світовий ринок послуг
- •Якісні відмінності товарів і послуг
- •7. Міжнародний ринок товарів та послуг
- •7. Міжнародний ринок товарів та послуг
- •Структура світової торгівлі послугами
- •7.3. Світова торгівля та міжнародна економічна інтеграція
- •7. Міжнародний ринок товарів та послуг
- •7. Міжнародний ринок товарів та послуг
- •8. Ринок міжнародних інвестицій
- •8. Ринок міжнародних інвестицій
- •8.1. Характеристика ринку міжнародних інвестицій
- •8. Ринок міжнародних інвестицій
- •8. Ринок міжнародних інвестицій
- •8.2. Міжнародний кредит як елемент міжнародного ринку позичкових капіталів
- •8. Ринок міжнародних інвестицій
- •8.3. Прямі іноземні інвестиції
- •8. Ринок міжнародних інвестицій
- •8. Ринок міжнародних інвестицій
- •8. Ринок міжнародних інвестицій
- •8.4. Україна на ринку міжнародних інвестицій
- •9. Міжнародний фінансовий ринок
- •9. Міжнародний фінансовий ринок
- •9.1. Фінансові ринки
- •9. Міжнародний фінансовий ринок
- •9. Міжнародний фінансовий ринок
- •9.2. Фондові біржі
- •9. Міжнародний фінансовий ринок
- •9. Міжнародний фінансовий ринок
- •9. Міжнародний фінансовий ринок
- •9.3. Фінансові інновації на світовому фінансовому ринку
- •9. Міжнародний фінансовий ринок
- •9. Міжнародний фінансовий ринок
- •9. Міжнародний фінансовий ринок
- •9. Міжнародний фінансовий ринок
- •9. Міжнародний фінансовий ринок
- •9.4. Ринки похідних фінансових інструментів
- •9. Міжнародний фінансовий ринок
- •Щорічний обсяг торгівлі деривативними фінансовими інструментами на організованих світових біржах, млн контрактів
- •9. Міжнародний фінансовий ринок
- •9.5. Єврофінансові ринки
- •9. Міжнародний фінансовий ринок
- •9.6. Кризи новітньої світової фінансової системи. Проблеми реформування мвф та сб
- •9. Міжнародний фінансовий ринок
- •9. Міжнародний фінансовий ринок
- •10. Світовий ринок технологій (срт)
- •10.1. Срт як системоутворювальний фактор світової економіки
- •10.2. Структура срт і класифікація технологій
- •10.3. Об'єкти срт і форми трансферу технологій
- •10.4. Суб'єкти срт і канали трансферу технологій
- •10. Світовий ринок технологій
- •10.5. Стратегії та економіка трансферу технологій
- •10, Світовий ринок технологій
- •Маркетингу
- •10.6. Теоретичні концепції й інноваційна практика України
- •11. Світовий ринок праці
- •11.1. Сутність та структура світового ринку праці
- •11.2. Основні риси сучасного міжнародного ринку праці
- •11.3. Масштаби, форми й основні напрямки сучасних міграційних процесів
- •11.4. Державне регулювання міжнародної міграції робочої сили
- •11.5. Вплив нтр та тнк на міжнародну трудову міграцію
- •11.6. Місце мігрантів у структурі сучасного ринку праці
- •11.7. Напрямки і форми інтеграції України в міждержавний обмін робочою силою
- •12. Тенденції розвитку галузевої структури світової економіки
- •12.1. Умови формування та різностадійність розвитку світового господарства
- •Розділ пі
- •12. Тенденції розвитку галузевої структури світової економіки
- •Стадії розвитку світового господарства
- •12.3. Світові промислові комплекси
- •Паливно-енергетичний баланс світу, %
- •14. Інфраструктури! галузі у світовому господарстві
- •14.1. Світова транспортна система
- •14.2. Автомобільний транспорт
- •14.3. Залізничний транспорт
- •14.4. Повітряний транспорт
- •14.6. Трубопровідний транспорт
- •14.7. Зв'язок
- •15. Європейський економічний і валютний союз
- •15.1. Передумови та етапи формування єс
- •15.2. Інституції єс та інтегрована система управління
- •15.3. Єдиний внутрішній ринок
- •15.6. Створення Європейського валютного союзу
- •Витрати на програми, млн евро
- •16. Нафта і розвиток економічної інтеграції в Північній Америці
- •Типові показники нафта і єс (1995 р.)
- •17. Особливості розвитку інтеграційних процесів в Азійсько-Тихоокеанському регіоні
- •17.1. Специфіка міжнародного поділу праці в регіоні
- •17.2. Посилення економічної взаємозалежності країн атр
- •17.3. Характеристика інтеграційних угруповань у регіоні
- •18. Економічна інтеграція країн снд
- •18.2. Україна та Співдружність Незалежних Держав
- •19. Економіка
- •19.1. Загальна характеристика
- •19.2. Основні моделі економіки розвинутих країн
- •19.3. Державна власність та регулювання соціально-економічних відносин
- •19.4. Банки і фінансова система
- •19.5. Антимонопольні заходи держави
- •19.6. Країни оеср у системі міжнародних економічних відносин
- •20. Економіка країн Східної Європи
- •20.1. Загальна характеристика
- •20.3. Зовнішньоекономічні відносини країн регіону
- •21. Економіка країн, що розвиваються
- •21.1. Головні риси країн, що розвиваються, та їхнє місце у світовій економіці
- •21. Економіка країн, що розвиваються Розділ V
- •21.2. Соціально-економічна структура
- •21.3. Динаміка економічного зростання
- •Структура ввп країн, що розвиваються
- •21.5. Зовнішньоекономічні зв'язки
- •22. Міжнародні економічні аспекти вирішення екологічних проблем
- •22.1. Оцінка сучасної екологічної ситуації у світі
- •22.2. Діалектика взаємодії суспільства з навколишнім середовищем
- •22.3. Суперечливість сучасного природокористування. Генезис екологічної кризи
- •22.4. Основні напрями міжнародного економічного співробітництва в галузі екології
- •22.5. Перехід до моделі сталого розвитку як магістральний напрям вирішення глобальних екологічних проблем
- •22.6. Розвинуті країни
- •22.7. Країни «третього світу»
- •22.8. Країни з перехідною економікою
- •22.9. Міжнародне співробітництво в реалізації глобальних екологічних проектів
- •22.10. Діяльність оон щодо поліпшення екологічної ситуації у світі
- •23. Світова продовольча проблема
- •23.1. Сутність проблеми
- •23.2. Продовольча проблема в країнах, що розвиваються
- •23.3. Основні шляхи та механізми розв'язання глобальної продовольчої проблеми
- •24. Ресурсово-енергетичний потенціал світової економіки
- •24.1. Використання глобальних ресурсів
- •24.2. Характер та моделі споживання сировинно-енергетичних ресурсів
- •24.3. Україна в контексті глобальних питань • видобутку й споживання природних ресурсів
- •24.4. Практичні шляхи розв'язання глобальної ресурсово-енергетичної проблеми
- •25.2. Зовнішньоекономічні стратегії розвинутих країн
- •25.3. Особливості економічних стратегій деяких найбільш розвинутих країн
- •26. Економічна політика перехідних суспільств
- •26.1. Теоретичні основи економічної політики
- •27. Економічна політика країн, що розвиваються
- •28. Міжнародна економічна політика
- •28.1. Зовнішньоекономічна політика
- •28.2. Взаємозалежність суб'єктів світової економіки — об'єктивна передумова координації економічної політики
- •28.3. Координація міжнародної політики в системі оон
- •28.4. Здійснення міжнародної економічної політики через структуру гатт/сот
- •28.5. Інтеграція — вища форма міжнародної координації економічної політики
- •28.6. Економічні аспекти безпеки світової економіки
22.10. Діяльність оон щодо поліпшення екологічної ситуації у світі
ООН з її спеціалізованими установами є найбільш представницькою міжурядовою всесвітньою організацією. Вона об'єднує 185 країн і забезпечує їхнє співробітництво у розв'язанні глобальних екологічних проблем. При цьому ООН намагається втілювати комплексний підхід до аналізу даних проблем з урахуванням усіх аспектів (міжнародно-політичних, соціально-економічних, науково-технічних) співробітництва, а також гостроти екологічної ситуації в кожній країні.
476
22. Міжнародні економічні аспекти екологічних проблем
Широке коло природоохоронних завдань, їхня складність зумовили необхідність створення спеціальних організаційних структур, які координують діяльність у цій сфері. Однією з перших виникла організація, яка дістала назву «Програма ООН з навколишнього середовища» (ЮНЕП). Крім основної функції — координації діяльності у сфері природоохорони, ця організація відіграє роль міжнародного центру, що відповідає за вирішення глобальних екологічних проблем, практичних природоохоронних завдань і визначає пріоритети щодо фінансування конкретних екологічних проектів.
Під безпосереднім керівництвом ЮНЕП в останні два десятиліття розроблені такі глобальні дослідницькі та оперативні програми, як Всесвітня стратегія охорони природи, Всесвітня кліматична програма, Всесвітня політика щодо грунтів, План дій щодо боротьби з опустелюваннм, Міжнародна програма з безпеки хімічних сполук та ін. Крім того, ЮНЕП організувала глобальну систему спостереження за станом навколишнього середовища (моніторинг), міжнародну довідкову систему для джерел інформації щодо навколишнього середовища, склала міжнародний реєстр потенційно токсичних хімічних речовин.
Завдяки зусиллям ЮНЕП підписано велику кількість міжнародних договорів і конвенцій, у тому числі Конвенцію ООН з морського права, Конвенцію про біологічне різноманіття, Конвенцію з контролю за транскордонним перенесенням небезпечних відходів та їх використанням, Конвенцію про міжнародну торгівлю видами флори і фауни, що перебувають під загрозою зникнення, дев'ять конвенцій про охорону морів (зокрема й Чорного моря), Монреальський протокол до Віденської конвенції про речовини, що руйнують озоновий шар. Також укладено понад десять конвенцій щодо спільного вирішення проблем охорони навколишнього середовища на Європейському континенті.
Крім ЮНЕП, у системі ООН функціонує ще багато спеціалізованих установ, які координують та організовують міжнародне співробітництво у природоохоронній сфері. До них належать ЮНЕСКО, Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ), Продовольча і сільськогосподарська організація (ФАО), Міжнародна морська організація (ММО), Міжнародне агентство з ядерної енергетики (МАГАТЕ), Всесвітня метеорологічна організація (ВМО) разом із Всесвітньою мережею моніторингу забруднення повітря.
Нарешті, до системи ООН входить іще багато організацій та установ, які тією чи іншою мірою причетні до вирішення екологічних проблем. Це, зокрема, Центр ООН із населених пунктів
477
Розділ VI
(ХАБІТАТ), регіональні економічні комісії ООН (у Європі, Африці, Латинській Америці тощо), Міжнародний банк реконструкції й розвитку (МБРР) та ін. Зазначені структури сприяють захисту планетарного навколишнього середовища і реалізації еко-логоспрямованих заходів.
Сучасна структура організаційного механізму міжнародного співробітництва у сфері природокористування та охорони довкілля є такою:
центральні установи ООН, насамперед ЮНЕП;
спеціалізовані установи ООН (ЮНЕСКО, ВООЗ, ФАО, ММО, МАГАТЕ, ВМО);
міждержавні регіональні програми співробітництва (Європей ський Союз, Світова організація торгівлі, Співдружність Неза лежних Держав, Європейська економічна комісія та ін.);
міждержавні субрегіональні програми співробітництва (напри клад, Програма захисту басейну Чорного моря, Дунаю);
міждержавні багатосторонні угоди (зокрема Угода про спів робітництво в галузі екології та охорони навколишнього сере довища держав СНД);
двосторонні міжурядові угоди;
міжнародні неурядові організації (Міжнародний союз охорони
природи і природних ресурсів; Всесвітній фонд диких тварин; Міжнародна рада наукових союзів та багато інших).
Україна є учасницею майже ЗО міжнародних багатосторонніх угод у сфері охорони довкілля, хоча їх існує значно більше. Унікальне геополітичне розташування нашої держави зумовлює те, що будь-які її міжнародні відносини прямо чи опосередковано пов'язані з екологічними чинниками. Розробивши концепцію сталого розвитку, Україна взяла курс на різнопланову, в тому числі у природоохоронній сфері, інтеграцію до європейської та світової спільноти й започаткувала партнерські відносини з багатьма країнами світу. Так, протягом 90-х років із державами-сусідами укладено кілька десятків угод з регіонального співробітництва, в яких ідеться про спільні заходи щодо охорони довкілля (наприклад, у межах Карпатського регіону, басейнів річок Дунаю, Дніпра, Чорного моря тощо).
Інтенсивно розвиваються договірні партнерські відносини України з міжнародними організаціями. Певні переваги в цьому аспекті порівняно з іншими країнами СНД створює традиційне членство України в ООН та її спеціалізованих природоохоронних установах. У свою чергу в Україні, як і в інших державах, охорона довкілля потребує зусиль уряду і громадськості (за допомогою міжнародних партнерів, у тому числі ООН), аби відповідальність суспільства за стан навколишнього середовища була втілена в
478
22. Міжнародні економічні аспекти екологічних проблем
офіційну політику, макроекономічні й виробничі процеси, освіту та, звичайно, в усі аспекти повсякденного життя.
Представництво ООН в Україні допомагає урядові розробляти відповідні законодавчі акти й норми природокористування, надаючи інформацію про природоохоронні глобальні та регіональні угоди тощо. Через Комісію з виконання рішень Конференції з навколишнього середовища й розвитку ООН активно підтримує дії українського уряду щодо реалізації Програми порятунку Чорного моря, в якій загалом беруть участь шість країн, та Програми захисту басейну Дунаю, за якою співпрацюють 11 держав.
У 1996 р. під егідою ООН розпочато виконання нової Програми з екологічного відродження басейну Дніпра — спільно з Російською Федерацією та Білоруссю. Представництво в Україні ООН — основної міжнародної організації, яка бере участь у Чорнобильських програмах, спонсорує також різноманітну діяльність із реабілітації потерпілих, у тому числі оздоровчу програму ВООЗ та роботу мережі соціопсихологічних реабілітаційних центрів ЮНЕСКО. Отже, основні зусилля міжнародних природоохоронних організацій спрямовані на підвищення екологічної безпеки України, адаптації нашої держави до світових вимог у галузі охорони довкілля.
Розширення та зміцнення механізмів економічного співробітництва всіх держав у сфері екології, поширення позитивного досвіду природокористування та природоохорони є гарантом міжнародної екологічної безпеки, орієнтації світового співтовариства на пошук ефективних шляхів розв'язання нагальних глобальних та регіональних екологічних проблем. У зв'язку з цим наша держава має забезпечувати власні екологічні інтереси у зовнішньоекономічній діяльності, створювати ефективні інструменти досягнення міждержавного паритету у вирішенні питань транскордонного перенесення шкідливих речовин, промислових викидів та скидів, стимулювати залучення іноземних інвестицій на екологічні цілі, а також ретельно виконувати свої міжнародні зобов'язання з проблем навколишнього середовища.
Контрольні запитання
1 У чому суть діалекгично-суперечливого процесу взаємодії суспільства і природи?
1 Дайте соціальне- економічну характеристику природокористування.
479
Розділ VI
(3) Що таке екологічна криза? Які види екологічної кризи Ви знаєте?
® Дайте коротку оцінку екологічної ситуації у світі.
© Які основні напрями прямого й опосередкованого впливу процесів природокористування на характер та ефективність світогосподарських зв'язків?
® Який зміст концепції сталого екологобезпечного розвитку?
© Що таке екологізація суспільного виробництва та міжнародних відносин, у тому числі економічних?
(8) Назвіть економічні регулятори раціоналізації природокористування та поліпшення довкілля.
(D Які особливості розв'язання екологічних проблем у країнах з перехідною економікою?
@ Висвітліть міжнародні економічні аспекти вирішення екологічних проблем у країнах, що розвиваються.
@Яким чином вирішуються проблеми міжнародного стимулювання охорони навколишнього природного середовища?
@ Схарактеризуйте організаційну структуру міжнародного екологічного та природоохоронного співробітництва.
@ Що Ви знаєте про природоохоронну діяльність ООН та її установ? У яких спільних проектах і програмах бере участь Україна?
