- •1. Теоретична основа аналізу сучасної світової економіки 14
- •2. Світова економічна система на межі II і III тисячоліть 28
- •4. Економічний розвиток у світовому контексті . . . 67
- •5. Оптова економічна динаміка 83
- •6. Особливості сучасного етапу транснаціоналiзацii світової економіки . . 96
- •11. Світовий ринок праці .... ........... 202
- •1.2. Субстанційні підвалини глобальної економічної системи
- •1. Теоретична основа аналізу сучасної світової економіки
- •1.1. Поняття економічного дискурсу
- •1. Теоретична основа аналізу сучасної світової економіки
- •1.3. Загальноцивілізаційні економічні ознаки та критерії
- •1. Теоретична основа аналізу сучасної світової економіки
- •1. Теоретична основа аналізу сучасної світової економіки
- •Розділі
- •1.4. Головні елементи
- •1. Теоретична основа аналізу сучасної світової економіки
- •1. Теоретична основа аналізу сучасної світової економіки
- •1. Теоретична основа аналізу сучасної світової економіки
- •2. Світова економічна система на межі II і III тисячоліть
- •2.1. Формування економічної єдності світу
- •2.2. Поглиблення інтернаціоналізації сучасного господарства
- •2.3. Технологічний поступ та розвиток міжнародних виробничих систем
- •2. Світова економічна система на межі II і III тисячоліть
- •2.4. Головні елементи глобальної економіки
- •2. Світова економічна система на межі II і III тисячоліть
- •2. Світова економічна система на межі II і III тисячоліть
- •Розділ і
- •2. Світова економічна система на межі II і пі тисячоліть
- •2. Світова економічна система на межі II і III тисячоліть
- •Розділі
- •2.5. Сутність світової економічної рівноваги
- •2. Світова економічна система на межі II і III тисячоліть
- •Розділ і
- •2. Світова економічна система на межі II і III тисячоліть
- •2.6. Основні пропорції світової економіки
- •2.7. Механізм регулювання світової економічної рівноваги
- •3. Глобалізація економічних процесів
- •3.1. Сутність та головні етапи економічної глобалізації
- •3. Глобалізація економічних процесів
- •3.2. Особливості сучасної економічної глобалізації
- •3. Глобалізація економічних процесів
- •3. Глобалізація економічних процесів
- •3.3. Головні форми економічної глобалізації
- •3. Глобалізація економічних процесів
- •3. Глобалізація економічних процесів
- •3. Глобалізація економічних процесів
- •3. Глобалізація економічних процесів
- •4. Економічний розвиток у світовому контексті
- •4.1. Сутність економічного розвитку
- •4. Економічний розвиток у світовому контексті
- •4.2. Фактори економічного розвитку
- •4. Економічний розвиток у світовому контексті
- •4.3. Моделі економічного розвитку
- •4. Економічний розвиток у світовому контексті
- •4. Економічний розвиток у світовому контексті
- •4. Економічний розвиток у світовому контексті
- •4. Економічний розвиток у світовому контексті
- •4. Економічний розвиток у світовому контексті
- •5. Світова економічна динаміка
- •5.1. Концепції економічної динаміки
- •Джерела економічного зростання
- •6. Особливості сучасного етапу транснаціоналізації світової економіки
- •6.1. Суть та основні риси транснаціоналізації
- •6.2. Масштаби діяльності транснаціональних корпорацій
- •6.3. Глобальні інвестиційні цикли
- •6.4. Транснаціоналізація середніх та малих фірм
- •6.5. Трансформація організаційної стратегії тнк
- •6.6. Модифікація управлінських систем транснаціональних фірм
- •6.7. Стратегічні альянси транснаціональних фірм
- •7. Міжнародний ринок товарів та послуг
- •7. Міжнародний ринок товарів та послуг
- •7.1. Міжнародна торгівля товарами в умовах глобалізації
- •7. Міжнародний ринок товарів та послуг
- •7. Міжнародний ринок товарів та послуг
- •7.2. Світовий ринок послуг
- •Якісні відмінності товарів і послуг
- •7. Міжнародний ринок товарів та послуг
- •7. Міжнародний ринок товарів та послуг
- •Структура світової торгівлі послугами
- •7.3. Світова торгівля та міжнародна економічна інтеграція
- •7. Міжнародний ринок товарів та послуг
- •7. Міжнародний ринок товарів та послуг
- •8. Ринок міжнародних інвестицій
- •8. Ринок міжнародних інвестицій
- •8.1. Характеристика ринку міжнародних інвестицій
- •8. Ринок міжнародних інвестицій
- •8. Ринок міжнародних інвестицій
- •8.2. Міжнародний кредит як елемент міжнародного ринку позичкових капіталів
- •8. Ринок міжнародних інвестицій
- •8.3. Прямі іноземні інвестиції
- •8. Ринок міжнародних інвестицій
- •8. Ринок міжнародних інвестицій
- •8. Ринок міжнародних інвестицій
- •8.4. Україна на ринку міжнародних інвестицій
- •9. Міжнародний фінансовий ринок
- •9. Міжнародний фінансовий ринок
- •9.1. Фінансові ринки
- •9. Міжнародний фінансовий ринок
- •9. Міжнародний фінансовий ринок
- •9.2. Фондові біржі
- •9. Міжнародний фінансовий ринок
- •9. Міжнародний фінансовий ринок
- •9. Міжнародний фінансовий ринок
- •9.3. Фінансові інновації на світовому фінансовому ринку
- •9. Міжнародний фінансовий ринок
- •9. Міжнародний фінансовий ринок
- •9. Міжнародний фінансовий ринок
- •9. Міжнародний фінансовий ринок
- •9. Міжнародний фінансовий ринок
- •9.4. Ринки похідних фінансових інструментів
- •9. Міжнародний фінансовий ринок
- •Щорічний обсяг торгівлі деривативними фінансовими інструментами на організованих світових біржах, млн контрактів
- •9. Міжнародний фінансовий ринок
- •9.5. Єврофінансові ринки
- •9. Міжнародний фінансовий ринок
- •9.6. Кризи новітньої світової фінансової системи. Проблеми реформування мвф та сб
- •9. Міжнародний фінансовий ринок
- •9. Міжнародний фінансовий ринок
- •10. Світовий ринок технологій (срт)
- •10.1. Срт як системоутворювальний фактор світової економіки
- •10.2. Структура срт і класифікація технологій
- •10.3. Об'єкти срт і форми трансферу технологій
- •10.4. Суб'єкти срт і канали трансферу технологій
- •10. Світовий ринок технологій
- •10.5. Стратегії та економіка трансферу технологій
- •10, Світовий ринок технологій
- •Маркетингу
- •10.6. Теоретичні концепції й інноваційна практика України
- •11. Світовий ринок праці
- •11.1. Сутність та структура світового ринку праці
- •11.2. Основні риси сучасного міжнародного ринку праці
- •11.3. Масштаби, форми й основні напрямки сучасних міграційних процесів
- •11.4. Державне регулювання міжнародної міграції робочої сили
- •11.5. Вплив нтр та тнк на міжнародну трудову міграцію
- •11.6. Місце мігрантів у структурі сучасного ринку праці
- •11.7. Напрямки і форми інтеграції України в міждержавний обмін робочою силою
- •12. Тенденції розвитку галузевої структури світової економіки
- •12.1. Умови формування та різностадійність розвитку світового господарства
- •Розділ пі
- •12. Тенденції розвитку галузевої структури світової економіки
- •Стадії розвитку світового господарства
- •12.3. Світові промислові комплекси
- •Паливно-енергетичний баланс світу, %
- •14. Інфраструктури! галузі у світовому господарстві
- •14.1. Світова транспортна система
- •14.2. Автомобільний транспорт
- •14.3. Залізничний транспорт
- •14.4. Повітряний транспорт
- •14.6. Трубопровідний транспорт
- •14.7. Зв'язок
- •15. Європейський економічний і валютний союз
- •15.1. Передумови та етапи формування єс
- •15.2. Інституції єс та інтегрована система управління
- •15.3. Єдиний внутрішній ринок
- •15.6. Створення Європейського валютного союзу
- •Витрати на програми, млн евро
- •16. Нафта і розвиток економічної інтеграції в Північній Америці
- •Типові показники нафта і єс (1995 р.)
- •17. Особливості розвитку інтеграційних процесів в Азійсько-Тихоокеанському регіоні
- •17.1. Специфіка міжнародного поділу праці в регіоні
- •17.2. Посилення економічної взаємозалежності країн атр
- •17.3. Характеристика інтеграційних угруповань у регіоні
- •18. Економічна інтеграція країн снд
- •18.2. Україна та Співдружність Незалежних Держав
- •19. Економіка
- •19.1. Загальна характеристика
- •19.2. Основні моделі економіки розвинутих країн
- •19.3. Державна власність та регулювання соціально-економічних відносин
- •19.4. Банки і фінансова система
- •19.5. Антимонопольні заходи держави
- •19.6. Країни оеср у системі міжнародних економічних відносин
- •20. Економіка країн Східної Європи
- •20.1. Загальна характеристика
- •20.3. Зовнішньоекономічні відносини країн регіону
- •21. Економіка країн, що розвиваються
- •21.1. Головні риси країн, що розвиваються, та їхнє місце у світовій економіці
- •21. Економіка країн, що розвиваються Розділ V
- •21.2. Соціально-економічна структура
- •21.3. Динаміка економічного зростання
- •Структура ввп країн, що розвиваються
- •21.5. Зовнішньоекономічні зв'язки
- •22. Міжнародні економічні аспекти вирішення екологічних проблем
- •22.1. Оцінка сучасної екологічної ситуації у світі
- •22.2. Діалектика взаємодії суспільства з навколишнім середовищем
- •22.3. Суперечливість сучасного природокористування. Генезис екологічної кризи
- •22.4. Основні напрями міжнародного економічного співробітництва в галузі екології
- •22.5. Перехід до моделі сталого розвитку як магістральний напрям вирішення глобальних екологічних проблем
- •22.6. Розвинуті країни
- •22.7. Країни «третього світу»
- •22.8. Країни з перехідною економікою
- •22.9. Міжнародне співробітництво в реалізації глобальних екологічних проектів
- •22.10. Діяльність оон щодо поліпшення екологічної ситуації у світі
- •23. Світова продовольча проблема
- •23.1. Сутність проблеми
- •23.2. Продовольча проблема в країнах, що розвиваються
- •23.3. Основні шляхи та механізми розв'язання глобальної продовольчої проблеми
- •24. Ресурсово-енергетичний потенціал світової економіки
- •24.1. Використання глобальних ресурсів
- •24.2. Характер та моделі споживання сировинно-енергетичних ресурсів
- •24.3. Україна в контексті глобальних питань • видобутку й споживання природних ресурсів
- •24.4. Практичні шляхи розв'язання глобальної ресурсово-енергетичної проблеми
- •25.2. Зовнішньоекономічні стратегії розвинутих країн
- •25.3. Особливості економічних стратегій деяких найбільш розвинутих країн
- •26. Економічна політика перехідних суспільств
- •26.1. Теоретичні основи економічної політики
- •27. Економічна політика країн, що розвиваються
- •28. Міжнародна економічна політика
- •28.1. Зовнішньоекономічна політика
- •28.2. Взаємозалежність суб'єктів світової економіки — об'єктивна передумова координації економічної політики
- •28.3. Координація міжнародної політики в системі оон
- •28.4. Здійснення міжнародної економічної політики через структуру гатт/сот
- •28.5. Інтеграція — вища форма міжнародної координації економічної політики
- •28.6. Економічні аспекти безпеки світової економіки
5. Світова економічна динаміка
5.1. Концепції економічної динаміки
Спрямованість економічного розвитку, його динаміка розглядаються в широкому та вузькому значенні. Широке тлумачення передбачає аналіз руху соціальних систем у просторі й часі, їх суспільно-історичного розвитку. Вузьке розуміння стосується власне економічної складової й закономірностей суто господарської динаміки.
Існує три головні підходи стосовно динаміки соціально-економічних систем у їхній історичній тяглості, ретро- і перспективі.
Прогресивно-поступальний шлях розвитку дістав найповніше висвітлення у творах французьких енциклопедистів та німецьких філософів*. Його суть полягає в ускладненні соціальних систем, у зміні періодів революційного та еволюційного розвитку, в якісному вдосконаленні одних елементів та відмиранні інших. У цілому ці системи змінюються й розвиваються в односпрямовано-
* Серед сучасних авторів одним з яскравих представників цього напряму є індійський філософ С. Радхакршннан. В одній із своїх робіт він підкреслював, що «течії прогресу і регресу змішуються. На одній стадії сили прогресу рухаються вперед з постійним розмахом, — крива цього руху йде то вниз, то вгору, і інколи здається, що сили занепаду руйнують сили прогресу, але в цілому історія рухається вперед» (Радхакришнан С. Индийская философия / Пер. с англ. Санкт-Петербург, 1994. Т. 3. С. 715).
83
Розділ І
5. Світова економічна динаміка
му прогресивному напрямі, що прийнято називати «стрілою розвитку».
Інший підхід, відомий ще давнім філософам, акцентує циклічний характер руху соціальних систем. Дане трактування виходить із того, що поряд з поступально-прогресивним розвитком відбувається і зворотний рух не лише окремих елементів, а й цілих систем, що переживають стадії стагнації й занепаду, повернення до вихідного рівня. Розвиток постає як більш-менш однотипні цикли, що їх мають пройти окремі цивілізації, етноси та держави. Інтегральна динаміка такого розвитку подібна до великого кола, орбіта якого визначає місце і роль тих чи інших соціальних утворень*.
Третій підхід намагається подолати обмеженості перших двох, розв'язати суперечності, що закладені в них. Розвиток постає як хвилеподібна структура з безліччю переходів та критичних поворотних «міток біфуркацій», у яких подальша еволюція часто-густо є невизначеною, стохастичною, не детермінованою, як у перших двох випадках, що й становить головну, на наш погляд, «таємницю» розвитку, зумовлює непередбачуваність, нелінійність, уне-можливленість у зв'язку з цим соціального проектування на відміну від техніко-технологічного тощо. Якраз такий період переживають нині колишні соціалістичні країни й Україна зокрема. Багатоманітність, різноспрямованість, різноякісність внутрішніх і зовнішніх факторів і чинників, що впливають на майбутній вибір, надзвичайно ускладнюють відповідь стосовно того, якою ж буде остаточна модель соціально-економічного розвитку країни у XXI ст.
Зупинімось на факторах економічної динаміки у вузькому значенні, яка зрештою великою (якщо не вирішальною) мірою впливає на еволюцію всієї соціальної системи. На відміну від інтегральної глобальної соціальної еволюції економічний розвиток відбувається циклічно: фази зростання виробництва поступаються місцем спадам, кризам, депресіям, антирозвиткові. Головною проблемою є, очевидно, структуризація факторів, що зумовлюють тривалість циклів та характер їхнього перебігу.
Нагадаймо, що кожний економічний цикл розпочинається з найнижчої мітки (підошви) економічної активності, проходить
* Слід зазначити, що ця концепція піддавалася критиці досить давно. Святий Августин писав у XIV ст. про те, що «філософи цього світу... стверджували, що і в подальшому здійснюватимуться круговороти прийдешніх і минулих віків... Ми заперечуємо думку про існування таких круговоротів» (Августин Блаженный. О граде божиим. Санкт-Петербург; Киев, 1998. С. 530, 542).
84
фазу зростання, досягаючи найвищої позначки (піка) циклу. Потім знову настає стадія спаду аж до досягнення наступної найнижчої мітки. Повний економічний цикл охоплює, таким чином, період господарської динаміки від однієї низької мітки до іншої. За тривалістю протікання розрізняють такі головні види економічних циклів:
однорічні, зумовлені сезонними коливаннями;
3—5-річні цикли Кітчіна—Крума;
7—11-річні цикли Жуглара, або класичні чи інвестиційні цикли;
17—18-річний будівельний цикл (цикл Кузнеця);
45—60-річні цикли Кондратьева;
вікові логістичні цикли, що охоплюють період вщ 150 до 350 років.
Дуже важливо бодай відносно оцінити вплив головних факторів на природу тих чи інших циклів, з одного боку, та характер і детермінізм їхнього перебігу, з іншого. Економічні цикли мають універсальні риси й ознаки, що, проте, не обумовлює однаковості їх протікання в різних країнах, які відрізняються одна від одної рівнем розвитку, ступенем відкритості, обсягом внутрішнього ринку, забезпеченістю різноманітними ресурсами тощо. Останнім часом надзвичайно важливого значення набуває участь країни у світогосподарських процесах, особливо у світових фінансових, валютних та товарних ринках, ринках технологій та іншої інтелектуальної продукції.
Пояснення циклів варіюються від фантастичних, космофі-зичних побудов В. Джевонса, який пов'язував економічні кризи 1816, 1825, 1837, 1847, 1857, 1866 та 1873 pp. з річними циклами сонячної активності*, до запропонованого нашим співвітчизником Є. Слуцьким імпульсно-поширювального підходу, що базувався на математичних розрахунках і був сформульований у 1927 р. в роботі «Нагромадження випадкових причин як джерело циклічних процесів».
* У статті «Комерційні кризи і плями на Сонці», опублікованій 1878 p., В. Джевонс писав: «Я пішов так далеко, що висунув навіть фантастичну гіпотезу про те, що психологія фінансистів і комерсантів організована таким чином, що вона здатна вібрувати з 10-літнім циклом, а її безпосередньою причиною є фізичні явища, що періодично повторюються кожні 11 років» (Jewons W. Investigations in Currency and Finance. London, 1884. P. 226. Цит. за: Васильєв В. С. Магия денег: белая, серая, черная // США: Экономика, политика, идеология. 1997. № 8. С. 93). Сучасний автор Р. Коллін вважає, що астрономічний дев'ятирічний ритм «управляє цінами, фондовим ринком, фінансовими кризами» (Коллин Р. Теория небесных влияний / Пер. с англ. Санкт-Петербург, 1997. С. 330).
85
Розділ І
5. Світова економічна динаміка
Яскравим прикладом зовнішніх шоків є поведінка портфельних інвесторів у Мексиці (1994 р.), в країнах Південно-Східної Азії (1997 p.), в Росії та в Бразилії (1998 p.). Масовий відплив капіталів спричинив серйозні й глибокі фінансово-економічні кризи в цих країнах. Ці та інші події у світовому господарстві зумовлюють необхідність розробки в Україні випереджувальної економічної політики, спроможної нейтралізувати чи принаймні пом'якшити негативну дію міжнародних фінансових флуктуацій.
Однією зі складових сучасної економічної динаміки є технічні та технологічні нововведення, системно розглянуті в працях Й. Шумпетера. Він надавав поняттю інновацій широкого значення, трактуючи їх як нові технології, нову організацію виробництва, відкриття нових ринків (див. рис. 5.1) та об'єднуючи терміном «творче руйнування», або модель реального бізнес-циклу.
За підрахунками лауреата Нобелівської премії Р. Солоу, зростання валової продукції в США за період з 1909 по 1949 р. було забезпечено на 12,5 % за рахунок підвищення капіталоозброєності праці і на 87,5 % — за рахунок технологічних змін. З огляду, по-перше, на надзвичайну значущість технологій, інновацій в умовах бурхливого розростання сучасної науково-технологічної революції та, по-друге, на провідну роль у їхній практичній реалізації різноманітних інституцій, нині сформувалася окрема гілка в економічній науці — еволюційна економіка. Крім того, на основі технічних нововведень створено концепцію реального бізнес-циклу. її суть полягає в тому, що технічні й технологічні зміни спричиняють в економіці реакцію, порівнянну з зовнішніми шоками,
86
Рис. 5.1. Нововведення за Й. Шумпетером
Джерело: Бартенев С. А. История экономических учений в вопросах и ответах. Москва, 1998. С. 95.
що викликають певну ланцюгову реакцію. Умовою реалізації інновацій є досконала конкуренція, яка забезпечує розвиток так званого шоку пропозиції.
Відчутний вплив на перебіг бізнес-циклу справляють міжнародні фактори. Особливо рельєфно це виявилося під час світової фінансової кризи 1997—1998 pp.
5.2. Головні чинники
економічного зростання
Динаміку економічного розвитку характеризує господарське зростання, що є головним інтегральним показником руху економічної системи. Існує три головні концепції, які розкривають процес нарощування, збільшення валового національного продукту: кейнсіанська, неокласична та посткейнсіанська.
Послідовники Кейнса виходять із того, що економічне зростання має неврівноважений, незбалансований характер. Зокрема, модель Харрода—Домара передбачає два типи економічного зрос-
87
Розділ І
5. Світова економічна динаміка
Таблиця
5.1
Сучасні неокласики, зокрема Р. Солоу, дотримуються протилежних поглядів, тобто розглядають зростання як урівноважений, збалансований процес. Рівноважні моделі виходять із того, що ринковий механізм забезпечує ефективне й максимально повне використання ресурсів у процесі нарощування виробництва. Порушення ж рівноваги спричинюється монетарною політикою чи асиметричністю інформаційних потоків.
У посткейнсіанських моделях економічного зростання (Калдор, Дж. Робінсон) великого значення надається підприємницькій поведінці, яка часто-густо залежить не лише від економічних, ай від політичних, історичних, етнічних, психологічних та інших факторів.
Головними факторами економічного зростання є праця, земля, капітал, які своєю чергою диференціюються на людський капіталі природні ресурси, технологічні знання.
Важливу роль в економічному зростанні, крім зазначених факторів, відіграють також ефективне розміщення ресурсів, економія на-масштабах, комплекс інституціональних та ментальних факторів.
Складові економічного зростання в окремих, навіть близьких за рівнем розвитку та структурою економіки, країнах значно різняться.
Незаперечним є твердження про те, що капітал, праця і земля є універсальними, фундаментальними факторами виробництва та його зростання. Водночас економічна динаміка окремих країн та регіонів визначається реальним змістом, матеріальним наповненням цих категорій, тобто рівнем науково-технічного розвитку, якістю людського капіталу, продуктивністю землі тощо. Економічна історія світу засвщчує залежність глобального господарського поступу (логістичної кривої) від двох головних факторів: зростання населення та технічних і технологічних змін. При цьому технічні й технологічні відкриття відіграють провідну, вирішальну роль, визначають своєрідну верхню межу економічних досягнень.
