9. Міжнародний фінансовий ринок

зобов'язання з твердою процентною ставкою на зобов'язання з плаваючою процентною ставкою, і навпаки.

Своп активів — це обмін активами з метою створення синте­тичного активу, спроможного дати вищий доход. У рамках такого свопу актив, який приносить фіксований доход, можна обміняти на актив в іншій валюті.

Товарний своп — обмін фіксованих платежів на плаваючі пла­тежі, величина яких прив'язана до ціни товару. Активному поши­ренню товарних свопів у сучасних умовах сприяло посилення нестабільності цін на товарних ринках. Перевага товарних свопів порівняно з біржовими контрактами полягає в тому, що біржові контракти не є довгостроковими і дають змогу хеджувати позиції учасників економічних відносин тільки на обмежений період часу. Товарні ж свопи можуть бути укладені на тривалий період та фіксувати відповідний рівень ціни для низки моментів часу в майбутньому.

Опціон — це угода між двома сторонами про передання права (для покупця) та зобов'язання (для продавця) купити або продати відповідний актив (цінні папери, валюту та ін.) за відповідною (фіксованою) ціною у заздалегідь узгоджену дату або протягом уз­годженого строку. Суть огщіону полягає в тому, що він дає одній зі сторін угоди право вибору виконати контракт або відмовитись від його виконання. Одна особа купує опціон, тобто отримує право вибору. За це право покупець опціону сплачує продавцеві деяку винагороду, яка має назву премія. Продавець опціону по­винен виконати свої зобов'язання за контрактом, якщо покупець (отримувач) опціону вирішує його виконати. Покупець має право виконати опціон, тобто купити або продати актив, тільки за тією ціною, яка зафіксована в контракті. Цю ціну називають ціною виконання. Опціони, як правило, укладаються на акції, облігації, індекси, процентні цінні папери, валюту, ф'ючерсні контракти, товари.

З погляду строків виконання опціон поділяється на 2 типи: 1) американський] 2) європейський. Американський опціон може бути виконаний у будь-який день до строку закінчення контракту або в день його закінчення. Європейський — тільки в день за­кінчення строку контракту.

Є два види американських та європейських опціонів: 1) опціон на купівлю, або опціон-кол; 2) опціон на продаж, або опціон-пут. Опціон-кол дає можливість покупцеві опціону купити актив, який лежить в основі контракту, або відмовитися від його продажу.

164

Інвестор купує опціон-кол, якщо розраховує на збільшення курсу активу, і купує опціон-пут, якщо розраховує на зниження курсу. Виписуючи опціон, продавець відкриває в даній угоді коротку позицію, а покупець — довгу. Відповідно до цього поняття «ко­роткий кол» або «короткий пут» означають продаж опціонів кол або пут, а «довгий кол» або «довгий пут* — їх купівлю.

З точки зору фінансового результату, який опціони принесуть власнику в разі негайного виконання, вони поділяються на опціо­ни з виграшем, без виграшу та з програшем.

Інвестор може обмежитися тільки купівлею або продажем оп­ціону, без страхування своєї позиції. Такий опціон (позиція) має назву непокритого. Це означає, що в разі несприятливого розвитку кон'юнктури вкладник зазнає збитків. Проте він може мінімі­зувати ризик втрат шляхом додаткової купівлі або продажу інстру­менту, який лежить в основі опціону. Такий опціон має назву покритого, а позиція — хеджованої, тобто застрахованої від збитків.

З метою обмеження спекулятивної активності біржа вста­новлює позиційний ліміт та ліміт виконання контрактів. По­зиційний ліміт визначає максимальну кількість контрактів, які може відкрити інвестор з кожної сторони ринку. У цьому разі однією стороною ринку вважаються довгий кол та короткий пут, іншою стороною — короткий кол і довгий пут. Ліміт виконання встановлює максимальну кількість контрактів, які можуть бути виконані інвестором протягом кількох торго­вельних днів поспіль.

Опціонні контракти укладаються як на біржовому, так і на позабіржовому ринку. До 1973 р. торгівля опціонами велася тільки на позабіржовому ринку. З початком укладання біржових угод обсяг позабіржової торгівлі значно скоротився.

Варант —це опціон на придбання певної кількості акцій (варант акцій) або облігацій (варант облігацій) за ціною виконання в будь-який момент часу до закінчення строку дії варанту. Варанти зви­чайно випускаються як додаток до якогось боргового інструменту, наприклад облігації, щоб зробити його привабливішим для інвес­тора. Іноді варанти відділяються від таких активів, і тоді вони обертаються самостійно. Варанти відрізняються від опціонів тим, що вони випускаються на триваліший період часу, а деякі з них можуть бути безстроковими. Якщо виконується варант акцій, то збільшується загальна кількість акцій даної компанії, які оберта­ються, що призводить до зниження прибутку на акцію та ціни акції. При виконанні варанту облігацій компанія збільшує розмір своєї заборгованості в результаті випуску додаткової кількості

165

Розділ II