- •1. Теоретична основа аналізу сучасної світової економіки 14
- •2. Світова економічна система на межі II і III тисячоліть 28
- •4. Економічний розвиток у світовому контексті . . . 67
- •5. Оптова економічна динаміка 83
- •6. Особливості сучасного етапу транснаціоналiзацii світової економіки . . 96
- •11. Світовий ринок праці .... ........... 202
- •1.2. Субстанційні підвалини глобальної економічної системи
- •1. Теоретична основа аналізу сучасної світової економіки
- •1.1. Поняття економічного дискурсу
- •1. Теоретична основа аналізу сучасної світової економіки
- •1.3. Загальноцивілізаційні економічні ознаки та критерії
- •1. Теоретична основа аналізу сучасної світової економіки
- •1. Теоретична основа аналізу сучасної світової економіки
- •Розділі
- •1.4. Головні елементи
- •1. Теоретична основа аналізу сучасної світової економіки
- •1. Теоретична основа аналізу сучасної світової економіки
- •1. Теоретична основа аналізу сучасної світової економіки
- •2. Світова економічна система на межі II і III тисячоліть
- •2.1. Формування економічної єдності світу
- •2.2. Поглиблення інтернаціоналізації сучасного господарства
- •2.3. Технологічний поступ та розвиток міжнародних виробничих систем
- •2. Світова економічна система на межі II і III тисячоліть
- •2.4. Головні елементи глобальної економіки
- •2. Світова економічна система на межі II і III тисячоліть
- •2. Світова економічна система на межі II і III тисячоліть
- •Розділ і
- •2. Світова економічна система на межі II і пі тисячоліть
- •2. Світова економічна система на межі II і III тисячоліть
- •Розділі
- •2.5. Сутність світової економічної рівноваги
- •2. Світова економічна система на межі II і III тисячоліть
- •Розділ і
- •2. Світова економічна система на межі II і III тисячоліть
- •2.6. Основні пропорції світової економіки
- •2.7. Механізм регулювання світової економічної рівноваги
- •3. Глобалізація економічних процесів
- •3.1. Сутність та головні етапи економічної глобалізації
- •3. Глобалізація економічних процесів
- •3.2. Особливості сучасної економічної глобалізації
- •3. Глобалізація економічних процесів
- •3. Глобалізація економічних процесів
- •3.3. Головні форми економічної глобалізації
- •3. Глобалізація економічних процесів
- •3. Глобалізація економічних процесів
- •3. Глобалізація економічних процесів
- •3. Глобалізація економічних процесів
- •4. Економічний розвиток у світовому контексті
- •4.1. Сутність економічного розвитку
- •4. Економічний розвиток у світовому контексті
- •4.2. Фактори економічного розвитку
- •4. Економічний розвиток у світовому контексті
- •4.3. Моделі економічного розвитку
- •4. Економічний розвиток у світовому контексті
- •4. Економічний розвиток у світовому контексті
- •4. Економічний розвиток у світовому контексті
- •4. Економічний розвиток у світовому контексті
- •4. Економічний розвиток у світовому контексті
- •5. Світова економічна динаміка
- •5.1. Концепції економічної динаміки
- •Джерела економічного зростання
- •6. Особливості сучасного етапу транснаціоналізації світової економіки
- •6.1. Суть та основні риси транснаціоналізації
- •6.2. Масштаби діяльності транснаціональних корпорацій
- •6.3. Глобальні інвестиційні цикли
- •6.4. Транснаціоналізація середніх та малих фірм
- •6.5. Трансформація організаційної стратегії тнк
- •6.6. Модифікація управлінських систем транснаціональних фірм
- •6.7. Стратегічні альянси транснаціональних фірм
- •7. Міжнародний ринок товарів та послуг
- •7. Міжнародний ринок товарів та послуг
- •7.1. Міжнародна торгівля товарами в умовах глобалізації
- •7. Міжнародний ринок товарів та послуг
- •7. Міжнародний ринок товарів та послуг
- •7.2. Світовий ринок послуг
- •Якісні відмінності товарів і послуг
- •7. Міжнародний ринок товарів та послуг
- •7. Міжнародний ринок товарів та послуг
- •Структура світової торгівлі послугами
- •7.3. Світова торгівля та міжнародна економічна інтеграція
- •7. Міжнародний ринок товарів та послуг
- •7. Міжнародний ринок товарів та послуг
- •8. Ринок міжнародних інвестицій
- •8. Ринок міжнародних інвестицій
- •8.1. Характеристика ринку міжнародних інвестицій
- •8. Ринок міжнародних інвестицій
- •8. Ринок міжнародних інвестицій
- •8.2. Міжнародний кредит як елемент міжнародного ринку позичкових капіталів
- •8. Ринок міжнародних інвестицій
- •8.3. Прямі іноземні інвестиції
- •8. Ринок міжнародних інвестицій
- •8. Ринок міжнародних інвестицій
- •8. Ринок міжнародних інвестицій
- •8.4. Україна на ринку міжнародних інвестицій
- •9. Міжнародний фінансовий ринок
- •9. Міжнародний фінансовий ринок
- •9.1. Фінансові ринки
- •9. Міжнародний фінансовий ринок
- •9. Міжнародний фінансовий ринок
- •9.2. Фондові біржі
- •9. Міжнародний фінансовий ринок
- •9. Міжнародний фінансовий ринок
- •9. Міжнародний фінансовий ринок
- •9.3. Фінансові інновації на світовому фінансовому ринку
- •9. Міжнародний фінансовий ринок
- •9. Міжнародний фінансовий ринок
- •9. Міжнародний фінансовий ринок
- •9. Міжнародний фінансовий ринок
- •9. Міжнародний фінансовий ринок
- •9.4. Ринки похідних фінансових інструментів
- •9. Міжнародний фінансовий ринок
- •Щорічний обсяг торгівлі деривативними фінансовими інструментами на організованих світових біржах, млн контрактів
- •9. Міжнародний фінансовий ринок
- •9.5. Єврофінансові ринки
- •9. Міжнародний фінансовий ринок
- •9.6. Кризи новітньої світової фінансової системи. Проблеми реформування мвф та сб
- •9. Міжнародний фінансовий ринок
- •9. Міжнародний фінансовий ринок
- •10. Світовий ринок технологій (срт)
- •10.1. Срт як системоутворювальний фактор світової економіки
- •10.2. Структура срт і класифікація технологій
- •10.3. Об'єкти срт і форми трансферу технологій
- •10.4. Суб'єкти срт і канали трансферу технологій
- •10. Світовий ринок технологій
- •10.5. Стратегії та економіка трансферу технологій
- •10, Світовий ринок технологій
- •Маркетингу
- •10.6. Теоретичні концепції й інноваційна практика України
- •11. Світовий ринок праці
- •11.1. Сутність та структура світового ринку праці
- •11.2. Основні риси сучасного міжнародного ринку праці
- •11.3. Масштаби, форми й основні напрямки сучасних міграційних процесів
- •11.4. Державне регулювання міжнародної міграції робочої сили
- •11.5. Вплив нтр та тнк на міжнародну трудову міграцію
- •11.6. Місце мігрантів у структурі сучасного ринку праці
- •11.7. Напрямки і форми інтеграції України в міждержавний обмін робочою силою
- •12. Тенденції розвитку галузевої структури світової економіки
- •12.1. Умови формування та різностадійність розвитку світового господарства
- •Розділ пі
- •12. Тенденції розвитку галузевої структури світової економіки
- •Стадії розвитку світового господарства
- •12.3. Світові промислові комплекси
- •Паливно-енергетичний баланс світу, %
- •14. Інфраструктури! галузі у світовому господарстві
- •14.1. Світова транспортна система
- •14.2. Автомобільний транспорт
- •14.3. Залізничний транспорт
- •14.4. Повітряний транспорт
- •14.6. Трубопровідний транспорт
- •14.7. Зв'язок
- •15. Європейський економічний і валютний союз
- •15.1. Передумови та етапи формування єс
- •15.2. Інституції єс та інтегрована система управління
- •15.3. Єдиний внутрішній ринок
- •15.6. Створення Європейського валютного союзу
- •Витрати на програми, млн евро
- •16. Нафта і розвиток економічної інтеграції в Північній Америці
- •Типові показники нафта і єс (1995 р.)
- •17. Особливості розвитку інтеграційних процесів в Азійсько-Тихоокеанському регіоні
- •17.1. Специфіка міжнародного поділу праці в регіоні
- •17.2. Посилення економічної взаємозалежності країн атр
- •17.3. Характеристика інтеграційних угруповань у регіоні
- •18. Економічна інтеграція країн снд
- •18.2. Україна та Співдружність Незалежних Держав
- •19. Економіка
- •19.1. Загальна характеристика
- •19.2. Основні моделі економіки розвинутих країн
- •19.3. Державна власність та регулювання соціально-економічних відносин
- •19.4. Банки і фінансова система
- •19.5. Антимонопольні заходи держави
- •19.6. Країни оеср у системі міжнародних економічних відносин
- •20. Економіка країн Східної Європи
- •20.1. Загальна характеристика
- •20.3. Зовнішньоекономічні відносини країн регіону
- •21. Економіка країн, що розвиваються
- •21.1. Головні риси країн, що розвиваються, та їхнє місце у світовій економіці
- •21. Економіка країн, що розвиваються Розділ V
- •21.2. Соціально-економічна структура
- •21.3. Динаміка економічного зростання
- •Структура ввп країн, що розвиваються
- •21.5. Зовнішньоекономічні зв'язки
- •22. Міжнародні економічні аспекти вирішення екологічних проблем
- •22.1. Оцінка сучасної екологічної ситуації у світі
- •22.2. Діалектика взаємодії суспільства з навколишнім середовищем
- •22.3. Суперечливість сучасного природокористування. Генезис екологічної кризи
- •22.4. Основні напрями міжнародного економічного співробітництва в галузі екології
- •22.5. Перехід до моделі сталого розвитку як магістральний напрям вирішення глобальних екологічних проблем
- •22.6. Розвинуті країни
- •22.7. Країни «третього світу»
- •22.8. Країни з перехідною економікою
- •22.9. Міжнародне співробітництво в реалізації глобальних екологічних проектів
- •22.10. Діяльність оон щодо поліпшення екологічної ситуації у світі
- •23. Світова продовольча проблема
- •23.1. Сутність проблеми
- •23.2. Продовольча проблема в країнах, що розвиваються
- •23.3. Основні шляхи та механізми розв'язання глобальної продовольчої проблеми
- •24. Ресурсово-енергетичний потенціал світової економіки
- •24.1. Використання глобальних ресурсів
- •24.2. Характер та моделі споживання сировинно-енергетичних ресурсів
- •24.3. Україна в контексті глобальних питань • видобутку й споживання природних ресурсів
- •24.4. Практичні шляхи розв'язання глобальної ресурсово-енергетичної проблеми
- •25.2. Зовнішньоекономічні стратегії розвинутих країн
- •25.3. Особливості економічних стратегій деяких найбільш розвинутих країн
- •26. Економічна політика перехідних суспільств
- •26.1. Теоретичні основи економічної політики
- •27. Економічна політика країн, що розвиваються
- •28. Міжнародна економічна політика
- •28.1. Зовнішньоекономічна політика
- •28.2. Взаємозалежність суб'єктів світової економіки — об'єктивна передумова координації економічної політики
- •28.3. Координація міжнародної політики в системі оон
- •28.4. Здійснення міжнародної економічної політики через структуру гатт/сот
- •28.5. Інтеграція — вища форма міжнародної координації економічної політики
- •28.6. Економічні аспекти безпеки світової економіки
16. Нафта і розвиток економічної інтеграції в Північній Америці
На рубежі XX—XXI ст. розвиток системи світових господарських зв'язків значною мірою визначається інтеграційними процесами, які, без перебільшення, набули глобального характеру і, очевидно, в подальшому посилюватимуть свій вплив на світову економіку та зміни, що в ній відбуваються. Вже тепер регіональні, континентальні й міжконтинентальні інтеграційні об'єднання перетворюються на більш значущі суб'єкти міжнародних економічних відносин, ніж окремі держави.
Західна Європа, котра вже понад півстоліття впевнено торує шлях до нового типу спільноти країн і народів, не лише не втратила темпів інтегрування, а й попри всі складнощі поглиблює цей процес, піднявшись до найвищого його рівня — формування валютного союзу і водночас запропонувавши амбіційні плани розширення Європейського Союзу за рахунок країн, які ще зовсім недавно перебували в системі інших політичних та економічних координат.
В Азійсько-Тихоокеанському регіоні інтеграційні процеси вже протягом кількох років визначають головні напрями і зміст його розвитку. Причому ініціатива тут не за місцевим АСЕАН, а за потужним, хоча й доволі аморфним, міжконтинентальним інтеграційним конгломератом під назвою «Азійсько-Тихоокеанське економічне співробітництво» (АТЕС). Цей «елітарний клуб 18-ти», становлення котрого як суб'єкта міжнародних економічних від-
336
16. Розвиток економічної інтеграції в Північній Америці
носин ще не завершилося, стрімко набирає сили не лише в регіоні, а й у світовому масштабі. Постійно відкритий для нових членів, він формується як динамічний і впливовий економічний союз, у якому зароджуються по суті не відомі донині механізми співпраці й узгодження інтересів таких гігантів, як США, Японія, Китай, а з недавнього часу і Російська Федерація, що зрештою добилася членства в цьому клубі.
Сучасна картина світового інтеграційного процесу збагачується новими явищами, котрі спричинені змінами в системі світо-господарських зв'язків і виникненням відповідних передумов для формування інтеграційних угруповань у різних регіонах світу.
В Західній півкулі інтеграційні тенденції знайшли своє продовження в Латиноамериканському регіоні у спільному ринку групи країн Південного Конусу — МЕРКОСУР, а на Північноамериканському континенті в зоні вільної торгівлі — НАФТА, що заявила про себе як тристороннє економічне інтеграційне об'єднання континентальних масштабів, що включає Мексику, США і Канаду.
Місце і роль Північної Америки в системі світогосподарських зв'язків визначається цілою низкою факторів. Звичайно ж, у першу чергу йдеться про економічний і науково-технічний потенціал США і Канади — цих двох членів найбільш престижного і впливового клубу «Велика сімка», що вже протягом досить тривалого часу встановлює «правила гри» у світовому господарстві. Крім того, США попри всі кризові потрясіння більш ніж століття не знають собі рівних в економічному змаганні, в технологічному оволодінні, у здатності максимально ефективно використовувати досягнення науково-технічного прогресу. Присутність США у будь-якому куточку Земної кулі, поширення їхніх інтересів на всі регіони світу є свідченням політичної, економічної та військової могутності, що робить цю країну найбільш впливовою силою сучасного світу.
Зазначені характеристики, а також унікальне географічне розташування дають можливість США посідати важливі стратегічні й тактичні позиції в євроатлантичних структурах, активно співробітничати з Європейським Союзом і взагалі почувати себе «європейською державою». Такою ж активною є їхня участь в інтеграційних процесах, що відбуваються в Азійсько-Тихоокеанському регіоні, де представлені також інтереси Мексики й Канади.
Вплив США на світові процеси значно посилюється з виникненням на території Північної Америки міжнародного економічного об'єднання. Північноамериканська економічна інтеграція
337
Розділ IV
зумовлена глобальними змінами в системі світових господарських зв'язків, що набули характеру стійкої планетарної тенденції. Вона є продуктом прогресуючого процесу інтернаціоналізації господарського життя, взаємопроникнення і взаємопереплетення національних економік, значна частина яких перетворилася в потужні продуктивні сили, що переросли можливості внутрішнього сукупного попиту й активно шукають нових ринків (товарів, послуг, капіталів, новітніх технологій) за межами власних державних кордонів.
Північноамериканська економічна інтеграція є також результатом входження світового господарства в якісно новий етап розвитку, на якому зовнішньоекономічні зв'язки втрачають свою допоміжну відносно політики роль і перетворюються на самостійний, навіть вирішальний фактор існування (точніше — виживання) світового співтовариства.
На цьому етапі небувало зростає рівень єднання світового господарства, в якому окремі країни чи угруповання країн — європейське, північноамериканське, африканське, латиноамериканське, азійське-тихоокеанське — дедалі більшою мірою стають складовими величезної економічної системи, що набирає обрисів глобального економічного простору.
У такому просторі роль Північної Америки визначається тепер уже не силою впливу США на світогосподарські зв'язки, а силою спільних потенційних можливостей трьох по-своєму великих національних економік Північноамериканського континенту, об'єднаних в одну.
Якщо говорити про витоки формування НАФТА, то вони обумовлені вже зазначеними планетарними тенденціями, конкретизованими в посиленні економічної взаємозалежності й поглибленні взаємопроникнення трьох північноамериканських держав. Саме на цих засадах на Північноамериканському континенті виникає прообраз майбутнього єдиного господарського комплексу, в якому національні економіки (Мексики, Канади і США) інтегруються і починають функціонувати як складові єдиної господарської системи в зародковому її вигляді.
Передумови виникнення Північноамериканської зони вільної торгівлі складалися поступово. Вони знайшли прояв у досить інтенсивному проникненні в мексиканську економіку транснаціональних корпорацій США, які закріпилися в ній цілою системою філій зі значними пільговими умовами виробничої і торговельної діяльності. Ці передумови складалися під впливом активної «американізації» провідних галузей канадської економіки. Неабияку
338 ' *
16. Розвиток економічної інтеграції в Північній Америці
роль у їх виникненні відігравало розширення торговельних відносин між США і Мексикою та США і Канадою.
Створенню «троїстого» інтеграційного об'єднання в Північній Америці передував також досвід «вільної торгівлі» між Канадою і США, запровадженої відповідною угодою, підписаною у вересні 1988 р.
Про тісний зв'язок економіки Канади з економікою США свідчить хоча б той факт, що північноамериканські монополії контролюють майже половину гірничодобувної та понад 40 % обробної промисловості в канадській економіці. У свою чергу США значною мірою залежать від імпорту з Канади сировинних ресурсів, не говорячи вже про те, що Канада традиційно є великим торговельним партнером США.
У Мексиці на частку ТНК США припадає понад 70 % усіх іноземних інвестицій у провідні галузі національної економіки — автомобільну, хімічну, електротехнічну та ін.
Наприкінці 80-х років починається серія консультацій і переговорів з приводу поглиблення та юридичного оформлення інтеграційних зв'язків між Мексикою і США. Звичайно ж, Канада не могла залишитися осторонь мексикансько-американського зближення: вона приєднується до переговорного процесу, який завершився у вересні 1992 р. підписанням тристоронньої угоди про створення Північноамериканської зони вільної торгівлі — North American Free Trade Agreement (NAFTA). Згідно з цією угодою, з січня 1994 р. розпочато формування найбільшого у світі ринку. Створення його передбачено завершити у 2009 р.
Підписання тристоронньої угоди означало початок нового етапу розвитку інтеграційного процесу в Західній півкулі, а також у світовому господарстві в цілому. Північноамериканське інтеграційне об'єднання за основними економічними показниками перевищує Європейський Союз, а з поширенням зони вільної торгівлі на Латиноамериканський регіон підводить базу під створення міжконтинентального спільного ринку товарів та послуг.
Про масштаби й потенційні можливості північноамериканського економічного об'єднання свідчить порівняння основних показників НАФТА і ЄС (табл. 16.1).
Показники НАФТА поступаються лише перед даними, що характеризують АТЕС, на частку якого, за оцінками зарубіжних експертів, припадає близько половини світового виробництва і 45—46 % обсягу світової торгівлі. Щоправда, до цього азійсько-тихоокеанського інтеграційного конгломерату входять всі три учасники північноамериканського інтеграційного процесу.
339
Таблиця 16.1
