- •1. Теоретична основа аналізу сучасної світової економіки 14
- •2. Світова економічна система на межі II і III тисячоліть 28
- •4. Економічний розвиток у світовому контексті . . . 67
- •5. Оптова економічна динаміка 83
- •6. Особливості сучасного етапу транснаціоналiзацii світової економіки . . 96
- •11. Світовий ринок праці .... ........... 202
- •1.2. Субстанційні підвалини глобальної економічної системи
- •1. Теоретична основа аналізу сучасної світової економіки
- •1.1. Поняття економічного дискурсу
- •1. Теоретична основа аналізу сучасної світової економіки
- •1.3. Загальноцивілізаційні економічні ознаки та критерії
- •1. Теоретична основа аналізу сучасної світової економіки
- •1. Теоретична основа аналізу сучасної світової економіки
- •Розділі
- •1.4. Головні елементи
- •1. Теоретична основа аналізу сучасної світової економіки
- •1. Теоретична основа аналізу сучасної світової економіки
- •1. Теоретична основа аналізу сучасної світової економіки
- •2. Світова економічна система на межі II і III тисячоліть
- •2.1. Формування економічної єдності світу
- •2.2. Поглиблення інтернаціоналізації сучасного господарства
- •2.3. Технологічний поступ та розвиток міжнародних виробничих систем
- •2. Світова економічна система на межі II і III тисячоліть
- •2.4. Головні елементи глобальної економіки
- •2. Світова економічна система на межі II і III тисячоліть
- •2. Світова економічна система на межі II і III тисячоліть
- •Розділ і
- •2. Світова економічна система на межі II і пі тисячоліть
- •2. Світова економічна система на межі II і III тисячоліть
- •Розділі
- •2.5. Сутність світової економічної рівноваги
- •2. Світова економічна система на межі II і III тисячоліть
- •Розділ і
- •2. Світова економічна система на межі II і III тисячоліть
- •2.6. Основні пропорції світової економіки
- •2.7. Механізм регулювання світової економічної рівноваги
- •3. Глобалізація економічних процесів
- •3.1. Сутність та головні етапи економічної глобалізації
- •3. Глобалізація економічних процесів
- •3.2. Особливості сучасної економічної глобалізації
- •3. Глобалізація економічних процесів
- •3. Глобалізація економічних процесів
- •3.3. Головні форми економічної глобалізації
- •3. Глобалізація економічних процесів
- •3. Глобалізація економічних процесів
- •3. Глобалізація економічних процесів
- •3. Глобалізація економічних процесів
- •4. Економічний розвиток у світовому контексті
- •4.1. Сутність економічного розвитку
- •4. Економічний розвиток у світовому контексті
- •4.2. Фактори економічного розвитку
- •4. Економічний розвиток у світовому контексті
- •4.3. Моделі економічного розвитку
- •4. Економічний розвиток у світовому контексті
- •4. Економічний розвиток у світовому контексті
- •4. Економічний розвиток у світовому контексті
- •4. Економічний розвиток у світовому контексті
- •4. Економічний розвиток у світовому контексті
- •5. Світова економічна динаміка
- •5.1. Концепції економічної динаміки
- •Джерела економічного зростання
- •6. Особливості сучасного етапу транснаціоналізації світової економіки
- •6.1. Суть та основні риси транснаціоналізації
- •6.2. Масштаби діяльності транснаціональних корпорацій
- •6.3. Глобальні інвестиційні цикли
- •6.4. Транснаціоналізація середніх та малих фірм
- •6.5. Трансформація організаційної стратегії тнк
- •6.6. Модифікація управлінських систем транснаціональних фірм
- •6.7. Стратегічні альянси транснаціональних фірм
- •7. Міжнародний ринок товарів та послуг
- •7. Міжнародний ринок товарів та послуг
- •7.1. Міжнародна торгівля товарами в умовах глобалізації
- •7. Міжнародний ринок товарів та послуг
- •7. Міжнародний ринок товарів та послуг
- •7.2. Світовий ринок послуг
- •Якісні відмінності товарів і послуг
- •7. Міжнародний ринок товарів та послуг
- •7. Міжнародний ринок товарів та послуг
- •Структура світової торгівлі послугами
- •7.3. Світова торгівля та міжнародна економічна інтеграція
- •7. Міжнародний ринок товарів та послуг
- •7. Міжнародний ринок товарів та послуг
- •8. Ринок міжнародних інвестицій
- •8. Ринок міжнародних інвестицій
- •8.1. Характеристика ринку міжнародних інвестицій
- •8. Ринок міжнародних інвестицій
- •8. Ринок міжнародних інвестицій
- •8.2. Міжнародний кредит як елемент міжнародного ринку позичкових капіталів
- •8. Ринок міжнародних інвестицій
- •8.3. Прямі іноземні інвестиції
- •8. Ринок міжнародних інвестицій
- •8. Ринок міжнародних інвестицій
- •8. Ринок міжнародних інвестицій
- •8.4. Україна на ринку міжнародних інвестицій
- •9. Міжнародний фінансовий ринок
- •9. Міжнародний фінансовий ринок
- •9.1. Фінансові ринки
- •9. Міжнародний фінансовий ринок
- •9. Міжнародний фінансовий ринок
- •9.2. Фондові біржі
- •9. Міжнародний фінансовий ринок
- •9. Міжнародний фінансовий ринок
- •9. Міжнародний фінансовий ринок
- •9.3. Фінансові інновації на світовому фінансовому ринку
- •9. Міжнародний фінансовий ринок
- •9. Міжнародний фінансовий ринок
- •9. Міжнародний фінансовий ринок
- •9. Міжнародний фінансовий ринок
- •9. Міжнародний фінансовий ринок
- •9.4. Ринки похідних фінансових інструментів
- •9. Міжнародний фінансовий ринок
- •Щорічний обсяг торгівлі деривативними фінансовими інструментами на організованих світових біржах, млн контрактів
- •9. Міжнародний фінансовий ринок
- •9.5. Єврофінансові ринки
- •9. Міжнародний фінансовий ринок
- •9.6. Кризи новітньої світової фінансової системи. Проблеми реформування мвф та сб
- •9. Міжнародний фінансовий ринок
- •9. Міжнародний фінансовий ринок
- •10. Світовий ринок технологій (срт)
- •10.1. Срт як системоутворювальний фактор світової економіки
- •10.2. Структура срт і класифікація технологій
- •10.3. Об'єкти срт і форми трансферу технологій
- •10.4. Суб'єкти срт і канали трансферу технологій
- •10. Світовий ринок технологій
- •10.5. Стратегії та економіка трансферу технологій
- •10, Світовий ринок технологій
- •Маркетингу
- •10.6. Теоретичні концепції й інноваційна практика України
- •11. Світовий ринок праці
- •11.1. Сутність та структура світового ринку праці
- •11.2. Основні риси сучасного міжнародного ринку праці
- •11.3. Масштаби, форми й основні напрямки сучасних міграційних процесів
- •11.4. Державне регулювання міжнародної міграції робочої сили
- •11.5. Вплив нтр та тнк на міжнародну трудову міграцію
- •11.6. Місце мігрантів у структурі сучасного ринку праці
- •11.7. Напрямки і форми інтеграції України в міждержавний обмін робочою силою
- •12. Тенденції розвитку галузевої структури світової економіки
- •12.1. Умови формування та різностадійність розвитку світового господарства
- •Розділ пі
- •12. Тенденції розвитку галузевої структури світової економіки
- •Стадії розвитку світового господарства
- •12.3. Світові промислові комплекси
- •Паливно-енергетичний баланс світу, %
- •14. Інфраструктури! галузі у світовому господарстві
- •14.1. Світова транспортна система
- •14.2. Автомобільний транспорт
- •14.3. Залізничний транспорт
- •14.4. Повітряний транспорт
- •14.6. Трубопровідний транспорт
- •14.7. Зв'язок
- •15. Європейський економічний і валютний союз
- •15.1. Передумови та етапи формування єс
- •15.2. Інституції єс та інтегрована система управління
- •15.3. Єдиний внутрішній ринок
- •15.6. Створення Європейського валютного союзу
- •Витрати на програми, млн евро
- •16. Нафта і розвиток економічної інтеграції в Північній Америці
- •Типові показники нафта і єс (1995 р.)
- •17. Особливості розвитку інтеграційних процесів в Азійсько-Тихоокеанському регіоні
- •17.1. Специфіка міжнародного поділу праці в регіоні
- •17.2. Посилення економічної взаємозалежності країн атр
- •17.3. Характеристика інтеграційних угруповань у регіоні
- •18. Економічна інтеграція країн снд
- •18.2. Україна та Співдружність Незалежних Держав
- •19. Економіка
- •19.1. Загальна характеристика
- •19.2. Основні моделі економіки розвинутих країн
- •19.3. Державна власність та регулювання соціально-економічних відносин
- •19.4. Банки і фінансова система
- •19.5. Антимонопольні заходи держави
- •19.6. Країни оеср у системі міжнародних економічних відносин
- •20. Економіка країн Східної Європи
- •20.1. Загальна характеристика
- •20.3. Зовнішньоекономічні відносини країн регіону
- •21. Економіка країн, що розвиваються
- •21.1. Головні риси країн, що розвиваються, та їхнє місце у світовій економіці
- •21. Економіка країн, що розвиваються Розділ V
- •21.2. Соціально-економічна структура
- •21.3. Динаміка економічного зростання
- •Структура ввп країн, що розвиваються
- •21.5. Зовнішньоекономічні зв'язки
- •22. Міжнародні економічні аспекти вирішення екологічних проблем
- •22.1. Оцінка сучасної екологічної ситуації у світі
- •22.2. Діалектика взаємодії суспільства з навколишнім середовищем
- •22.3. Суперечливість сучасного природокористування. Генезис екологічної кризи
- •22.4. Основні напрями міжнародного економічного співробітництва в галузі екології
- •22.5. Перехід до моделі сталого розвитку як магістральний напрям вирішення глобальних екологічних проблем
- •22.6. Розвинуті країни
- •22.7. Країни «третього світу»
- •22.8. Країни з перехідною економікою
- •22.9. Міжнародне співробітництво в реалізації глобальних екологічних проектів
- •22.10. Діяльність оон щодо поліпшення екологічної ситуації у світі
- •23. Світова продовольча проблема
- •23.1. Сутність проблеми
- •23.2. Продовольча проблема в країнах, що розвиваються
- •23.3. Основні шляхи та механізми розв'язання глобальної продовольчої проблеми
- •24. Ресурсово-енергетичний потенціал світової економіки
- •24.1. Використання глобальних ресурсів
- •24.2. Характер та моделі споживання сировинно-енергетичних ресурсів
- •24.3. Україна в контексті глобальних питань • видобутку й споживання природних ресурсів
- •24.4. Практичні шляхи розв'язання глобальної ресурсово-енергетичної проблеми
- •25.2. Зовнішньоекономічні стратегії розвинутих країн
- •25.3. Особливості економічних стратегій деяких найбільш розвинутих країн
- •26. Економічна політика перехідних суспільств
- •26.1. Теоретичні основи економічної політики
- •27. Економічна політика країн, що розвиваються
- •28. Міжнародна економічна політика
- •28.1. Зовнішньоекономічна політика
- •28.2. Взаємозалежність суб'єктів світової економіки — об'єктивна передумова координації економічної політики
- •28.3. Координація міжнародної політики в системі оон
- •28.4. Здійснення міжнародної економічної політики через структуру гатт/сот
- •28.5. Інтеграція — вища форма міжнародної координації економічної політики
- •28.6. Економічні аспекти безпеки світової економіки
11.7. Напрямки і форми інтеграції України в міждержавний обмін робочою силою
Зростання відкритості українського суспільства неминуче приводить до дедалі більшого втягнення України в міжнародний обмін робочою силою. Перехід до ринкової економіки створює реальні умови для формування ринку праці. Одною з важливих рис його становлення є різке зростання міграційних процесів як усередині країни, так і за її межі. Посилення територіальної міграції населення зумовлюється такими причинами:
по-перше, структурною перебудовою економіки і пов'язаними з нею зростанням безробіття, процесами роздержавлення власності й приватизації, які супроводжуються збільшенням мобільності капіталу, його інтенсивним міжгалузевим і географічним переливанням;
по-друге, нерівномірністю в розміщенні продуктивних сил, суттєвими відмінностями в соціально-економічних умовах життя в селі і в місті, в різних регіонах країни;
по-третє, різким погіршенням екологічної ситуації в окремих регіонах;
по-четверте, інтенсифікацією міграційних процесів на національному грунті;
по-п'яте, розширенням зовнішньоекономічних зв'язків України, а також лібералізацією режиму виїзду громадян за кордон.
Становлення ринкових методів господарювання відбувається в умовах гострих кризових явищ в економічному, соціальному і політичному житті. Ринкова трансформація економіки України здійснюється вкрай непослідовно й безсистемно, що призводить до зростання негативних явищ, поглиблення господарського хаосу.
Почуття постійного занепокоєння в населення країни викликають два чинники, що загрожують його фізичній та економічній безпеці: безпрецедентне зростання бандитизму і насування масового безробіття.
На 1 січня 1999 р. кількість офіційно зареєстрованих безробітних становила в Україні 1003,2 тис., або 3,69 % загальної чисельності працездатного населення. За розрахунками Міжнародної організації праці, цей показник набагато вищий і становить майже 15 % працездатного населення. А з урахуванням так званого прихованого безробіття цей показник сягає від ЗО до 45 % загальної чисельності зайнятих.
227
Розділ II
11. Світовий ринок праці
Об'єктивних передумов для швидкого подолання катастрофічної ситуації, що склалася в суспільстві, в даний момент немає. Можливості держави полегшити людям фінансові й матеріальні негаразди вкрай обмежені, насамперед через величезний дефіцит державного бюджету.
Оцінюючи зовсім нову для України проблему безробіття, слід зважати на один важливий урок, що випливає з досвіду західних країн: довготривале безробіття приховує надзвичайно високу соціальну небезпеку. Зростання армії довготривало безробітних призведе не тільки до великих матеріальних і психологічних утрат та збільшення затрат держави, а й до цілковитої дискваліфікації безробітних, що позбавить їх будь-яких шансів знайти роботу.
Досягнення в найближчий період оптимальної зайнятості є для України нездійсненним завданням, і передусім через те, що якість наявної робочої сили не відповідає суспільним потребам.
Проблема масового безробіття і зубожіння широких мас населення може бути частково вирішена за рахунок міграції, виїзду частини громадян України за її межі в пошуках роботи і засобів проживання. Не секрет, що через постійне погіршення соціально-економічної й морально-психологічної ситуації в Україні еміграційні настрої в населення зростають. Але якщо раніше основним мотивом еміграції був етнічний, то в останній період таким став економічний фактор.
Після зняття штучних перешкод на шляху возз'єднання сімей кількість емігрантів з України зростала дуже швидко. Здебільшого емігрували євреї, німці, угорці, греки. За даними статистики, з 95,4 тис. осіб, які покинули Україну в 1990 p., 92 % виїхали в Ізраїль. У 1987 р. дозвіл на виїзд за кордон на постійне проживання отримали 6,8 тис. громадян України, в 1988 р. — вже 17,7 тис., а в 1989 р. — 50 тис., у 1990 р. — 95,4 тис. Правда, в 1991 р. цей показник упав до 50 тис. чол. Стабілізація і навіть скорочення кількості тих, хто виїжджає за кордон на постійне проживання, свідчить, з одного боку, про певну вичерпаність ресурсів етнічної еміграції, а з іншого — про посилення обмежувальної імміграційної політики країн-реципієнтів.
У1995 р. чисельність емігрантів з України становила 420 тис. чол. (у 1994 р. — 550 тис. чол.). До країн далекого зарубіжжя прямував кожний п'ятий емігрант. Упродовж 1994—1998 pp. найбільша кількість вихідців з України, за даними Держкомстату, вирушила в Росію (798,0 тис.), Ізраїль (101,6 тис.), США (69,0 тис.), Німеччину (49,7 тис. чол.).
228
За матеріалами преси та оцінками експертів, за кордоном сьогодні працює від 1 до 3 млн українських громадян, переважна частина яких влаштовується на роботу нелегально.
Загальна чисельність емігрантів з України до цього часу точно не відома, оскільки спеціальної статистики не ведеться. Більше того, не відома кількість емігрантів, які виїжджають за кордон на постійну або тимчасову роботу. Спробувати працевлаштуватися за кордоном в період поїздки за особистим запрошенням прагне половина тих, хто отримує дозвіл на виїзд, їх можна віднести до категорії напівлегальних іммігрантів, оскільки, діставши право на виїзд у ту чи іншу країну, вони не мають при цьому дозволу на отримання роботи, але в нелегальний спосіб усе-таки отримують її.
Загалом у найближчій перспективі є підстави очікувати безпрецедентного відпливу за кордон продуктивної робочої сили з усіх регіонів України, що загрожує підривом трудового потенціалу багатьох сфер виробництва, науки, культури, освіти, медицини.
Головні чинники масової еміграції:
велика різниця в умовах життя і рівні заробітної плати в Україні й країнах Заходу;
відсутність перспектив професійного зростання для багатьох здібних людей;
економічна нестабільність у країні й невизначеність шляхів виходу з неї;
відсутність безпеки громадян.
На жаль, нам не вдасться уникнути не тільки виїзду простої робочої сили, а й «відпливу умів», причому в багатьох випадках безповоротного. Економічні й професійні мотиви «відпливу умів» полягають у незадоволенні спеціалістів не тільки матеріальним станом, а й своїм статусом у суспільстві, низьким соціальним престижем, неможливістю сповна реалізувати творчі можливості.
Нині міжнародна міграція робочої сили перетворилася на суттєвий економічний, соціальний та гуманітарний фактор розвитку як країн походження, так і тих, що приймають. Кожна з сторін, яка бере участь у процесі обміну трудовими ресурсами, намагається здобути для себе конкретну користь. Що стосується України, то її в найближчий період чекає, найімовірніше, доля країни—постачальника робочих рук на європейський і світовий ринок праці. Але і в цій якості вона може отримати низку економічних вигід:
по-перше, знизити рівень безробіття і пом'якшити таким чином соціальну напруженість у суспільстві;
229
Розділ II
11. Світовий ринок праці
по-друге, значну частину заробітної плати емігранти переказуватимуть на батьківщину, що поповнить валютний фонд країни (кошти, що пересилаються іммігрантами на батьківщину, становлять, за різними оцінками, 25—ЗО млрд дол. США);
по-третє, розроблені МОП рішення дають Україні право ставити питання про отримання компенсації за підготовку робочої сили від країн — можливих користувачів її трудових ресурсів.
Крім того, міждержавні трудові міграції — важливий чинник надходження в країну нових технологій, досвіду роботи, перебудови професійної та кваліфікаційної структури зайнятості, швидкого й ефективного пристосування до умов світового ринку.
Проте цілком очевидне й те, що масовий відплив продуктивної робочої сили, особливо вчених і спеціалістів, завдасть Україні значних економічних, інтелектуальних та моральних збитків. Виїзд кваліфікованих кадрів, молодих спеціалістів негативно вплине на професійну структуру працездатного населення, погіршить його статевовіковий склад. Еміграція, як правило, супроводжується вимушеним розривом, нехай і не остаточним, сімейних зв'язків, їх послабленням.
Міграційна політика України має спиратися на міждержавні угоди з країнами—потенційними користувачами нашої робочої сили.
Такі угоди, крім правової й соціальної захищеності співвітчизників за кордоном (маються на увазі ті, хто збереже українське громадянство), повинні передбачати планомірний, цілеспрямований відбір наших земляків, їх професійну підготовку й перепідготовку на місці, до виїзду за кордон, застережувати умови проживання і, як уже зазначалося, компенсацію за підготовку кадрів нашою державою (витрати на виховання, освіту, оздоровлення та ін.). Важливою функцією молодої української дипломатії має стати захист інтересів громадян України за кордоном, незалежно від того, в якій країні вони перебувають.
Необхідно створити спеціалізовані біржі праці — для посередництва з наймання українських громадян на роботу за кордоном. Такі біржі брали б на себе функцію підбору робочих місць, укладання контрактів, гарантували б додержання угод стороною, що приймає.
Міграція — це двосторонній процес. Експортуючи власну робочу силу, Україна неминуче імпортуватиме іноземну робочу силу. Впровадження у виробництво закордонних технологій, освоєння «ноу-хау», створення СП, їх участь у приватизації спричинять приплив із-за кордону бізнесменів, менеджерів, комерсантів та інших фахівців. Можливі канали припливу іммігрантів:
по-перше, повернення на батьківщину частини тих українців, котрі живуть і працюють у Росії, інших країнах, що утворилися на теренах колишнього Союзу. Ця проблема потребує вирішення на міждержавному рівні;
по-друге, рееміграція патріотично налаштованих представників далекого зарубіжжя, які проживають у Північній та Південній Америці, Австралії та інших країнах світу;
по-третє, запрошення за потреби на роботу спеціалістів і робочих кадрів з різних країн Європи, Азії, Америки за ліцензіями. Поки що Україна використовує працю іноземних робітників у тих галузях виробництва, де через важкі умови праці відчувається нестача робочих рук. Це металургійна, швейна, суконна, взуттєва, машинобудівна та деякі інші галузі.
В середині 90-х років кількість іноземних громадян, які працювали на підприємствах України, становила близько 23,0 тис. чол. Крім того, за неофіційними даними, нині в Україні мешкає понад 500 тис. нелегальних іммігрантів;
по-четверте, в'їзд біженців, які рятують своє життя, а також повернення раніше депортованих народів (кримських татар, німців). Що стосується повернення на батьківщину кримських татар, то цей процес відбувається активно: в Крим уже повернулося 170 тис. татар, а загалом очікується понад 300 тис.
Таким чином, інтеграція України у світовий ринок праці передбачає всебічне врахування тенденцій розвитку сучасної міжнародної трудової міграції, її форм та особливостей, механізму її державного регулювання.
А
Контрольні запитання
® Дайте визначення та назвіть шляхи формування світового ринку праці.
© Які основні сегменти міжнародного ринку робочої сили?
® Що являє собою «транснаціональна робоча сила»?
@ Які основні риси притаманні сучасному міжнародному ринку праці?
© Як вирішується проблема безробіття в окремих країнах за умов глобалізації ринку праці?
© Якими об'єктивними чинниками зумовлюються зростання масштабів та інтенсивність сучасних міжнародних міграційних процесів?
230
231
Розділ II
Проаналізуйте географію міжнародних міграційних потоків та роль мігрантів в економічному розвитку країн-реципієнтів.
Які основні засоби та інструменти регулювання міжнародної міграції робочої сили?
У чому проявляється вплив ТНК на посилення інтернаціоналізації ринку робочої сили?
У чому полягає економічна вигода від використання праці мігрантів?
Назвіть основні передумови інтеграції України в міжнародний обмін трудовими ресурсами.
Схарактеризуйте форми взаємодії національного ринку праці з міжнародним.
ГАЛУЗЕВА СТРУКТУРА
СВІТОВОЇ ЕКОНОМІКИ
