Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ФІЛІПЕНКО СВІТОВА ЕК.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
5 Мб
Скачать
☆

9. Міжнародний фінансовий ринок

облігацій. Оскільки сам емітент установлює умови випуску своїх паперів, то умови варанту можуть передбачати обмін його як на облігацію, разом з котрою він був емітований, так і на іншу облігацію. Як різновиди цих паперів можуть бути емітовані ва­ранти, за якими передбачається нарахування процентів, варанти, які дають право придбати облігацію в іншій валюті, ніж облігація, з якою вони були випущені, крім того, варант може бути емі­тований самостійно, без прив'язки до облігації. Нові види цінних паперів — варанти — похідні від реальних акцій та облігацій у цілому й становлять новий механізм ринку цінних паперів, який слугує здебільшого перерозподілу діючих капіталів, а не мобі­лізації їх для масового фінансування економіки.

9.4. Ринки похідних фінансових інструментів

В останнє десятиріччя в західних країнах активно розвивається фінансовий сектор економіки. З'явилися нові види фінансових інструментів, нові строкові ринки, наприклад ринок свопів. Вартість похідних інструментів, які обертаються на стро­ковому ринку, склала на початок 1994 р. 12 трлн дол. Як правило, обсяг торгівлі похідними інструментами перевищує обсяг торгівлі базисними активами. Так, у 1991 р. обсяг торгівлі ф'ючерсними контрактами на деякі державні облігації перевищив обсяг їх спо­тової торгівлі в кілька разів. У 1989 р. з'явились ф'ючерсні конт­ракти на єни та німецькі марки, а вже на початок 1992 р. обсяг позицій за даними контрактами в банків щодо міжбанківських зобов'язань склав відповідно 34 % та 18 %. Відношення вартості відкритих позицій за ф'ючерсними контрактами на євродоларові інструменти до веж доларових активів банків, які подають ін­формаційні звіти в Банк міжнародних розрахунків, зросло з кінця 1987 р. до початку 1992 р. з 14 до 40 %. Загалом обсяг усіх відкритих позицій з 1986 до 1993 р. зріс у 12,7 раза (з 618,8 млрд до 7,8 трлн дол.), а середній щорічний темп приросту склав 43,7 %. Обсяг відкритих позицій з похідних фінансових інструментів на біржах СІНА зріс з 517,7 млрд до 4,3 трлн дол., або у 8,3 раза, за щорічного темпу приросту 100 %. Обсяг відкритих позицій на біржах Японії збільшився з 63,5 млрд до 1,2 трлн дол., тобто у 18,8 раза (щорічний темп приросту — 52 %). Серед відкритих позицій переважали ф'ючерсні контракти. У 1986 р. їх частка (за вартістю) становила 63,83 %, у 1993 р. —65,18 %. Решта припада-

166

ла на опціони. В цілому в 1986—1993 pp. обсяг торгівлі похідними фінансовими інструментами зріс з 314,8 млн до 774,2 млн конт­рактів, або у 2,46 раза (щорічний темп приросту —13,7 %). Питома вага США в загальному обсягу торгівлі похідними інструментами у 1986 р. дорівнювала 91,55 %, Західної Європи — 3,27 %, Японії — 2,99 %. У 1993 р. відповідні показники становили 48,95 %, 33,5 % та 7,46 %. Таким чином, найбільше (в 10 разів) зросла частка Західної Європи, в той час як частка США зменшилась практично у 2 рази. Питома вага Японії збільшилася майже у 2,5 раза. Що ж до співвідношення обсягів інструментів, які були куплені або продані, то частка ф'ючерсних контрактів у 1986 р. дорівнювала 44,19 %, а у 1993 р. — 67,9 %. Решту становили опціони.

Провідною біржею з похідних фінансових інструментів є Чи­казька валютна біржа. У 1993 р. обсяг її торгівлі дорівнював 140 млн контрактів, або 18,08 % усього біржового ринку. Друге місце на­лежить Чиказькій торговельній палаті. Обсяг її торгівлі становив 136 млн контрактів, або 17,63 % біржового ринку. Лондонська між­народна біржа фінансових ф'ючерсів акумулювала 12,54 % ринку. Четверте місце посідає Чиказька біржа огщіонів —10,46 %, п'яте — Біржа фінансових ф'ючерсних контрактів у Парижі — 9,30 %, шосте — Німецька строкова біржа — 6,48 %. Таким чином, на шести провідних світових біржах зосереджено 75 % обсягу всієї біржової торгівлі похідними фінансовими інструментами.

Строковий ринок є ще дуже молодим сегментом ринкової економіки. Перша строкова біржа — Чиказька торговельна палата — була заснована 1848 р. для торгівлі ф'ючерсними контрактами на сільськогосподарську продукцію. Однак справді бурхливого роз­витку строковий ринок набрав тільки в 70—80-ті роки XX сто­ліття. Саме в ці роки почали активно формуватися строкові біржі. У 1973 р. відкрилася торгівля опцюнами на Чиказькій біржі опціонів, у 1979 р. виникла Нью-Йоркська ф'ючерсна біржа, у 1985 р. у Францїї засновано Біржу фінансових ф'ючерсних конт­рактів і т. п. З огляду на динамічність розвитку строкового ринку в останньому десятиріччі та важливість функцій, які він виконує в ринковій економіці, можна впевнено прогнозувати зростання його масштабів, появу нових фінансових інструментів та вдоско­налення наявних.

Головна функція строкового ринку та його інструментів поля­гає у страхуванні цінових ризиків. Зростання економіки західних країн в останньому десятиріччі не могло не відбитися і на розвитку строкового ринку. Водночас діяли й інші чинники, що стимулю­вали його подальший розвиток.

Розділ II