6.6. Модифікація управлінських систем транснаціональних фірм

На практиці ТНК використовують усі три названі напрями стратегії, але останній поступово набуває дедалі більшого поширення, викликаючи модифікацію управлінських систем ТНК і посилення децентралізації управління. На зміну жорсткій ієрар­хічній системі управління (контролю) діяльністю всіх ланок ТНК приходить менш централістська модель взаємозв'язків. НТР ви­суває на перший план такі риси сучасних виробничих сил, як рухливість, багатофункціональність, гнучкість. Це вимагає нових форм організації управління глобальними операціями ТНК, ха­рактерною рисою яких є децентралізація.

Децентралізація внутрішньої управлінської структури ТНК, у свою чергу, передбачає появу в межах цілого частин, ідентичних рівню макросистеми ТНК. Ілюстрацією цього є дедалі більше поширення регіональних штаб-квартир, які беруть на себе багато функцій центральної штаб-квартири і використовують, на додаток до цього, специфічні переваги розміщення даного регіону, що веде

107

Розділ І

6. Особливості сучасного етапу транснаціоналізації

до зростання ефективності діяльності регіональних філійних ме­реж. Японські ТНК, наприклад, одними з перших створили в Сінгапурі регіональні офіси, що керують виробництвом автомо­білів та електропобутової техніки в країнах Південно-Східної Азії. Іншим проявом зміни структури управління є активне створення транснаціональними фірмами за кордоном центральних органів за основними напрямами господарської діяльності. ТНК США IBM перенесла свою штаб-квартиру з виробництва комп'ютерних сис­тем із країни базування в Англію, AT&T створила у Франції головний офіс для керівництва своєю глобальною мережею з виробництва телефонної техніки, а «Дюпон» — дві зарубіжні штаб-квартири з певних видів діяльності.

6.7. Стратегічні альянси транснаціональних фірм

Четвертою і, мабуть, найхарактернішою рисою су­часних ТНК стала їх широка участь у так званих стратегічних альянсах.

Зміна стратегії ТНК, їхніх організаційних структур і моделей управління супроводжувалась інтенсивним розвитком міжфірмо-вих зв'язків як по лінії традиційних контрактних угод (управ­лінських, ліцензійних, субпідрядних та інших), так і в новій формі довгострокових стратегічних союзів.

Стратегічний альянс — це координація на довгостроковій основі виробничої та ринкової діяльності двох і більше компаній. Стратегічні альянси можуть бути горизонтальними (з іншими фірмами галузі), вертикальними (з постачальниками, споживачами), діагональни­ми (з партнерами в інших галузях) залежно від завдань, які став­лять перед собою сторони.

Мета стратегічних альянсів може бути також різною: проник­нення на нові ринки, зниження ризику за рахунок його розподілу, одержання економії на масштабах, зменшення витрат, подолання торговельних та інвестиційних бар'єрів, обмін технологіями й розробка загальних технічних стандартів, розширення асортимен­ту продукції та ін.

Стратегічні союзи дедалі частіше укладаються між ТНК різних країн базування. Кожна транснаціональна фірма може вступати в союз з великою кількістю інших компаній. Іноді такі альянси об'єднують фірми-конкуренти, породжуючи складні взаємовід­носини одночасного співробітництва та суперництва. В результаті

108

створюються цілі «скупчення», «галактики» ТНК, що об'єднують значну кількість прямо й опосередковано контрольованих ними фірм. Нерідко при цьому надвеликі ТНК опиняються в центрі численних міжфірмових угод.

Значного розвитку стратегічні союзи набули у високотехно-логічних галузях, де швидкі темпи інновацій та стрімко зростаючі витрати на НДЦКР спонукають ТНК кооперуватися, щоб спільно нести витрати і ризики, пов'язані з розробкою нової продукції. Прискорення темпів НТП приводить до того, що ТНК змушені розробляти, виробляти і продавати продукти на глобальній основі з самого початку циклу життя продукту. В умовах обмеження часу і ресурсів транснаціональні фірми розподіляють шляхом альянсів витрати інновацій і забезпечують ефективність використання своїх інвестицій.

Про значне поширення стратегічних альянсів свідчить те, що тільки європейські ТНК у галузі інформатики у 80-ті роки ство­рили понад 700 таких союзів. Великий резонанс викликав, на­приклад, альянс ТНК «Сіменс» та IBM з виробництва напів­провідників, до якого потім приєдналися найбільші японські ТНК, а потім і головні споживачі напівпровідників. Цей стратегічний союз символізував фундаментальну трансформацію цієї галузі електроніки. «Тошиба», «Епл» та IBM вступили в стратегічний альянс у галузі розробок та обміну програмними продуктами для нового покоління ЕОМ.

Незважаючи на лавиноподібне поширення таких альянсів у 90-ті роки, вони не завжди дають бажаний ефект. У галузях з динамічною технологією стратегічні альянси нестабільні, фірми постійно перегруповують свої сили, реагуючи на потреби, що швидко змінюються.

Стратегічні альянси створюють такі взаємовідносини, за яких кожний з учасників розраховує збільшити прибутковість належних йому активів, посилити переваги власності. Разом з тим такі союзи очевидно являють собою нову специфічну форму інтерналізації ринкових відносин і значно доповнюють традиційні переваги ін­терналізації. Вони мають також значний потенціал вигід у зв'язку з перевагами розміщення партнерів, причому на відміну від пря­мих інвестицій у зарубіжні проекти одержання цих вигід не по­в'язане з великим ризиком. Не випадково багато ТНК розгляда­ють транснаціональні союзи як альтернативу спільним підпри­ємствам. Зростаючий і все більш диверсифікований попит на ресурси людського й фізичного капіталу ставить обмеження навіть для великих фірм. За цих умов для ТНК іноді стає вигіднішим

109

Розділ І

розширювати операції через міжфірмове партнерство, ніж за раху­нок нарощування внутрішнього виробництва.

Специфіка діяльності ТНК у 80—90-ті роки не обмежувалась проблемами, що розглянуті вище. Вона пов'язана, наприклад, також і з перенесенням основного акценту трансакцій до сфери послуг, з процесом інтернаціоналізації НДДКР, що набирає сили в межах комплексів ТНК, із зміною співвідношення сил основних «загонів» транснаціональних корпорацій та ін.

Контрольні запитання

¹ Як співвідносяться процеси транснаціоналізацц та ін­тернаціоналізації?

¹ Які риси процесу транснаціоналізацд Ви можете на­звати?

¹ Чим викликаний глобальний інвестиційний бум? ¹ Чому відбувається транснаціоналізація малих фірм? І Які форми організаційної стратегії використовують ТНК? І У чому полягає мета стратегічних альянсів ТНК?

РИНКОВА

ОСНОВА

СВІТОВОЇ

ЕКОНОМІКИ