- •1. Теоретична основа аналізу сучасної світової економіки 14
- •2. Світова економічна система на межі II і III тисячоліть 28
- •4. Економічний розвиток у світовому контексті . . . 67
- •5. Оптова економічна динаміка 83
- •6. Особливості сучасного етапу транснаціоналiзацii світової економіки . . 96
- •11. Світовий ринок праці .... ........... 202
- •1.2. Субстанційні підвалини глобальної економічної системи
- •1. Теоретична основа аналізу сучасної світової економіки
- •1.1. Поняття економічного дискурсу
- •1. Теоретична основа аналізу сучасної світової економіки
- •1.3. Загальноцивілізаційні економічні ознаки та критерії
- •1. Теоретична основа аналізу сучасної світової економіки
- •1. Теоретична основа аналізу сучасної світової економіки
- •Розділі
- •1.4. Головні елементи
- •1. Теоретична основа аналізу сучасної світової економіки
- •1. Теоретична основа аналізу сучасної світової економіки
- •1. Теоретична основа аналізу сучасної світової економіки
- •2. Світова економічна система на межі II і III тисячоліть
- •2.1. Формування економічної єдності світу
- •2.2. Поглиблення інтернаціоналізації сучасного господарства
- •2.3. Технологічний поступ та розвиток міжнародних виробничих систем
- •2. Світова економічна система на межі II і III тисячоліть
- •2.4. Головні елементи глобальної економіки
- •2. Світова економічна система на межі II і III тисячоліть
- •2. Світова економічна система на межі II і III тисячоліть
- •Розділ і
- •2. Світова економічна система на межі II і пі тисячоліть
- •2. Світова економічна система на межі II і III тисячоліть
- •Розділі
- •2.5. Сутність світової економічної рівноваги
- •2. Світова економічна система на межі II і III тисячоліть
- •Розділ і
- •2. Світова економічна система на межі II і III тисячоліть
- •2.6. Основні пропорції світової економіки
- •2.7. Механізм регулювання світової економічної рівноваги
- •3. Глобалізація економічних процесів
- •3.1. Сутність та головні етапи економічної глобалізації
- •3. Глобалізація економічних процесів
- •3.2. Особливості сучасної економічної глобалізації
- •3. Глобалізація економічних процесів
- •3. Глобалізація економічних процесів
- •3.3. Головні форми економічної глобалізації
- •3. Глобалізація економічних процесів
- •3. Глобалізація економічних процесів
- •3. Глобалізація економічних процесів
- •3. Глобалізація економічних процесів
- •4. Економічний розвиток у світовому контексті
- •4.1. Сутність економічного розвитку
- •4. Економічний розвиток у світовому контексті
- •4.2. Фактори економічного розвитку
- •4. Економічний розвиток у світовому контексті
- •4.3. Моделі економічного розвитку
- •4. Економічний розвиток у світовому контексті
- •4. Економічний розвиток у світовому контексті
- •4. Економічний розвиток у світовому контексті
- •4. Економічний розвиток у світовому контексті
- •4. Економічний розвиток у світовому контексті
- •5. Світова економічна динаміка
- •5.1. Концепції економічної динаміки
- •Джерела економічного зростання
- •6. Особливості сучасного етапу транснаціоналізації світової економіки
- •6.1. Суть та основні риси транснаціоналізації
- •6.2. Масштаби діяльності транснаціональних корпорацій
- •6.3. Глобальні інвестиційні цикли
- •6.4. Транснаціоналізація середніх та малих фірм
- •6.5. Трансформація організаційної стратегії тнк
- •6.6. Модифікація управлінських систем транснаціональних фірм
- •6.7. Стратегічні альянси транснаціональних фірм
- •7. Міжнародний ринок товарів та послуг
- •7. Міжнародний ринок товарів та послуг
- •7.1. Міжнародна торгівля товарами в умовах глобалізації
- •7. Міжнародний ринок товарів та послуг
- •7. Міжнародний ринок товарів та послуг
- •7.2. Світовий ринок послуг
- •Якісні відмінності товарів і послуг
- •7. Міжнародний ринок товарів та послуг
- •7. Міжнародний ринок товарів та послуг
- •Структура світової торгівлі послугами
- •7.3. Світова торгівля та міжнародна економічна інтеграція
- •7. Міжнародний ринок товарів та послуг
- •7. Міжнародний ринок товарів та послуг
- •8. Ринок міжнародних інвестицій
- •8. Ринок міжнародних інвестицій
- •8.1. Характеристика ринку міжнародних інвестицій
- •8. Ринок міжнародних інвестицій
- •8. Ринок міжнародних інвестицій
- •8.2. Міжнародний кредит як елемент міжнародного ринку позичкових капіталів
- •8. Ринок міжнародних інвестицій
- •8.3. Прямі іноземні інвестиції
- •8. Ринок міжнародних інвестицій
- •8. Ринок міжнародних інвестицій
- •8. Ринок міжнародних інвестицій
- •8.4. Україна на ринку міжнародних інвестицій
- •9. Міжнародний фінансовий ринок
- •9. Міжнародний фінансовий ринок
- •9.1. Фінансові ринки
- •9. Міжнародний фінансовий ринок
- •9. Міжнародний фінансовий ринок
- •9.2. Фондові біржі
- •9. Міжнародний фінансовий ринок
- •9. Міжнародний фінансовий ринок
- •9. Міжнародний фінансовий ринок
- •9.3. Фінансові інновації на світовому фінансовому ринку
- •9. Міжнародний фінансовий ринок
- •9. Міжнародний фінансовий ринок
- •9. Міжнародний фінансовий ринок
- •9. Міжнародний фінансовий ринок
- •9. Міжнародний фінансовий ринок
- •9.4. Ринки похідних фінансових інструментів
- •9. Міжнародний фінансовий ринок
- •Щорічний обсяг торгівлі деривативними фінансовими інструментами на організованих світових біржах, млн контрактів
- •9. Міжнародний фінансовий ринок
- •9.5. Єврофінансові ринки
- •9. Міжнародний фінансовий ринок
- •9.6. Кризи новітньої світової фінансової системи. Проблеми реформування мвф та сб
- •9. Міжнародний фінансовий ринок
- •9. Міжнародний фінансовий ринок
- •10. Світовий ринок технологій (срт)
- •10.1. Срт як системоутворювальний фактор світової економіки
- •10.2. Структура срт і класифікація технологій
- •10.3. Об'єкти срт і форми трансферу технологій
- •10.4. Суб'єкти срт і канали трансферу технологій
- •10. Світовий ринок технологій
- •10.5. Стратегії та економіка трансферу технологій
- •10, Світовий ринок технологій
- •Маркетингу
- •10.6. Теоретичні концепції й інноваційна практика України
- •11. Світовий ринок праці
- •11.1. Сутність та структура світового ринку праці
- •11.2. Основні риси сучасного міжнародного ринку праці
- •11.3. Масштаби, форми й основні напрямки сучасних міграційних процесів
- •11.4. Державне регулювання міжнародної міграції робочої сили
- •11.5. Вплив нтр та тнк на міжнародну трудову міграцію
- •11.6. Місце мігрантів у структурі сучасного ринку праці
- •11.7. Напрямки і форми інтеграції України в міждержавний обмін робочою силою
- •12. Тенденції розвитку галузевої структури світової економіки
- •12.1. Умови формування та різностадійність розвитку світового господарства
- •Розділ пі
- •12. Тенденції розвитку галузевої структури світової економіки
- •Стадії розвитку світового господарства
- •12.3. Світові промислові комплекси
- •Паливно-енергетичний баланс світу, %
- •14. Інфраструктури! галузі у світовому господарстві
- •14.1. Світова транспортна система
- •14.2. Автомобільний транспорт
- •14.3. Залізничний транспорт
- •14.4. Повітряний транспорт
- •14.6. Трубопровідний транспорт
- •14.7. Зв'язок
- •15. Європейський економічний і валютний союз
- •15.1. Передумови та етапи формування єс
- •15.2. Інституції єс та інтегрована система управління
- •15.3. Єдиний внутрішній ринок
- •15.6. Створення Європейського валютного союзу
- •Витрати на програми, млн евро
- •16. Нафта і розвиток економічної інтеграції в Північній Америці
- •Типові показники нафта і єс (1995 р.)
- •17. Особливості розвитку інтеграційних процесів в Азійсько-Тихоокеанському регіоні
- •17.1. Специфіка міжнародного поділу праці в регіоні
- •17.2. Посилення економічної взаємозалежності країн атр
- •17.3. Характеристика інтеграційних угруповань у регіоні
- •18. Економічна інтеграція країн снд
- •18.2. Україна та Співдружність Незалежних Держав
- •19. Економіка
- •19.1. Загальна характеристика
- •19.2. Основні моделі економіки розвинутих країн
- •19.3. Державна власність та регулювання соціально-економічних відносин
- •19.4. Банки і фінансова система
- •19.5. Антимонопольні заходи держави
- •19.6. Країни оеср у системі міжнародних економічних відносин
- •20. Економіка країн Східної Європи
- •20.1. Загальна характеристика
- •20.3. Зовнішньоекономічні відносини країн регіону
- •21. Економіка країн, що розвиваються
- •21.1. Головні риси країн, що розвиваються, та їхнє місце у світовій економіці
- •21. Економіка країн, що розвиваються Розділ V
- •21.2. Соціально-економічна структура
- •21.3. Динаміка економічного зростання
- •Структура ввп країн, що розвиваються
- •21.5. Зовнішньоекономічні зв'язки
- •22. Міжнародні економічні аспекти вирішення екологічних проблем
- •22.1. Оцінка сучасної екологічної ситуації у світі
- •22.2. Діалектика взаємодії суспільства з навколишнім середовищем
- •22.3. Суперечливість сучасного природокористування. Генезис екологічної кризи
- •22.4. Основні напрями міжнародного економічного співробітництва в галузі екології
- •22.5. Перехід до моделі сталого розвитку як магістральний напрям вирішення глобальних екологічних проблем
- •22.6. Розвинуті країни
- •22.7. Країни «третього світу»
- •22.8. Країни з перехідною економікою
- •22.9. Міжнародне співробітництво в реалізації глобальних екологічних проектів
- •22.10. Діяльність оон щодо поліпшення екологічної ситуації у світі
- •23. Світова продовольча проблема
- •23.1. Сутність проблеми
- •23.2. Продовольча проблема в країнах, що розвиваються
- •23.3. Основні шляхи та механізми розв'язання глобальної продовольчої проблеми
- •24. Ресурсово-енергетичний потенціал світової економіки
- •24.1. Використання глобальних ресурсів
- •24.2. Характер та моделі споживання сировинно-енергетичних ресурсів
- •24.3. Україна в контексті глобальних питань • видобутку й споживання природних ресурсів
- •24.4. Практичні шляхи розв'язання глобальної ресурсово-енергетичної проблеми
- •25.2. Зовнішньоекономічні стратегії розвинутих країн
- •25.3. Особливості економічних стратегій деяких найбільш розвинутих країн
- •26. Економічна політика перехідних суспільств
- •26.1. Теоретичні основи економічної політики
- •27. Економічна політика країн, що розвиваються
- •28. Міжнародна економічна політика
- •28.1. Зовнішньоекономічна політика
- •28.2. Взаємозалежність суб'єктів світової економіки — об'єктивна передумова координації економічної політики
- •28.3. Координація міжнародної політики в системі оон
- •28.4. Здійснення міжнародної економічної політики через структуру гатт/сот
- •28.5. Інтеграція — вища форма міжнародної координації економічної політики
- •28.6. Економічні аспекти безпеки світової економіки
6.6. Модифікація управлінських систем транснаціональних фірм
На практиці ТНК використовують усі три названі напрями стратегії, але останній поступово набуває дедалі більшого поширення, викликаючи модифікацію управлінських систем ТНК і посилення децентралізації управління. На зміну жорсткій ієрархічній системі управління (контролю) діяльністю всіх ланок ТНК приходить менш централістська модель взаємозв'язків. НТР висуває на перший план такі риси сучасних виробничих сил, як рухливість, багатофункціональність, гнучкість. Це вимагає нових форм організації управління глобальними операціями ТНК, характерною рисою яких є децентралізація.
Децентралізація внутрішньої управлінської структури ТНК, у свою чергу, передбачає появу в межах цілого частин, ідентичних рівню макросистеми ТНК. Ілюстрацією цього є дедалі більше поширення регіональних штаб-квартир, які беруть на себе багато функцій центральної штаб-квартири і використовують, на додаток до цього, специфічні переваги розміщення даного регіону, що веде
107
Розділ І
6. Особливості сучасного етапу транснаціоналізації
до зростання ефективності діяльності регіональних філійних мереж. Японські ТНК, наприклад, одними з перших створили в Сінгапурі регіональні офіси, що керують виробництвом автомобілів та електропобутової техніки в країнах Південно-Східної Азії. Іншим проявом зміни структури управління є активне створення транснаціональними фірмами за кордоном центральних органів за основними напрямами господарської діяльності. ТНК США IBM перенесла свою штаб-квартиру з виробництва комп'ютерних систем із країни базування в Англію, AT&T створила у Франції головний офіс для керівництва своєю глобальною мережею з виробництва телефонної техніки, а «Дюпон» — дві зарубіжні штаб-квартири з певних видів діяльності.
6.7. Стратегічні альянси транснаціональних фірм
Четвертою і, мабуть, найхарактернішою рисою сучасних ТНК стала їх широка участь у так званих стратегічних альянсах.
Зміна стратегії ТНК, їхніх організаційних структур і моделей управління супроводжувалась інтенсивним розвитком міжфірмо-вих зв'язків як по лінії традиційних контрактних угод (управлінських, ліцензійних, субпідрядних та інших), так і в новій формі довгострокових стратегічних союзів.
Стратегічний альянс — це координація на довгостроковій основі виробничої та ринкової діяльності двох і більше компаній. Стратегічні альянси можуть бути горизонтальними (з іншими фірмами галузі), вертикальними (з постачальниками, споживачами), діагональними (з партнерами в інших галузях) залежно від завдань, які ставлять перед собою сторони.
Мета стратегічних альянсів може бути також різною: проникнення на нові ринки, зниження ризику за рахунок його розподілу, одержання економії на масштабах, зменшення витрат, подолання торговельних та інвестиційних бар'єрів, обмін технологіями й розробка загальних технічних стандартів, розширення асортименту продукції та ін.
Стратегічні союзи дедалі частіше укладаються між ТНК різних країн базування. Кожна транснаціональна фірма може вступати в союз з великою кількістю інших компаній. Іноді такі альянси об'єднують фірми-конкуренти, породжуючи складні взаємовідносини одночасного співробітництва та суперництва. В результаті
108
створюються цілі «скупчення», «галактики» ТНК, що об'єднують значну кількість прямо й опосередковано контрольованих ними фірм. Нерідко при цьому надвеликі ТНК опиняються в центрі численних міжфірмових угод.
Значного розвитку стратегічні союзи набули у високотехно-логічних галузях, де швидкі темпи інновацій та стрімко зростаючі витрати на НДЦКР спонукають ТНК кооперуватися, щоб спільно нести витрати і ризики, пов'язані з розробкою нової продукції. Прискорення темпів НТП приводить до того, що ТНК змушені розробляти, виробляти і продавати продукти на глобальній основі з самого початку циклу життя продукту. В умовах обмеження часу і ресурсів транснаціональні фірми розподіляють шляхом альянсів витрати інновацій і забезпечують ефективність використання своїх інвестицій.
Про значне поширення стратегічних альянсів свідчить те, що тільки європейські ТНК у галузі інформатики у 80-ті роки створили понад 700 таких союзів. Великий резонанс викликав, наприклад, альянс ТНК «Сіменс» та IBM з виробництва напівпровідників, до якого потім приєдналися найбільші японські ТНК, а потім і головні споживачі напівпровідників. Цей стратегічний союз символізував фундаментальну трансформацію цієї галузі електроніки. «Тошиба», «Епл» та IBM вступили в стратегічний альянс у галузі розробок та обміну програмними продуктами для нового покоління ЕОМ.
Незважаючи на лавиноподібне поширення таких альянсів у 90-ті роки, вони не завжди дають бажаний ефект. У галузях з динамічною технологією стратегічні альянси нестабільні, фірми постійно перегруповують свої сили, реагуючи на потреби, що швидко змінюються.
Стратегічні альянси створюють такі взаємовідносини, за яких кожний з учасників розраховує збільшити прибутковість належних йому активів, посилити переваги власності. Разом з тим такі союзи очевидно являють собою нову специфічну форму інтерналізації ринкових відносин і значно доповнюють традиційні переваги інтерналізації. Вони мають також значний потенціал вигід у зв'язку з перевагами розміщення партнерів, причому на відміну від прямих інвестицій у зарубіжні проекти одержання цих вигід не пов'язане з великим ризиком. Не випадково багато ТНК розглядають транснаціональні союзи як альтернативу спільним підприємствам. Зростаючий і все більш диверсифікований попит на ресурси людського й фізичного капіталу ставить обмеження навіть для великих фірм. За цих умов для ТНК іноді стає вигіднішим
109
розширювати операції через міжфірмове партнерство, ніж за рахунок нарощування внутрішнього виробництва.
Специфіка діяльності ТНК у 80—90-ті роки не обмежувалась проблемами, що розглянуті вище. Вона пов'язана, наприклад, також і з перенесенням основного акценту трансакцій до сфери послуг, з процесом інтернаціоналізації НДДКР, що набирає сили в межах комплексів ТНК, із зміною співвідношення сил основних «загонів» транснаціональних корпорацій та ін.
Контрольні запитання
1 Як співвідносяться процеси транснаціоналізацц та інтернаціоналізації?
1 Які риси процесу транснаціоналізацд Ви можете назвати?
1 Чим викликаний глобальний інвестиційний бум? 1 Чому відбувається транснаціоналізація малих фірм? І Які форми організаційної стратегії використовують ТНК? І У чому полягає мета стратегічних альянсів ТНК?
РИНКОВА
ОСНОВА
СВІТОВОЇ
ЕКОНОМІКИ
