- •Київська гуманітарна академія
- •Аналіз та прогнозування зовнішньої політики
- •Конспект лекцій
- •Укладач: к. Політ. Н., с. Н. С., доц.
- •Стародуб т. С.
- •Вступ до курсу
- •Проблеми інституціоналізації аналізу та прогнозування зовнішньої політики в Україні
- •Ключові поняття та категорії
- •2.1. Поняття «політика». Політика та її призначення в суспільстві
- •2.2. Аналіз політики
- •2.3. Прогнозування
- •Тема 1 “Аналіз зовнішньої політики: ключові теоретичні підходи до дослідження”
- •Тема 2 “Використання системного аналізу для моделювання міжнародних ситуацій та визначення реагування держави”.
- •Основні особливості розвитку системного мислення
- •Роль фундаментальних відкриттів у системному сприйнятті світу
- •Етапи розвитку системного аналізу як прикладної наукової методології
- •Формування теоретичних засад концептуальної парадигми системного аналізу
- •Аналітичні системи м. Каплана
- •Теорія міжнародної політики к. Уолца Кеннет Уолц и неореализм в науке о международных отношениях[1]
- •Человек, государство и война: теоретический анализ[1] Глава VI. Третий образ Международный конфликт и международная анархия
- •Жан Жак Руссо
- •От природы к государству
- •Государство среди государств
- •Біхевіоризм (модернізм) та математичне моделювання міжнародних відносин: праці д. Сінгера та його послідовників
- •Системний підхід у ліберальних теоріях: д. Розенау
- •Історико–системний підхід б. Бузана та р. Літтла
- •Системний підхід у структуралізмі: а. Вендт (конструктивістська парадигма)
- •Концепція complexity р.Джервіса
- •Тема 3 «Методи прикладного аналізу зовнішньої політики»
- •1. Загальна методологія прикладного аналізу на прикладі соціологічних досліджень
- •2. Основні етапи дослідження
- •3. Цільова сукупність та основа вибірки.
- •4. Типи та засоби здійснення, репрезентативність вибірки. Оцінка надійності результату. Оцінка достовірності та засоби збільшення надійності отримання інформації.
- •Загальна характеристика анкетного опитування: особливості, вади та переваги
- •2. Загальні вимоги до складання анкети
- •3. Структура анкети: композиція технічне оформлення, поліграфічні якості.
- •4.Запитання анкети та принципові вимоги до їх розробки.
- •5. Типологізація запитань.
- •6. Способи й прийоми формулювання “сензитивних” запитань з урахуванням психології респондентів.
- •Оцінка можливостей. Методи оцінки та засоби підвищення надійності інформації.
- •Інтерв’юірування та його особливості.
- •Експертне опитування. Процедури експертних оцінок (за Толстих н. В.).
- •2. Поняття експерта. Методи формування експертних груп.
- •3. Види експертних опитувань. Техніка Дельфі.
- •4. Специфіка програми експертного опитування. Інструментарій експертизи.
- •5. Застосування експертного опитування в практиці управління: експертна оцінка проектів та рішень; групова оцінка особистості.
- •Пілотажне дослідження, його завдання та специфіка проведення
- •Контент–аналіз зовнішньополітичних документів та преси
- •Івент–аналіз у дослідженнях міжнародних ситуацій та зовнішньополітичних процесів
- •Математична обробка інформаційного масиву
- •Когнітивне картування: процедура використання, змістовна інтерпретація результатів когнітивного картування у рамках підготовки політико–психологічних портретів суб’єктів міжнародних відносин
- •Класифікація пакетів для статистичної обробки даних (за л. В. Павленко)
- •Статистичні критерії та порівняння гіпотез під час проведення зовнішньополітичного аналізу. Правило «Двох сигм». Перевірка гіпотез. Процес політичного дослідження
- •Чотири основні етапи статистичного аналізу даних
- •Генеральна сукупність та вибірка
- •Процедури формування репрезентативної вибірки
- •Способи отримання вибірки:
- •Представлення та візуалізація даних
- •За кількістю даних
- •За типом представлення інформації
- •За часом
- •Описові статистики
- •Властивості
- •Зауваження
- •Неперервні змінні
- •Щільність ймовірності
- •Правило 2 або 3 сігм
- •Оцінювання
- •Алгоритм побудови довірчого інтевалу
- •Дисперсія не відома
- •Перевірка статистичної гіпотези
- •Загальні етапи перевірки статистичної гіпотези:
- •Перевірка гіпотези про закон розподілу
- •Критерій узгодженості χ2 Пірсона
- •Перевірка гіпотези про середнє значення
- •Загальний огляд параметричних та непараметричних методів
- •2 Вибріки
- •Метод Манна Уітні
- •Дисперсійний аналіз
- •Однофакторний дисперсійний аналіз порівнює два джерела варіації.
- •Критерій Краскала Уоліса
- •Порівняння параметричних та непараметричних методів. Переваги та недоліки
- •Колмагорова Смірнова
- •Дослідження політичних явищ
- •Коефіцієнт лінійної корреляції Пірсона.
- •Лінійна функціональна залежність
- •Лінійний регресійний аналіз
- •Тема 4. Використання моделювання в дослідженні зовнішньополітичних проблем
- •1. Проблема методу математичного моделювання в політологічних дослідженнях
- •2. Необхідність побудови математичних моделей зовнішньополітичної поведінки на єдиній методологічній основі
- •3. Функціональні простори і проблема представлення залежності як суперпозиції елементарних
- •4. Основні підходи використовування систем індикаторів для аналізу зовнішньополітичних процесів
- •Тема 5. Зовнішньополітичне прогнозування
- •Політологія: Навчально-методичний комплекс: За ред/ ф. М. Кирилюка. – к., 2005 р.
- •1. Попередній етап.
- •2. Основний етап.
- •3. Заключний етап.
- •Тема 6 «Особливості процесу підготовки аналітичного документу для органів державної влади»
- •Аналітична записка
- •Джерела для підготовки аналітичних записок:
- •“Затверджую”
- •“Аналіз та прогнозування зовнішньої політики”
- •2. Навчити студентів
- •2. Тематичний план
- •3. Зміст програми за темами
- •Тема 1. Аналіз зовнішньої політики: ключові теоретичні підходи до дослідження
- •Тема 2. Використання системного аналізу для моделювання міжнародних ситуацій та визначення реагування держави
- •Тема 3. Методи прикладного аналізу зовнішньої політики.
- •Тема 4. Використання моделювання в дослідженні зовнішньополітичних проблем
- •Тема 5. Зовнішньополітичне прогнозування
- •Тема 6. Особливості процесу підготовки аналітичного документу для органів державної влади.
- •4. Плани лекційних занять та література до них Вступ до курсу План лекції.
- •Тема 1 “Аналіз зовнішньої політики: ключові теоретичні підходи до дослідження”.
- •Тема 2 “Використання системного аналізу для моделювання міжнародних ситуацій та визначення реагування держави”.
- •Тема 3 «Методи прикладного аналізу зовнішньої політики»
- •Тема 4. Використання моделювання в дослідженні зовнішньополітичних проблем
- •Тема 5. Зовнішньополітичне прогнозування
- •Тема 6. Особливості процесу підготовки аналітичного документу для органів державної влади.
- •5. Плани проведення семінарських занять та література до них План проведення семінарського заняття № 1
- •Тема 2
- •План проведення семінарського заняття № 2
- •Тема 2
- •План проведення семінарського заняття № 3
- •Тема 2
- •План проведення семінарського заняття № 4
- •Тема 3
- •План проведення семінарського заняття № 5
- •Тема 3
- •План проведення семінарського заняття № 5
- •Тема 3
- •План проведення семінарського заняття № 6
- •Тема 3
- •План проведення семінарського заняття № 7
- •Тема 3
- •План проведення семінарського заняття № 8
- •Тема 3
- •План проведення семінарського заняття № 9
- •Тема 3
- •План проведення семінарського заняття № 10
- •Тема 4
- •План проведення семінарського заняття № 11
- •Тема 4
- •План проведення семінарського заняття № 12
- •Тема 5
- •План проведення семінарського заняття № 13
- •Тема 5
- •План проведення семінарського заняття № 14
- •Тема 5
- •План проведення семінарського заняття № 15
- •Тема 5
- •План проведення семінарського заняття № 16
- •Тема 5
- •6.Питання до іспиту
- •10. Рекомендована література
- •Зовнішньої політики
- •Сформувати уявлення у студентів про
- •2. Навчити студентів
- •Зміст дисципліни за темами
- •Тема 2. Аналіз зовнішньої політики: ключові теоретичні підходи до дослідження
- •Тема 3. Використання системного аналізу для моделювання міжнародних ситуацій та визначення реагування держави
- •Тема 4. Методи прикладного аналізу зовнішньої політики.
- •Тема 5. Використання моделювання в дослідженні зовнішньополітичних проблем
- •Тема 6. Зовнішньополітичне прогнозування
- •Тема 7. Особливості процесу підготовки аналітичного документу для органів державної влади.
- •Плани лекційних та семінарських занять, питання для самостійної роботи Тема № 1. Вступ до курсу. План лекції:
- •План лекції:
- •План лекції:
- •Тема 4. Методи прикладного аналізу зовнішньої політики План лекції:
- •Тема 5. Використання моделювання в дослідженні зовнішньополітичних проблем План лекції:
- •Тема 6. Зовнішньополітичне прогнозування План лекції:
- •Тема 7. Особливості процесу підготовки аналітичного документу для органів державної влади. План лекції:
- •Контрольних робіт
- •Теми контрольних робіт
- •Аналітичні системи м. Каплана.
- •Теорія міжнародної політики к. Уолта.
- •Психоаналіз з. Фрейда. Біхевіоризм.
- •Питання для підсумкового контролю знань
- •Список літератури
- •Підсумкова модульна контрольна робота з дисципліни “Аналіз та прогнозування зовнішньої політики”
- •1 Політологія: Підручник / і.С. Дзюбко, к.М. Левківський, в.П. Андрущенко та ін.; За заг. Ред. І.С. Дзюбка, к.М. Левківського. – к.: Вища шк , 1998. – 304 с.
Способи отримання вибірки:
Проста (лотерея). Кожному об’єкту привласнюється номер випадковим чином. N - розмір генеральної сукупності, n - розмір вибірки.
Систематична випадкова вибірка. Треба мати генеральну сукупність у вигляді деякого списку. Визначаємо розмір вибірки. І ділимо N/n і отримаємо число k. Кожний k-тий об’єкт потрапить до нашої вибірки.
Кластерна вибірка. Замість людей ми розглядаємо їхнє місце проживання.
Стратифікована. Якщо у нас є вся генеральна сукупність, нас цікавить лише невелика частинка цієї сукупності. Тут треба розподіляти генеральну сукупність на ту що нас дуже цікавить і та, що не дуже. І потім їх аналізуємо по 1 або 2 методі, а потім об’єднуємо.
Квотна вибріка. Ми формування цієї вибірки елементи генеральної сукупності класифікуються відповідно до певинх характеристик та ознак та відбрираються об’єкти до вибірки в тій пропорції в якій ця ознака присутня у генеральній сукупності.
Експертна вибірка. просто експерт каже що треба взяти до вибірки, а що ні.
Найбільш важливим фактором є гомогенність – це степінь близькості елементів один до одного, якщо в генеральній сукупності кожен елемент в точно такий самий як і інший, то для отримання репрезентативної вибірки достатньо обрати будь-який елемент генеральної сукупності, в цьому випадку сукупність називається цілком гомогенною.
Генеральна сукупність в якій елементи відрізняються – цілком гетерогенна.
Щоб отримати репрезентативну вибірку, потрібно обрати всі елементи. У випадку стратифікованого формування вибірки підвищується гомогенність.
Припустимий відсоток помилки вибірки |
Степінь впевненості 0,95 |
Степінь впевненості 0,99 |
+-1 |
10 000 |
22 500 |
+-2 |
2 500 |
5 625 |
+-3 |
1 111 |
2 500 |
+-4 |
625 |
1 406 |
+-5 |
400 |
900 |
+-10 |
100 |
- |
2 методи використання
Метод 1
Перший фактор:
Можемо задати рівень помилки вибірки, який ми згодні допустити і степінь впевненості, з якою будемо діяти. Наприклад, задаємо +-4, степінь впевненості 0,99. Означає, що будь-який вимір, який можемо зробити у вибірці, буде відхилятись не більше ніж на 4% від істиного значення генеральної сукупності.
Опитування перед виборами і партія отримала 39%, помилка +-4. Означає, що голоси потраплять в інтервал від 39% до 43%
Точність результату – помилка вибірки. Для точності результату краще менше значення помилки вибірки +-3, +-1.
Точність пронозу зростає тим більше чим менша помилка вибірки.
1406 – розмір вибірки, стільки голосів, яких можемо опитати (на перетині +-4 та 0,99)
Якщо помилка вибірки зменшиться, то розмір вибірки збільшується +-3 та 0,99 – на перетині 2 500
Помилка менша – розмір вибірки більший.
Другий фактор:
Степінь впевненості – означає імовірність того, що наша вибірка дійсно буде репрезентативною. Для обраної генеральної сукупності в рамках заданого степеня точності.
0,95 – означає, що їі 100% вибірки даного об’єму, отриманих із однієї і тієї ж генеральної сукупності, 95% витримали тест на точність, а 5% і відповідно з 0,99 – якщо отриманий 100% результат, то 99% потрапляє в інтервал, а один – ні.
Чим вищий степінь впевненості - тим точніший буде результат.
Залежність розміру вибірки від степеня впевненості – чим вищий степінь впевненості тим суттєвіше збільшується розмір вибірки.
Висновок: чим нижчий рівень помилки і чим вищий ступень впевненості – тим краще для дослідження.
Метод 2
Вже є вибірка, заданий розмір вибірки і тоді обираємо впевненість і розмір помилки.
