Тема 6 «Особливості процесу підготовки аналітичного документу для органів державної влади»

Лекція «Специфічні особливості стилю написання аналітичних документів»

Аналітична записка є індивідуальною роботою і спрямована на вирішення конкретної суспільної проблеми, ґрунтується на процесі і містить всі етапи аналізу політики. Проблема, придатна для аналізу державної політики, це ситуація, що викликає занепокоєння в суспільстві і потребує реаґування відповідного органу влади.

Для аналізу може обиратися одна проблема, що є предметом дослідження у маґістерській роботі з державного управління.

Обсяг аналітичної записки — 8-10 тис. знаків без урахування пробілів (це відповідає 4-5 стор. тексту

формату А4 - один інтервал, шрифт Times new Roman 12, поля по 2 см). При необхідності можливі додатки до основного тексту, обсяг яких може перевищувати рекомендований ліміт у знаках.

У список використаних джерел включаються тільки ті друковані та Інтернет-ресурси, на які є послання в текст; на всі використані факти і дані обов’язково наводяться посилання. Не допускається використання без посилань аналітичних записок інших авторів. Окрема титульна сторінка не потрібна.

Орієнтовна структура Аналітичної записки:

Аналітична записка

Формулювання проблеми (як назва роботи)

1. Визначення проблеми для аналізу:

 симптоми проблемної ситуації;

 законодавча й інституційна база у сферах, де спостерігаються вказані симптоми (включаючи чинну політику);

 масштаб проблеми (територія, час, сфера, соціальні групи, відсоток населення);

 новизна (нова, передбачена чи повторна);

 коротка історія питання (як вирішувалася раніше і сучасний стан справ);

 опис інструментів і механізмів здійснення чинної політики;

 оцінювання результативності та ефективності дії політики.

 нагальність вирішення;

 замовник (клієнт) аналізу.

2. Підстави для державного втручання

(аналіз неспроможностей ринку: вказати, які саме ситуації неспроможності ринку потребують державного втручання – з огляду на економічні, соціальні та політичні чинники).

3. Консультації (аналіз стейкхолдерів):

 Організовані зацікавлені групи (групи інтересів поза державним сектором); погляди і ставлення зацікавлених груп, лідерів, ЗМІ тощо до проблеми (кого стосуються, зачіпає проблема і хто має важелі впливу на можливі варіанти вирішення/ поглиблення проблеми);

 Зацікавлені органи влади (структури державного сектору)

4. Моделювання проблеми

 Мета (цілі) розв’язання проблеми (при необхідності можна також вказати відповідні завдання політики як конкретизації цілей);

 Показники (індикатори) результативності (кожній цілі (завданню) має відповідати свій індикатор результативності або система індикаторів – якщо один індикатор не розкриває всі суттєві аспекти цілі; напр.: для завдання підвищити зайнятість населення показником результативності може бути рівень безробіття);

 Критерії досягнення цілей (критерій визначає конкретне значення індикатора результативності, яке вважається достатнім для визнання проблеми розв’язаною; кожному індикатору має відповідає свій

критерій; напр., збільшити зайнятість населення на 10% або: скоротити рівень безробіття на 10%);

 Обмеження (список обмежень має охоплювати будь-які ресурси, необхідні для реалізації альтернатив політики).

5. Альтернативні варіанти розв’язання проблеми

 Альтернатив має бути 2-4 (серед них обов’язковий варіант “нічого не змінювати”).

 Кожна альтернатива – це конкретні переліки дій (заходів) та інструментів політики.

 Аналіз альтернатив має включати:

 а) Альтернатива №.... Назву варіанту

 б) Основні заходи політики по реалізації варіанту (якщо це не випливає із назви)

 в) Потенційні переваги варіанту політики; оцінка результатів проведення політики (або вигід – грошова оцінка результатів)

 г) Потенційні недоліки варіанту політики; оцінка затрат ресурсів на проведення політики (чи витрат –

грошова оцінка затрат)

6. Рекомендації та впровадження

 порівняльний аналіз альтернатив за п’ятьма універсальними критеріями: результативність, ефективність, справедливість, політична здійсненність, адміністративна здійсненність Треба пояснити, як визначались значення критеріїв (увага: обов’язково слід вказати, як визначались ефективність і результативність).

 Результати аналізу вміщуються у табл. 1 (зразок наведено нижче).

 (результати звести у таблицю, рядки – критерії, стовпчики – альтернативи; критерій можна оцінювати за

3-бальною шкалою: 3 – високе значення, 2 – середнє, 1 – низьке.)

 б) порада клієнту щодо вибору кращої, за результатами аналізу, альтернативи

 в) заходи щодо впровадження рекомендованого варіанту

Таблиця 1. Порівняльний аналіз альтернатив політики

	Критерії	Оцінки варіантів (альтернатив) політики
		варіант 1	варіант 2	варіант 3	варіант 4
	Результативність	Висока	низька	середня	Середня
	Ефективність
	Справедливість
	Політична здійсненність
	Адміністративна здійсненність
	Рейтинг варіанту