- •Київська гуманітарна академія
- •Аналіз та прогнозування зовнішньої політики
- •Конспект лекцій
- •Укладач: к. Політ. Н., с. Н. С., доц.
- •Стародуб т. С.
- •Вступ до курсу
- •Проблеми інституціоналізації аналізу та прогнозування зовнішньої політики в Україні
- •Ключові поняття та категорії
- •2.1. Поняття «політика». Політика та її призначення в суспільстві
- •2.2. Аналіз політики
- •2.3. Прогнозування
- •Тема 1 “Аналіз зовнішньої політики: ключові теоретичні підходи до дослідження”
- •Тема 2 “Використання системного аналізу для моделювання міжнародних ситуацій та визначення реагування держави”.
- •Основні особливості розвитку системного мислення
- •Роль фундаментальних відкриттів у системному сприйнятті світу
- •Етапи розвитку системного аналізу як прикладної наукової методології
- •Формування теоретичних засад концептуальної парадигми системного аналізу
- •Аналітичні системи м. Каплана
- •Теорія міжнародної політики к. Уолца Кеннет Уолц и неореализм в науке о международных отношениях[1]
- •Человек, государство и война: теоретический анализ[1] Глава VI. Третий образ Международный конфликт и международная анархия
- •Жан Жак Руссо
- •От природы к государству
- •Государство среди государств
- •Біхевіоризм (модернізм) та математичне моделювання міжнародних відносин: праці д. Сінгера та його послідовників
- •Системний підхід у ліберальних теоріях: д. Розенау
- •Історико–системний підхід б. Бузана та р. Літтла
- •Системний підхід у структуралізмі: а. Вендт (конструктивістська парадигма)
- •Концепція complexity р.Джервіса
- •Тема 3 «Методи прикладного аналізу зовнішньої політики»
- •1. Загальна методологія прикладного аналізу на прикладі соціологічних досліджень
- •2. Основні етапи дослідження
- •3. Цільова сукупність та основа вибірки.
- •4. Типи та засоби здійснення, репрезентативність вибірки. Оцінка надійності результату. Оцінка достовірності та засоби збільшення надійності отримання інформації.
- •Загальна характеристика анкетного опитування: особливості, вади та переваги
- •2. Загальні вимоги до складання анкети
- •3. Структура анкети: композиція технічне оформлення, поліграфічні якості.
- •4.Запитання анкети та принципові вимоги до їх розробки.
- •5. Типологізація запитань.
- •6. Способи й прийоми формулювання “сензитивних” запитань з урахуванням психології респондентів.
- •Оцінка можливостей. Методи оцінки та засоби підвищення надійності інформації.
- •Інтерв’юірування та його особливості.
- •Експертне опитування. Процедури експертних оцінок (за Толстих н. В.).
- •2. Поняття експерта. Методи формування експертних груп.
- •3. Види експертних опитувань. Техніка Дельфі.
- •4. Специфіка програми експертного опитування. Інструментарій експертизи.
- •5. Застосування експертного опитування в практиці управління: експертна оцінка проектів та рішень; групова оцінка особистості.
- •Пілотажне дослідження, його завдання та специфіка проведення
- •Контент–аналіз зовнішньополітичних документів та преси
- •Івент–аналіз у дослідженнях міжнародних ситуацій та зовнішньополітичних процесів
- •Математична обробка інформаційного масиву
- •Когнітивне картування: процедура використання, змістовна інтерпретація результатів когнітивного картування у рамках підготовки політико–психологічних портретів суб’єктів міжнародних відносин
- •Класифікація пакетів для статистичної обробки даних (за л. В. Павленко)
- •Статистичні критерії та порівняння гіпотез під час проведення зовнішньополітичного аналізу. Правило «Двох сигм». Перевірка гіпотез. Процес політичного дослідження
- •Чотири основні етапи статистичного аналізу даних
- •Генеральна сукупність та вибірка
- •Процедури формування репрезентативної вибірки
- •Способи отримання вибірки:
- •Представлення та візуалізація даних
- •За кількістю даних
- •За типом представлення інформації
- •За часом
- •Описові статистики
- •Властивості
- •Зауваження
- •Неперервні змінні
- •Щільність ймовірності
- •Правило 2 або 3 сігм
- •Оцінювання
- •Алгоритм побудови довірчого інтевалу
- •Дисперсія не відома
- •Перевірка статистичної гіпотези
- •Загальні етапи перевірки статистичної гіпотези:
- •Перевірка гіпотези про закон розподілу
- •Критерій узгодженості χ2 Пірсона
- •Перевірка гіпотези про середнє значення
- •Загальний огляд параметричних та непараметричних методів
- •2 Вибріки
- •Метод Манна Уітні
- •Дисперсійний аналіз
- •Однофакторний дисперсійний аналіз порівнює два джерела варіації.
- •Критерій Краскала Уоліса
- •Порівняння параметричних та непараметричних методів. Переваги та недоліки
- •Колмагорова Смірнова
- •Дослідження політичних явищ
- •Коефіцієнт лінійної корреляції Пірсона.
- •Лінійна функціональна залежність
- •Лінійний регресійний аналіз
- •Тема 4. Використання моделювання в дослідженні зовнішньополітичних проблем
- •1. Проблема методу математичного моделювання в політологічних дослідженнях
- •2. Необхідність побудови математичних моделей зовнішньополітичної поведінки на єдиній методологічній основі
- •3. Функціональні простори і проблема представлення залежності як суперпозиції елементарних
- •4. Основні підходи використовування систем індикаторів для аналізу зовнішньополітичних процесів
- •Тема 5. Зовнішньополітичне прогнозування
- •Політологія: Навчально-методичний комплекс: За ред/ ф. М. Кирилюка. – к., 2005 р.
- •1. Попередній етап.
- •2. Основний етап.
- •3. Заключний етап.
- •Тема 6 «Особливості процесу підготовки аналітичного документу для органів державної влади»
- •Аналітична записка
- •Джерела для підготовки аналітичних записок:
- •“Затверджую”
- •“Аналіз та прогнозування зовнішньої політики”
- •2. Навчити студентів
- •2. Тематичний план
- •3. Зміст програми за темами
- •Тема 1. Аналіз зовнішньої політики: ключові теоретичні підходи до дослідження
- •Тема 2. Використання системного аналізу для моделювання міжнародних ситуацій та визначення реагування держави
- •Тема 3. Методи прикладного аналізу зовнішньої політики.
- •Тема 4. Використання моделювання в дослідженні зовнішньополітичних проблем
- •Тема 5. Зовнішньополітичне прогнозування
- •Тема 6. Особливості процесу підготовки аналітичного документу для органів державної влади.
- •4. Плани лекційних занять та література до них Вступ до курсу План лекції.
- •Тема 1 “Аналіз зовнішньої політики: ключові теоретичні підходи до дослідження”.
- •Тема 2 “Використання системного аналізу для моделювання міжнародних ситуацій та визначення реагування держави”.
- •Тема 3 «Методи прикладного аналізу зовнішньої політики»
- •Тема 4. Використання моделювання в дослідженні зовнішньополітичних проблем
- •Тема 5. Зовнішньополітичне прогнозування
- •Тема 6. Особливості процесу підготовки аналітичного документу для органів державної влади.
- •5. Плани проведення семінарських занять та література до них План проведення семінарського заняття № 1
- •Тема 2
- •План проведення семінарського заняття № 2
- •Тема 2
- •План проведення семінарського заняття № 3
- •Тема 2
- •План проведення семінарського заняття № 4
- •Тема 3
- •План проведення семінарського заняття № 5
- •Тема 3
- •План проведення семінарського заняття № 5
- •Тема 3
- •План проведення семінарського заняття № 6
- •Тема 3
- •План проведення семінарського заняття № 7
- •Тема 3
- •План проведення семінарського заняття № 8
- •Тема 3
- •План проведення семінарського заняття № 9
- •Тема 3
- •План проведення семінарського заняття № 10
- •Тема 4
- •План проведення семінарського заняття № 11
- •Тема 4
- •План проведення семінарського заняття № 12
- •Тема 5
- •План проведення семінарського заняття № 13
- •Тема 5
- •План проведення семінарського заняття № 14
- •Тема 5
- •План проведення семінарського заняття № 15
- •Тема 5
- •План проведення семінарського заняття № 16
- •Тема 5
- •6.Питання до іспиту
- •10. Рекомендована література
- •Зовнішньої політики
- •Сформувати уявлення у студентів про
- •2. Навчити студентів
- •Зміст дисципліни за темами
- •Тема 2. Аналіз зовнішньої політики: ключові теоретичні підходи до дослідження
- •Тема 3. Використання системного аналізу для моделювання міжнародних ситуацій та визначення реагування держави
- •Тема 4. Методи прикладного аналізу зовнішньої політики.
- •Тема 5. Використання моделювання в дослідженні зовнішньополітичних проблем
- •Тема 6. Зовнішньополітичне прогнозування
- •Тема 7. Особливості процесу підготовки аналітичного документу для органів державної влади.
- •Плани лекційних та семінарських занять, питання для самостійної роботи Тема № 1. Вступ до курсу. План лекції:
- •План лекції:
- •План лекції:
- •Тема 4. Методи прикладного аналізу зовнішньої політики План лекції:
- •Тема 5. Використання моделювання в дослідженні зовнішньополітичних проблем План лекції:
- •Тема 6. Зовнішньополітичне прогнозування План лекції:
- •Тема 7. Особливості процесу підготовки аналітичного документу для органів державної влади. План лекції:
- •Контрольних робіт
- •Теми контрольних робіт
- •Аналітичні системи м. Каплана.
- •Теорія міжнародної політики к. Уолта.
- •Психоаналіз з. Фрейда. Біхевіоризм.
- •Питання для підсумкового контролю знань
- •Список літератури
- •Підсумкова модульна контрольна робота з дисципліни “Аналіз та прогнозування зовнішньої політики”
- •1 Політологія: Підручник / і.С. Дзюбко, к.М. Левківський, в.П. Андрущенко та ін.; За заг. Ред. І.С. Дзюбка, к.М. Левківського. – к.: Вища шк , 1998. – 304 с.
Тема 5. Зовнішньополітичне прогнозування
Лекція 1 «Значення прогностичної інформації для прийняття політичних рішень. Емпірична база прогнозування»
Прогнозування охоплює всі сфери життєдіяльності людей. Одним з важливих напрямів прогнозування суспільного розвитку є політичне прогнозування, об'єктом якого виступає політика (внутрішня і зовнішня), а предметом — пізнання можливих станів політичних подій, явищ, процесів. У зв'язку з цим доцільно розрізняти внутрішньополітичне і зовнішньополітичне прогнозування.
Внутрішньополітичне прогнозування охоплює всю сферу внутрішньої політики і пов'язане, з одного боку, з оцінками конкретних політичних подій (цю роботу виконують державні і політичні органи), а з іншого — з оцінками політичних процесів у діяльності самих політичних інститутів суспільства. В останньому випадку суб'єктом прогнозу виступає науковий колектив, що вивчає політичну систему суспільства.
Зовнішньополітичне прогнозування стосується галузі області міжнародних відносин і зовнішньої політики, оцінок політичної обстановки у світі, тенденцій і факторів її розвитку. Тут центром уваги є, насамперед, відносини між державами.
Політичне прогнозування — це частина практичної політики. Воно повинне враховувати зворотний вплив прогнозу на свідомість людей і їхню діяльність, що може приводити до їх політичної активності або, навпаки, до пасивності й апатії. Ця особливість політичного прогнозування, як і вірогідний характер суспільних закономірностей, потребує розробки наукового прогнозу у вигляді варіантів, альтернатив розвитку, що описують можливі форми і прояви, темпи розгортання процесів з урахуванням управляючих впливів, а також їхні кількісні і якісні зміни.
Отже, політичне прогнозування — процес одержання науково обґрунтованих знань про можливий стан політичного життя суспільства, політичної ситуації, політики в майбутньому на основі уже відомих знань про їхнє минуле і сьогодення.
Звичайно виділяють два типи прогнозів, у яких по-різному поєднуються екстраполяція (пророкування) і цілепокладання: пошуковий і нормативний.
Пошуковий прогноз покликаний описати можливий стан того або іншого політичного явища, процесу, події в майбутньому, виходячи з діючих тенденцій з урахуванням управляючих впливів. Такий прогноз відповідає на запитання, що імовірніше всього відбудеться за умови збереження існуючих тенденцій.
Нормативний прогноз пов'язаний з постановкою цілей, описує бажаний стан, шляхи і засоби його досягнення. Мається на увазі прогнозування досягнення бажаних станів об'єкта політичного прогнозування на основі заздалегідь заданих норм, ідеалів, стимулів, цілей. Такий прогноз відповідає на запитання, якими шляхами досягти бажаного.
Можливі й інші класифікації прогнозів: за строками попередження — проміжками часу, на який розраховано прогноз; за роллю — наприклад, прогнози-попередження.
За термінами виділяються короткострокові, середньострокові, довгострокові і понаддовгострокові прогнози.
Короткостроковий прогноз розрахований на період до 1 року. Як правило, вони відносяться до перспективної оцінки окремих часток подій, таких як результат виборів, розвиток тієї або іншої політичної кризи. Середньострокові, на період 5—7 років, по зв'язані з розвитком систем макрорівня (держави, системи міжнародних відносин). Довгострокові прогнози охоплюють період до 20 років, торкаючись найчастіше найзагальніших проблем глобального політичного розвитку. Ці прогнози набули популярності лише за останні десятиліття; як правило, їх розроблюють наукові центри, установи ООН, що займаються проблемами світового розвитку, питаннями зміцнення миру і безпеки між народами. Понаддовгостроковий прогноз виходить за межі довгострокових і розрахований на далеку перспективу, коли очікуються значні якісні зміни і можна говорити лише про загальні контури розвитку в галузі політичних відносин.
У практику політичного прогнозування все більше впроваджується оперативний прогноз, що охоплює звичайно найближчі 1—3 місяці. Протягом цього періоду, як правило, не очікується істотних змін об'єкта дослідження — ні кількісних, ні якісних. Тут йдеться про прогнозні оцінки ходу поточних політичних подій, їх можливих результатів і наслідків.
Слід мати на увазі, що тимчасова градація прогнозів є відносною і залежить від характеру й мети того чи іншого прогнозу. У кризові і переломні періоди, а також за деяких інших обставин терміни політичного прогнозування не відповідають зазначеним тимчасовим рамкам. Як правило, прогнозовані періоди скорочуються, діапазон між коротко- і довгостроковими зменшується до меж найближчого десятиліття.
Література:
