Підсумкова модульна контрольна робота з дисципліни “Аналіз та прогнозування зовнішньої політики”

Варіант 1

1. Охарактеризувати поняття “аналіз” та “прогнозування” як центральні категорії дисципліни.

2. Особливості процесу підготовки аналітичного документу для органів державної влади.

Варіант 2

1. Сутність аналізу зовнішньої політики.

2. Визначення ризиків та загроз за допомогою використання прогностичних методів. Використання математичних моделей для визначення рівня ризику. Масштаб ризику: методика визначення.

Варіант 3

1. Загальна характеристика методів аналізу зовнішньої політики.

2. Планування та прийняття зовнішньополітичних рішень. Використання системного аналізу та технологічного прогнозування.

Варіант 4

1. Сутність концепції системного аналізу. Поняття «система», «системність». Основні закони поведінки простих та складних систем.

2. Нормативні методи прогнозування. Дерево цілей. Морфологічні моделі. Блок–схеми послідовності виконання завдань.

Варіант 5

1. Визначити роль системного аналізу для моделювання міжнародних ситуацій та визначення реагування держави на виклики та загрози інтересам її національної безпеки.

2. Прогнозування за аналогією: умови, необхідні для проведення формальної аналогії, історична аналогія, відхилення від формальної аналогії.

Варіант 6

1. Становлення синергетичної парадигми.

2. Проведення досліджень за методом Дельфі.

Варіант 7

1. Синергетична методологія: принципи та технологія.

2. Вплив розроблених сценаріїв на механізм прийняття зовнішньополітичних рішень.

Варіант 8

1. Методологічні принципи синергетики.

2. Види політичного прогнозу. Пошукове, цільове та нормативне прогнозування.

Варіант 9

1. Етапи синергетичного моделювання складних систем.

2. Інформаційно-аналітичний моніторинг.

Варіант 10

1. Аналітичні системи М. Каплана.

2. Особливості коротко–, середньо– та довгострокового прогнозу.

Варіант 11

1. Біхевіоризм та математичне моделювання міжнародних відносин.

2. Етапи ситуаційного аналізу.

Варіант 12

1. Системний підхід у ліберальних теоріях: Д. Розенау. Теорія турбулентності.

2. Виявлення небезпек: порівняльний метод, причинно–наслідковий аналіз. Аналіз подій, прогноз наслідків та оцінка вірогідності. Оцінка ризиків.

Варіант 13

1. Історико–системний підхід Б. Бузана та Р. Літтла.

2. Взаємозв’язок теоретичного та прикладного підходів у зовнішньополітичному прогнозуванні.

Варіант 14

1. Основні етапи політологічного дослідження.

2. Поняття «прогноз» та «прогнозування».

Варіант 15

1. Цільова сукупність та основа вибірки.

2. Види математичних моделей складних систем: системи, що описуються звичайними диференційованими рівняннями, дискретні та агрегативні системи.

Варіант 16

1. Типи та засоби здійснення, репрезентативність вибірки. Оцінка надійності результату. Оцінка достовірності та засоби збільшення надійності отримання інформації.

2. Значення коефіцієнтів кореляції при здійсненні моделювання міжнародних ситуацій.

Варіант 17

1. Розуміння якісного та кількісного аналізу.

2. Основні етапи моделювання. Принципи моделювання.

Варіант 18

1. Анкетне опитування як метод отримання емпіричної інформації, його специфіка, цілі та різновиди.

2. Асоціативне та логічне, ретроспективне та пошукове моделювання.

Варіант 19

1. Інтерв’юірування та його особливості.

2. Типологія моделей. Матеріальні та ідеальні, евристичні, прогностичні та нормативні, імітаційні моделі. Моделі–гіпотези та моделі–інтерпретації.

Варіант 20

1. Експертне опитування. Процедури експертних оцінок.

2. Поняття моделі та моделювання.

Варіант 21

1. Формування групи експертів. Організація роботи експертів: процедура Дельфі, алгоритм процедури.

2. Використання дискриминантного аналізу у політологічних дослідженнях.

Варіант 22

1. Вибірковий метод та описова статистика, теорія статистичних висновків, оцінок та критеріїв.

2. Кластерний аналіз як метод класифікації об’єктів спостереження.

Варіант 23

6. Регресійний аналіз.

7. Контент–аналіз зовнішньополітичних документів.

Варіант 24

2. Значення статистичного методу для аналізу зовнішньої політики, його специфіка та проблема обмеженості.

3. Використання факторного аналізу у зовнішньополітичному аналізі.

Варіант 25

1. Івент–аналіз у дослідженнях міжнародних ситуацій та зовнішньополітичних процесів. Спрямований та неспрямований івент–аналіз.

2. Статистичні критерії та порівняння гіпотез під час проведення зовнішньополітичного аналізу. Правило «Двох сигм». Перевірка гіпотез.

Варіант 25

10. Когнітивне картирування: процедура використання, змістовна інтерпретація результатів когнітивного картирування у рамках підготовки політико–психологічних портретів суб’єктів міжнародних відносин.

11. Особливості інформаційної роботи: джерела інформації, пошук, відбір, обробка та структурування інформації.

Варіант 26

1. Формування інформаційних баз даних.

2. Дослідження психічних процесів, мотивації та їх впливу на політичну поведінку людини.

Варіант 27

1. Вимоги до отриманої інформації.

2. Соціометрія.

Варіант 28

1. Аналітична інформація та дезінформація.

2. Методологія вибору оптимальних альтернатив: розрахунок вірогідностей, використання теорії ігор.

Варіант 29

1. Прийоми маніпуляції масовою свідомістю.

2. Теорія систем Л. Берталанфі.

Варіант 30

1. Психоаналіз З. Фрейда.

2. Етапи прогнозування міжнародних подій.