“Затверджую”

Ректор ______________

“____” ________________ 2008 року

РОБОЧА ПРОГРАМА З ДИСЦИПЛІНИ

“Аналіз та прогнозування зовнішньої політики”

для студентів зі спеціальності “Міжнародні відносини”

Програма затверджена

на засіданні кафедри міжнародних відносин

Протокол № ___

від “____” ___________ 200__ р.

Зав. кафедрою,

__________________

Укладач: к. політ. н., доцент

___________________ Т. С. Стародуб

КИЇВ – 2008

1. Вступ

Навчальна дисципліна “Аналіз та прогнозування зовнішньої політики” є складовою освітньо–професійної програми підготовки фахівців за освітньо–кваліфікаційним рівнем “спеціаліст” (7.030401) та “магістр” (8.030401) зі спеціальності “міжнародні відносини”.

Предметом дисципліни “Аналіз та прогнозування зовнішньої політики” є викладення системи методів, процедур та технологій аналізу, моделювання, прогнозування зовнішньої політики держави.

Під час читання лекцій та проведення семінарів робиться акцент на використанні фундаментальних праць, підручників та навчальних посібників, статей у періодичних виданнях, а також низки робіт зарубіжних авторів, що присвячені різним аспектам висвітлення проблем аналізу та прогнозування зовнішньої політики держави.

Метою дисципліни є підготовка фахівців, здатних самостійно і грамотно використовувати методи політичного аналізу та прогнозування для дослідження зовнішньої політики держави.

Завдання дисципліни:

1. Сформувати уявлення у студентів про

• понятійно-категоріальний апарат курсу;

• генезу методів аналізу зовнішньої політики;

• концепцію системного аналізу;

• основні закони поведінки простих та складних систем;

• принципи та технологію синергетичної методології;

• ключові положення системних теорій М. Каплана, К. Уолца, Д. Сингера, Д. Розенау, Б. Бузана, Р. Літтла, А. Вендет, Р.Джервіса;

• створення вірогідних сценаріїв та побудову дерева альтернатив;

• загальну методологію прикладного аналізу;

• вибірковий метод;

• анкетне опитування як метод отримання емпіричної інформації;

• експертне опитування;

• організацію роботи експертів (процедуру Дельфі);

• методи багатомірної статистики;

• регресійний аналіз;

• контент–аналіз та івент–аналіз;

• соціально–психологічні методи дослідження;

• когнітивне картирування у дослідженнях міжнародних ситуацій та зовнішньополітичних процесів;

• використання факторного, кластерного та дискриминантного аналізу;

• особливості математичних та комп’ютерних моделей;

• взаємозв’язок теоретичного та прикладного підходів у зовнішньополітичному прогнозуванні;

• особливості процесу підготовки аналітичного документу для органів державної влади.

2. Навчити студентів

• вибудовувати стратегію вирішення обраної проблеми;

• складати схему можливих версій, що пояснюють будь–яке явище, та визначати основні напрями їх перевірки;

• використовувати теорію ігор з метою вирішення конфліктів;

• застосовувати на конкретних прикладах івент–аналіз, контент–аналіз, когнітивне картирування, експертне опитування, метод Делфі, побудову сценаріїв.

В результаті студент має знати:

• основні положення тем, передбачених навчально-тематичним планом;

• зміст ключових понять та категорій курсу;

• особливості еволюції методологічних підходів до дослідження зовнішньополітичниної проблематики;

• специфіку використання математичних методів для аналізу міжнародних явищ та прогнозування зовнішньої політики;

• вітчизняний та зарубіжний досвід розробок з проблематики аналізу та прогнозування зовнішньої політики;

• можливості використання комп’ютерних програм для аналізу та прогнозування зовнішньої політики;

• основні поняття та види контент–аналізу;

• особливості проведення контент–аналізу, що спрямований на визначення цілей суб’єктів зовнішньополітичної діяльності;

• специфіку використання івент–аналізу: вітчизняний та зарубіжний досвід;

• особливості прикладного аналізу соціально–психологічних аспектів прийняття зовнішньополітичних рішень;

• основні поняття та процедуру використання когнітивного картирування;

• види експертних оцінок та напрями їх використання;

• етапи ситуаційного аналізу;

• особливості системного моделювання;

• види прогнозування динаміки зовнішньополітичних подій;

• правила підготовки аналітичного матеріалу.

Вміти:

• складати схеми проведення контент–аналізу та івент–аналізу обраного інформаційного масиву;

• обробляти дані, отримані в результаті самостійного дослідження за допомогою статистичних та математичних методів;

• будувати схему моделі об’єкту, що досліджується;

• складати прогностичні сценарії розвитку конфліктних ситуацій;

• самостійно робити висновки і мати навички підготовки аналітичних матеріалів та інформаційно–аналітичного моніторингу.

Міжпредметні зв’язки: даний курс є структурно та логічно пов’язаним з курсами “Зовнішня політика України”, “Інформаційно–аналітична діяльність у міжнародних відносинах”. Курс “Аналіз та прогнозування зовнішньої політики” розрахований на студентів, які вже володіють знаннями з таких дисциплін як “Теорія міжнародних відносин” та “Міжнародні відносини та світова політика”, а також знайомі з основами порівняльної політології, філософії та соціології міжнародних відносин.

Критерії оцінок:

Оцінка “відмінно” ставиться лише за таких умов:

1. Постійне відвідування лекцій.

2. Активна робота на семінарських заняттях.

3. У разі хвороби або виникнення форс-мажорних обставин за дві пропущені лекції або один семінар студент має написати реферат з теми, яку він пропустив, або скласти в усній формі викладачу у позанавчальний час.

4. Під час іспиту продемонструвати знання змісту курсу, а також уміння застосовувати теоретичні знання для аналізу конкретних ситуацій.

5. Підготовка та апробація аналітичного матеріалу.

Оцінка “добре” ставиться за таких умов:

1. Відвідування більшої половини лекцій.

2. Активна робота на семінарських заняттях.

3. У разі хвороби або виникнення форс-мажорних обставин за один пропущений семінар студент має написати реферат з теми, яку він пропустив.

4. Під час іспиту продемонструвати знання змісту курсу, а також уміння застосовувати теоретичні знання для аналізу конкретних ситуацій.

5. Підготовка та апробація аналітичного матеріалу.

Оцінка “задовільно” ставиться за таких умов:

1. Відвідування третини лекцій.

2. Робота на семінарських заняттях.

3. Наявність невідпрацьованих пропущених семінарів.

4. Демонстрація нездатності відповісти на одне з трьох запитань під час іспиту.

5. Відсутність аналітичного матеріалу або його незадовільна якість.

Оцінка “незадовільно” ставиться за таких умов:

1. Практична відсутність студента на лекціях.

2. Повна відсутність активності студента під час проведення семінарських занять.

3. Наявність невідпрацьованих пропущених семінарів.

4. Демонстрація нездатності повністю відповісти на запитання під час іспиту.

5. Прояв неповаги до викладача під час проведення лекційних та семінарських занять шляхом порушення загальноприйнятих правил поведінки.

6. Відсутність аналітичного матеріалу.

Викладач має право не допустити студента до складання іспиту, якщо він не має жодної відповіді під час проведення семінарських занять, а також не відпрацював більшість пропущених занять.