- •Імунологія
- •V. Зміст теми
- •VI. Матеріали контролю вихідного рівня знань, навичок та вмінь
- •V. Зміст заняття
- •VI. Матеріали контролю вихідного рівня знань, навичок та вмінь
- •I Актуальність теми:
- •Іv Інтеграція з суміжними дисциплінами
- •V.Зміст теми заняття
- •Введення тексту і вибір напрямку перекладу
- •5 .Заповніть пропущене в таблиці
- •1 Студент повинен мати уявлення (ознайомитися):
- •2 Студент повинен знати (засвоїти)
- •3 Студент повинен вміти:
- •Перелік практичних навичок, якими студент має оволодіти:
- •IV. Міждисциплінарна інтерація
- •V. Зміст теми заняття
- •Ендогенні фактори.
- •Фактори довкілля.
- •Імунологічна стадія алергічних захворювань
- •Неалергічна Алергічна
- •Механізми реакцій гіперчутливості
- •Неінфекційні алергени
- •Інфекційні алергени:
- •Медіатори алергії. Їхня класифікація й дія на організм. Патогенез загальних і місцевих алергійних реакцій.
- •Медіатори алергії
- •Вазоактивные аміни:
- •Локалізація гістамінових рецепторів та біологічний
- •Інформація про інтерлейкіни, що мають
- •Методи лабораторної ідентифікації алергенів
- •Клінічні форми алергічних захворювань алергічний риніт
- •Ступені важкості перебігу алергічного риніту
- •Профілактично-лікувальні заходи
- •Алергічна бронхіальна астма
- •Клінічні симптоми ба:
- •Критерії порушення функції зовнішнього дихання:
- •Перелік та обсяг медичної допомоги на амбулаторно-поліклінічному етапі:
- •Класифікація ба.
- •Фармакотерапія хворих на ба.
- •Контролюючі медикаменти.
- •Ступінчастий підхід до фармакотерапії хворих на ба.
- •Загострення ба
- •Кропив'янка та набряк квінке
- •Класифікація лікарської алергії:
- •Клінічна картина.
- •VI. Матеріали контролю вихідного рівня знань, навичок та вмінь
- •Задачі іі рівня
- •І. Актуальність теми
- •Конкретні цілі:
- •Іі. Навчальна мета заняття
- •1 Студент повинен мати уявлення (ознайомитися):
- •2 Студент повинен знати (засвоїти)
- •3 Студент повинен вміти:
- •Перелік практичних навичок, якими студент має оволодіти:
- •Ііі. Мета розвитку особистості
- •IV. Міждисциплінарна організація
- •V. Зміст заняття
- •Імунологічна стадія алергічних захворювань
- •Неалергічна Алергічна
- •Алергічні реакції можуть мати перебіг за будь-яким з 4 типів. Класифікація алергій (гіперчутливості) за Джеллом та Кумбсом (1964р.):
- •Поняття про псевдоалергічні реакції. Механізми розвитку (лібератори гістаміну, альтернативний шлях активації комплементу, аспіринова астма). Клінічні прояви псевдоалергічних реакцій.
- •Механізми псевдоалергії:
- •Фактори, що сприяють розвитку псевдоалергічних реакцій на лікарські засоби:
- •Механізм дії харчових домішок і харчових добавок:
- •Всі алергійні реакції діляться на:
- •II тип реакції може протікати по декількох механізмах:
- •Аутоімуні гемолітичні анемії (ага)
- •Класифікація ага
- •Імунокомплексні алергічні реакції. Феномен Артюса. Сироваткова хвороба. Алергічні альвеоліти. Механізм патогенної дії імунних комплексів.
- •Різні антигени, що викликають гіперчутливий пневмоніт
- •Реакції гіперчутливості вповільненого типу ( Тип IV гіперчутливості)
- •VI. Матеріали контролю вихідного рівня знань, навичок та вмінь
- •Задачі іі рівня
Локалізація гістамінових рецепторів та біологічний
ефект гістаміну в залежності від виду рецептора
Рецептор |
Локалізація рецептора |
Ефект |
Н1 |
на клітинах гладкої мускулатури бронхів, кишечника, ендотелію судин, клітинах залоз, клітках АВ-вузла |
Вазоконстрикція судин малого кола, посилення судинної проникності, звуження бронхів, тахікардія, посилення сверблячки, посилення виділення лізосомальних ферментів з нейтрофілів, хемотаксис еозинофілів, посилення утворення простагландинів (F2α, F2, D2), тромбоксану, простацикліну |
Н2 |
клітинах залоз у повітроносних шляхах і шлунку, гладка мускулатура матки, кардіоміоцитах, Т-супресори, провідникова система шлуночків |
Вазоділятація, бронходілятація, посилення шлункової секреції HCL, скорочення стравоходу, активація Т-супресороів, гальмування секреції гістаміну з базофілів, інгібування виділення лізосомальних ферментів з нейтрофілів |
Н3 |
у ЦНС |
Придушення синтезу й вивільнення гістаміну в ЦНС, гальмування передачі збудження до симпатичної НС |
Система кінінів: брадикінін, кінцевий продукт системи кініна, формується в результаті дії каллікреїну на білок-попередник у плазмі. Каллікреїн існує у вигляді неактивної форми у плазмі й активується активованим XII фактором (фактор Хагемана) системи згортання крові. Брадикінін збільшує судинну проникність і подразнює больові рецептори.
Система згортання крові: веде до утворення фібрину, також активується фактором Хагемана (активований фактор XII). Фібрінопептиди, які утворяться в катаболізмі фібрину (фібриноліз), також викликають збільшення судинної проникності і є хемотаксинами для нейтрофілів.
Система комплементу: C5a і C3a, які утворяться при активації комплементу, викликають збільшення судинної проникності, стимулюючи викид гістаміну тканинними базофілами. C5a - потужний хемотаксичний агент для нейтрофілів і макрофагів. C3b - важливий опсонін. C5a активує ліпооксигеназний комплекс метаболізму арахідонової кислоти.
Еозинофільний хемотаксичний фактор виділяється із сенсибілізованих опасистих клітин.
Нейтрофільний хемотаксичний фактор утримується в попередній формі у опасистих клітинах.
Протеази. Знаходяться у гранулах опасистих клітин і базофілів, де утримуються різноманітні ферменти, які вивільняються із клітин у ході їхньої активації:
триптаза .
легеневий активатор фактора Хагемана
активатор прекаллікреїна
каллікреїн-подібний фермент
хімаза.
Протеоглікани – утримуються в гранулах опасистих клітин і базофілів і беруть участь у формуванні гранулярного матриксу, що втримує на собі попередні медіатори.
Метаболіти арахідонової кислоти: арахідонова кислота – ненасичена жирна кислота, що містить 20 атомів вуглецю, знайдена у фосфоліпідах клітинних мембран нейтрофілів, тканинних базофілів, моноцитів і інших клітин. При вивільненні арахідонової кислоти фосфоліпазами запускається ряд складних реакцій, у результаті чого утворяться простагландини, лейкотриени та інші медіатори запалення.
Продукти ліпооксигеназного шляху обміну арахідонової кислоти – утворення продуктів цього шляху метаболізму здійснюється серією ферментів, називаних ліпооксигеназами. Висока здатність утворення метаболітів ліпооксигеназного перетворення арахідонової кислоти визначається в тканинах шкіри й легенів людини. Біологічна дія лейкотриенів ЛТС4, ЛТ4 і ЛТЕ4 – повністю відповідає біологічній активності повільно діючої речовини анафілаксії ( ПДР-А).
Фактори нейтрофілів: протеази і токсичні кисневмісні вільні радикали, що утворяться в нейтрофілах, викликають ушкодження ендотелію судин, що приводить до збільшення судинної проникності.
Цитокіни: опасисті клітини й базофіли можуть бути джерелами утворення й секреції цитокінів інтерлейкінів (ІЛ)-3, -4, -5, -6, ФНО (опасисті клітини).
