Механізм дії харчових домішок і харчових добавок:

• індукція псевдоалергічної реакції у зв'язку із прямою дією препаратів на клітини-мішені алергії з наступної неспецифічною лібераціей медіаторів (гістаміну);

• порушення метаболізму арахідонової кислоти (тартразін, ацетилсаліцилова кислота) у зв'язку із пригніченням циклооксигенази й порушення балансу убік переважного утворення лейкотриенів, які мають виражений біологічний вплив: бронхоспазм, гіперсекреція слизу, підвищення проникності судинної стінки, зменшення коронарного кровообігу й ін.;

• активація комплементу низкою харчових добавок за альтернативним шляхом; при цьому продукти активації комплементу мають ефект медіаторів алергії;

• інгібіція ферментної активності моноамінооксидази.

Всі алергійні реакції діляться на:

• на безпосередньо алергічні реакції

• на псевдоалергічні реакції (не імунологічні).

Алергічні реакції підрозділяються на В- і Т-залежні, залежно від характеру імунологічного механізму. Безпосередньо алергічні реакції мають імунологічну стадію у своєму розвитку, псевдоалергічні реакції - не мають. В-залежні алергійні реакції викликаються реакцією антиген з антитілом, утворення яких пов'язане з В-Лімфоцитами, Т-залежні - з'єднанням алергену із сенсибілізованими лімфоцитами.

Таблиця 2

Диференційно-діагностичні критерії алергічних і псевдоалергічних реакцій.

Критерії	Псевдоалергічні реакції	Алергічні реакції
Алергічні захворювання у батьків	Як правило, відсутні	Як правило, є
Алергійні захворювання в анамнезі	Відсутні, у деяких випадках	Характерний анамнез хворого алергічним захворюванням, ознаки атопії
Наявність періоду сенсибілізації	Не вдається встановити	Установлено період сенсибілізації або є «прихована» сенсибілізація
Кількість препарату (алергену), що викликав реакцію	Частіше значні	Не має значення
Особливості клінічних проявів	Схожі на прояви реакції першого типу (кропив’янка, ангіоневротичний набряк, бронхоспазм і ін.)	Можуть протікати по кожному з 4 типів алергійних реакцій
Тривалість реакції	Короткочасно	Залежить від типу алергічної реакції (від хвилини до тижнів)
Механізм розвитку	Ліберація медіаторів, активація комплементу, ензимопатії, зниження процесу інактивації гістаміну, патологія тканинних базофілів і ін.	Алергічні реакції за участю антитіл і сенсибілізованих Т-лімфоцитів
Результати лабораторних тестів визначення специфічного IgE	Негативні	Позитивні в 40-60% випадків
Лікувально-профілактичні заходи	Терапія основного захворювання, зниження дози або скасування препаратів	Повне припинення контактів із причинним алергеном, а так само з перекрестнореагуючими лікарськими й харчовими алергенами

Алергічні реакції 2, 3, 4 типи.

(Основні клінічні форми цитотоксичних алергічних реакцій: аутоімунна гемолітична анемія, алергічний лікарський агранулоцитоз. Механізми цитолізу (антитілозалежна клітинна цитотоксичність). Діагностика: проба Кумбса, визначення лейкоагглютинінів).

Гіперчутливість II типу характеризується реакцією антитіла з антигеном на поверхні клітни хазяїна, що викликає руйнування цієї клітини. Залучений антиген може бути власним, але з різних причин розпізнаним імунною системою як чужорідний (при цьому виникає аутоімунне захворювання). Антиген також може бути зовнішнім (потрапляє з зовнішнього середовища) і може накопичуватися на поверхні клітини (наприклад, ліки можуть бути гаптеном, а при з'єднанні з білком мембрани клітини буде відбуватися стимуляція імунної відповіді).

Специфічне антитіло, звичайно IgG або IgM, синтезоване проти антигену, взаємодіє з ним на поверхні клітини й викликає ушкодження клітини декількома шляхами:

1. Лізис клітини - активація каскаду комплементу веде до формування “мембранатакуючого” комплексу C5b6789 ( Мак-Комплекс), що викликає лізис мембрани клітини.

2. Фагоцитоз - несучий антиген клітина поглинається фагоцитуючими макрофагами, які мають Fc або C3b рецептори, що дозволяє їм розпізнавати комплекси антиген-антитіло на клітині.

3. Антитілозалежна клітинна цитотоксичність - комплекс антиген-антитіло розпізнається несенсибілізованими “нульовими” лімфоцитами (К-клітини), які знищують клітину. Цей тип гіперчутливості іноді класифікується окремо як VI тип гіперчутливості.

4. Зміна функції клітин - антитіло може реагувати з поверхневими молекулами клітини або рецепторами, викликаючи або посилення, або інгібування певної метаболічної реакції, не викликаючи некроз клітини. Деякі автори класифікують цей феномен окремо як V тип гіперчутливості.

Прояви реакції гіперчутливості II типу залежать від типу клітини, що несе антиген. Зверніть увагу, що реакції на переливання крові - фактично нормальні імунні відповіді проти чужорідних клітин. Вони ідентичні по механізму реакції гіперчутливості II типу й також несприятливо впливають на хворого, у зв'язку із чим гемотрансфузійні ускладнення часто розглядаються разом з порушеннями, що виникають при гіперчутливості.

Таблиця 3

Механізм розвитку цитотоксичних алергічних реакцій (або гіперчутливості II типу)