- •Імунологія
- •V. Зміст теми
- •VI. Матеріали контролю вихідного рівня знань, навичок та вмінь
- •V. Зміст заняття
- •VI. Матеріали контролю вихідного рівня знань, навичок та вмінь
- •I Актуальність теми:
- •Іv Інтеграція з суміжними дисциплінами
- •V.Зміст теми заняття
- •Введення тексту і вибір напрямку перекладу
- •5 .Заповніть пропущене в таблиці
- •1 Студент повинен мати уявлення (ознайомитися):
- •2 Студент повинен знати (засвоїти)
- •3 Студент повинен вміти:
- •Перелік практичних навичок, якими студент має оволодіти:
- •IV. Міждисциплінарна інтерація
- •V. Зміст теми заняття
- •Ендогенні фактори.
- •Фактори довкілля.
- •Імунологічна стадія алергічних захворювань
- •Неалергічна Алергічна
- •Механізми реакцій гіперчутливості
- •Неінфекційні алергени
- •Інфекційні алергени:
- •Медіатори алергії. Їхня класифікація й дія на організм. Патогенез загальних і місцевих алергійних реакцій.
- •Медіатори алергії
- •Вазоактивные аміни:
- •Локалізація гістамінових рецепторів та біологічний
- •Інформація про інтерлейкіни, що мають
- •Методи лабораторної ідентифікації алергенів
- •Клінічні форми алергічних захворювань алергічний риніт
- •Ступені важкості перебігу алергічного риніту
- •Профілактично-лікувальні заходи
- •Алергічна бронхіальна астма
- •Клінічні симптоми ба:
- •Критерії порушення функції зовнішнього дихання:
- •Перелік та обсяг медичної допомоги на амбулаторно-поліклінічному етапі:
- •Класифікація ба.
- •Фармакотерапія хворих на ба.
- •Контролюючі медикаменти.
- •Ступінчастий підхід до фармакотерапії хворих на ба.
- •Загострення ба
- •Кропив'янка та набряк квінке
- •Класифікація лікарської алергії:
- •Клінічна картина.
- •VI. Матеріали контролю вихідного рівня знань, навичок та вмінь
- •Задачі іі рівня
- •І. Актуальність теми
- •Конкретні цілі:
- •Іі. Навчальна мета заняття
- •1 Студент повинен мати уявлення (ознайомитися):
- •2 Студент повинен знати (засвоїти)
- •3 Студент повинен вміти:
- •Перелік практичних навичок, якими студент має оволодіти:
- •Ііі. Мета розвитку особистості
- •IV. Міждисциплінарна організація
- •V. Зміст заняття
- •Імунологічна стадія алергічних захворювань
- •Неалергічна Алергічна
- •Алергічні реакції можуть мати перебіг за будь-яким з 4 типів. Класифікація алергій (гіперчутливості) за Джеллом та Кумбсом (1964р.):
- •Поняття про псевдоалергічні реакції. Механізми розвитку (лібератори гістаміну, альтернативний шлях активації комплементу, аспіринова астма). Клінічні прояви псевдоалергічних реакцій.
- •Механізми псевдоалергії:
- •Фактори, що сприяють розвитку псевдоалергічних реакцій на лікарські засоби:
- •Механізм дії харчових домішок і харчових добавок:
- •Всі алергійні реакції діляться на:
- •II тип реакції може протікати по декількох механізмах:
- •Аутоімуні гемолітичні анемії (ага)
- •Класифікація ага
- •Імунокомплексні алергічні реакції. Феномен Артюса. Сироваткова хвороба. Алергічні альвеоліти. Механізм патогенної дії імунних комплексів.
- •Різні антигени, що викликають гіперчутливий пневмоніт
- •Реакції гіперчутливості вповільненого типу ( Тип IV гіперчутливості)
- •VI. Матеріали контролю вихідного рівня знань, навичок та вмінь
- •Задачі іі рівня
Фармакотерапія хворих на ба.
Медикаментозну терапію хворих на БА проводять з використанням різних шляхів введення препаратів - інгаляційного, перорального та парентерального. Найбільшу перевагу має інгаляційний шлях, що забезпечує виражену місцеву дію лікарських засобів в легенях, не спричиняє їхньої небажаної системної дії, дає можливість прискорити позитивний ефект лікування за рахунок менших доз ліків.
Контролюючі медикаменти.
Використовуються щоденно, базисно, на довготривалій основі, для досягнення і підтримання контролю персистуючої БА. Включають інгаляційні глюкокортикостероїди (далі - ГКС) (перший вибір), системні ГКС, кромони, модифікатори лейкотриенів, бронхолітики пролонгованої дії (інгаляційні р2-агоністи пролонгованої дії, оральні р2-агоністи пролонгованої дії, ксантини пролонгованої дії) та системну стероїд-спарінг терапію.
ГКС системної дії (орально) можуть призначатися в якості базисної контролюючої терапії у деяких хворих тяжкою БА, однак їх використання має бути обмеженим, вважаючи на ризик розвитку значних побічних ефектів такої терапії. Довготривалу терапію пероральними ГКС варто призначати тільки у тому разі, коли виявляються неефективними інші методи лікування БА, у тому числі інгаляційні стероїди у високих дозах в поєднанні з бронхолітиками пролонгованої дії і продовжувати тільки тоді, коли вдається зменшити клінічну симптоматику, ступінь обструкції та частоту виникнення важких загострень захворювання. Рекомендують використовувати препарати короткої дії (преднізолон, метилпреднізолон), добову підтримуючу дозу приймати вранці і, якщо можливо, перейти на інтермітуючий спосіб лікування. Бажане використання мінімальних ефективних доз системних ГКС, а при можливості рекомендується зменшити їх дозу чи цілком припинити їх прийом, перейшовши на високі дози інгаляційних ГКС (2000 мкг/добу), комбінацію останніх і пролонгованої дії бронхолітиків.
Кромони можуть застосовуватись у якості контролюючої терапії при легкій персистуючій БА, хоча ефект їх значно менший ніж при застосуванні інгаляційних ГКС.
Ксантини мають відносно низький бронхолітичний ефект та ризик побічної дії при застосуванні в високих дозах і деяку протизапальну дію при призначенні низьких доз в довготривалій терапії БА.
р2-агоністи пролонгованої дії (сальметерол, формотерола фумарат) спричиняють довготривалий (на протязі більше 12 годин) бронхолітичний ефект та деяку протизапальну дію. Призначаються додатково (взамін підвищення дози інгаляційних ГКС), коли попередньо проведена базисна терапія стандартними дозами інгаляційних ГКС недостатня для досягнення контролю над захворюванням.
Застосування фіксованих комбінацій (флютиказона пропіонат + сальметерол, або будесонід + формотерола фумарат) робить можливим досягнення високого рівня контролю захворювання у більшості хворих середньої тяжкості, тяжкою персистуючою БА.
Фіксована комбінація будесонід + формотерола фумарат, завдяки швидкому початку дії (початок дії формотеролу - через 1 - 3 хвилини після інгаляції), може застосовуватись також "по потребі".
Симптоматична терапія: препарати "швидкої допомоги" застосовують для зняття гострого бронхоспазму та інших симптомів БА: насамперед р2-агоністи короткої дії (сальбутамола сульфат, фенотерола гідробромід); додатково холінолітик короткої дії (іпратропію бромід); комбіновані препарати - р2-агоністи короткої дії + холінолітик короткої дії (фенотерола гідробромід + іпратропію бромід, сальбутамола сульфат + іпратропію бромід).
