Імунологічна стадія алергічних захворювань

Слід вважати доведеним, що алергічні реакції є різновидом імуноло­гічних (тобто суто захисних), але їх принциповою відмінністю від пер­ших є те, що вони супроводжуються ушкодженням власних органів і тканин. Так, якщо з позиції виду розглянути загибель від анафілактично­го шоку тварини, яка має дефектні гени, що спрямовують імунну відповідь у гіперергічну, то таке явище можна вважати корис­ним для виду. Для організму є корисною фіксація мікробних антигенів у бар'єрних тканинах, зв'язування їх імунними комплексами, тобто алергічні реакції мають риси, які дозволяють їх розглядати як захисні.

У той же час слід чітко розуміти, що до алергічних реакцій (АлР) відносяться тільки ті, в основі яких лежать імунні механізми. Тому у відповідності з «Офіційним висновком проблемної комісії з номенкла­тури ЕААСІ (2001)», слід, по-перше, розрізняти види гіперчутливості:

Неалергічна Алергічна

(побудована на неімунних механізмах) (побудована на імунних механізмах)

Гіперчутливість – це патологічна надмірно сильна імунна реакція на чужорідний агент, що приводить до ушкодження тканин організму.

Алергічні реакції мо­жуть мати перебіг за будь-яким з 4 типів. Класифікація алергій (гіперчутливості) за Джеллом та Кумбсом (1964р.):

- Анафілактичний тип реакцій (I тип);

- Цитотоксичний тип реакцій (II тип);

- Імунокомплексний тип реакцій (III тип);

- Реакції гіперчутливості вповільненого типу (IV тип)

В останні роки ця класифікація може бути трохи розширена, тому що II тип реакції можна представити у вигляді декількох підтипів, а саме:

• Цитотоксичний тип реакції, що протікає переважно в судинному руслі з ушкодженням кліток крові, обумовлений надлишком утворення IgG і IgM, фіксації їх на клітинах мішенях і активації системи комплементу й фагоцитів.

• Цитотоксичний тип реакції, що протікає переважно в забар'єрних тканинах, обумовлений надлишком утворення IgG (наприклад у щитовидній залозі проти рецепторів до ТТГ), однак замість руйнування відбувається активація цих рецепторів і, відповідно, стимуляцією синтезу Т3 і Т4, тобто розвивається стимуляція - тиреотоксикоз.

• Цитотоксичний тип реакції, що протікає переважно в тканинах, обумовлений надлишком утворення IgG, що, у свою чергу, активує К-клітини, тобто здійснюється антитіло залежна клітинна цитотоксичність (АЗКЦ).

Всі форми, крім IV типу, мають гуморальний механізм (тобто вони опосередковуються антитілами); IV тип гіперчутливості має клітинний механізм. При всіх формах первісне надходження певного антигену (сенсибілізуюча доза) викликає первинну імунну відповідь (сенсибілізація). Після короткого періоду (1 або більше тижнів), протягом якого активується імунна система, гіперчутлива відповідь виникає на будь-яке наступне надходження цього ж антигену (розв'язуюча доза).

Поняття про псевдоалергічні реакції. Механізми розвитку (лібератори гістаміну, альтернативний шлях активації комплементу, аспіринова астма). Клінічні прояви псевдоалергічних реакцій.

Псевдоалергічна реакція – це патологічний процес, клінічно подібний до проявів алергічної реакції, але не має імунологічної стадії свого розвитку. Псевдоалергічна реакція відрізняється від алергійної реакції відсутністю імунологічної стадії й залежністю ефекту від дози алергену, що вводиться, (мал.1.). При алергічній реакції клінічний прояв не залежить від дози алергену, що вводиться, при псевдоалергічній реакції - чим більше доза речовини, тим виразніший ефект, тобто залежить від дози речовини яка потрапляє до організму.