Ііі. Мета розвитку особистості

• сформувати уявлення про особливості функціонування імунної системи людини при алергічних захворюваннях враховуючи вплив екологічних, соціальних і біологічних факторів;

• на матеріалі теми розвивати почуття відповідальності за своєчасність виявлення алергічних захворювань та правильність професійних дій направлених на визначення алергологічного статусу людини.

• Сформувати уміння застосовувати знання з клінічної алергології у процесі подальшого навчання та професійній діяльності відповідно до принципів доказової медицини.

• Демонструвати володіння морально-деонтологічними принципами медичного фахівця та принципами фахової субординації.

IV. Міждисциплінарна організація

а) ґрунтується на вивченні студентами інших базових дисциплін (медичної біології, медичної та біологічної фізики, біоорганічної та біологічної хімії, гістології, цитології та ембріології, анатомії людини, патологічної морфології, фізіології та патофізіології, мікробіології, вірусології та імунології, а також основ внутрішньої медицини, педіатрії, загальної хірургії, інфекційних хвороб, акушерства та гінекології, фармакології й інтегрується з цими дисциплінами;

б) закладає фундамент для засвоєння студентами знань з профільних клінічних професійно-практичних дисциплін.

в) формує уміння застосовувати знання з клінічної імунології та алергології у процесі подальшого навчання та професійній діяльності відповідно до принципів доказової медицини.

V. Зміст заняття

(В цьому розділі викладені оснівні базові поняття, визначення, сучасні уявлення про не атопічні захворювання: види, імунопатогенез, імунодіагностика, клінічні прояви та диференціальна діагностика. Клітинно-опосередковані алергічні захворювання (сироваткова хвороба, феномен Артюса, алергічні альвеоліти та ін.): імунопатогенез, клініка, імунодіагностика, імунотерапія. Диференцiальна дiагностика захворювань, обумовлених алергiчними процесами та псевдоалергiчними реакціями. Принципи протиалергійної терапії та імунотропних методів лікування в алергології).

Алергія – це прояву підвищеної чутливості імунної системи організму до алергену (антигену) при повторному з ним контакті, що клінічно характеризується ушкодженням у першу чергу тих тканин організму, через які проникає алерген: слизуватої оболонки бронхів, харчового каналу, носової порожнини, шкіри, конъюнктивы.

У перебігу алергічних реакцій умовно можна виділити три фази: імунологічну, патохімічну та патофізіологічну (ці стадії можуть збігатися в часі).

Для розвитку (імунної) алергійної реакції необхідні наступні етапи:

1. Наявність первинного контакту імунної системи організму з алергеном (антигеном).

2. Наявність певного інтервалу часу для зміни реактивності розвитку імунної відповіді (виникнення сенсибілізації), що закінчується утворенням антитіл і/або цитотоксичних сенсибілізованих Т-лімфоцитів.

3. Наявність повторного контакту з тим же (специфічним) алергеном-антигеном.

4. Розвиток характерних клінічних проявів, тобто розвиток власно алергійної реакції, що приводить до ушкодження тканин.

Виділяють три стадії алергійної реакції:

1. Імунологічна стадія – триває від моменту первинного контакту імунної системи з алергеном до розвитку сенсибілізації.

2. Патохімічна стадія – включається при повторному контакті імунної системи зі специфічним алергеном і характеризується вивільненням великої кількості біологічно активних речовин.

3. Патофізіологічна стадія – характеризується порушенням функціонування кліток і тканин організму аж до їхнього ушкодження під впливом біологічно активних речовин, виділених імунною системою під час патохімічної стадії.