Ступені важкості перебігу алергічного риніту

Перебіг	Характеристика
Легкий	Відсутність явного впливу захворювання на загальний стан, працездатність чи відпочинок хворих. Застосування лікарських препаратів -епізодичне.
Середньо-важкий	Симптоматика АР ліквідується чи мінімізується, якість життя нормалізується при застосуванні відповідних лікарських препаратів.
Важкий	Застосування лікарських засобів не ліквідує (чи впливає незначною мірою), на клінічні прояви і суттєво не поліпшує якість життя хворих.
Ускладнення	Полісенсибілізація (коли є гіперчутливість до алергенів різного походження), неспецифічна гіперреактивність, синусит, поліпоз носа, гострий та хронічний середній отит. Можлива трансформація АР в БА або одночасне існування обох захворювань.

Профілактично-лікувальні заходи

Елімінаційні заходи. Комплекс заходів, спрямованих на усунен­ня чи обмеження контакту з відповідними алергенами (пилковими, по­бутовими, епідермальними тощо). При ідентифікації професійного алер­гічного риніту слід рекомендувати зміну професійної діяльності.

Лікування

1. Специфічна імунотерапія.

2. Фармакотерапія.

Вимоги до результатів терапії алергічного риніту

В результаті лікування алергічного риніту повинно бути досягнуто:

• ліквідація чи значне зменшення проявів алергічного риніту (закладеності і виділень з носа, свербіння, чхання), відновлення нюху;

• якість життя хворих на алергічний риніт (здатність повноцінно працювати, навчатися і відпочивати) повинна стати задовільною;

- алергічний риніт не повинен трансформуватися у бронхіальну астму;

- при лікуванні не повинні розвиватися нові захворювання або усклад­нення (медикаментозний риніт, лікарська алергія, грибкові ураження тощо).

Хірургічні та напівхірургічні засоби як самостійні методи лікування при алергічному риніті не застосовуються. Вони можуть бути виконані хворим на алергічний риніт при деформації внутрішньоносових струк­тур, розвитку гіпертрофічного риніту, поліпозу носа тощо.

Трансформація алергічного риніту в бронхіальну астму. Багато дослідників вказують на наявність зв'язку між цими захворюваннями. У дітей частіше, ніж у дорослих, реєструється сполучення алергіч­ного риніту і бронхіальної астми. Так, є дані, що у дітей з алергічним ринітом у віці до 10 років у 57,8-70,2% випадків виявляється і бронхіаль­на астма. У підлітковому віці ця цифра знижується, але залишається досить високою - від 44,1 до 50,6% випадків.

Ускладнення алергічного риніту. Серед основних ускладнень алер­гічного риніту, особливо в дитячому віці, виділяють гострий та хроніч­ний середній отит. Це виникає головним чином за рахунок порушення функції євстахієвої труби. За даними А. С. Лопатіна (2000), це відмічаєть­ся у 24% випадків. Є дані, що отит може виникнути як суто алергічне захворювання. При цьому накопичення секрету у барабанній порожнині та його інфікування веде до клінічних явищ отиту.

Поліноз. Алергологи залежно від строків пилкування рослин виділяють три види полінозу: весняно-літній, літній та літньо-осінній. Для різних країн чи різних географічних зон однієї великої країни строки клінічних проявів сезонного алергічного риніту, обумовленого пилкуванням тотожних рослин, можуть змінюватися.

До особливостей патогенезу полінозу слід віднести інтенсивну, але у порівнянні з цілорічним алергічним ринітом нетривалу дію алергену. Гра­нули пилку осідають переважно на слизовій оболонці носа, глотки, кон'­юнктиви. Під впливом лізосомальних ферментів алерген вивільняється, запускає напрацювання проти себе антитіл переважно класу IgE (у час­тини хворих реєструють напрацювання антитіл класу IgG і навіть сенси­білізованих лімфоцитів). Доведено, що для достатнього напрацювання протипилкових антитіл (клас IgE) потрібен тривалий період: 8-15 сезонів пилкування. Цей строк залежить як від особливостей імунної системи, а також органів і систем, які можуть елімінувати алерген (мукоциліарного кліренсу, фагоцитарної активності тощо), так і від аеропалінологічних особливостей певної місцевості. В останні роки ми постійно спостері­гаємо "помолодшання" полінозу, тобто виявлення його навіть у дітей дошкільного віку.

Клініка сезонного алергічного риніту. Риніт є основним проявом полінозу. Другим по частоті симптомом є кон'юнктивіт, значно менш частими є алергічний фарингіт, отит (особливо у дітей), пилкова бронхі­альна астма, дерматит, ентерит. Описаними є також пилкова інтоксика­ція, мозкові явища типу епілепсії, синдрому Меньєра, а також вісцеральні ураження - печінки, серця, легень (еозинофільний інфільтрат), статевих органів (особливо у дівчат), сечовивідних шляхів. Все це слід врахову­вати при ідентифікації сезонного алергічного риніту, проведенні диференційної діагностики.

Сезонний алергічний риніт характеризується рйнореєю, чханням, по­рушеннями носового дихання, свербінням носа, піднебіння. Назальний секрет, що містить значну кількість еозинофілів, може бути в'язким. Нежить стає „профузною”, виникають пароксизми чхання, носове дихан­ня практично відсутнє.

Вночі явища риніту є ще більш вираженими. Як правило, одночасно з цим у хворих з'являються ознаки алергічного кон'юнктивіту: свербіння очей, повік, їх почервоніння, світлобоязнь, сльозотеча. Інколи явища кон'юнкти­віту є навіть більш значними, ніж симптоми риніту. Все це позначається як ринокон'юнктивальний синдром, що є основним проявом полінозу.

При важкому багаторічному перебігу сезонного алергічного риніту у 30% - 40% хворих він може ускладнитися пилковою бронхіальною аст­мою, тобто класичними приступами ядухи, що виникають у хворих в період пилкування відповідних рослин чи викидів спор грибів.

Попадання алергену в шлунково-кишковий тракт викликає його ура­ження: нудоту, блювання, болі у животі, пронос, а також загострення. Подібні явища можуть виникнути не тільки в період пилкування рослин, але й при вживанні у їжу певних продуктів. Наприклад, у хворих з алер­гією на пилок дерев вживання у їжу горіхів, яблук, меду, черешень, ви­шень, коньяку (він витримується у дубових бочках); у осіб з алергією до пилку злакових рослин - при вживанні у їжу хлібобулочних виробів, хал­ви, олії, зернят тощо. Можливі й інші перехресні реакції. Все це певним чином ускладнює діагностику сезонного алергічного риніту.