Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лекции по история Украины.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
670 Кб
Скачать
☆

4. Соціальна боротьба.

Занепад кріпосницьких та зародження ринкових відносин призвели до посилення антикріпосницького селянського руху, основними формами якого були скарги, утечі від поміщиків, відмова виконувати панщину і сплачувати оброк, підпали поміщицьких маєтків, вбивства поміщиків, управителів та прикажчиків, масові збройні повстання.

  • У 1813–1835 рр. тривало селянське повстання на Поділлі, Волині та Київщині під проводом Устима Кармалюка.

  • У 1819 р. відбулося повстання військових поселенців Чугуївського уланського полку.

  • У 1855 р. під час Кримської війни (1853–1856 рр.) на Київщині спалахнуло повстання під назвою «Київська козаччина», яке було визвано чутками про звільнення від кріпацтва селян, що запишуться до ополчення й вирушать на війну.

  • У 1856 р. відбувся «похід селян в Таврію за волею» на Катеринославщині та Херсонщині, приводом до якого стали чутки про звільнення від кріпосного права селян, що заселять зруйновані під час війни місцевості в Криму.

Повстання були придушені царськими військами.

5. Початок національного відродження.

Наприкінці XVIII — на початку XIX ст. у Наддніпрянській Україні розпочався суспільно-політичний рух, у якому існували українська, російська і польська течії. Український визвольний рух виник одразу після ліквідації автономії України і був пов’язаний з діяльністю козацької старшини. Прагнення відновити автономію, а в майбутньому створити незалежну Українську державу, виявилося в діяльності патріотичного гуртка в Новгород-Сіверському (А. Гудович, Г. Долинський, Г. Калинський та ін.), появі історико-літературних творів («Записки о Малоросії» Я. Марковича, «Енеїда» Івана Котляревського, «Історія Русів»), поширенні ідей Просвітництва і Французької революції і утворенні масонських лож у Києві, Одесі, Харкові, Львові та інших містах.

  • 1791 р. Василь Капніст на доручення козацької старшини здійснив таємну поїздку до Берліна, щоб обговорити план відокремлення України від Росії та приєднання її до Пруссії.

  • У 1818–1819 рр. в Полтаві існувала масонська ложа «Любов до істини», на базі якої у 1821–1825 рр. діяло «Малоросійське товариство».

Члени масонських лож Іван Котляревський, Петро Капніст, Василь Лукашевич проповідували ідеї свободи, рівності, братерства і сприяли пробудженню національної свідомості української інтелігенції.

6. Російський визвольний рух.

У 20–30-х рр. XIX ст. у Наддніпрянській Україні розвивався російський суспільно-політичний рух, пов’язаний з діяльністю революціонерів-декабристів. Прагнення оновити Російську державу, знищити самодержавство і кріпосне право виявилося у виникненні офіцерських таємних організацій у Петербурзі («Союз порятунку», 1816–1817 рр.) і Москві («Союз благоденства», 1818–1821 рр.). У 1821 р. після розпаду «Союзу благоденства» на Правобережній Україні у Тульчині утворилося «Південне товариство» (Павло Пестель, Сергій Волконський, брати Сергій та Микола Муравйови-Апостоли, Михайло Бестужев-Рюмін), програмний документ якого — «Руська правда» — передбачав:

  • повалення самодержавства, встановлення республіканського правління;

  • скасування кріпосного права, безкоштовне наділення селян землею з державного фонду;

  • збереження «єдиної та неподільної» Росії, невизнання за Україною ніяких державних прав.

У 1821 р. у Петербурзі утворилося «Північне товариство» (Микита Муравйов, Сергій Трубецькой, Кіндратій Рилєєв, Сергій Каховський), програмний документ якого — «Конституція» — передбачав:

  • обмеження самодержавства, встановлення конституційної монархії;

  • ліквідацію кріпацтва, наділення кожного селянина 2 десятинами орної землі та садибою;

  • федеративний устрій Росії, утворення Чорноморської держави зі столицею в Києві та Української держави зі столицею в Харкові на Лівобережжі та Слобожанщині.

У 1823 у Новограді-Волинському утворилося «Товариство об’єднаних слов’ян» (брати Андрій і Петро Борисови), програмні документи якого — «Правила» та «Клятвена обіцянка» — проголошували:

  • визволення всіх слов’янських народів від царського самодержавства;

  • установлення демократичного ладу;

  • об’єднання всіх слов’ян у федерацію слов’янських республік.

Створення окремої Української держави не передбачалося.

Повстання декабристів у Петербурзі 14 грудня 1825 р. і повстання Чернігівського полку на Київщині 29 грудня 1825 р. — 3 січня 1826 р. були придушені вірними царю військами. За вироком суду керівників повстання К. Рилєєва, С. Каховського, М. Муравйова-Апостола, М. Бестужева-Рюміна, П. Пестеля було страчено, 121 учасника повстання заслано до Сибіру.