Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лекции по история Украины.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
670 Кб
Скачать
☆

2.Виникнення українського козацтва та Запорозької Січі.

УXV–XVI ст. на півдні України виникло козацтво. Слово «козак» означає «вільна людина», «воїн-вершник».

Основними причинами виникнення козацтва були:

• колонізація вільних земель Подніпров’я та Дикого поля внаслідок нестачі власної орної землі;

• посилення феодально-кріпосницького і національно-релігійного гніту з боку Польщі і Литви;

• необхідність захисту своїх земель від постійних нападів Туреччини і Кримського ханства.

Козаки походили з різних станів: селян, міщан, дрібної шляхти. Займаючись «уходництвом», вони осідали на островах Велика і Мала Хортиця, Томаківка, Базавлук за порогами Дніпра. Для захисту від турків і татар козаки об’єднувались в невеликі ватаги і споруджували укріплені городки — січі.

Першою відомою Запорозькою Січчю вважається фортеця, зведена у 1556 р. на острові Малій Хортиці князем Дмитром Вишневецьким (Байдою).

• Запорозька Січ мала свою територію (Землі війська Запорозького), яка поділялася на паланки (Кодацька, Кальміуська, Самарська та ін.) на чолі з полковниками.

• Уся повнота влади належала Січовій (Військовій) раді, на якій право голосу мав кожен запорожець. Рада визначала внутрішню та зовнішню політику, чинила суд, обирала військову старшину, до якої належали кошовий отаман, суддя, осавул, писар і курінні отамани.

• Запорозька Січ мала свої символи — клейноди (корогва, бунчук, булава, печатка з гербом).

• Військо запорожців складалось із куренів (Канівський, Корсунський, Батуринський, Переяславський та ін.) на чолі з отаманами.

Запорізьку Січ вважають козацькою республікою, про що свідчать козацьке самоврядування, право козаків володіти землями, брати участь у військових радах і виборах старшини.

3. Боротьба козацтва протитурецько-татарської агресії.

Наприкінці XV ст. почалися грабіжницькі набіги на українські землі турків і татар, які руйнували міста і села, забирали людей у полон. Відбиваючи турецько-татарські напади, козаки нерідко ходили самі походами у Крим і Туреччину, визволяли полонених, захоплювали воєнну здобич. Першу чверть XVII ст., коли козаки здобули блискучі перемоги над турками і татарами, називають «добою героїчних походів».

• У 1599 р. козацький ватажок Самійло Кішка підняв на турецькій галері повстання невільників-гребців і повернувся в Україну після 25 років полону.

• У 1614, 1615, 1616 рр. запорозький гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний очолив морські походи українських козаків на Крим і Туреччину, а в 1621 р. допоміг Польщі розгромити турецьку армію під Хотином.

Козацькі походи ускладнювали відносини Польщі з Туреччиною і Кримським ханством. У 1572 р. польський король Сигізмунд II Август видав універсал про прийняття на державну службу 300 козаків. У 1578 р. польський король Стефан Баторій здійснив козацьку реформу і прийняв на службу 600 козаків, яких було внесено до спеціального списку — реєстру. Надання реєстровим козакам певних прав і привілеїв (право на земельні володіння, дозвіл на промисли і торгівлю, звільнення від державних податків і повинностей, окрім військової, незалежність від польської місцевої адміністрації) означало визнання польським урядом українського козацтва як стану.