- •1. Початки людського життя.
- •2. Кочові племена на території україни.
- •3. Античні міста-держави Північного Причорномор’я.
- •1. Перші державні утворення.
- •2. Формування Київської держави.
- •3. Зовнішня політика Київської Русі.
- •1. Утворення Галицько-Волинської держави.
- •2. Монгольська навала на українські землі.
- •1. Політичний устрій.
- •2. Соціальна структура суспільства.
- •3. Галицько-Волинська держава за Данила Галицького та його наступників.
- •3. Економічний розвиток.
- •4. Культура Київської Русі.
- •1. Українські землі під вдладою Литви та Польщі.
- •2.Українські землі в складі Угорщини, Модавії та Московської держави.
- •3. Соціальний устрій та господарське життя в Україні у другій половині XIV — першій половині XVI ст.)
- •4. Культурне й церковне життя в другій половині XIV — першій половині XVI ст.).
- •1. Люблінська унія.
- •2.Виникнення українського козацтва та Запорозької Січі.
- •3. Боротьба козацтва протитурецько-татарської агресії.
- •4. Національно-визвольна боротьба українського народу наприкінці XVI – початку XVII ст.
- •5. Національно-культурний рух в Україні (друга половина XVI — перша половина XVII ст.)
- •1.Передумови і початок Національно-визвольної війни.
- •2. Розгортання Національно-визвольної війни в 1648-1649 рр.
- •3. Утворення української козацької держави – Гетьманщини.
- •4. Воєнно-політичні дії Національно-визвольної війни 1650-1653 рр.
- •5. Українсько-росйський договір 1654 р. Продовження національно-визвольної війни.
- •1. Україна в роки правління гетьмана Івана Виговського.
- •2.Порушення територіальної цілісності української держави – Гетьманщини.
- •3. Правобережна Україна в 60-80-х рр. XVII ст.
- •4. Лівобережна Україна в 60-80-х рр. XVII ст.
- •5. Запорозька Січ у другій половині XVII ст.
- •6. Господарське життя і політичний устрій Лівобережної Гетьманщини та Слобідської України в другій половині XVII ст.
- •1. Гетьманщина наприкінці XVII — у першій половині xviiі ст.
- •2. Гетьман Пилип Орлик і його Конституція.
- •3. Україна після Полтавської битви.
- •1.Лівобережна та Слобідська Україна. Ліквідація Гетьманщини.
- •2. Правобережжя і західноукраїнські землі. Національно-визвольна боротьба.
- •3. Культура України другої половини XVII – XVIII ст.
- •1. Включення українських земель до складу Російської імперії.
- •2. Наддніпрянська Україна в системі міжнародних відносин.
- •3. Економічне становище Наддніпрянської України.
- •4. Соціальна боротьба.
- •5. Початок національного відродження.
- •6. Російський визвольний рух.
- •7. Польський визвольний рух.
- •8. Український національний рух.
- •1. Адміністративно-територіальний устрій та населення західно-українських земель.
- •2.Соціально-економічне становище та соціальні рухи.
- •3. Українське національне відродження.
- •4. Національно-визвольний рух.
- •5. Культура України першої половини хіх ст.
- •1. Скасування кріпосного права. Реформи адміністративно-політичного управління 60-70-х рр. ХіХст.
- •2. Економічний розвиток.
- •3. Національна політика російського уряду.
- •4. Український визвольний рух.
- •5. Російський визвольний рух.
- •6. Польський визвольний рух.
- •1. Соціально-економічне становище.
- •2. Суспільно-політичний розвиток.
- •3. Національно-визвольний рух.
- •4. Культура України в другій половині XIX ст.
- •1. Економічний розвиток Наддніпрянської України.
- •2. Створення українських політичних партій.
- •3. Наддніпрянська Україна напередодні та в роки російської революції 1905-1907 рр.
- •4. Наддніпрянська Україна в 1907-1914 р.
- •5. Соціально-економічний розвиток Західної України.
- •6. Культура України на початку хх ст.
- •1. Початок Першої світової війни. Бойові дії на території України.
- •2. Українські політичні партії та організації в роки Першої світової війни.
- •Початок української революції.
- •Проголошення автономії та незалежності України. Універсали Центральної
- •1. Початок української революції.
- •2. Проголошення автономії та незалежності України. Універсали Центральної
- •2. Директорія унр.
- •3. Західноукраїнська Народна Республіка (зунр )
- •4. Політика радянського уряду в Україні у 1919 році.
- •5. Україна в другій половині 1919 року. Наступ Денікіна та його розгром.
- •6. Україна в 1920 р. Радянсько-польська війна.
- •7. Розгром військ Врангеля і махновців.
- •8. Культура і духовне життя в Україні в 1917–1920 рр.
- •2. Утворення Союзу рср і Україна.
- •3. Культура і духовне життя в роки непу.
- •Суцільна колективізація в Україні. Голодомор 1932-1933 рр.
- •3. Стан культури в Україні у 30-і роки. Громадсько-політичне життя.
- •Окупація України військами Німеччини та її союзників.
- •Окупаційний режим в Україні (1941-1944 рр.).
- •Рух опору на території України (1941–1944 рр.).
- •Звільнення України від нацистських окупантів (1943-1944 рр.).
- •Повоєнна відбудова народного господарства.
- •Радянізація західних областей України.
- •Культура України в період відбудови.
- •Стан економіки України наприкінці 50-х — у першій половині 60-х рр.
- •Культура і духовне життя в Україні.
- •Національно-визвольний рух в Україні.
- •Стан економіки України та визрівання економічної кризи.
- •Культура і духовне життя в Україні.
- •Опозиційний рух в Україні.
- •Перебудова в Радянському Союзі й Україна.
- •Розгортання національно-визвольного руху в Україні в другій половині 80-х рр.
- •Формування передумов незалежності України.
- •Здобуття Україною незалежності.
- •Державотворчі процеси в незалежній Україні.
6. Культура України на початку хх ст.
Формування індустріального суспільства супроводжувалося переглядом існуючих культурно-естетичних цінностей та пошуком нових стилів, форм, жанрів у літературі, архітектурі, живопису, музиці.
• У зв’язку зі зростанням потреби в письменних людях збільшилася кількість навчальних закладів, однак освіта залишалася недосяжною для більшості населення.
• Великий внесок у розвиток науки зробили історики Михайло Грушевський («Ілюстрована історія України», «Історія України-Русі») і Олександра Єфименко («Історія українського народу»); філологи Борис Грінченко (видав «Словник української мови») й Агатангел Кримський (вивчав походження та історію української мови); етнограф Федір Вовк (доводив, що українці — окремий слов’янський народ); епідеміолог Данило Заболотний (визначив методи боротьби з чумою, холерою); інженери Леонід Лутугін (заклав основи досліджень у гірничій справі), Михайло Курако (розробив проект доменної печі), Дмитро Григорович (сконструював першій у світі гідролітак), Ігор Сікорський (сконструював першій багатомоторний літак), Петро Нестеров (обґрунтував теорію вищого пілотажу і продемонстрував на практиці «мертву петлю»), Левко Мацієвич (запропонував побудувати авіаносець).
• Література була представлена творчістю Івана Франка (поема «Мойсей»), Михайла Коцюбинського (повість «Fata morgana»), Володимира Винниченка (збірка «Краса і сила», роман «Чесність із собою»), Олександра Олеся (поетична збірка «З журбою радість обнялась...»), Василя Стефаника (збірка новел «Камінний хрест»).
• Діячами театрального мистецтва були драматурги, актори й режисери брати Тобілевичі, відомі під псевдонімами Івана Карпенка-Карого, Миколи Садовського та Панаса Саксаганського, котрий створив у Полтаві першій український стаціонарний професійний театр (1906 р.).
• Видатним композитором був Микола Лисенко (опери «Енеїда», «Різдвяна ніч», «Тарас Бульба»), за ініціативою якого було відкрито вищу музично-драматичну школу в Києві (1904 р.) та музичний інститут у Львові (1905 р.).
• Майстрами живопису були художники Микола Самокиш (альбоми «Українська старовина», «Війна 1904–1905 рр.»), Киріак Костанді (картини «В люди», «Старенькі»), Казимир Малевич (картини «На косовиці», «Чорний квадрат»).
• Виразником національного стилю в архітектурі став Василь Кричевський (будинок Полтавського губернського земства, Канівський музей-заповідник «Могила Т. Г. Шевченка»). Архітектор В. Фельдман і художник-баталіст Ф. Рубо було створили панораму «Оборона Севастополя» (1905 р.), присвячену подіям Кримської війни.
Незважаючи на національне гноблення з боку Російської та Австро-Угорської імперій, українська культура здобувала світове визнання.
Тема: Україна в Першій світовій війні (1914–1918 рр.)
План.
Початок Першої світової війни. Бойові дії на території України.
Українські політичні партії та організації в роки Першої світової війни.
1. Початок Першої світової війни. Бойові дії на території України.
Напередодні Першої світової війни український народ не мав власної державності і територіальної цілісності. Україна входила до складу двох сусідніх імперій — Російської та Австро-Угорської, тому Україна стала об’єктом територіальних домагань з боку воюючих сторін — Троїстого Союзу (1882 р., Німеччина, Австро-Угорщина, Італія) і Антанти (1907 р., Англія, Франція, Росія):
• Австро-Угорщина прагнула захопити Волинь і Поділля;
• Німеччина — Придніпров’я, Донбас, Крим;
• Росія — Східну Галичину, Північну Буковину, Закарпаття.
Крім того, Австро-Угорська і Російська імперії прагнули використати війну для придушення національно-визвольного руху українського народу.
В Австро-Угорщині після початку війни тисячі українців без суду і слідства опинилися у в’язницях і концтаборах. У Росії заборонялися українські періодичні видання, припинялася діяльність «Просвіт», переслідувалися громадські діячі та греко-католицькі священики.
Під час Першої світової війни (1 серпня 1914 – 11 листопада 1918 рр.) українці змушені були воювати один із одним: до російської армії було мобілізовано майже 4 млн. українців, а до австро-угорської – понад 300 тис. Основним театром воєнних дій стали західноукраїнські землі.
• У серпні — вересні 1914 р. російські війська під командуванням генерала О. Брусилова здійснили наступ (Галицька битва), у результаті якого зайняли Східну Галичину, Північну Буковину та вийшли до Карпатських перевалів. 22 березня 1915 р. російські війська після багатомісячної облоги взяли фортецю Перемишль.
• У травні — червні 1915 р. німецькі війська під командуванням генерала Макензена прорвали оборону російських військ (Горлицька операція) та захопили Галичину, Буковину, Волинь, Холмщину.
• У травні — серпні 1916 р. російські війська під командуванням генерала О. Брусилова перейшли в контрнаступ (Брусиловський прорив) і відвоювали Західну Волинь, Східну Галичину і Північну Буковину.
• У червні 1917 р. новий наступ російських військ завершився повним провалом і втратою Галичини і Буковини, після чого лінія фронту стабілізувалася до укладання Брест-Литовського мирного договору (27 січня 1918 р.).