Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лекции по история Украины.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
670 Кб
Скачать
☆

2. Економічний розвиток.

Скасування кріпосного права дало поштовх розвитку капіталізму в сільському господарстві й промисловості.

  • У сільському господарстві діяли дві системи господарювання: капіталістична, при якій застосовувалася вільнонаймана праця селян за договором із використанням сільгосптехніки та добрив, і відробіткова система, при якій застосовувалася примусова праця селян зі своїм інвентарем на полі поміщика за взяті в борг зерно, інвентар та ін.

  • Почалося піднесення сільського господарства, що виявилося в розвитку товарного рільництва (зернових культур, кукурудзи, льону, тютюну, цукрових буряків) і тваринництва (коней, овець, свиней, великої рогатої худоби); застосуванні сільськогосподарської техніки (парових двигунів, молотарок, жниварок, віялок); поширенні вільнонайманої праці; розвитку сільськогосподарської кооперації (артілей, споживспілок); подальшому соціальному розшаруванні селянства (заможні селяни, середняки, бідняки).

  • У промисловості завершився промисловий переворот; розвивалися цукрова, вугільна (Донбас), залізорудна (Кривий Ріг), металургійна (Олександрівськ, Катеринослав, Юзівка), машинобудівна (Харків, Луганськ, Миколаїв) галузі.

  • Розгорнулося залізничне будівництво (Київ — Одеса, Курськ — Харків —Севастополь, Донбас — Кривий Ріг та ін.); розвивався водний транспорт, зростали морські порти (Миколаїв, Херсон, Маріуполь, Керч).

  • Розвивалася внутрішня та зовнішня торгівля: Україна експортувала пшеницю, ячмінь, вовну, м’ясо, сукно; імпортувала машини, шовк, бавовну, чай, каву, рис, прянощі.

3. Національна політика російського уряду.

У другій половині XIX ст. російський царизм провадив політику національного гноблення українського народу.

  • У 1863 р. міністр внутрішніх справ Петро Валуєв видав циркуляр про заборону друкування українською мовою шкільних і релігійних видань (Валуєвський циркуляр).

  • У 1876 р. імператор Олександр ІІ видав Емський указ про повну заборону української мови (заборонялися публікація і ввезення в Україну будь-яких українських книг, п’єс, пісень; використання української мови в початкових школах, судах і державних установах).

Однак царські заборони не могли зупинити національно-визвольної боротьби. У Наддніпрянській Україні, як і раніше, розвивалися український, російський і польський визвольні рухи.

4. Український визвольний рух.

Становлення українського національно-визвольного руху було пов’язано з діяльністю громад. Громади — організації української інтелігенції, які займалися культурно-просвітницькою діяльністю (вивчали українську мову, історію та культуру; організовували недільні школи й гуртки просвітництва; видавали популярну й наукову літературу).

  • У 1859 р. у Петербурзі виникла перша українська громада за участю Миколи Костомарова, Василя Бєлозерського, Пантелеймона Куліша, Тараса Шевченка, яка у 1861–1862 рр. видавала український громадсько-політичний і літературний журнал «Основа».

  • У 1860 р. виникла громада в Києві за участю Володимира Антоновича, Михайла Драгоманова, Павла Чубинського. У 1873 р. громадівці створили Історичне товариство Нестора Літописця і заснували відділ Російського географічного товариства, головою якого став Григорій Галаган. У 1874–1875 рр. громадівці видавали газету «Київський телеграф», в якій друкувалися статті на гострі соціально-економічні й політичні теми.

  • У 1892 р. виникла таємна студентська організація «Братство тарасівців» за участю Івана Липи, Бориса Грінченко, Миколи Міхновського, яка проголосила метою своєї діяльності здобуття незалежності України.

Громади діяли у Харкові, Полтаві, Чернігові, Одесі та інших містах Наддніпрянської України. Після Емського указу почалося розмежування громадівського руху: молодь, яку не задовольняла суто культурницька діяльність «старих громад», стала об’єднуватися у «молоді громади» і займатися політичною діяльністю. Український національно-визвольний рух перейшов від культурницького до політичного етапу розвитку.