- •1. Початки людського життя.
- •2. Кочові племена на території україни.
- •3. Античні міста-держави Північного Причорномор’я.
- •1. Перші державні утворення.
- •2. Формування Київської держави.
- •3. Зовнішня політика Київської Русі.
- •1. Утворення Галицько-Волинської держави.
- •2. Монгольська навала на українські землі.
- •1. Політичний устрій.
- •2. Соціальна структура суспільства.
- •3. Галицько-Волинська держава за Данила Галицького та його наступників.
- •3. Економічний розвиток.
- •4. Культура Київської Русі.
- •1. Українські землі під вдладою Литви та Польщі.
- •2.Українські землі в складі Угорщини, Модавії та Московської держави.
- •3. Соціальний устрій та господарське життя в Україні у другій половині XIV — першій половині XVI ст.)
- •4. Культурне й церковне життя в другій половині XIV — першій половині XVI ст.).
- •1. Люблінська унія.
- •2.Виникнення українського козацтва та Запорозької Січі.
- •3. Боротьба козацтва протитурецько-татарської агресії.
- •4. Національно-визвольна боротьба українського народу наприкінці XVI – початку XVII ст.
- •5. Національно-культурний рух в Україні (друга половина XVI — перша половина XVII ст.)
- •1.Передумови і початок Національно-визвольної війни.
- •2. Розгортання Національно-визвольної війни в 1648-1649 рр.
- •3. Утворення української козацької держави – Гетьманщини.
- •4. Воєнно-політичні дії Національно-визвольної війни 1650-1653 рр.
- •5. Українсько-росйський договір 1654 р. Продовження національно-визвольної війни.
- •1. Україна в роки правління гетьмана Івана Виговського.
- •2.Порушення територіальної цілісності української держави – Гетьманщини.
- •3. Правобережна Україна в 60-80-х рр. XVII ст.
- •4. Лівобережна Україна в 60-80-х рр. XVII ст.
- •5. Запорозька Січ у другій половині XVII ст.
- •6. Господарське життя і політичний устрій Лівобережної Гетьманщини та Слобідської України в другій половині XVII ст.
- •1. Гетьманщина наприкінці XVII — у першій половині xviiі ст.
- •2. Гетьман Пилип Орлик і його Конституція.
- •3. Україна після Полтавської битви.
- •1.Лівобережна та Слобідська Україна. Ліквідація Гетьманщини.
- •2. Правобережжя і західноукраїнські землі. Національно-визвольна боротьба.
- •3. Культура України другої половини XVII – XVIII ст.
- •1. Включення українських земель до складу Російської імперії.
- •2. Наддніпрянська Україна в системі міжнародних відносин.
- •3. Економічне становище Наддніпрянської України.
- •4. Соціальна боротьба.
- •5. Початок національного відродження.
- •6. Російський визвольний рух.
- •7. Польський визвольний рух.
- •8. Український національний рух.
- •1. Адміністративно-територіальний устрій та населення західно-українських земель.
- •2.Соціально-економічне становище та соціальні рухи.
- •3. Українське національне відродження.
- •4. Національно-визвольний рух.
- •5. Культура України першої половини хіх ст.
- •1. Скасування кріпосного права. Реформи адміністративно-політичного управління 60-70-х рр. ХіХст.
- •2. Економічний розвиток.
- •3. Національна політика російського уряду.
- •4. Український визвольний рух.
- •5. Російський визвольний рух.
- •6. Польський визвольний рух.
- •1. Соціально-економічне становище.
- •2. Суспільно-політичний розвиток.
- •3. Національно-визвольний рух.
- •4. Культура України в другій половині XIX ст.
- •1. Економічний розвиток Наддніпрянської України.
- •2. Створення українських політичних партій.
- •3. Наддніпрянська Україна напередодні та в роки російської революції 1905-1907 рр.
- •4. Наддніпрянська Україна в 1907-1914 р.
- •5. Соціально-економічний розвиток Західної України.
- •6. Культура України на початку хх ст.
- •1. Початок Першої світової війни. Бойові дії на території України.
- •2. Українські політичні партії та організації в роки Першої світової війни.
- •Початок української революції.
- •Проголошення автономії та незалежності України. Універсали Центральної
- •1. Початок української революції.
- •2. Проголошення автономії та незалежності України. Універсали Центральної
- •2. Директорія унр.
- •3. Західноукраїнська Народна Республіка (зунр )
- •4. Політика радянського уряду в Україні у 1919 році.
- •5. Україна в другій половині 1919 року. Наступ Денікіна та його розгром.
- •6. Україна в 1920 р. Радянсько-польська війна.
- •7. Розгром військ Врангеля і махновців.
- •8. Культура і духовне життя в Україні в 1917–1920 рр.
- •2. Утворення Союзу рср і Україна.
- •3. Культура і духовне життя в роки непу.
- •Суцільна колективізація в Україні. Голодомор 1932-1933 рр.
- •3. Стан культури в Україні у 30-і роки. Громадсько-політичне життя.
- •Окупація України військами Німеччини та її союзників.
- •Окупаційний режим в Україні (1941-1944 рр.).
- •Рух опору на території України (1941–1944 рр.).
- •Звільнення України від нацистських окупантів (1943-1944 рр.).
- •Повоєнна відбудова народного господарства.
- •Радянізація західних областей України.
- •Культура України в період відбудови.
- •Стан економіки України наприкінці 50-х — у першій половині 60-х рр.
- •Культура і духовне життя в Україні.
- •Національно-визвольний рух в Україні.
- •Стан економіки України та визрівання економічної кризи.
- •Культура і духовне життя в Україні.
- •Опозиційний рух в Україні.
- •Перебудова в Радянському Союзі й Україна.
- •Розгортання національно-визвольного руху в Україні в другій половині 80-х рр.
- •Формування передумов незалежності України.
- •Здобуття Україною незалежності.
- •Державотворчі процеси в незалежній Україні.
3. Галицько-Волинська держава за Данила Галицького та його наступників.
У 1246 р. Данила Галицький поїхав до Золотої Орди і дістав ярлик на князювання, формально визнавши залежність від хана Батия. Готуючись до боротьби протии Золотої Орди, Данило шукав союзників. У 1253 році посланець римського папи Інокентія ІV коронував Данила Галицького в Дорогочині. Данилу Галицькому не вдалося визволити свою землю від Золотої Орди, однак і монголо-татари не змогли зруйнувати Галицько-Волинську державу. Наступниками Данила Галицького були: Лев І (1264–1301 рр.), Юрій І (1301–1308 рр.), Андрій та Лев ІІ (1308–1323 рр.), Юрій ІІ Болеслав (1325–1340 рр.). У середині ХІV столітті Галицько-Волинське князівство припинило своє існування, потрапивши під владу Польщі і Литви.
Тема: Політичний устрій, соціально-економічний і культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави (ІХ–ХIV ст.)
План.
Політичний устрій.
Соціальна структура суспільства.
Економічний розвиток.
Культура Київської Русі.
1. Політичний устрій.
Київська Русь була ранньофеодальною монархією, федерацією руських князівств. Як і в Західній Європі, на Русі склалася певна система відносин між феодалами.
• Головою держави вважався великий князь київський, верховний власник усіх давньоруських земель, який зосереджував у своїх руках законодавчу, виконавчу, адміністративну та військову владу.
• Окремими частинами держави керували удільні князі й бояри, які за службу одержували від великого князя земельні володіння — вотчини — і ставали його васалами. Князь призначав дружинників і бояр тисяцькими (представниками князя у великих містах), тіунами (господарськими управителями князя), вірниками (збирачами мита).
• У державній діяльності князь спирався на дружину, яка брала участь не тільки у воєнних походах, а й в управлінні державою.
• Влада великого князя обмежувалася боярською радою та вічем (народними зборами).
Вся управлінська верхівка у своїй діяльності користувалася нормами «Руської Правди». У результаті політичного розпаду Київської держави на окремі самостійні князівства склався новий тип управління — конфедерація руських князівств. Органом управління конфедерації був з’їзд князів, на якому вирішувалися спільні питання (прийняття основ законодавства, організація спільних воєнних походів).
2. Соціальна структура суспільства.
У Київській Русі сформувалася особлива соціальна структура. Найвище місце в суспільстві займали князі, бояри, священики. Далі йшли купці і ремісники. Більшість населення складали селяни — смерди. Оскільки вони жили на землі князя, то мусили виконувати повинності: сплачувати оброк і відробляти панщину. Поступово незалежність смердів обмежувалась. Селяни, що потрапили у залежність від феодала, взявши у нього позику («купу»), називалися закупами. Селяни, яка укладали з феодалом договір («ряд») про тимчасову роботу на нього, ставали рядовичами. Селяни, що не мали свого господарства і знаходилися в повній залежності від феодала, називалися холопами. Вільні селяни об’єднувалися в сільські громади («верв», «мир»), які спільно володіли лісами, лугами, водоймами.
Орні землі перебували в індивідуальному володінні членів громади.