- •Тема 4. Статистика багаторічних насаджень
- •1. Поняття про багаторічні насадження. Завдання статистики багаторічних насаджень.
- •2.Класифікація багаторічних насаджень.
- •3. Система показників статистики багаторічних насаджень.
- •4. Джерела статистичних даних про багаторічні насадження.
- •5. Економіко-статистичний аналіз даних про багаторічні насадження
- •Тема 5. Статистика і агротехніка
- •1. Значення, предмет і завдання статистики агротехніки
- •2. Статистичні показники агротехніки
- •3. Показники метеорологічних умов, що впливають на агротехнічні заходи і врожайність сільськогосподарських культур
- •4. Джерела статистичних даних про агротехніку
- •5. Економіко-статистичний аналіз даних про агротехніку
- •Тема 6. Статистика врожаю і врожайності
- •1. Значення і завдання статистики врожаю і врожайності
- •2. Показники врожаю і врожайності та способи їх визначення
- •3. Облік втрат урожаю.
- •4. Показники факторів урожайності.
- •5. Джерела даних про врожай і врожайність.
- •6. Економіко-статистичний аналіз даних про врожай і врожайність.
- •Посівні площі, валовий збір і врожайність зернових культур
- •Тема 7. Статистика чисельності, складу і відтворення сільськогосподарських тварин.
- •1. Зміст і завдання статистики тваринництва
- •2. Показники складу і чисельності сільськогосподарських тварин.
- •3. Показники обороту стада і відтворення тварин.
- •Тема 8. Статистика продукції тваринництва і продуктивності сільськогосподарських тварин
- •1. Поняття продукції тваринництва і продуктивності сільськогосподарських тварин. Завдання статистики продукції тваринництва і продуктивності сільськогосподарських тварин
- •2. Показники продукції молока і молочної продуктивності тварин
- •3. Показники продукції вирощування тварин, виробництва м'яса і м'ясної продуктивності тварин
- •4. Показники виробництва яєць і яйценосності птиці
- •5. Показники виробництва продукції бджільництва та звірівництва
- •6. Показники виробництва продукції тваринництва на 100 га земельних угідь
- •7. Джерела статистичних даних по тваринництву
- •8. Економіко-статистичний аналіз даних по тваринництву
- •Тема 9. Статистика кормової бази і кормових ресурсів
- •1. Основні поняття і завдання статистики кормової бази і кормових ресурсів
- •2. Класифікація кормових ресурсів та методи вимірювання їх поживної цінності
- •3. Показники стану кормової бази, наявності та забезпеченості тварин кормами. Кормовий баланс.
- •4. Економіко статистичний аналіз даних про корми. Індексний аналіз витрат кормів на виробництво продукції тваринництва
- •Тема 10. Статистика основних і оборотних фондів сільського господарства
- •1. Предмет і завдання статистики основних і оборотних фондів сільського господарства.
- •2. Класифікація основних фондів.
- •3. Оцінка і переоцінка основних фондів.
- •Результати переоцінки виробничого об'єкта основних фондів станом на кінець року, грн.
- •4. Амортизація основних фондів.
- •5. Показники наявності стану, руху, забезпеченості та використання основних фондів.
- •6. Показники розміру, структури й ефективності капітальних.
- •8. Джерела статистичних даних про основні та оборотні фонди сільського господарства.
- •9. Економіко-статистичний аналіз даних про основні та оборотні фонди сільського господарства.
- •Тема 11 .Статистика енергетичного і виробничого устаткування , механізації та електрифікації сільського господарства
- •1.Предмет і завдання статистики устаткування, механізації та електрифікації сільського господарства
- •2.Показники наявності та складу устаткування
- •3.Показники наявності та використання тракторів
- •4.Показники наявності та використання комбайнів
- •5. Показники наявності та використання вантажного автотранспорту
- •6.Показники механізації та електрифікації сільського господарства
- •Тема 12. Статистика праці в сільському господарстві
- •1 Предмет і завдання статистики праці в сільському господарстві.
- •2. Показники наявності, чисельності, складу і руху робочої сили.
- •Спискова та явочна чисельність робітників за місяць
- •Показники складу робочої сили
- •Молодший обслуговуючий персонал.
- •Пожежно-сторожова охорона.
- •Показники руху робочої сили
- •3. Статистика зайнятості та трудового безробіття
- •4. Показники складу і використання робочого часу
- •5. Показники продуктивності праці
- •6. Статистика оплати в сільському господарстві
- •Тема 13. Статистика витрат виробництва і собівартості сільськогосподарської продукції
- •1. Предмет і завдання статистики витрат і собівартості сільськогосподарської продукції.
- •2. Показники витрат виробництва і собівартості продукції.
- •3. Склад витрат виробництва і собівартості продукції.
- •4. Джерела даних про витрати виробництва і собівартості сільськогосподарської продукції.
- •5. Економіко-статистичний аналіз даних про витрати виробництва і собівартість сільськогосподарської продукції.
- •Тема 14. Статистика продукції сільського господарства
- •1. Предмет і завдання статистки продукції сільського господарства.
- •2. Валова продукція, її склад і методи визначення.
- •3. Показники руху і реалізації продукції сільського господарства.
- •4. Показники доходів і рентабельності.
- •5. Джерела даних про продукцію сільського господарства.
- •6. Економіко – статистичний аналіз даних про продукцію сільського господарства.
3. Показники продукції вирощування тварин, виробництва м'яса і м'ясної продуктивності тварин
Для оцінки і аналізу показників м'ясної продуктивності тварин необхідно попередньо визначити продукцію вирощування тварин за рік або інший період (місяць, період відгодівлі та ін.), або валову м'ясну продукцію.
До продукції вирощування тварин відносять живу вагу одержаного приплоду, приріст живої ваги вирощуваного молодняку і дорослих тварин на відгодівлі й нагулі. Продукція вирощування тварин може бути визначена в цілому по стаду з урахуванням і без урахування зміни живої ваги тварин основного стада. Статистична практика в наш час визначає продукцію вирощування тварин без урахування зміни живої ваги тварин основного стада, яке частково знаходить відображення в показнику виробництва м'яса. Масу палого та загиблого молодняку і тварин на відгодівлі, що являють собою втрати виробництва, з продукції вирощування виключають.
У готову продукцію вирощування тварин включають тварин, реалізованих за межі господарства для забою і подальшого вирощування, забитих у господарстві, та молодняк, переведений в основне стадо.
Продукція вирощування тварин визначається окремо за основними видами сільськогосподарських тварин (великій рогатій худобі, свинях, вівцях і козах та разом за всіма видами птиці) і в цілому по галузі за певний період (місяць, квартал, рік) у розрізі окремих категорій господарств і адміністративно-територіальних утворень.
Продукція вирощування худоби і птиці призначається для простого та розширеного відтворення основного стада продуктивної і робочої худоби і для реалізації на забій. її розмір виражається у збільшенні живої ваги худоби і птиці в результаті виробничого процесу в тваринництві.
Вагу і приріст тварин визначають шляхом зважування їх при народжуванні, переведенні з однієї групи в іншу, постановці на відгодівлю і знятті з неї, переведення в основне стадо і реалізації.
При підрахунку продукції вирощування жива вага приплоду обліковується на основі даних актів на оприбуткування приплоду тварин. Вагу приплоду розраховують множенням кількості одержаного приплоду на їх середню вагу. У випадках, коли дані про живу вагу одержаного приплоду відсутні, приймається їх середня вага: телят - 26-35 кг, поросят - 0,8-1,2 кг, ягнят і козенят 2-4 кг залежно від породи і етану одержаного приплоду. Для молодняку птиці приймається така середня вага: 35 г- курчата, 50 г - каченята та індичата і 100 г - гусенята.
У практиці розрахунку обсягів продукції вирощування тварин використовується два різних способи залежно від наявної вихідної інформації та організації обліку в різних категоріях господарств: способом прямого обліку і розрахунковим способами, їх ще відповідно називають прибутковим і видатковим способами.
Спосіб прямого обліку полягає в тому, що в господарствах продукцію вирощування тварин визначають шляхом зважування живої ваги одержаного приросту і безпосереднього визначення приросту живої ваги тварин на відгодівлі і нагулі як різницю живої ваги на кінець і початок періоду вирощування на відгодівлі тварин.
Розрахунковим способом продукція вирощування тварин визначається на основі обороту стада, складеного в живій вазі. Для цього до живої ваги молодняку і тварин на відгодівлі на кінець періоду додають живу вагу молодняку і відгодованих тварин, реалізованих за межі господарства, переведених в основне стадо і забитих у господарстві, і віднімають живу вагу молодняку на відгодівлі на початок періоду, а також живу вагу купленого молодняку і молодняку, що надійшов зі сторони, і тварин для відгодівлі, оскільки ця продукція вироблена і облікована в інших підприємствах»
Для оцінки результатів вирощування худоби і птиці поряд з абсолютними показниками обсягу продукції вирощування в статистиці тваринництва використовується система відносних показників. Так, важливе значення має зіставлення обсягу продукції вирощування з поголів'ям худоби і птиці, а також з живою вагою на початок періоду. Узагальнюючим показником продукції вирощування окремих видів худоби є вихід продукції вирощування на одну матку худоби даного виду, що були в наявності на початок періоду. Оскільки величина цього показника значною мірою залежить від питомої ваги маток у стаді, додатково розраховують показник виходу продукції вирощування з розрахунку на одну матку худоби даного виду.
Важливими відносними показниками, що характеризують інтенсивність вирощування і відгодівлі худоби, є: середньодобовий приріст живої ваги; реалізація на забій з розрахунку на голову худоби, що була в наявності на початок року; вихід продукції вирощування худоби у відсотках до величини м'ясного потенціалу на початок року; середня жива вага однієї голови худоби в момент переведення в основне стадо або реалізації; вгодованість худоби та ін.
З виробництвом продукції вирощування і, безпосередньо пов'язане виробництво м'яса. Під виробництвом м'яса розуміють реалізацію тварин для забою на м'ясо. Розрахунок обсягу виробництва м'яса зводиться до визначення забійного контингенту і його ваги. До забійного контингенту відносять тварин, реалізованих м'ясопереробним підприємствам на м'ясо і забитих у господарстві.
Обсяг виробництва м'яса визначають у живій і забійній вазі. Під живою вагою розуміють вагу живих тварин, яка визначається зважуванням або промірюванням. Різні види сільськогосподарських тварин суттєво відрізняються за виходом м'ясної продукції (включаючи сало і субпродукти) на одиницю живої ваги. Тому при порівнянні м'ясної продуктивності окремих видів тварин продукція вирощування переводиться в забійну вагу. Під забійною вагою розуміють вагу туші забитих тварин без ваги голови, шкіри, нутрощів, нижньої частини ніг та інших побічних продуктів. Забійну вагу визначають як з урахуванням харчових субпродуктів, так і без них. Обсяг виробництва м'яса органи державної статистики, як правило, визначають з урахуванням харчових субпродуктів.
До харчових субпродуктів І категорії належать; язик, печінка, нирки, мозок, вим'я, серце, діафрагма, м'ясний обріз і зрізка м'яса з язика; до II категорії - рубець очищений (свинячий шлунок із слизовою оболонкою), сичуг (без слизової оболонки), м'ясо-кістковий хвіст, легені, голова (без язика і мозку), трахея, селезінка, губи, вуха тощо.
Відношення забійної вага тварин до живої залежить від ваду тварин, породи та вгодованості. У середньому це співвідношення з урахуванням харчових субпродуктів становить: по великій рогатій худобі 60%, по свинях ~ 77% , по вівцях і козах - 49%, а без субпродуктів - Відповідно 50, 66 і 42%. забійна вага всіх видів птиці по відношенню до живої становить близько 80%. й Використовуючи вказані відсоткові відношення, розраховують обсяг виробництва м'яса в забійній вазі за відомою живою.
Для характеристики м'ясної продуктивності худоби використовується досить складна система показників. М'ясна продуктивність тварин характеризується такими важливими показниками:
середньою живою і забійною вагою голови худоби в момент переведення в основне стадо, реалізації на м'ясо (або на плем'я), зняття з відгодівлі;
середньодобовим приростом молодняку і приростом живої ваги на середньорічну голову тієї або іншої вікової групи;
відношенням забійної ваги до живої;
вгодованістю тварин, яка визначає якість м'яса;
виходом продукції вирощування худоби на одну матку на початок року;
виходом продукції вирощування худоби у відсотках до живої ваги худоби на початок року (у відсотках до м'ясного потенціалу стада).
При використанні цих показників важливо забезпечити порівнянність тварин за віком і моментом зважування.
Основним показником, що характеризує інтенсивність вирощування і відгодівлі тварин за той чи інший період, є середньодобовий приріст живої ваги. Показник середньодобового приросту визначається як відношення валового приросту тварин до кількості кормо-днів за відповідний період вирощування або відгодівлі тварин. Поряд з показником середньодобового приросту часто для аналізу м'ясної продуктивності використовується показник приросту живої ваги на середньорічну голову тієї чи іншої вікової групи тварин. При однаковому віці тварин про м ясну продуктивність дає уявлення жива вага однієї голови.
Одним з важливих показників м'ясної продуктивності худоби є виробництво м'ясної продукції з розрахунку на одну матку на початок року. Цей показник є складеним і являє собою добуток чисельності вирощеного на одну матку молодняку та його м'ясну продуктивність , а при вирощуванні різних груп - підсумку добутку.
Кінцевий результат вирощування і відгодівлі характеризується передньою живою вагою однієї голови молодняку і дорослих тварин, вирощених до певного віку, до моменту реалізації, переводу в інші статево-вікові групи і т.п. М'ясна продуктивність тварин характеризується також середньою живою вагою і середньою забійною вагою однієї голови забійного контингенту.
Якість забійного контингенту характеризується його вгодованістю. Кількісна характеристика вгодованості тварин визначається відношенням забійної ваги до живої. Держстандартом встановлені перша і друга категорія вгодованості тварин.
При проведенні економіко-статистичного аналізу стану і розвитку тваринництва важливо зіставляти обсяг виробництва м'яса з обсягом продукції вирощування, що характеризує частку вирощеної продукції, реалізованої на м'ясо. Обсяг виробництва м'яса має бути меншим за обсяг продукції вирощування, оскільки частина вирощеної худоби повинна бути залишена на плем'я для відшкодування тварин, що вибули з основного стада, і збільшення його чисельності. Реалізація худоби на м'ясо в розмірах, що перевищують обсяг вирощування худоби, небажана, оскільки веде до зменшення поголів'я худоби.
