8. Економіко-статистичний аналіз даних по тваринництву
Основним завданням економіко-статистичного аналізу даних по тваринництву є:
вивчення ступеня виконання планових завдань по поголів'ю худоби і птиці та виходу продукції тваринництва; змін цих показників у просторі й часі (динаміці); відмінностей по групах підприємств і адміністративно-територіальних одиницях;
виявлення загальної тенденції в зміні продуктивності тварин за весь досліджуваний період; розподілу виробництва продуктів тваринництва за категоріями господарств, зокрема між сільськогосподарськими підприємствами й особистими підсобними господарствами населення, ритмічності виробництва; виходу продукції тваринництва на 100 га земельних угідь;
оцінка ступеня впливу комплексу факторів і кожного основного фактора окремо на формування щорічних показників продуктивності тварин і на результативні показники тваринництва з метою виявлення резервів збільшення обсягів і підвищення економічної ефективності виробництва продукції.
Науково обґрунтований економіко-статистичний аналіз чисельності й продуктивності тварин передбачає і потребує широкого застосування комплексу статистичних методів і передусім таких, як абсолютні та відносні показники, прості й комбінаційні статистичні групування, середні величини й показники варіації, аналіз рядів динаміки, індексний, вибірковий, дисперсійний і кореляційно-регресійний, графічний методи та ін.
Аналіз стану і розвитку тваринництва доцільно починати з аналізу абсолютних показників обсягів виробництва основних видів продукції і чисельності поголів'я худоби і птиці. Цей аналіз слід проводити як у просторі, так і в часі у таких трьох розрізах: соціально-економічному - по категоріях господарств усіх форм власності і господарювання і в цілому по країні; виробничому - по основних видах і групах сільськогосподарських тварин і видах тваринницької продукції; територіальному - по різних адміністративно-територіальних утвореннях і по країні в цілому.
Обсяг виробництва продукції тваринництва безпосередньо визначається двома показниками: чисельністю тварин та їх продуктивністю. Тому при аналізі обсягів виробництва продукції тваринництва необхідно одночасно розглядати зміну поголів'я худоби та її продуктивності У ході дальшого аналізу за допомогою комплексу статистичних прийомів і методів слід пояснити причини змін у чисельності тварин та їх продуктивності.
За допомогою відносних показників структури і структурних зрушень вивчають структуру продукції і стада за окремими видами і статево-віковими групами тварин та їх породний склад; за допомогою показників динаміки - зміну показників чисельності тварин і продукції в часі; за допомогою показників інтенсивності - співвідношення між поголів'ям тварин і продукції із земельною площею; за допомогою показників координації - співвідношення між структурними елементами однієї і тієї самої сукупності (наприклад, співвідношення між маточним і ремонтним поголів'ям худоби), за допомогою показників порівняння зіставляють між собою однойменні рівні, що відносяться до різних об'єктів, узятих за один і той самий період або на один момент часу; за допомогою показників виконання плану вивчають ступінь виконання планів з поголів'я тварин і виробництва продукції тваринництва.
Для вивчення взаємозв'язку між виходом продукції тваринництва на одну голову худоби й одиницю земельної площі та факторами виробництва застосовують прийом зіставлення паралельних рядів. Такі ряди можуть бути побудовані як у динаміці, так і за територією.
При і аналізі даних з тваринництва широке застосування знаходить метод статистичних групувань, який дає змогу шляхом розподілу сукупності підприємств за найважливішими суттєвими ознаками на однорідні типові групи вивчити вплив окремих факторів на результативні показники. В економіко-статистичному аналізі даних з тваринництва застосовують усі види групувань: факторні, результативні, прості, комбінаційні та ін. В якості групувальних ознак найчастіше використовуються такі фактори, як рівень годівлі, склад та якість вживаних кормів, забезпеченість робочою силою, технікою, приміщеннями, способи утримання і догляду за тваринами, якісний склад поголів'я тварин, концентрація і спеціалізація виробництва та ін.
Важливим напрямом аналізу даних з тваринництва є оцінка змін натуральних і вартісних показників у часі за допомогою побудови та дослідження рядів динаміки. У процесі аналізу динамічних рядів дається характеристика змін обсягу продукції тваринництва і чисельності худоби і птиці по окремих періодах часу (роках, п'ятиріччях тощо), виявляється загальна тенденція в зміні обсягу виробництва за весь аналізований період, оцінюється вплив комплексу факторів на формування щорічних рівнів, а також на характер основної тенденції.
Для виявлення тенденції зміни продуктивності тварин і виходу продукції тваринництва в тривалій динаміці використовуються прийоми укрупнення періодів, ковзні середні, аналітичне вирівнювання рядів динаміки та ін.
У зв'язку з тим, що у виробництві продукції тваринництва має місце певна сезонність, одним з напрямів аналізу є вивчення сезонних коливань виробництва молока, вовни, яєць, продукції вирощування та іншої продукції протягом року. Сезонні відхилення (звичайно, внутрішньорічні) визначаються за допомогою розрахунку індексів сезонності - відношення місячних рівнів до середньомісячного за рік або до рівня, прийнятого за базу порівняння.
Для визначення ступеня впливу основних факторів на продуктивність тварин використовується метод кореляційно-регресійного аналізу. Оскільки продуктивність тварин є синтетичним показником, рівень якого зумовлений дією багатьох факторів при аналізі доцільно застосовувати не просту, а множинну кореляцію, яка дозволяє вивчати вплив не одного, а кількох факторів одночасно.
Для аналізу ступеня впливу окремих факторів на зміни виходу продукції тваринництва порівняно з планом, у динаміці і за територією використовується індексний метод з розкладенням індексів змінного складу на індекси постійного складу за схемою:
Індекс виходу продукції на 100 га земельних угідь |
= |
Індекс продуктивності тварин |
∙ |
Індекс щільності тварин на 100 га земельних угідь |
∙ |
Індекс структури |
де
s – чисельність тварин, у – продуктивність однієї голови худоби
У випадку коли чисельність тварин не піддається безпосередньому підсумовуванню, її переводять в умовне поголів'я за відповідними коефіцієнтами переведення:
При аналізі виходу продукції тваринництва на 100 га сільськогосподарських угідь необхідно використовувати такі показники, як питома вага кормової площі та її продуктивність, питома вага породних тварин, умови годівлі й утримання та ін.
Для оцінки впливу окремих факторів на вихід продукції тваринництва на 100 га сільськогосподарських угідь можна розкласти індекс виходу валової продукції тваринництва на 100 га сільськогосподарських угідь на індекс чисельності і структури й індекс продуктивності окремих видів і груп тварин.
Важливе значення в економіко-статистичному аналізі даних а тваринництва належить факторному аналізу виходу продукції і продуктивності тварин. Центральною ланкою факторного аналізу збільшення продукції тваринництва є аналіз продуктивності худоби, виявлення можливостей її дальшого підвищення на основі всебічної інтенсифікації виробництва.
Аналіз продуктивності тварин по факторах виконується як у динаміці, так і у просторі по групах підприємств, а також по групах сільськогосподарських тварин всередині підприємств з використанням даних про бонітування худоби.
До числа важливих факторів, що впливають на продуктивність тварин, слід насамперед віднести: рівень годівлі (витрати кормів на одну голову), якість кормів, породний склад тварин, вік, живу вагу, характер технології, умови утримання і догляд за тваринами, забезпеченість приміщеннями, робітниками, концентрація виробництва (чисельність поголів'я тварин за видами, обсяг виробництва основних видів продукції) та ін.
На продуктивність деяких видів худоби, наприклад корів, впливають показники їх використання: вік парування і вибракування, яловість, тривалість сухостійного і сервіс-періоду тощо.
Аналіз виходу продукції тваринництва і продуктивності тварин за факторами багато в чому аналогічний статистичному аналізу валового збору і врожайності сільськогосподарських культур. Тут також основними завданнями є вивчення відмінностей у рівні продуктивності тварин у просторі і в часі, оцінка впливу на неї комплексу факторів і кожного фактора окремо. Специфіка аналізу визначається характером досліджуваної сукупності, особливостями факторів, наявною інформацією, а також завданнями аналізу.
Вплив на продуктивність тварин окремих факторів також передбачає використання низки статистичних методів: зіставлення паралельних рядів, розкладання складених показників, прості та комбінаційні факторні групування, кореляційно-регресійний аналіз, індексний, графічний та інші методи.