Тема 9. Статистика кормової бази і кормових ресурсів

1. Основні поняття і завдання статистики кормової бази і кормових ресурсів.

2. Класифікація кормових ресурсів та методи вимірювання їх поживної цінності.

3. Показники стану кормової бази, наявності та забезпеченості тварин кормами. Кормовий баланс.

4. Економіко статистичний аналіз даних про корми.

1. Основні поняття і завдання статистики кормової бази і кормових ресурсів

Вирішальною умовою збільшення обсягів виробництва продукції тваринництва і підвищення економічної ефективності його окремих галузей є Створення міцної кормової бази, забезпечення повноцінної годівлі тварин. Раціональне і ефективне використання кормів - найважливіша умова розвитку галузі й підвищення продуктивності сільськогосподарських тварин.

Корми - це продукти рослинного, тваринного, мікробіологічного і хімічного походження, що поїдають сільськогосподарські тварини, вміщують поживні речовини і не є шкідливими для здоров'я тварин.

Кормовиробництво — науково обґрунтована система організаційно-господарських і технологічних заходів з виробництва, переробки, приготування і зберігання кормів.

Кормові угіддя - це сільськогосподарські угіддя, виділені І для виробництва кормів. Вони поділяються на природні - кормові угіддя, що мають природний травостій і використовуються для виробництва кормів, і сіяні — кормові угіддя, травостій яких створюється шляхом посіву кормових культур.

Окремо виділяють поняття: природна кормова база - це одержання кормів з природних угідь - сіножатей і пасовищ і власна кормова база підприємства, району, області - це тільки власні джерела надходження кормів.

Кормові ресурси - це обсяг кормів на певну дату або період. Сюди включають: перехідні запаси кормів, тобто залишки кормів, продукцію з природних кормових угідь, кормовиробництво за певний період, корми що надійшли зі сторони.

Основні завдання статистики кормів:

• збирання, розробка і аналіз статистичної інформації про корми;

• облік і визначення наявності, обсягів виробництва, руху і складу різних видів кормів;

• вивчення якості заготовлених кормів, характеристика стану кормової бази і рівня забезпеченості тварин кормами;

• вивчення умов зберігання і визначення економічної ефективності використання кормів;

• побудова науково-обґрунтованої системи показників наявності, складу, руху і використання кормів;

• складання балансів кормів у сільськогосподарських підприємствах, регіонах і в цілому по країні;

• проведення економіко-статистичного аналізу даних про корми, направленого на виявлення факторів і резервів подальшого збільшення виробництва кормів

2. Класифікація кормових ресурсів та методи вимірювання їх поживної цінності

Залежно від специфіки окремих видів виділяють такі групи кормів: концентровані (зерно і зернопродукти, борошно, висівки, комбікорми, макуха та ін.), грубі (сіно природних і сіяних трав, сінаж, солома, полова, стебла кукурудзи та ін.), соковиті (силос, коренеплоди, включаючи цукрові буряки на корм худобі, картопля, овочі, кормові баштанні культури (гарбуз, кормові кавуни) та ін.), зелені корми (зелена літня підкормка спеціальних посівів бобових або злакових культур, (лугові, сіяні однорічні та багаторічні трави), пасовищні корми, штучно збезводнюванні зелені корми (з деревної зелені і відходів рільництва), кормові суміші (з грубих і концентрованих кормів з включенням мінеральних та інших добавок), інші корми (молоко, відходи промисловості, що переробляє сільськогосподарську сировину (жом, барда, пивна дробина тощо), харчові відходи підприємств громадського харчування і населення та інші відходи), підкормки і препарати (протеїнові доповнювачі - м'ясо-кісткове і рибне борошно, карбамід, кормові дріжджі; мінеральні підкормки - кальцій, фосфор та ін.; вітамінні препарати).

За походженням усі корми поділяють на чотири групи: рослинні, тваринні, мінеральні й корми хімічного та мікробіологічного синтезу.

Основним видом спожитих тваринами кормів є корми рослинного походження, які в свою чергу поділяються на такі групи: концентровані, грубі, соковиті, зелені, пасовищні корми, штучно збезводнюванні зелені корми і кормові суміші. Важливе значення в тваринництві для збалансування кормових раціонів за поживністю мають вітамінне трав'яне борошно і сінаж, які дають змогу зменшити втрати при збиранні і зберегти низку цінних властивостей зелених кормів.

До кормів тваринного походження відносять незбиране молоко, відходи його переробки (молочні відвійки, сколотини, сироватка), м'ясне, рибне і кісткове борошно та ін.

До мінеральних кормів відносять харчову сіль, карбамід (сечовину), доломіт, крейду, фосфорнокислий і сірчанокислий амоній, аміачну воду, різні добавки макро- і мікроелементів.

Кормами хімічного і мікробіологічного синтезу є білково-вітамінні добавки і премікси, які дозволяють забезпечити повноцінність кормових раціонів сільськогосподарських тварин.

За джерелами надходження кормові ресурси поділяють на такі групи: 1) виробництво кормових культур у польових сівозмінах; 2) корми, одержані з природних кормових угідь; 3) виробництво зернових, картоплі та інших продовольчих культур у частині, яка використовується для годівлі тварин; 4) пасовищні корми; 5) корми промислового походження, включаючи комбікорми; 6) відходи промисловості, що переробляє сільськогосподарську сировину, харчові відходи підприємств громадського харчування і населення та інші відходи.

За способом використання корми поділяють на пасовищні і стійлові. Пасовищні - корми, згодовані тваринами при випасі, тобто зелені корми, що ростуть на природних або спеціально створених пасовищах. Всі інші корми відносяться до стійлових незалежно від того, згодовуються вони в стійловий період або у вигляді добавки до пасовищних кормів.

Поживна цінність корму - це його властивість задовольняти потребу тварин у поживних речовинах, необхідних для життєдіяльності організму тварин, його росту, розвитку та утворення відповідної продукції.